Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук
Головна сторінка   Новини 


17 червня 2012

Репліка перша, стосовно місця, яке посів наш ВНТУ у нещодавно опублікованому рейтингу «ТОП-200 Україна», визначеному за результатами, досягнутими у 2011 році.

Ця репліка обумовлена тим, що дехто з вас, шановні читачі мого сайту, засумнівався у справедливості відведеного нам 24 місця, адже у 2011 році ми набрали 27,715 бала, тобто на цілих 0,785 бала більше, ніж у 2010 році, за результатами якого нам у році минулому було відведене більш високе 19 місце. Тож на перший погляд виходить, що спрацювали ми у 2011 році краще, а місце нам виділили гірше.

Але усе справедливо, адже усі показники, за сумою яких визначається місце кожного університету в рейтингу «ТОП-200 Україна» є відносними, тобто, ті показники, які характеризують науково-педагогічний потенціал університету, діляться на загальну кількість науково-педагогічних працівників цього університету, а ті показники, які характеризують якість навчання студентів, діляться на загальну кількість його студентів. А тому збільшення сумарного рейтингового балу на 0,785 бала за результатами 2011 року у порівнянні з результатами 2010 року наш університет отримав не за рахунок поліпшення якихось показників за їх абсолютними значеннями, а за рахунок зменшення кількості викладачів і студентів, обумовленого зменшенням держзамовлення у 2011 році і недобором контрактників, що привело до зменшення знаменників дробів. Але у того показника, який характеризує кількість докторів наук в університеті, у нас зменшився не лише знаменник, але і чисельник також, що дозволило 5 університетам, у яких цей показник не зменшився, обійти нас у підсумковій рейтинговій таблиці. Тож ректорату потрібно на підготовку докторів наук у нашому університеті звертати у наступні роки більше уваги.

У підтвердження висловленого вище наведу приклад Вінницького національного медичного університету, який з сумарним рейтингом у 27,602 бала за результатами 2011 років посів 25 місце у «ТОП-200 Україна», у той час як з сумарним рейтингом на 1,892 бала меншим, тобто з рейтингом у 25, 710 бала за результатами 2010 року ВНМУ посів більш високе 21 місце у минулорічному рейтингу. Але і їхній сумарний бал підвищився теж не за рахунок збільшення абсолютних значень рейтингових показників, які стоять у чисельнику дробів, а за рахунок зменшення знаменників цих дробів, обумовленого тими ж причинами, що і у нас, тобто зменшенням обсягів держзамовлення та недобором контрактників.

Репліка друга, стосовно одного із факторів виховання любові до рідного краю.

У суботу 16 червня я на своєму автомобілі поїхав до Кривого Рогу на зустріч з одногрупниками з нагоди 45 річниці випуску з Криворізького гірничорудного інституту.

Оскільки начебто по усій Україні з нагоди проведення у нас європейської першості з футболу (ЄВРО-2012) було здійснено ремонт автомобільних доріг, то я розраховував домчати до Кривого Рогу швидко і комфортно.

І допоки я їхав Вінниччиною, дорога за виключенням кількох недовгих ділянок була непоганою. Але коли я в’їхав на дороги Кіровоградщини, мій настрій суттєво зіпсувався – по цих дорогах навіть зі швидкістю 90 кілометрів за годину не можна було проїхати так, щоб кожні кілька хвилин не попасти якимось із коліс у вибоїну, наносячи удар по його амортизатору, або щоб не чиркнути днищем по асфальтовому горбу на дорозі, об’їхати який із-за вузького полотна дороги і зустрічного потоку транспорту не було можливості, як не було можливості різко загальмувати без суттєвого збільшення імовірності отримати удар від іншого автомобіля, що поспішав за тобою.

Тож за добу, двічі проїхавши дорогами Кіровоградщини, я став ще більшим патріотом Вінниччини, оскільки зрозумів, що дороги нашої області є на порядок кращими.

Репліка третя, обумовлена знайомством під час перебування у Кривому Розі з нагоди 45-річчя мого випуску із КГРІ зі структурою Криворізького національного університету, який не так давно створено шляхом об’єднання Криворізького технічного університету (колишній Криворізький гірничорудний інститут), Криворізького державного педагогічного університету, Криворізького економічного інституту КНЕУ та Криворізького металургійного інституту НМАУ.

Оскільки, як мені відомо від одного із високопоставлених державних службовців, ідея об’єднання Вінницького національного технічного університету, Вінницького державного педагогічного університету і Вінницького економічного інституту КНТЕУ в єдиний Вінницький національний університет, подібний Криворізькому національному університету, продовжує набирати сили в державних керівних колах різних рівнів, то я вирішив, скориставшись нагодою, більш уважно придивитись до структури Криворізького національного університету і познайомити з нею вас, мої читачі, серед яких, я сподіваюсь, є не лише мої колеги з технічного університету, але і працівники педагогічного університету та економічного інституту.

У структуру Криворізького національного університету педагоги увійшли у вигляді Криворізького педагогічного інституту, який зберіг факультети, підпорядковані директорату і вченій раді цього інституту, економісти увійшли у вигляді Криворізького економічного інституту, який зберіг факультети, підпорядковані директорату і вченій раді цього інституту, металурги увійшли у вигляді Криворізького металургійного інституту, який не має у своїй структурі факультетів, а інститути Криворізького технічного університету увійшли у вигляді факультетів загальноуніверситетського підпорядкування, тобто декани цих факультетів отримали ті ж права, що і директори педагогічного, металургійного та економічного інститутів. Така структура, як показав перший рік її використання, зберегла досить високий рівень автономії інститутів, як системо утворюючих структурних підрозділів, дозволила швидко розповсюджувати в інші підрозділи передові досягнення, котрі у чомусь були в кожному із цих вищих навчальних закладів до їх об’єднання, а також дозволила запровадити єдині підходи до процесів навчання та наукових досліджень і налагодити дієвий контроль за цими процесами.

Версія для друку


[12.06.2023] Про вклад академіка Леоніда Каніщенка в формування майбутнього президента України
[30.12.2022] Кілька слів напередодні 80-річчя про мій вклад у підготовку наукових кадрів
[10.09.2020] Відповідь на запитання, чому я вирішив балотуватись кандидатом у ректори
[08.07.2020] Не робіть, як я!
[07.06.2020] Розповідь про те, як Вінницький міський голова Моргунов втратив 300 голосів
[01.06.2020] Літо у ВНТУ починається з оновлення корпусу деканів
[15.05.2020] Що очікувати після реформування системи захисту дисертацій?
[27.04.2020] Коронавірусні будні університетського професора
[04.03.2020] Весь мир насильно мы разрушим до основанья, а затем - мы наш, мы новый мир построим!
[19.01.2020] «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази»
[28.12.2019] Передноворічні роздуми ексректора, який ще працює професором
[21.12.2019] Попри побажання та потуги недоброзичливців академія педагогічних наук продовжує жити
[03.12.2019] Чи варто нашому ректору позитивно реагувати на пропозицію мера міста про передачу частини земельної ділянки університету в комунальну власність?
[30.11.2019] Мої враження від зустрічі з заступником міністра Єгором Стадним
[09.11.2019] Факультету радіоелектроніки - 50
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.