У цій справі 7-ох активістів Податкового майдану «звинувачено у попередній змові групи осіб для навмисного пошкодження граніту на Майдані Незалежності».

Нагадаю, що тоді - восени 2010 року багаточисельна група підприємців, що з’їхались до Києва з усієї України, під керівництвом цих 7-и активістів в знак протесту проти прийняття нового Податкового кодексу, яким підприємцям суттєво ускладнювались умови роботи, провела мітинг на Майдані Незалежності, під час якого при встановлені наметів внаслідок забивання металевих кілків кріплення в щілини між гранітними плитками якийсь десяток цих плиток було пошкоджено, оскільки вони потріскались.

Прочитавши це повідомлення, я згадав, що у позаминулий четвер (26 січня), коли я їхав автомобілем із Києва, куди їздив для участі в засіданні президії Національної академії педагогічних наук України, я став свідком того, як на багатьох відрізках автодороги між Києвом та Житомиром багаточисельні групи будівельників, озброєні асфальтовими укладачами і асфальтовими катками, укладали асфальтове покриття прямо на суттєво засніжену, укладену раніше асфальтову підстилку, і одразу ж цей паруючий асфальтовий шар закатували катками.

Цілком очевидно, що сніг, накритий гарячим асфальтом, випаровуватиметься, утворюючи в шарі покладеного асфальту водяні каверни, котрі після охолодження цього шару перетворяться в кристалики льоду, які весною після прогріву дороги сонячними променями і тертям автомобільних шин знову перетворяться на водяні каверни, котрі під тиском автотранспорту гратимуть роль маленьких гідроциліндрів, що створюватимуть відцентровий тиск як на верхню так і на нижню поверхні цих вкраплених в шар асфальту гідроциліндрів, руйнуючи цей шар.

За таких умов покладене на автодорогах асфальтове покриття дуже швидко зруйнується, перетворюючи на дорожні ями і пил мільйони гривень, вкладених в будівництво цих автодоріг.

Але ж і це все сьогодні робиться «за попередньою змовою групи осіб». Тож за логікою прокурорів і суддів, які звинувачують і судять сьогодні активістів Податкового майдану, у недалекому майбутньому, усіх, причетних до будівництва автодоріг в умовах укладення асфальту на засніжені підстилки, що викличе досить скоро руйнацію цих автодоріг і втрату ще й додаткових сотень мільйонів гривень на ремонтні роботи у найближчі роки, теж треба буде судити.

Але я сумніваюсь у тому, що їх судитимуть, оскільки, як я розумію, ці роботи санкціоновані згори з мотивацією, що треба встигнути створити нові автостради до початку ЄВРО-2012, а там, хоч і трава на них рости!

Я є вболівальником футболу, але, дивлячись на те, скільки бюджетних мільярдів гривень викидається сьогодні на будівництво стадіонів, на які після закінчення ЄВРО-2012 ходитимуть лише кілька сотень фанатів, та на неякісне будівництво поспіхом в несприятливих умовах автодоріг, на які витрачається нині теж немало мільйонів гривень, і які уже через рік-два вимагатимуть на свій ремонт нові мільйони гривень, я прихожу до висновку, що може краще було б дивитись матчі цього ЄВРО-2012 по телетрансляції з іншої країни, а усі ці мільйони і мільярди гривень, викинуті на підготовку до ЄВРО-2012, використати на підвищення пенсій, зарплат і розбудову стійкої до кризових явищ економіки. І, напевно, так думаю не лише один я.