Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук
Головна сторінка   Новини 


25 вересня 2013

Нещодавно, коли я прогулювався алеями університетського парку, мені було задане запитання, винесене у заголовок цієї інформації, у якого було ще й продовження у вигляді: «Адже директори наших інститутів пішли з посад завідувачів на посади директорів ще у 2012 році, а конкурс на ті посади, що вони займали до призначення директорами, до цих пір не оголошувався ні разу».

Запитання це задав один із наших викладачів, який працює на одній із очолюваних директорами інститутів кафедр і який попросив не оприлюднювати його ім’я, оскільки побоюється, що йому за постановку такого запитання «зріжуть» ставку у більшій мірі ніж іншим при черговому укрупненні навчальних потоків, якого навряд чи довго доведеться очікувати. Я йому не зміг дати відповідь на його запитання одразу, оскільки для ґрунтовної відповіді мені потрібно було спочатку відновити в пам’яті відповідні нормативні документи. Але я пообіцяв відповідь, яка, на мою думку, буде цікавою і для багатьох інших науково-педагогічних працівників університету, розмістити на своєму сайті.

Свою відповідь на поставлене запитання я формуватиму, посилаючись на наказ №744 від 24.12.2002 р. МОН України «Про затвердження Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації» та затверджене цим наказом «Положення…», тобто посилаючись на два основні, нині діючі, нормативні документи, окремі пункти яких, що потрібні для формування відповіді, я цитую в кінці цієї інформації в якості додатків до неї.

Першим пунктом «Наказу №774», в чому легко переконатись, ознайомившись з ним у першому додатку, «Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників…» затверджується, другим пунктом цього наказу це «Положення…» вводиться в дію, а третім пунктом наказу пропонується «Ректорам  … прийняти Положення … до керівництва та виконання».

І оскільки це наказ Міністерства освіти і науки, то ректор будь-якого вищого навчального закладу 3-го та 4-го рівнів акредитації, підпорядкованого цьому міністерству, не має права при прийомі на роботу науково-педагогічних працівників відступати від вимог затвердженого цим наказом «Положення…»

А тепер давайте подивимось, як формулюються вимоги, яких треба дотримуватись, у вище вказаному «Положенні…»

У першому пункті «Положення…», який наведено у другому додатку, вказано перелік науково-педагогічних посад, до яких потрібно його застосовувати при прийомі на роботу. І ми бачимо, що в цьому переліку є і науково-педагогічна посада «завідувач кафедри».

У другому пункті «Положення…» вказано, що конкурс на заміщення вакантної посади оголошується керівником вищого навчального закладу. А це означає, що ректор несе особисту відповідальність за вчасність оголошення конкурсу на усі вакантні посади науково-педагогічних працівників університету, у тому числі і на посади завідувачів кафедр.

У третьому пункті «Положення…» формулюються умови, за яких посада науково-педагогічного працівника стає вакантною. І тут чітко вказано, що посада стає вакантною, якщо працівник, що її займав, звільняється з неї чи переходить на іншу посаду для роботи на постійній основі, або посада вперше вноситься у штатний розпис університету у зв’язку з якоюсь реорганізацією його структури. А це однозначно свідчить про те, що посади завідувачів кафедр, які займали науково-педагогічні працівники до призначення їх чи обрання за конкурсом на посади директорів інститутів, після переведення наказом ректора цих завідувачів на посади директорів, стали вакантними.

І з 3-го вересня 2012 року у нашому університеті згідно з третім пунктом «Положення…» вакантними є посади завідувачів:

  • кафедри обчислювальної техніки,
    завідувач якої, д.т.н., професор Азаров перейшов для роботи на постійній основі на посаду директора Інституту інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії,
  • кафедри телекомунікаційних систем та телебачення,
    завідувач якої, д.т.н., професор Кичак перейшов для роботи на постійній основі на посаду директора Інституту радіотехніки, зв’язку та приладобудування,
  • кафедри економіки підприємства і виробничого менеджменту,
    завідувач якої, к.е.н., доцент Небава перейшов для роботи на постійній основі на посаду директора Інституту менеджменту,
  • кафедри екології та екологічної безпеки,
    завідувач якої, д.т.н., професор Петрук перейшов для роботи на постійній основі на посаду директора Інституту екології та екологічної кібернетики,
  • кафедри теплогазопостачання,
    завідувач якої, к.т.н., професор Ратушняк перейшов для роботи на постійній основі на посаду директора Інституту будівництва, теплоенергетики та газопостачання.

Тож, не оголошуючи конкурс на їх заміщення, ректор нашого університету, професор Грабко уже другий рік поспіль порушує вище вказане «Положення…», яке є, я про це ще раз нагадую, нормативним документом міністерства, обов’язковим для виконання ректором будь-якого вищого навчального закладу 3-го та 4-го рівнів акредитації.

Більше того, ректор нашого університету, професор Грабко порушує це «Положення…» навіть не другий, а уже третій рік, оскільки після обрання його ректором за конкурсом і затвердження на цій посаді наказом міністра 7-го вересня 2010 року він мав право призначати самого себе на громадських засадах з погодинним оплачуваним навантаженням на посаду завідувача кафедри електромеханічних систем автоматизації в промисловості і на транспорті, яка теж є виборною, не більше ніж на кілька місяців, необхідних для того, щоб згідно з «Положенням…» оголосити конкурс на заміщення цієї посади, що стала вакантною в день призначення її завідувача ректором, чого він не зробив і по-сьогодні. У цьому місці доцільно нагадати, що, працюючи проректором з наукової роботи, професор Грабко на законних підставах працював завідувачем кафедри за сумісництвом, оскільки посада проректора не є виборною, і проректор Грабко обирався за конкурсом на посаду завідувача кафедри саме для роботи за сумісництвом.

До речі, і посада завідувача кафедри загальної фізики та фотоніки теж є вакантною ще з кінця 2010 року – після переходу з неї професора Павлова на посаду проректора, оскільки конкурс на її заняття після переводу з неї професора Павлова на посаду проректора ще жодного разу не оголошувався. Але в конкурсі на її заміщення проректор Павлов має право взяти участь і посісти її на умовах сумісництва, адже, як я уже відмітив, його основна посада проректора не є виборною.

А от директори інститутів, якщо вони і далі бажають працювати директорами на постійній основі, у зв’язку з виборністю їхніх посад не мають права брати участі в конкурсі на заміщення виборних вакантних посад завідувачів поки-що ще їхніх кафедр, який, виконуючи «Положення…», рано чи пізно змушений буде оголосити ректор університету.

Тут варто, мабуть, нагадати, що згідно з Конституцією України на двох виборних посадах на постійній основі не має права працювати ніхто, а за сумісництвом можна працювати на другій виборній посаді тільки тимчасово, поки не підібрано і не обрано за конкурсом працівника для роботи на постійній основі. І ця тимчасовість в умовах роботи в університеті обмежується кінцем навчального року. І саме тому, коли я працював ректором, усі викладачі-сумісники звільнялись з роботи за сумісництвом 30 червня кожного року, а усім, хто вперше приймався на викладацьку посаду, я підписував заяву про прийом на роботу лише до кінця поточного навчального року з обов’язковим конкурсним підтвердженням права на роботу за цією посадою упродовж цього ж часу.

І, як витікає з пункту 8 «Положення…», після оголошення конкурсу на вакантну посаду завідувача кафедри лише за умови, що ніхто не подав заяви про участь у конкурсі або ніхто в результаті таємного голосування не набрав більше 50% голосів членів Вченої ради, конкурс оголошується таким, що не відбувся, і оголошується знову. І лише у цьому випадку директор інституту може продовжувати тимчасово виконувати обов’язки завідувача колишньої своєї кафедри за сумісництвом ще кілька місяців до отримання результатів тепер уже повторно чи втретє, або вчетверте оголошеного конкурсу.

Тож нашим директорам інститутів аби і по-сьогоднішній день тимчасово працювати за сумісництвом ще й завідувачами кафедр потрібно було за два останні роки «пережити», як мінімум, два конкурси з неподаними заявами претендентів або не набраними ніким із претендентів 50% голосів членів Вченої ради університету і продовжувати тимчасово працювати на цих посадах нині в умовах оголошення конкурсу на них уже втретє. А самому ректору Грабку, аби зберігати за собою ще й посаду завідувача кафедри на громадських засадах з оплачуваним погодинним навантаженням, потрібно було б за три останні роки «пережити», як мінімум, три таких безрезультатних конкурси і нині тимчасово працювати на посаді завідувача кафедри в умовах оголошення конкурсу на цю посаду вчетверте. Ну і усіх завідувачів кафедр, працюючих тимчасово за сумісництвом чи на громадських засадах, ректор Грабко зобов’язаний був щороку звільняти з цих посад, як і усіх інших сумісників, 30 червня кожного року.

На цьому можна було б уже і ставити крапку, оскільки відповідь на поставлене в заголовку запитання про законність завідування директорами інститутів за сумісництвом колишніми своїми кафедрами я уже дав, але є обставини, котрі змушують мене продовжити аналіз цього питання, але уже з інших позицій – з позицій доцільності завідування директорами інститутів за сумісництвом колишніми своїми кафедрами.

І почну я цей додатковий аналіз з нагадування, що у 2014 році наш університет буде проходити чергову акредитацію майже за усіма спеціальностями, у тому числі і тими, для яких випускними кафедрами є ті кафедри, із перераховані вище, що нині за сумісництвом чи на громадських засадах керуються директорами Азаровим, Кичаком, Петруком і Ратушняком та ректором Грабком.

Згідно з нормативними документами, присвяченими процесу акредитації спеціальностей, лише та випускна кафедра має право готувати магістрів з випускної спеціальності, яка або очолюється доктором наук чи професором, працюючим на постійній основі, або, принаймні, має у своєму складі доктора наук чи професора, який працює на цій випускній кафедрі на постійній основі. Тут і далі під професором мається на увазі не той викладач, який працює на посаді професора, а той, хто має присвоєне міністерством вчене звання професора.

На випускних кафедрах, очолюваних професорами Азаровим, Кичаком, Петруком, Ратушняком і Грабком, окрім них, інших викладачів, які мають науковий ступінь доктора наук або вчене звання професора, немає, а самі вони нині працюють на цих кафедрах або за сумісництвом, або на громадських засадах. Тож, якщо до кінця нинішнього року не будуть прийняті якісь нові нормативні документи, присвячені акредитації спеціальностей, в яких була б виключена вимога наявності на випускній кафедрі працюючих на постійній основі викладачів, які мають науковий ступінь доктора наук або вчене звання професора, то усі ті спеціальності нашого університету, для яких випускними кафедрами є кафедри, очолювані нині за сумісництвом або на громадських засадах професорами Азаровим, Кичаком, Петруком, Ратушняком і Грабком, не будуть акредитованими за 4-м рівнем акредитації, а тому будуть позбавлені права готувати магістрів, що приведе спочатку до їх занепаду, а згодом і до ліквідації.

І, аби уникнути такого, «розгромного» для нашого університету результату акредитації, треба буде просити професорів Азарова, Кичака, Петрука і Ратушняка, які нині працюють на постійній основі директорами інститутів, після оголошення конкурсу взяти участь у виборах завідувачів тих кафедр, які вони нині очолюють за сумісництвом, з умовою, що після обрання їх завідувачами за конкурсом вони перейдуть з посад директорів інститутів на посади завідувачів кафедр для роботи на постійній основі. Виконання ж обов’язків директорів інститутів можна буде покласти на когось із колишніх деканів, які теж знають як організовувати навчальний процес.

Працюючи ректором, я завжди пам’ятав про те, що на випускних кафедрах завідувачами на постійній основі треба тримати докторів наук, професорів, а директорів інститутів на законних підставах можна тримати на громадських засадах, адже і по-сьогодні ніякими нормативними загальнодержавними документами статус директорів і порядок їх призначення на посаду не визначений. І це лише наш ректор, професор Грабко, ввівши своїм наказом посади директорів у штатний розпис університету, а потім, узаконивши штатність цих посад Статутом університету, створив сьогодні таку колізію, що для того, щоб пройти акредитацію за усіма спеціальностями, нам потрібно попросити директорів інститутів звільнитись з їхніх нинішніх посад і повернутись на посади завідувачів кафедр на постійній основі.

Що ж до кафедри електромеханічних систем автоматизації в промисловості і на транспорті, яку нині очолює на громадських засадах з оплачуваним погодинним навантаженням сам ректор Грабко, то для акредитації за 4-м рівнем спеціальності, яку вона випускає, існує лише одне рішення – ректор Грабко, оголосивши конкурс на заміщення посади завідувача цієї кафедри, яка фактично є вакантною, просить мене – доктора наук, професора, а за базовою освітою інженера-електромеханіка її очолити на постійній основі на конкурсних засадах на період хоча б до виборів ректора у 2015 році – з прийнятною для мене умовою, що у разі програшу ним виборів ректора і моїм виграшем цих виборів ми з ним у 2015 році зробимо посадову рокіровку.

І на завершення – усі ми сподіваємося, що у листопаді буде підписано Договір між Україною і Європейським Союзом про асоціацію. І в разі підписання цього договору громадяни України зобов’язані будуть у-подальшому житті дотримуватись законів і нормативних документів у такій же мірі, як це прийнято в Європі, на стражі чого змушені будуть встати і Президент України і уряд, з якого, скоріш за все, попросять піти усіх тих функціонерів, котрі самі дотримувались принципу закривання очей на порушення законодавства, більш характерні для Росії ніж Європи, і закривали очі на аналогічні порушення з боку своїх підлеглих. Тож давайте, шановні колеги, і ми в нашому університеті уже зараз, ще до підписання вище вказаного договору, але вірячи, що він буде підписаний, не чекаючи вказівки з міністерства, почнемо дотримуватись законодавства у тій же мірі, в якій його дотримуються європейці.

Ось на цьому я і поставлю крапку у своїй відповіді, а далі у додатку подаю цитати з нормативних документів, використаних мною при формуванні цієї відповіді.

З повагою –
депутат Верховної Ради України 1-го скликання,
екс-ректор ВНТУ
Борис Мокін

Додатки –

               МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
                            Н А К А З
                        24.12.2002  N 744
              Про затвердження Положення про обрання
           та прийняття на роботу науково-педагогічних
          працівників вищих навчальних закладів третього
                 і четвертого рівнів акредитації

На виконання Законів України "Про освіту" від 23 березня 1996
року N 100/96-ВР ( 100/96-ВР ) та "Про вищу освіту" від  17  січня
2002 року N 2984-III ( 2984-14 )
                          Н А К А З У Ю:
     1. Затвердити  Положення  про  обрання та прийняття на роботу
науково-педагогічних працівників   вищих    навчальних    закладів
третього і четвертого рівнів акредитації (додається).
     2. Положення  ввести  в дію у всіх державних вищих навчальних
закладах України незалежно від відомчого підпорядкування.
     3. Ректорам  державних  вищих  навчальних  закладів   України
третього  і  четвертого  рівнів акредитації прийняти Положення про
обрання та прийняття на  роботу  науково-педагогічних  працівників
вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації
до керівництва та виконання.

                            ПОЛОЖЕННЯ
                про обрання та прийняття на роботу
              науково-педагогічних працівників вищих
            навчальних закладів третього і четвертого
                        рівнів акредитації
 
     1. Це Положення визначає порядок обрання за конкурсом осіб на
вакантні посади науково-педагогічних працівників вищих  навчальних
закладів   третього  і  четвертого  рівнів  акредитації,  а  саме:
завідуючих кафедрами,  професорів,  доцентів,  старших викладачів,
викладачів, асистентів…

     2. Конкурс  на  заміщення   вакантної   посади   оголошується
керівником вищого навчального закладу, про що видається наказ.
     Оголошення про проведення  конкурсу,  терміни  й  умови  його
проведення публікуються в засобах масової інформації.
     3. Посада     вважається     вакантною    після    звільнення
науково-педагогічного  працівника   на   підставах,   передбачених
законодавством  про  працю,  а  також при введенні нової посади до
штатного розпису вищого навчального закладу.
     6. Кандидатури  претендентів  на  заміщення  посад асистента,
викладача,  старшого викладача,  доцента,  професора,  завідуючого
кафедрою  попередньо  обговорюються  на  відповідній  кафедрі в їх
присутності...
     7. Висновки  кафедри  про  професійні  та   особисті   якості
претендентів  та  відповідні  рекомендації  передаються на розгляд
Вченої ради вищого навчального закладу (факультету).
     Засідання кафедри,    на   якій   обговорюються   кандидатури
претендентів на посаду завідуючого кафедрою,  проводить  проректор
вищого навчального закладу або декан факультету.
     Претенденти мають бути ознайомлені з  висновками  кафедри  до
засідання Вченої ради вищого навчального закладу (факультету).
     Негативний висновок   кафедри   не   дає   права   відмовляти
претенденту  в  розгляді  його  кандидатури  Вченою  радою  вищого
навчального закладу (факультету).
     8. Обрання  науково-педагогічних  працівників  Вченою   радою
вищого   навчального   закладу  (факультету)  проводиться  таємним
голосуванням.   Перед   голосуванням   щодо   кожної   кандидатури
претендентів  на відповідну посаду оголошується висновок кафедри і
проводиться обговорення в їх присутності.
     Рішення Вченої  ради  вищого навчального закладу (факультету)
при проведенні конкурсу вважається  дійсним,  якщо  в  голосуванні
брало  участь не менше 2/3 членів Вченої ради.  Обраним уважається
претендент, який здобув більше 50% голосів присутніх членів Вченої
ради…
     Якщо при  проведенні  конкурсу,  в якому брали участь два або
більше  претендентів,  голоси  розділились  порівну,   проводиться
повторне  голосування  на цьому самому засіданні Вченої ради.  При
повторенні  цього  результату  конкурс  уважається  таким,  що  не
відбувся, і оголошується повторно.
     Якщо при проведенні конкурсу на  відповідну  посаду  не  було
подано жодної заяви або жоден із претендентів не набрав більше 50%
голосів присутніх членів Вченої  ради,  конкурс  також  уважається
таким, що не відбувся, і оголошується повторно.
     9. Рішення    Вченої    ради   вищого   навчального   закладу
(факультету)  є  підставою  для  укладення  трудового  договору  з
обраною  особою  і  видання  наказу  ректора  про  прийняття її на
роботу.

Версія для друку


[01.06.2020] Літо у ВНТУ починається з оновлення корпусу деканів
[15.05.2020] Що очікувати після реформування системи захисту дисертацій?
[27.04.2020] Коронавірусні будні університетського професора
[04.03.2020] Весь мир насильно мы разрушим до основанья, а затем - мы наш, мы новый мир построим!
[19.01.2020] «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази»
[28.12.2019] Передноворічні роздуми ексректора, який ще працює професором
[21.12.2019] Попри побажання та потуги недоброзичливців академія педагогічних наук продовжує жити
[03.12.2019] Чи варто нашому ректору позитивно реагувати на пропозицію мера міста про передачу частини земельної ділянки університету в комунальну власність?
[30.11.2019] Мої враження від зустрічі з заступником міністра Єгором Стадним
[09.11.2019] Факультету радіоелектроніки - 50
[29.10.2019] То що ж ми знаємо про Маннергейма та його вклад в становлення фінської держави?
[06.10.2019] Як виглядає наш ВНТУ на фоні інших ЗВО зі статусом національного
[09.09.2019] Об’єктивності, справедливості та історичної правди заради, або нехай Наглядова рада університету нас розсудить
[30.07.2019] Чому я - доктор наук, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки - голосував за Зеленського і його партію?
[22.06.2019] А може доцільніше піти іншим шляхом?
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.