Ця Концепція, яка була розроблена членами академії за участю відповідальних працівників Міністерства освіти і науки України і рекомендована Президією академії, після її затвердження Кабінетом Міністрів України стане українською Національною стандартною класифікацією освіти (НСКО), положень якої зобов’язані будуть дотримуватись усі освітні заклади України, починаючи від закладів початкової освіти і закінчуючи вищими навчальними закладами.

Перш за все хочу відзначити, що Концепція НСКО розроблена у повній відповідності з Міжнародною стандартною класифікацією освіти (МСКО), прийнятою 36-ю Генеральною конференцією країн-членів ЮНЕСКО у 2011 році, з врахуванням уже і тих доповнень, які плануються до внесення у МСКО на 37-й Генеральній конференції цих країн, що відбудеться у листопаді нинішнього року, тобто через декілька днів.

Для того, щоб синхронізувати уведення в дію МСКО у вигляді НСКО в кожній із держав, що входять до ЮНЕСКО, запропоновано в якості кінцевого року її запровадження у повному обсязі в усіх державах встановити 2018 рік.

А це означає, що протягом наступних 5 років в усіх освітніх закладах України усі ті, хто розпочав навчання за нині діючими навчальними програмами, продовжать отримувати той чи інший рівень освіти, встановлений на основі цих навчальних програм, а усі ті, хто розпочне навчання з 1-го вересня 2014 року, уже навчатимуться за новими навчальними програмами, які будуть складені у відповідності з затвердженою Кабміном НСКО. Тож часу у колективів усіх освітніх закладів «на розкачку» не буде, оскільки до 1-го вересня 2014 року уже потрібно буде мати нові навчальні програми одного року навчання на усіх освітніх рівнях, визначених у НСКО.

З повним текстом Концепції НСКО, викладеним на 62 сторінках, можна ознайомитись на сайті Національної академії педагогічних наук України (naps.gov.ua) або тут, а я далі охарактеризую лише деякі її ключові елементи та подам їхню проекцію на Вінницький національний технічний університет (ВНТУ).

Свій аналіз Концепції НСКО я почну з цитати із Постанови Президії НАПН України «Про проект Концепції Національної стандартної класифікації освіти» від 29 листопада 2013 року: «Концепція НСКО передбачає упровадження в національній системі освіти всіх основних положень МСКО та ґрунтується на трьох компонентах: узгоджених поняттях та визначеннях; системах класифікацій; класифікаціях освітніх програм і відповідних кваліфікацій. Базові одиниці класифікації – освітня програма та освітня кваліфікація, які класифікуються з використанням двох основних наскрізних змінних – рівнів освіти та галузей освіти».

А далі я подам ще дві цитати – тепер уже із проекту Концепції НСКО.

Цитата перша: «МСКО, як частина міжнародної системи економічних і соціальних класифікацій ООН, є еталонною класифікацією, що слугує організації та упорядкуванню освітніх програм і відповідних кваліфікацій за рівнями та галузями освіти і є результатом погодженим та затвердженим від імені 195 країн-членів ЮНЕСКО».

Цитата друга: «Аналогічно до ролі та місця МСКО в системі класифікацій ООН, НСКО має слугувати Національним класифікатором України».

Що ж пропонує НСКО для упорядкування рівнів освіти?

А пропонує НСКО 10 рівнів освіти, а саме:
0 (нульовий) рівень – це дошкільна освіта,
1 рівень – це початкова освіта (за освітніми програмами кількох нижчих класів),
2 рівень – це основна середня освіта (за освітніми програмами школи без кількох завершальних класів),
3 рівень – це повна середня освіта ( в Україні за освітніми програмами 11 класів, а в Європі - 12, а у деяких країнах і 13 класів),
4 рівень – це післясередня невища освіта ( за освітніми програмами професійно-технічних училищ або кількамісячних підготовчих курсів до вступу у ВНЗ чи сертифікованими курсами освоєння робітничих професій, що потребують попередньо повної середньої освіти),
5 рівень – це вища освіта короткого циклу ( за освітніми програмами технікумів на базі повної середньої освіти),
6 рівень – це бакалаврат,
7 рівень – це магістратура,
8 рівень – це аспірантура в Україні, а у Західному світі – докторантура),
9 рівень – це докторантура в Україні, а у Західному світі – постдокторантура.

Що характерно, у НСКО, як і у МСКО, на 6-й рівень навчання та на окремі напрями 7-го рівня можна поступати і з 5-го рівня, і з 4-го, і з 3-го, але левова частка тих, хто має право продовжувати навчання на 7-му рівні, складають ті, хто отримав освіту на 6-му рівні.

Ще одна особливість НСКО, як і МСКО, полягає в тому, що після закінчення навчання за освітньою програмою так званого «довгого бакалаврату» і бажання навчатись у магістратурі за спеціальністю з іншої галузі освіти випускник «довгого бакалаврату» зобов’язаний засвоїти ще й перехідну освітню програму між цими напрямами, яку в НСКО називають програмою «короткого бакалаврату». Це, фактично, є певним еквівалентом того, що сьогодні у нас називається післядипломною освітою 2-річного циклу, по завершенні якої випускник отримує диплом про другу вищу освіту на рівні спеціаліста. Тут варто звернути увагу на те, що в НСКО вищої освіти рівня спеціаліст немає.

І лише з рівня магістра НСКО дозволяє поступати на навчання в аспірантуру. Причому, якщо ти маєш бажання поступити в аспірантуру на спеціальність з іншої галузі знань, то після закінчення магістратури за попередньою спеціальністю зобов’язаний засвоїти ще й магістерську програму, яка є перехідною між цими різногалузевими спеціальностями, тобто закінчити додатково ще й так звану «коротку магістратуру».

А тепер я перейду до аналізу НСКО з позицій висвітлення характеристик галузей освіти, що нею вводяться.

НСКО, як і МСКО, усе поле освіти розбиває на 10 широких галузей, а саме:
01 – Освіта,
02 – Мистецтво і гуманітарні науки,
03 – Соціальні науки, журналістика та інформація,
04 – Бізнес, управління та право,
05 – Природничі науки, математика та статистика,
06 – Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ),
07 – Інженерія, виробництво та будівництво,
08 – Агрокультура, лісівництво, рибництво та ветеринарія.
09 – Здоров’я та соціальне забезпечення,
10 – Службові послуги.

У кожній із цих 10 широких галузей освіти НСКО, як і МСКО, вводить від однієї до чотирьох вузьких галузей, котрі відповідають напрямам бакалаврської підготовки – усього в НСКО вузьких галузей освіти 26 (для порівняння, нині ми маємо напрямів бакалаврської підготовки більше сотні).

Наприклад, в широкій галузі під кодом 04 таких вузьких галузей виділено дві:
041 – Бізнес та управління,
042 – Право;

в широкій галузі під кодом 05 таких вузьких галузей виділено чотири:
051 – Біологія та суміжні науки,
052 – Навколишнє середовище,
053 – Фізичні науки,
054 – Математика та статистика;

в широкій галузі під кодом 06 виділена лише одна вузька галузь:
061 – Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ);

в широкій галузі під кодом 07 таких вузьких галузей виділено три:
071 – Інженерія та інженерні галузі,
072 – Виробництво та переробка,
073 – Архітектура та будівництво.

Поділ на вузькі галузі освіти інших 6 широких галузей я приводити не буду, оскільки за вузькими галузями цих 6 інших широких галузей у ВНТУ підготовка фахівців з вищою освітою не ведеться. Бажаючі ознайомитись з ними можуть це зробити, викликавши на свій екран повний текст проекту Концепції НСКО, використавши його адресу, вказану вище.

У свою чергу, у кожній вузькій галузі освіти, що відповідає напряму бакалаврської підготовки, НСКО, як і МСКО, виділяє від однієї до семи деталізованих галузей освіти, кожна із яких відповідає магістерській спеціальності – усього в НСКО деталізованих галузей освіти (спеціальностей) є 77 ( для порівняння, нині ми їх маємо майже 500).

Наприклад, у вузькій галузі освіти під кодом 041 таких деталізованих галузей (спеціальностей) виділено сім, із яких у ВНТУ нині є лише одна:
0413 – Менеджмент та управління;

у вузькій галузі освіти під кодом 052 таких деталізованих галузей (спеціальностей) виділено дві:
0521 – Екологія,
0522 – Природне оточення та жива природа,
– у ВНТУ під більш розширеними назвами є вони обидві;

у вузькій галузі освіти під кодом 061 таких деталізованих галузей (спеціальностей) виділено три:
0611 – Використання комп’ютера,
0612 – Створення баз даних та інформаційних мереж і управління,
0613 – Розвиток і аналіз програмного забезпечення та застосування,
– усі вони (під трохи іншими назвами, але з відповідним змістом) є у ВНТУ

у вузькій галузі освіти під кодом 071 таких деталізованих галузей (спеціальностей) виділено шість, п’ять із яких (під трохи іншими назвами, але з відповідним змістом) є у ВНТУ, а саме:
0712 – Технології захисту навколишнього середовища,
0713 – Електрика та енергетика,
0714 – Електроніка та автоматика,
0715 – Механіка та металообробка,
0716 – Автомобілі, судна і літаки;

У вузькій галузі освіти під кодом 073 таких деталізованих галузей (спеціальностей) виділено дві:
0731 – Архітектура та міське планування,
0732 – Будівництво та цивільна інженерія,
– обидві вони є у ВНТУ.

Оскільки сьогодні у ВНТУ студенти навчаються на більше ніж 20 напрямах підготовки за більш ніж 30 спеціальностями, то, порівнюючи з приведеними вище цифрами, бачимо, що після уведення НСКО у нашому університеті у 4 рази зменшиться кількість напрямів бакалаврської підготовки і у 3 рази зменшиться кількість спеціальностей магістерської підготовки, що, очевидно, приведе до скорочення як кількості випускних кафедр, так і інститутів, що їх об’єднують.

Але, якщо зважити на те, що НСКО дозволяє рішенням Вченої ради ВНЗ без узгодження з міністерством відкривати спеціалізації в рамках акредитованих спеціальностей, то ситуація стає не такою уже і критичною, адже, наприклад, нинішні спеціальності – «Електричні станції», «Електричні системи і мережі», «Електротехнічні системи електроспоживання», «Електричні системи і комплекси транспортних засобів» та «Теплоенергетика», які за НСКО стануть однією спеціальністю «Електрика та енергетика», можуть залишитись в якості спеціалізацій цієї інтегральної в рамках НСКО спеціальності. Тож і усі ті чотири кафедри, які нині є випускними для вище перерахованих 5 спеціальностей, можуть залишитись випускними і для 5 спеціалізацій цієї інтегральної за НСКО спеціальності. Хоча не виключено, що міністерство, затверджуючи штатний розпис університету, може затвердити для цієї інтегральної спеціальності лише три випускні кафедри - одну з електроенергетичної спеціалізації, другу – з теплоенергетичної, а третю – зі спеціалізації, присвяченої системам нетрадиційної та специфічної енергетики.

Аналогічна ситуація може виникнути і зі спеціалізаціями в рамках інтегральної за НСКО спеціальності «Електроніка та автоматика» в разі виділення у ній лише 4 основних спеціалізацій – «Електроніка», «Електронне приладобудування», «Електронна автоматика» та «Електромеханічна автоматика», для підготовки за якими замість 10 нинішніх випускних кафедр міністерство може запропонувати створити лише чотири.

Може зменшитись також і кількість випускних кафедр, які обслуговуватимуть у нашому університеті інтегральну за НСКО спеціальність «Механіка та металообробка».

Ну і навчально-наукових інститутів міністерство нам навряд чи дозволить мати більше кількості напрямів бакалаврської підготовки, яких залишиться у ВНТУ після уведення в дію НСКО лише 5. Але наявність 5 напрямків підготовки бакалаврів (із 26 можливих) та 13 магістерських спеціальностей (із 77 можливих) залишає нам високою імовірність і після уведення НСКО залишитись у статусі університету.

Тож після уведення НСКО під питанням у ВНТУ можуть опинитись лише з десяток посад завідувачів кафедр (із нинішніх сорока п’яти) та три посади директорів навчально-наукових інститутів (із нинішніх восьми), а тому підстав для паніки у колективі університету в цілому немає.