Як людина, яка в якості хобі вибрала собі журналістську аналітику, висловлю з цього приводу кілька думок і я.

І почну я зі спроби дати відповідь на запитання: «Яку вигоду від цього призначення матиме Президент України Віктор Янукович?»

Від цього призначення я особисто бачу вигоду Віктора Януковича одразу в семи напрямках.

По-перше, призначаючи міністром економіки послідовного євроінтегратора Петра Порошенка, якого керівники європейських країн знають ще з тих часів, коли він обіймав посаду міністра зовнішніх справ України, як яскраво вираженого прозахідного українського політика, котрий отримав освіту в одному з найкращих університетів Великої Британії, Президент України демонструє Європейському Співтовариству, що він, незважаючи на не підтримуване Заходом ув’язнення Юлії Тимошенко, все одно прагне привести Україну до Європи, і розраховує на те, що Петро Порошенко виконає роль і містка, перекинутого від нього до керівників західних країн, і гаранта того, що він не зійде з проголошеного Україною шляху євроінтеграції.

По-друге, призначаючи міністром економіки бізнесмена Петра Порошенка, бізнесові інтереси якого зосереджені не лише в Україні, але і в Росії, Президент України демонструє керівникам і бізнесменам Росії, що, рухаючись до Європи, Україна не ігноруватиме під час цього руху і інтереси Росії.

По-третє, призначаючи міністром економіки опозиційного політика Петра Порошенка, пристрасні виступи якого з трибуни на Майдані під час Помаранчевої революції усі в Україні ще добре пам’ятають, Президент України демонструє і усім іншим політикам і їхнім прибічникам, що для нього вирішальним при призначенні на високу посаду є розум, досвід і відданість Україні претендента, а не кольори прапорів, під якими він брав участь у святкових чи протестних демонстраціях.

По-четверте, призначаючи міністром економіки Петра Порошенка – члена політичного блоку «Наша Україна – Народна самооборона», який об’єднує партії, що не входять в коаліцію пропрезидентських політичних партій, Президент України демонструє свою готовність заради об’єднання українського народу в справі розбудови сильної процвітаючої держави співпрацювати з будь-якою політичною партією, згідною підтримати його внутрішню і зовнішню політику.

По-п’яте, призначаючи міністром економіки уродженця Вінниччини Петра Порошенка, почесний голова правлячої Партії регіонів Віктор Янукович розраховує, що, голосуючи за обрання Петра Порошенка – міністра в урядовій команді народним депутатом Верховної Ради України на жовтневих парламентських виборах, вінничани, більшість із яких завжди була оплотом підтримки Юлії Тимошенко, або проголосують за ту партію в команді якої нині працює Петро Порошенко, тобто, за Партію регіонів, або, не вірячи в ефективність обезголовленої в результаті ув’язнення Юлії Тимошенко партії «Батьківщина», проголосують за якусь іншу партію, позбавивши цим самим безкомпромісно опозиційну «Батьківщину» значного відсотку голосів.

По-шосте, призначаючи міністром економіки успішного бізнесмена Петра Порошенка, Президент України до уже працюючого в уряді тандема віце-прем’єрів Сергія Тігіпка і Валерія Хорошковського, які теж є успішними бізнесменами, додає ще одного претендента на посаду прем’єр-міністра, що лише підсилить конкуренцію між ними і бажання кожного спрацювати на своїй посаді найефективніше.

І по-сьоме, призначаючи міністром економіки представника опозиції Петра Порошенка, на плечі якого наряду з плечима Сергія Тігіпка в-подальшому ляже основний тягар проведення економічних реформ в країні, Президент України фактично покладає відповідальність за результати реформ у разі їх невдачі станом на день проведення парламентських виборів і на Петра Порошенка також, тобто, фактично ділить цю відповідальність між правлячою партією і опозицією, що під час парламентських виборів приведе до рівномірного розподілу незадоволення реформами між основною правлячою партією і їй опозиційними і, завдяки цьому, ослабить негативні виборчі наслідки для основної правлячої партії.

Із усього вище викладеного витікає, що, призначивши Петра Порошенка міністром економіки, Президент України Віктор Янукович здійснив ефектний і водночас ефективний політичний хід.

А тепер я спробую дати відповідь на запитання: «А яку вигоду від цього призначення матиме Петро Порошенко?»

Від цього призначення я особисто бачу вигоду Петра Порошенка одразу в чотирьох напрямках.

По-перше, погодившись стати міністром економіки в нинішньому уряді, бізнесмен Петро Порошенко не лише позбавиться тиску на свій бізнес з боку фіскальних і правоохоронних органів, керованих членами чи симпатиками Партії регіонів, але й отримає додаткові можливості сприяння цьому бізнесу, незважаючи на його передачу в тимчасове управління комусь із його нинішніх бізнесових партнерів.

По-друге, погодившись стати міністром економіки в нинішньому уряді і долучившись завдяки цьому до програми реалізації реформ, проголошених Президентом України Віктором Януковичем, перспективний політик Петро Порошенко отримує можливість реалізовувати свій потенціал на благо України і серйозні стартові передумови для боротьби у майбутньому за престижну посаду прем’єр-міністра, після успішної роботи на якій цілком реальною для нього стане перспектива вибороти і найвищу посаду на президентських виборах у 2020 році, а то і раніше, чого навряд чи можна очікувати йому, залишаючись в рядах опозиціонерів, адже нелюбов до нього Юлії Тимошенко буде стримуючим фактором, незалежно від того в ув’язненні вона чи на волі.

По-третє, погодившись стати міністром економіки в нинішньому уряді і отримавши завдяки цьому реальні важелі влади та ще й на посаді, яка на відміну від посади Сергія Тігіпка не пов’язана з «затягуванням пасків», майбутній кандидат в народні депутати України по мажоритарному виборчому округу у Вінниці уже сьогодні гарантовано забезпечує собі перемогу на жовтневих парламентських виборах на цьому окрузі, яка разом із міністерською посадою і дружбою з Партією регіонів зробить для нього реальною перспективу стати Головою Верховної Ради України, якщо виникне таке бажання.

І по-четверте, погодившись стати міністром економіки в нинішньому уряді і перейшовши завдяки цьому із опозиції в ряди соратників Президента України, Петро Порошенко збереже собі нерви і зміцнить здоров’я, оскільки віднині йому не потрібно буде ламати голову над тим, як захистити свій бізнес, і непотрібно буде брати участь у нескінченних, нервово напружених і в основному безрезультатних переговорах між всеукраїнськими і обласними лідерами різних опозиційних партій стосовно взаємодії на парламентських виборах і висунення єдиних кандидатів по мажоритарних округах та надання фінансової допомоги тим опозиційним соратникам, які свого бізнесу не мають, особисто фінансувати свою виборчу кампанію не в змозі, але отримати депутатський мандат бажають.

Виходячи з класичної теорії ігор призначення Президентом опозиційного політика Петра Порошенка міністром економіки можна розглядати як гру між ними з платіжною матрицею розмірності (7x4), в якій Віктор Янукович змушений застосовувати мінімаксну стратегію, а Петро Порошенко максимінну, тобто, Президент змушений мінімізувати максимальний програш від того, що призначив на відповідальну посаду не свого соратника, а представника опозиції, а Петро Порошенко намагатиметься максимізувати той мінімальний виграш, який він отримав завдяки цьому призначенню. І чи вдасться Віктору Януковичу з часом завдяки правильним ходам мінімізувати свій початковий програш від цього призначення до нуля, і чи вдасться Петру Порошенку завдяки ходам у відповідь максимізувати свій початковий виграш від цього призначення до якомога більшого рівня, покаже час. Але, як на мій прогноз, то Україна від цього призначення буде у виграші.