Для того, щоб обґрунтувати висловлену тезу, я спочатку коротко нагадаю, про що ж домовився російський президент з українським.

А домовився він, як ви пам’ятаєте, шановні читачі, по-перше, про те, що російський Газпром в-подальшому продаватиме українському Нафтогазу газ не по 400 доларів США за кожні 1000 метрів кубічних, а по 268,5 зі збереженням права Газпрому до 2019 року змінювати у якийсь бік цю ціну щоквартально. А по-друге, він домовився, що російський ФНБ протягом нинішнього і наступного років купить в українського НБУ євробонди (облігації) на 15 мільярдів доларів США під 5% річних з початком повернення Україною Росії цього, фактично, кредиту через два роки.

Із-за такого «подарунку» від Росії Україна відмовилась від підписання договору на перспективу про асоціацію з Європейським Союзом, за підписання якого ще не так давно ратували хором і президент України, і прем’єр-міністр, і увесь Кабінет міністрів разом з народними депутатами від Партії регіонів. А сьогодні усі вони таким же хором підтримують вище приведені домовленості з Росією, розповідаючи з телеекранів, як ми повинні дякувати російському президенту за те, що він, по-братськи, запропонував фінансове наповнення цих домовленостей, а українському президенту дякувати за те, що він, зі вдячністю, погодився на ці пропозиції Росії.

Однак у світлі тієї інформації, про яку ми усі довідалися зі ЗМІ лише вчора, виявляється, по-перше, що ФНБ Росії згідно з законодавством Російської федерації має право купляти чиїсь облігації на суму, яка не може перевищувати 8,8 мільярдів доларів США. А це означає, що із обіцяних 15 мільярдів доларів Україні ФНБ не додасть аж 6,2 мільярдів.

А по-друге, виявляється, що український Нафтогаз уже закачав у борг в підземні газосховища 17 мільярдів метрів кубічних російського газу за старою ціною по 400 доларів за кожні 1000 метрів кубічних, внісши поки-що в якості оплати за ці 17 мільярдів метрів кубічних газу лише 1 мільярд доларів США.

Але ж 17 мільярдів метрів кубічних газу за ціною по 400 доларів США за кожні 1000 метрів кубічних коштують в сумі 6,8 мільярдів доларів. Тобто українському Нафтогазу потрібно за газ, закачаний у підземні газосховища, доплатити російському Газпрому ще 5,8 мільярдів доларів США.

Як повідомили ЗМІ сьогодні, російський ФНБ уже купив в українського НБУ євробондів на суму 3 мільярди доларів США. Ці гроші підуть, як уже повідомили у ЗМІ вищі українські урядовці, на погашення боргів по не виплаченим зарплатам і стипендіям бюджетникам, що накопичилися у кого за останні місяці, а у кого і за останні роки.

Тож із 8,8 мільярдів доларів США, дозволених російському ФНБ законодавством Росії для закупівлі українських євробондів, Україні залишилось отримати у наступному році ще лише 5,8 мільярдів доларів. Але ж точно таку ж суму Україна ще повинна заплатити Росії за газ, уже закачаний в українські підземні газосховища. От і виходить, що Росія нам дасть у 2014 році у борг саме стільки грошей, скільки їх потрібно для того, щоб повернути їй борг, уже накопичений Україною до моменту підписання цих домовленостей.

Тому то і принесли сьогодні ЗМІ заяви від декого з вищих українських урядовців, що українські споживачі російського газу не повинні розраховувати на те, що їм газ буде продаватись по 268,5 доларів США за кожні 1000 метрів кубічних уже з 1-го січня 2014 року, і що на цю ціну продажу газу своїм споживачам Україна вийде лише у кінці 2014 року.

І у зв’язку з цим виникає запитання: «А хто відповість за те, що, ведучи з Росією переговори про ціну газу у 268,5 доларів США за кожні 1000 метрів кубічних, одночасно здійснювали закачування російського газу у підземні газосховища за ціною по 400 доларів США за кожні 1000 метрів кубічних, і закачали аж 17 мільярдів метрів кубічних цього у півтора рази дорожчого газу, із-за чого доведеться переплатити Росії за газ у 2014 році 2,2 мільярдів доларів США?»

Нагадаю, що за угодами від 2009 року, підписаними за пропозицією тодішнього прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, Україна теж лише рік за її прем’єрства отримувала більш дорогий газ від Росії, і за це Юлія Тимошенко опинилась у в’язниці на 7 років. Сьогодні ми маємо аналогічну ситуацію, а тому не дивно, що само собою постає питання, хто ж відповість нині за її повторення.

Після усього викладеного, я сподіваюсь, вам, шановні читачі, став зрозумілим заголовок цього матеріалу, оскільки, на мій погляд, російський президент Володимир Путін усіх українських можновладців (за визначенням голосувального керівника парламентської фракції Партії регіонів Чечетова, висловленого ним, правда, з іншого приводу) «розвів, як кошенят!»

І «красота игры» російського президента стає особливо рельєфною з огляду на те, що в разі вибивання росіянами боргів за ці 17 мільярдів метрів кубічних російського газу, закачаного в українські підземні газосховища, через міжнародний суд, українці можуть відповісти зустрічним позовом, оспорюючи завищену ціну газу, визначену договором від 2009 року, і виграти цю судову справу, в результаті чого уже Росія стане боржником в України, а в разі відсутності в України коштів, які потрібно буде Україні згідно з угодою віддати Росії через два роки за повернуті євробонди, Росія через міжнародний суд може вимагати продаж їй на суму заборгованих Україною коштів тепер уже по євробондам привабливих їй українських підприємств, таких як газотранспортна система, Турбоатом, авіазаводи, заводи ВПК – і цей суд буде уже на її боці, оскільки причин для подачі зустрічного позову у справі про повернення коштів за євробонди в України не буде.