На початку осені 2012 року, коли до університету прийшли ревізори КРУ з плановою перевіркою, яку вони здійснюють кожні 2-2,5 роки, я попросив головного бухгалтера Ліану Нечепуренко не забути і мене ознайомити з актом цієї перевірки, який буде складено за її результатами, адже діапазон перевірки, що має своїм початком 01 березня 2010 року, охоплює і ті півроку, у які керував університетом в якості ректора ще я.
А, як мені відомо ще з часів ректорства, які упродовж 21 року супроводжувались численними перевірками, відомча інструкція КРУ вимагає, щоб з актом перевірки були ознайомлені під розпис усі ті керівники і головні бухгалтери, які у діапазоні перевірки обіймали ці посади в організації, що перевірялась.
Головний бухгалтер університету Ліана Нечепуренко у той осінній день у відповідь на моє прохання пообіцяла мені, що вона обов’язково мене ознайомить з актом перевірки, як тільки ревізори його принесуть до університету.
Ця перевірка університету ревізорами КРУ завершилась у кінці листопада 2012 року, а в середині грудня ревізори уже передали особам, що нині відповідають за фінансово-економічну діяльність – ректору Володимиру Грабку і головному бухгалтеру Ліані Нечепуренко, акт перевірки для ознайомлення.
Я чекав, що для ознайомлення з цим актом перевірки ректор Грабко і головний бухгалтер Нечепуренко покличуть і мене, оскільки, ще раз підкреслюю, перевірялись ревізорами і ті півроку, коли університетом керував ще я, тож до цього акту увійшли також і результати перевірки діяльності університету і за ці півроку ще мого ректорства. Тим паче, що, ще раз нагадаю, цього потрібно було дотриматись не лише у відповідності з обіцянкою, даною мені головним бухгалтером, а і у відповідності з вимогами відомчої інструкції КРУ.
Але йшов час, а мене знайомитись з актом перевірки ніхто не кликав. І усе, що я знав про результати цієї перевірки, звелось до заяви ректора на грудневому засіданні Вченої ради університету, що перевірка завершилась для університету успішно, оскільки ревізори не змогли знайти у нашій діяльності ніяких суттєвих порушень.
Більше того, виступаючи у кінці грудня на засіданні Конференції трудового колективу зі звітом за рік роботи, ректор Володимир Грабко взагалі не згадав про цю перевірку і ні слова не сказав про її результати.
Це мене насторожило, оскільки з досвіду роботи ректором я знаю, що актів КРУ без фіксації якихось порушень не буває в принципі, адже, якби такі акти складались, то вони ставили б під сумнів доцільність існування самого КРУ.
Тож, щоб бути упевненим у тому, що ревізори не знайшли ніяких серйозних упущень з боку керівництва університетом у ті, ще мої півроку ректорства, я усе-таки вирішив ознайомитись з актом перевірки. І розуміючи, що головний бухгалтер Ліана Нечепуренко не виконує дану мені обіцянку не зі своєї волі, я вранці 14 січня подав ректору заяву з проханням, аби він дав розпорядження головному бухгалтеру ознайомити мене зі змістом акту перевірки, мотивуючи цю заяву тим, що і згідно з вимогами відомчої інструкції КРУ мене, як екс-ректора, який керував університетом в піддіапазоні перевірки, нинішні керівники університету зобов’язані ознайомити з актом перевірки, а також мотивуючи ще й тим, що згідно з Законом України про інформацію з цим актом має право ознайомитись будь-який працівник організації, що перевірялась.
15 січня у кінці дня я завітав до головного бухгалтера Ліани Нечепуренко в кабінет і запитав, чи отримала вона від ректора вказівку ознайомити мене з актом КРУ. Вона відповіла мені, що отримала, і показала здаля мою заяву з візою ректора і розписаною на заяві досить довгою вказівкою, зміст якої я не знаю, оскільки цю мою заяву мені в руки для ознайомлення зі змістом підвізового тексту головний бухгалтер не дала. Але я і не наполягав на цьому, оскільки мені було важливим лише те, що є дозвіл на ознайомлення з актом КРУ.
Але одразу з актом КРУ я ознайомитись не зміг, оскільки зі слів Ліани Нечепуренко акт перевірки ректор Володимир Грабко тримає у себе, і їй, щоб мене з цим актом КРУ ознайомити, потрібно спочатку його взяти у ректора. Ми домовились, що наступного дня вона акт КРУ у ректора візьме і зателефонує мені, коли я зможу з цим актом у її кабінеті ознайомитись.
16 січня одразу після обіду мені зателефонувала Ліана Нечепуренко і повідомила, що я можу прийти до неї зараз і ознайомитись з актом КРУ. Отримавши це телефонне повідомлення, я одразу пішов до кабінету головного бухгалтера. Але яким же було моє здивування, коли замість акта КРУ, котрий у попередні роки ніколи не був меншим 50 сторінок, мені було запропоновано головним бухгалтером для ознайомлення 2 сторінки, на яких, зі слів Ліани Нечепуренко, керівники університету повідомляли мені, що за ті півроку, в які керував університетом ще я, ревізорами КРУ порушень не виявлено.
На мою усну заяву, що я хотів би сам пересвідчитись у відсутності порушень у ті півроку, коли ректором ще був я, а тому вимагаю ознайомити мене самого з повним текстом акта КРУ, а не з його мініінтерпретацією ректором Володимиром Грабком, головний бухгалтер заявила мені, що вона цього зробити не може, оскільки ректор їй акта КРУ не віддає і запропонував ознайомити мене лише з тими двома листочками, з якими ознайомлюватись я відмовився.
Я сказав Ліані Нечепуренко, що чекатиму на ознайомлення з актом КРУ до обіду наступного дня, тобто до обіду 17 січня. І якщо до цього часу мене з актом КРУ не буде ознайомлено, то я залишаю за собою право звернутись до начальника обласного КРУ Олени Вахновської з заявою, аби вона дала розпорядження своїм ревізорам зробити те, що вони зобов’язані були зробити згідно з вимогами їхньої відомчої інструкції, а саме – ознайомити мене, який працював ректором в піддіапазоні перевірки, з актом цієї перевірки.
І ось закінчився уже робочий день 17 січня, на годиннику уже 19 година, а мене так і не було запрошено для ознайомлення з актом КРУ. Тому я сів за стіл і написав заяву начальнику КРУ у Вінницькій області Олені Вахновській з проханням дати розпорядження своїм ревізорам, які перевіряли наш університет, ознайомити мене з актом перевірки.
Я поклав цю заяву у конверт і відправив її поштою на адресу обласного КРУ. Тепер буду очікувати від них запрошення.
А сам я тепер ламаю голову, шукаючи відповідь на запитання: «Чому ректор Володимир Грабко і головний бухгалтер Ліана Нечепуренко відмовились ознайомити мене з актом КРУ? Невже у ньому так усе погано, що вони хочуть, аби якомога менше працівників університету знали про це?» – Адже, якщо там усе добре, то у них, навпаки, повинна бути зацікавленість в ознайомленні з результатами перевірки якомога більшої кількості працюючих в університеті!