Привожу цитату з цього листа: «валентин на сколько мне известно зарабатывает деньги своим умом: пишет программки, улучшает работу бухгалтерии - не вижу ничего антизаконного, в связи с этим у меня возникает вопрос - Что Вас так \"жмет\"??? то что валентин зарабатывает своим умом не только как преподаватель но и программист...» – кінець цитати.

Свою відповідь я почну з інформації, що програміст університетського комп’ютерного інформаційно-видавничого центру, який, працюючи до 2010 року за сумісництвом ще й на 0,5 ставки в штаті бухгалтерії по обслуговуванню програмного забезпечення бухгалтерських комп’ютерів, отримував за виконання цих додаткових обов’язків у перерахунку на нинішні гроші біля 700 гривень щомісяця.

Тож виходить, що обслуговування програмного забезпечення бухгалтерії для університету до 2010 року обходилось у 3-6 разів дешевше ніж у наступні роки, в які за виконання цієї ж роботи доцент Валентин Грабко почав отримувати за договорами підряду від 2 до 4 тисяч гривень щомісяця, незважаючи ні на те, що функції цього програмного забезпечення не змінились, ні на те, що воно було у свій час встановлене спеціалізованою фірмою «під ключ» із зобов’язанням, прописаним у договорі, у подальшому усувати усі виявлені недоліки. Автор листа, судячи зі змісту, є людиною, не чужою Валентину Грабку. І він наведені мною суми не спростовує, опосередковано підтверджуючи цим, що саме такі суми Валентину Грабку і виплачувались.

І мене обурило не те, що Валентин Грабко заробляє додаткові до зарплати доцента кошти за обслуговування програмного забезпечення бухгалтерії, а обурило те, що синові ректора за виконання тієї ж роботи, яку інший працівник виконував за неповні 700 гривень, почали виплачувати по 2-4 тисячі гривень, тобто у 3-6 разів більше! І це обурення підсилилось ще й тим, що уже після того, як я оприлюднив на своєму сайті відкритий лист до міністра Сергія Квіта з десятьма запитаннями люстраційного характеру стосовно нашого ректора, у якому у формі двох запитань поставив під сумнів законність додаткових заробітків за договорами підряду дружини ректора Тетяни Грабко, яка працює завідувачем архівом університету, його сину – доценту Валентину Грабку було підписано чергових два договори підряду за обслуговування програмного забезпечення бухгалтерії у лютому місяці нинішнього року загальною сумою у ті ж таки 4 тисячі гривень. Це, на мій погляд, уже можна розцінювати як свого роду відкриту демонстрацію того, що ректор Грабко, по-перше, розраховує на те, що у міністерській комісії будуть такі ж, як і він, ставленики екс-першого заступника міністра Євгена Суліми, з якими можна буде домовитись, а по-друге, що від моїх запитань, викладених у листі міністру, він збирається відбиватись основним аргументом свого колишнього міністерського покровителя Дмитра Табачника, який стосовно будь-якого звинувачення на його адресу завжди і усім говорив одну й ту ж фразу: «Це неправда». І саме цю фразу ректор Грабко сказав лідерам студентського самоврядування університету, покликавши їх у другій половині дня 11 березня до себе на зустріч.

І на мій погляд, ректор Грабко уже лише за те, що в умовах відсутності в університеті коштів для забезпечення нормального функціонування затвердив собі зарплату, удвічі вищу за середньо ректорську по міністерству, про що дивись у «Постскриптумі…», а сину дозволив виплачувати кошти у кілька разів більші від тих, які виплачувались іншому працівнику за виконання аналогічної роботи, тобто уже навіть лише за ці дії, які несуть в собі ознаки корупції, він повинен залишити посаду ректора, не чекаючи навіть приїзду міністерської комісії, котра, як добре усвідомлюють усі працівники нашого університету, змушена буде дати ствердні відповіді не лише на ці два додаткові, а і на усі інші запитання, поставлені у «Відкритому листі міністру Сергію Квіту…».

А добровільна відставка ректора Грабка дозволила б міністру Квіту не посилати комісію до нашого університету, оскільки в разі підтвердження цією комісією усіх тих фактів, що викладені у відкритому листі, міністр змушений буде не лише розірвати контракт з нашим ректором, але і передати матеріали перевірки до прокуратури для визначення нею, які з дій ректора Грабка підпадають під визначення таких, що вимагають порушення кримінальної справи, чого не хотілось би ні мені, ні будь-кому іншому в нашому університеті, оскільки висновки прокуратури можуть вдарити набагато болісніше у порівнянні з відставкою з посади ректора і по самому професору Грабку, і по іміджу нашого університету.