Цікаво, що Андрія Слюсарчука Комітетом з Державних премій України в галузі освіти, який очолює міністр МОНМС Дмитро Табачник, було включено до проекту Указу про присвоєння звання лауреатів уже після того, як у травні цього ж року журналісткою Львівської газети «Експрес» Світланою Мартинець міністру було направлено листа, що Андрій Слюсарчук є самозванцем у медицині і що обидва його дипломи про закінчення медичних університетів у Москві і у Вінниці є фальшивими.

Однак міністр МОНМС Дмитро Табачник у листі-відповіді львівській журналістці у травні 2011 року написав, що її інформація є неправдивою, що у нього є підтвердження з Росії про те, що російський диплом про закінчення Андрієм Слюсарчуком у 1991 році медичного університету у Москві є справжнім. Але по тому, що із Московського медичного університету Світлані Мартинець була надана відповідь, що Андрій Слюсарчук ніколи у цьому університеті не навчався і диплома про його закінчення не отримував, можна зробити висновок, що доручення туди звернутись міністр Дмитро Табачник нікому зі свого відомства не давав. Як не доручав він нікому перевірити і те, чи закінчував Андрій Слюсарчук Вінницький медичний університет, про що свідчить його ігнорування цього фактору у відповіді Світлані Мартинець. А Світлана Мартинець, між тим, отримала відповідь із Вінницького медичного університету про те, що і в цьому університеті Андрій Слюсарчук ніколи не навчався і диплома про його закінчення не отримував.

До речі, в телевізійних новинах, присвячених арешту Андрія Слюсарчука, показали кадр, на якому було зображено диплом Слюсарчука про закінчення Вінницького медичного університету. Я звернув увагу на крупним планом показаний підпис ректора — «доктор медичних наук, академік НАМН України В. Мороз». Але ж, по-перше, на вузівських дипломах не ставляться наукові регалії ректорів, а лише підпис і прізвище. А по-друге, якщо диплом видано у 1991 році, то як Василь Мороз міг підписувати його як «академік НАМН України», якщо цю академію було створено лише у 1992 році і багато років Василь Мороз був лише її член-кореспондентом, а академіком він став лише два роки тому? Уже однієї із цих двох невідповідностей достатньо, аби стверджувати, що диплом про закінчення Вінницького медичного університету у Андрія Слюсарчука є підробленим.

Читаючи відповідь Дмитра Табачника журналістці Світлані Мартинець, кидається у вічі, що міністр ніякої уваги не придав інформації журналістки як про те, що для закінчення у 1991 році медичного університету у Москві Слюсарчуку потрібно було поступити в цей університет у віці 12 років, що не відповідало правилам прийому до вузів в СРСР, так і про те, що не міг Слюсарчук саме у ці ж роки одночасно навчатись і у Вінницькому медичному університеті, диплом про закінчення якого у нього теж датований 1991 роком, оскільки заочної форми навчання лікувальній справі у медичних вузах не було ніколи, а одночасно навчатись на стаціонарі у Москві і у Вінниці Слюсарчуку неможливо було в принципі.

А журналістка Світлана Мартинець за допомогою колективу газети «Експрес» і після того, як міністр відмахнувся від її інформації, продовжувала своє розслідування і доказала, що у той час, коли згідно з дипломами Андрій Слюсарчук начебто навчався у Москві і у Вінниці в медичних університетах, він насправді навчався у Бердичеві у спецшколі для дітей з відхиленнями від норми і у Козятинському профтехучилищі. Про це вона розповіла на сайті www.expres.ua газети «Експрес» у публікації під заголовком «Перші жертви псевдопрофесора Пі» від 13.10.2011 р.

У цій же публікації Світлана Мартинець розповіла і про те, що ставить досліди на студентах Національного університету «Львівська політехніка» у своїй лабораторії, облаштованій у гуртожитку цього ж університету з дозволу його керівників Слюсарчук уже 10 років, хоча працює у цьому університеті професором лише з 2009 року. Розповіла вона і про те, що лікує Слюсарчук, ставлячи наліво і направо студентам політехніки діагноз шизофренія, усіх їх психотропними ліками і наркотичними засобами, беручи за кожен цикл лікування цими ліками і засобами, в основному за допомогою крапельниці, тисячі доларів. І про те, скільки студентів батьки забрали уже з цього університету, спасаючи їх від лікування, нав’язаного Слюсарчуком. І про те, скільки разів батьки намагались порушити кримінальну справу проти цього псевдолікаря, але отримували відмову правоохоронних органів.

І ось нарешті кілька днів тому ми почули із повідомлень ЗМІ, що кримінальну справу проти Слюсарчука порушено і що його заарештовано, і що суд постановив на час слідства його тримати під вартою. Тож уже сама ця подія є першим підтвердженням того, що Світлана Мартинець розповіла про Андрія Слюсарчука правду. І ця правда виявилась жахливою. До речі, це сталося уже після того, як Міністерство внутрішніх справ очолив новий міністр.

Тож на сьогодні ми маємо факт, що Президент України Віктор Янукович з подачі Комітету, очолюваного Дмитром Табачником, присвоїв звання лауреата Державної премії України і саму премію у 150 тисяч гривень шахраєві і пройдисвіту Андрію Слюсарчуку, який, пред’явивши фальшиві дипломи і не маючи медичної освіти, займається медичною практикою і за інформацією Світлани Мартинець уже погіршив сотням своїх пацієнтів стан здоров’я.

А сам факт присвоєння Указом президента найвищої державної премії шахраєві логічно кваліфікувати як форму приниження президента держави з боку людей, які подали президенту цього шахрая на нагородження. Тож, я думаю, з огляду на крутий норов нашого президента, можна очікувати, що він це приниження цим людям так просто не спустить. І, я думаю, що після підтвердження слідством інформації, зібраної журналісткою Світланою Мартинець, «полетять» голови і у когось із тих, хто подавав Андрія Слюсарчука на премію, і хто рекомендував президенту присвоїти йому цю премію, і хто створював цьому шахраєві можливість безкарно калічити студентів. Адже, якщо президент цього не зробить, то люди думатимуть, що він і є головним покровителем Андрія Слюсарчука.