Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук
Головна сторінка   Новини 


29 березня 2014

У останній четвер березня нинішнього року, тобто позавчора, відбулося засідання Вченої ради університету, одним із питань, розглянутих на якому, був звіт головного бухгалтера Ліани Нечепуренко за отримання університетом і використання фінансів у 2013 році.

Цей звіт звівся до того, що головний бухгалтер майже нечутним голосом назвала нам кілька чисел, а саме: суму коштів, які надійшли до університету з загального бюджету, суму коштів, які отримав університет за надані платні послуги і які увійшли до спеціального фонду університету, суму коштів, які були витрачені на виплату заробітної плати працівникам університету, суму коштів, які були витрачені на виплату стипендії студентам університету, і суму коштів, які були витрачені на проплату наданих університету різними міськими організаціями комунальних послуг – і все.

І це при тому, що фінансовий звіт університету, який захищається головним бухгалтером в міністерстві, містить у собі декілька повноформатних сторінок з більше ніж сотнею показників, та при тому, що ще за мого ректорства Вченою радою було прийняте рішення, що будь-який доповідач на її засіданні зобов’язаний демонструвати увесь цифровий матеріал своєї доповіді на слайдах, що, до речі, виконувалось усіма попередніми доповідачами. І це в день, в який Верховною Радою України було проголосовано закон про доступ до публічної інформації, згідно з яким ніяка адміністрація, звітуючи на своєму колегіальному органі нагляду за її роботою, не має права приховувати будь-які деталі стосовно руху і витрати коштів, що надійшли на її рахунок.

А наступного дня – у п’ятницю до мене підійшов один із членів Вченої ради університету і закинув мені докір, суть якого звелася до того, що я у своєму «Постскриптумі до відкритого листа міністру…», опублікованому на моєму сайті 02.03 3014 р., безпідставно заявив як про те, що наш ректор Володимир Грабко отримував у 2013 році щомісяця зарплату у розмірі 20338 гривень, так і про те, що він міг отримувати зарплату у такому розмірі лише за рахунок нарахування собі додатково ще й премій. А до такого висновку цей член Вченої ради університету дійшов тому, що про нарахування хоча б комусь премій у звітній доповіді головного бухгалтера не було сказано ні слова, що ставить під сумнів і мою заяву про розмір зарплати ректора і мої слова про доведення її до такого розміру за рахунок премій.

Єдине, що я зміг сказати у відповідь – це те, що оскільки премії у бюджетній організації можуть виплачуватись лише за рахунок економії фонду заробітної плати, то головний бухгалтер зобов’язана була приплюсувати ці премії, якщо вони були виплачені, до загальної суми виплаченої заробітної плати працівникам університету – і саме цю узагальнену суму без розбивки на складові ми з вами на засіданні Вченої ради і почули з її вуст.

Але сьогодні, ознайомившись зі змістом номеру 11 за 28 березня – 4 квітня 2014 р. щотижневика «Дзеркало тижня. Україна», я побачив у ньому статтю Єгора Стадного: «Автономія університетів чи ректорський феодалізм?» – в якій знайшов додаткові аргументи для відповіді на докір члена Вченої ради. Ось цими аргументами я і доповню вище приведену відповідь на закинутий мені докір.

Перш за все, я звертаю увагу на те, що у таблиці, наведеній Єгором Стадним у його статті, чітко прописано, що ректор ВНТУ у 2013 році мав місячну зарплату у розмірі 20338 гривень. Тож вказаний мною у «Постскриптумі до відкритого листа міністру…» розмір зарплати нашого ректора Володимира Грабка Єгором Стадним підтверджено. А він, я звертаю увагу, опублікував розміри зарплат лише тих ректорів, які може підтвердити документально.

У цій статті Єгор Стадний однозначно вказує і на джерело виплати премій і надбавок ректорам університетів – цитую: «За підписом заступника міністра О.Дніпрова, ВНЗ отримали лист, який дозволяв встановлювати надбавки для ректорів та проректорів лише у межах наявних коштів на оплату праці за умови економії фонду заробітної плати та відсутності заборгованості виплати заробітної плати, стипендії і комунальних платежів» – кінець цитати.

Одразу ж покажу, що ректор Володимир Грабко надбавками і преміями трохи балував і своїх проректорів. Це витікає також зі статті Єгора Стадного, у якій вказано, що проректори у ВНТУ отримували зарплату на 80% вищу середньої по університету для професорсько-викладацького складу. А оскільки середня зарплата ПВС у ВНТУ складає 4040 грн (розрахунок дивись у «Постскриптумі до відкритого листа міністру…»), то це означає, що проректори у ВНТУ в середньому отримували кожен 4040+4040х0,8=7272 гривень, що на 1500 більше розрахункової суми їхньої зарплати, алгоритм розрахунку якої на прикладі розрахунку моєї зарплати приведено у «Постскриптумі до відкритого листа міністру…» – у наведеному алгоритмі потрібно також врахувати те, що жоден із проректорів не має моєї 20% надбавки за звання академіка, тому його розрахункова зарплата на ці ж 20% повинна бути нижчою за мою.

А от собі ректор Володимир Грабко встановив зарплату у 5 разів вищу за середню зарплату професорсько-викладацького складу університету – і тут уже, думаю, без премій не обійшлось, оскільки, як показано мною у «Постскриптумі до відкритого листа міністру…», зарплату у розмірі 20338 гривень щомісяця за рахунок лише надбавок нарахувати не вдасться в принципі.

Але ж у контракті кожного ректора записано, що надбавки і премії він має право отримувати лише за умови 100-процентного виконання усіх покладених на нього обов’язків, серед яких є і забезпечення планів прийому до університету та планів випуску спеціалістів, і вчасна виплата зарплати працівникам у повному обсязі, і вчасна виплата стипендії студентам, і вчасні проплати за надані університету комунальні послуги, і забезпечення нормальних умов проведення навчального процесу, і виконання запланованого комплексу заходів по розвитку матеріальної бази і т.і.

А тепер давайте подивимось, чи були підстави у нашого ректора Грабка нараховувати собі додаткові до визначених міністерством надбавки і премії. Я нагадаю, що, як показано в «Постскриптумі до відкритого листа…», визначена міністерством ректору Грабку зарплата повинна була бути на рівні 9546 грн. Тож майже 11 тисяч ним собі щомісяця нараховувалось додатково.

Оскільки усі кафедри у минулому році були примушені адміністрацією університету проводити навчальний процес зі студентами 5-го року навчання за магістерськими програмами безкоштовно, то це привело до скорочення їхніх реальних зарплат як у останні 4 місяці 2013 року, так і у першому півріччі 2014 року, оскільки, незважаючи на закінчення цими магістрантами університету, скорочення годин навчального навантаження, а з ним і пропорційне скорочення ставок, обумовлене безоплатним проведенням занять в осінні місяці 2013 року у студентів магістерських програм, було наказом ректора розповсюджене на весь навчальний рік. І уже одного цього дійства ректора достатньо аби піддати сумніву законність нарахування йому і усіх додаткових до міністерських надбавок і, тим паче, премій. А якщо ще й взяти до уваги те, що у кінці 2013 року міністерством були додатково виділені кошти у сумі 515 тисяч гривень для оплати праці тим викладачам, які безкоштовно виконали восени навчальне навантаження у потоках магістрів, а скорочені за рахунок цього частки ставок цим викладачам не були повернуті, і вони продовжують працювати за цими скороченими ставками і зараз, то сумніви у законності виплати додаткових надбавок і премій нашому ректору Грабку стають ще масштабнішими.

Не сприяє виплатам додаткових надбавок і премій ректору Грабку і те, що взимку температура у більшості навчальних аудиторій часто не перевищувала 10 градусів, оскільки він і у такий спосіб економив кошти. Але ж одночасно це може бути свідченням і того, що він не забезпечив нормальних умов проведення навчального процесу, дотримання яких прописане в його контракті. Тож не дивним було те, що на заняття в холодні аудиторії ходили лише морозостійкі студенти, а основана їх маса або відсиджувалась дома, або хворіла після кількох днів відсидки на лекціях в холоді.

Не сприяє виплатам додаткових надбавок і премій ректору Грабку і те, що протягом 2013 року він не виділяв коштів жодній кафедрі на ремонт приміщень і придбання обладнання і зупинив програми, розпочаті ще мною, по відновленню парт і заміну трухлявих вікон на пластикові, і навіть до цього часу не спромігся оплатити взяті у вересні 2013 року для проведення півфіналу світу з програмування 50 комп’ютерів, котрі так і не були використані при проведенні півфіналу, а і до цього часу лежать на складі, оскільки за них ще не проплачено фірмі, що їх поставила – про це сказав сам Грабко на засіданні Вченої ради університету.

Вступає в протиріччя з умовами виплати додаткових надбавок і премій ректору Грабку і те, що нині навчальним відділом заплановане безкоштовне проведення занять викладачами у групах, що мають менше 6 студентів стаціонару – це більшість груп магістерської підготовки, та менше 5 студентів заочної форми навчання – це більшість груп заочників.

Можна перелік причин, з яких ректор Грабко не мав і не має ні морального, ні юридичного права отримувати додаткові надбавки і премії, але то уже нехай досліджують члени міністерської комісії, котрі приїдуть до нашого університету перевіряти правдивість інформації, викладеної мною у моєму «Відкритому листі міністру…».

До речі, по університету гуляють чутки, що міністерської комісії не буде, що наш ректор Грабко їздив до міністра Сергія Квіта і, написавши пояснення, переконав його у тому, що усе, викладене у моєму відкритому листі, не варте уваги.

З приводу цього я хочу запевнити вас, шановні мої читачі, що міністерська комісія працювати в університеті буде – уже підписане розпорядження про її направлення. І, я думаю, що ця комісія виявить безпідставно нараховані надбавки і премії не лише ректору Грабку, але і декому з тих університетських працівників, без участі яких йому не можна було ні нарахувати собі надбавки і премії, ні оформити це документально, ні перерахувати їх на банківську зарплатну картку. І, до речі, наявність цього ланцюжка суттєво спрощує комісії як пошук документів, згідно з якими нараховувались надбавки і премії, так і коштів, що перераховувались згідно з цими документами у банк.

Версія для друку


[04.03.2020] Весь мир насильно мы разрушим до основанья, а затем - мы наш, мы новый мир построим!
[19.01.2020] «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази»
[28.12.2019] Передноворічні роздуми ексректора, який ще працює професором
[21.12.2019] Попри побажання та потуги недоброзичливців академія педагогічних наук продовжує жити
[03.12.2019] Чи варто нашому ректору позитивно реагувати на пропозицію мера міста про передачу частини земельної ділянки університету в комунальну власність?
[30.11.2019] Мої враження від зустрічі з заступником міністра Єгором Стадним
[09.11.2019] Факультету радіоелектроніки - 50
[29.10.2019] То що ж ми знаємо про Маннергейма та його вклад в становлення фінської держави?
[06.10.2019] Як виглядає наш ВНТУ на фоні інших ЗВО зі статусом національного
[09.09.2019] Об’єктивності, справедливості та історичної правди заради, або нехай Наглядова рада університету нас розсудить
[30.07.2019] Чому я - доктор наук, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки - голосував за Зеленського і його партію?
[22.06.2019] А може доцільніше піти іншим шляхом?
[23.05.2019] Перші враження від перших кроків
[22.04.2019] Кілька аргументів до пояснення, чому я, правильно визначивши тенденцію, помилився в числах
[07.04.2019] Розповідь про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2018-му
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.