Окрім міністра Дмитра Табачника цього разу владу безпосередньо у студії Савіка Шустера представляли народний депутат від Партії регіонів Володимир Олійник і голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський та зі студійного телеекрану, не покидаючи Харкова, спілкувався з Савіком Шустером та його гостями мер цього міста Геннадій Кернес.

Опозиціонерів у студії Савіка Шустера було трохи більше – це помірковані народні депутати Сергій Пашинський (Батьківщина), Микола Княжицький (Батьківщина) і Валентин Наливайченко (УДАР), емоційна Олександра Кужель (Батьківщина) та епатажний позафракційний народний депутат Ляшко. До опозиціонерів можна віднести також і відомого політика Романа Безсмертного, який нині не є народним депутатом і представляв у студії групу польових командирів Майдану-2004 – Луценка, Філенка і Стецьківа. Був ще молодий хлопець від «Свободи», але я його не знаю, тому і прізвища вказати не можу.

Експертами виступили політолог Вадим Карасьов, соціолог Євген Копатько та епатажний письменник Олесь Бузина.

На початку передачі і безпосереднім учасникам шоу, і аудиторії Савік Шустер задав запитання стосовно того, чим, на їхню думку, керувався Президент України Віктор Янукович, коли амністував Юрія Луценка – тиском Європи, бажанням внести смуту в тріумвірат лідерів опозиції чи проявом християнського милосердя?

Переважна більшість присутніх у студії Савіка Шустера зійшлися на тому, що найвагомішим фактором став тиск Європи.

Спокійний хід дискусії у студії збурили затіяним між собою скандалом епатажні Олег Ляшко та Олесь Бузина. В знак протесту проти спокійного споглядання цього скандалу Савіком Шустером, вважаючи скандал ним зрежисованим, майже усі політики покинули студію, в якій залишилися лише народний депутат Володимир Олійник та експерти Вадим Карасьов і Євген Копатько.

Звинувачення Савіка Шустера з приводу того, що він «не тих» запрошує у студію і «не ті» питання розглядає, лунають періодично як з вуст представників опозиції, так і з вуст представників влади. Я ці звинувачення не розділяю, оскільки завжди пам’ятаю, що телевізійна передача Савіка Шустера хоч і має присмак політики, але усе-таки це не телевізійний агітаційний майданчик тієї чи іншої політичної сили, а телевізійне шоу, для підтримання зацікавленості глядачів до якого на нього потрібно запрошувати не лише занудно-спокійних політиків типу народного депутата Володимира Олійника, але і таких емоційно-різких антиподів як регіонал Вадим Колесніченко та свободівець Андрій Ільєнко.

І я не думаю, що Олеся Бузину Савік Шустер запрошує тому, що схиляє голову перед його письменницьким талантом, а думаю, що запрошує він Бузину саме тому, що той може створити скандальну ситуацію «на рівному місці» і цим оживити нудьгуючий зал.

Так, мені теж не усі, кого запрошує Савік Шустер, подобаються, але я поважаю його вибір, розумію, що це йому треба для «оживляжу» передачі, і коли мені ну зовсім не до вподоби хтось із його гостей, я не обурююсь, а просто перемикаю телевізор на інший канал.

Як правило, я це роблю завжди і одразу ж, як тільки побачу серед гостей Савіка Шустера народного депутата від Партії регіонів Інну Богословську – і не лише тому, що мені не до вподоби її манера ображати своїх політичних опонентів, але ще й тому, що я, як і президент Росії Володимир Путін, вважаю, що у Верховній Раді України і на телеекрані не місце людині, яка називала шахраєм прем’єр-міністра сусідньої великої держави, а ним тоді був Володимир Путін, з якою нам треба і ми намагаємось дружити, і вимагала і його притягнення до відповідальності лише тому, що він разом з прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко у загальноєвропейській кризовій ситуації сприяв підписанню стандартної газової угоди між Газпромом Росії і Нафтогазом України.

І, на мій погляд, те, що у президента нашої держави не складаються нині партнерські взаємовідносини з президентом Росії, можна пояснити у тому числі і тим, що Володимир Путін під час однієї із зустрічей з Віктором Януковичем відкритим текстом висловив своє невдоволення тим, що народний депутат України дозволяє собі з високої трибуни і у ЗМІ звинувачувати керівника уряду сусідньої держави у шахрайстві, а Почесний голова Партії регіонів Віктор Янукович уже після цієї розмови дозволив включити цього народного депутата України, а мова явно йшла про Інну Богословську, у прохідну частину виборчого списку, і вона знову увійшла до складу Верховної Ради України. І можна припустити, що в оточенні російського президента є достатньо людей, які, бачачи у черговий раз Інну Богословську на екрані у телевізійному шоу, докладають певних зусиль до того, щоб у Володимира Путіна не вивітрювалась із пам’яті і нанесена йому Інною Богословською образа, і той факт, що Віктор Янукович проігнорував побажання Володимира Путіна не бачити більше Інну Богословську у залі засідань Верховної Ради України.

Але у тій же мірі, з якою я маю право виключати телевізор, коли на його екрані з’являється Інна Богословська, Савік Шустер має право її запрошувати до себе в гості на телешоу – і допоки ми усі це не зрозуміємо, нам рано говорити про розбудову в Україні громадянського суспільства.