Отож, якби я був президентом, то кого і за що покарав би за ті трагічні події, що сталися у Києві на Майдані в ніч на 30 листопада 2013 року?

Само собою зрозуміло, що у першу чергу я наказав би зняти начальника міліцейського управління Києва та його першого заступника. – Ну навіщо мені такі очільники столичного міліцейського главку, які не здатні навіть очистити від мітингувальників дві міські площі та прилеглі до них вулиці? – Ну і, звичайно ж, таке покарання нинішніх керівників столичного міліцейського главку буде гарним наглядним прикладом для тих, хто прийде їм на зміну, адже вони усвідомлюватимуть ще в момент призначення на посаду, що їх чекатиме в разі, якщо вони теж не впораються з якоюсь поставленою їм задачею.

Покарав би я також і градоначальника Києва за нездатність прогнозувати розвиток ситуації і організовувати своїх підлеглих на випередження подій, а також за нездатність знаходити вихід по усуненню допущених прорахунків. – Думаю, після цього той, кого я призначу наступним столичним градоначальником, буде не забувати розміщувати по сотні беркутівців на перших поверхах в будівлях Київради та Профспілок і у палаці Жовтневому одразу ж після того, як на Майдані Незалежності чи на Європейській або Михайлівській площах з’явиться перша сотня мітингувальників.

Що ж до покарання когось із верхнього ешелону керівництва, то тут усе просто.

Згадаймо, хто у найдемократичнішій країні світу США відповідає за зв’язок з усіма іншими країнами світу? – Державний секретар. – А хто його представляє за межами США? – Заступник Державного секретаря, яка дозволяє собі навіть брати посильну участь у розв’язанні питання харчування мітингувальників на Майдані у Києві.

А оскільки в Україні немає посади Державного секретаря, а є посада Секретаря Ради національної безпеки і оборони, у якого теж є заступники, то чому б не оголосити крайнім у не забезпеченні розв’язання проблеми Майдану в ніч на 30 листопада саме одного із заступників Секретаря РНБОУ, в апарат якої хоч і направляють в основному «збитих політичних льотчиків», але звучить яка не менш звучно? – Особливо ж якщо один із них, хоч і не з метою взяти участь у вирішенні проблеми харчування мітингувальників, але мав необережність піти прогулятись напередодні силової акції Майданом, а тому легко підпадає під визначення керівника верхнього рівня цієї силової акції Беркуту? – Якого не шкода, оскільки він в силу свого незговірливого характеру в розмовах із приятелями сіяв сумніви і, до того ж, не має статусу земляцької недоторканості?

Звичайно, мені потрібно покарати ще й когось із вищих чиновників Міністерства освіти, яке не спромоглося зупинити ходу студентів університетів, котрі першими прийшли на Майдан. – Але це можна зробити і трохи згодом, після з’ясування, хто там із них не має статусу земляцької недоторканості.

А наділених земляцькою недоторканістю я нікому не віддам, які б там хто не висував обвинувачення! – Інакше, хто ж за мене стоятиме потім горою на наступних президентських виборах?

Тож вибачайте, шановні співвітчизники, і заспокойтесь! – Нічого особистого! – Усі мої рішення продиктовані об’єктивною реальністю і вболіванням за покращене майбутнє держави, яке, я впевнений, може наступити лише під моїм керівництвом.