Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук
Головна сторінка   Новини 


16 травня 2014

14 травня з Інтернету я дізнався про те, що Міністерство освіти і науки України остаточно визначилось з тим, як проходитиме прийом до вищих навчальних закладів у нинішньому році.

І виявляється, що і в нинішньому році за абітурієнтами залишається право подавати заяви на вступ одночасно у 5 вищих навчальних закладів та на 3 спеціальності бакалаврської підготовки у кожному з цих 5 вибраних ВНЗ.

Мотивація та ж, що і була раніше – разом із зовнішнім незалежним оцінюванням випускників середніх шкіл це є найбільш дієвим засобом боротьби із корупцією під час вступної кампанії.

Я теж згоден з тим, що це є одним із дієвих засобів боротьби з корупцією під час вступної кампанії, але водночас я хочу звернути увагу і на 4 негативних фактори, що мають місце у зв’язку з наявністю у правилах прийому до ВНЗ вище означених умов.

Перший негативний фактор полягає у тому, що вище означені умови правил прийому практично позбавляють права дітей жителів столиці отримувати вищу освіту за бюджетні кошти, оскільки з усієї країни до столичних ВНЗ вступають найбільш розумні і підготовлені, які набрали найбільшу кількість вступних балів, вибиваючи при цьому зі студентських списків навіть тих дітей жителів столиці, які теж є непогано підготовленими до навчання у вищих навчальних закладах, але на вступному незалежному оцінюванні отримали дещо нижчі бали. І першим негативним наслідком цього є щорічне збільшення кількості безробітних серед корінної столичної молоді, оскільки робочих місць для тих, хто ще нічого не вміє, у столиці обмаль, та й усі ці робочі місця, по-перше, не престижні, а по-друге, не дають змоги заробити нормальні гроші. Але є і другий негативний наслідок, який полягає у тому, що для переважної більшості дітей жителів столиці отримання вищої освіти стає платним. Адже, боячись, щоб дитину не закрутила у своєму злочинно-наркотичному вихорі непідконтрольна батькам вулиця, більшість столичних батьків, що здатні заробити якісь додаткові до необхідних для утримання сім’ї гроші, намагаються пристроїти своїх дітей на платну форму отримання вищої освіти. І тут, як правило, мова уже не йде про те, щоб дитина навчалась тій спеціальності, що їй подобається, а її посилають навчатись на ту спеціальність, оплата контракту по якій батькам під силу. А є ще й третій негативний наслідок, який полягає у тому, що частина дітей тих батьків, які не в змозі оплатити контрактне навчання у столичному виші, потрапляє під вплив вуличних авторитетів і поповнює ряди організованих злочинних угрупувань.

Другий негативний фактор полягає у тому, що вище означені умови правил прийому практично позбавляють багатьох вступників мотивації освоювати вибрану спеціальність, адже вони вступили у ВНЗ не на ту спеціальність, яка їм найбільше до душі, а на ту, для вступу на яку їм вистачило набраних балів. І ми нерідко бачимо, що один і той самий абітурієнт, не враховуючи свої здібності і уподобання, подає заяви на вступ одночасно у медичний, аграрний, технічний, педагогічний або юридичний виші, і високою є імовірність того, що балів цьому абітурієнту вистачить для вступу саме на ту спеціальність, яку він бажав би освоювати найменше. І першим негативним наслідком цього є щорічне збільшення кількості спеціалістів, які не люблять свою спеціальність, а тому працюють з неохотою і не бажають вдосконалюватись. А другим негативним наслідком цього є те, що з кожним роком усе більша кількість людей, колективів і підприємств та технологічних процесів потраплятимуть у руки спеціалістів, у яких є дипломи, але немає знань і умінь та бажання свої знання поповнювати і уміння набувати.

Третій негативний наслідок полягає у тому, що вище означені умови правил прийому сприяють перетіканню розуму з областей до столиці, адже ті розумники, які приїхали з областей до столиці навчатись у столичних вишах, після їх закінчення назад у свої області не повернуться, а усіма правдами і неправдами намагатимуться залишитись після закінчення вишів у столиці. І як наслідок – це приведе до «посіріння» основної маси спеціалістів, працюючих в усіх галузях в організаціях і на підприємствах за межами столиці, що, у свою чергу, призведе до зниження якості товарів і послуг, що випускаються чи надаються цими організаціями і підприємствами, яких не у столиці у сотні і тисячі разів більше ніж у столиці.

А четвертий негативний наслідок полягає у тому, що вище означені умови правил прийому сприяють концентрації розуму у студентських рядах вишів столиці та «посірінню» основної маси студентів у вишах обласних центрів та крупних провінційних міст. І першим негативним наслідком цього є позбавлення багатьох розумних молодих людей, здатних до наукової роботи, можливості продовжити навчання в аспірантурі свого столичного вишу, оскільки розумників серед випускників багато, а місць в аспірантурі у кожному виші мало – десь на рівні 5% від кількості випускників. У цьому місці слід звернути увагу і на те, що професори чужих випускників, яких вони не навчали і з якими не займались науковими дослідженнями у студентські роки, як правило, в аспірантуру до себе не беруть, тож випускникам столичних вишів марно сподіватись на аспірантуру у вишах за межами столиці. А другим негативним наслідком цього є «посіріння» основної маси аспірантів у не столичних вишах, адже на ті ж 5% місць в аспірантурі у них претендуватимуть випускники, серед яких буде мало талановитих, оскільки майже усі талановиті поїхали навчатись ще на першому курсі до столиці. А це у майбутньому приведе і до «посіріння» професорсько-викладацького складу не столичних вишів та зниження їхнього наукового потенціалу.

А висновок такий – боротись із корупцією треба, але варто пошукати інші способи боротьби, які не генеруватимуть охарактеризовані вище негативні наслідки.

Версія для друку


[12.06.2023] Про вклад академіка Леоніда Каніщенка в формування майбутнього президента України
[30.12.2022] Кілька слів напередодні 80-річчя про мій вклад у підготовку наукових кадрів
[10.09.2020] Відповідь на запитання, чому я вирішив балотуватись кандидатом у ректори
[08.07.2020] Не робіть, як я!
[07.06.2020] Розповідь про те, як Вінницький міський голова Моргунов втратив 300 голосів
[01.06.2020] Літо у ВНТУ починається з оновлення корпусу деканів
[15.05.2020] Що очікувати після реформування системи захисту дисертацій?
[27.04.2020] Коронавірусні будні університетського професора
[04.03.2020] Весь мир насильно мы разрушим до основанья, а затем - мы наш, мы новый мир построим!
[19.01.2020] «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази»
[28.12.2019] Передноворічні роздуми ексректора, який ще працює професором
[21.12.2019] Попри побажання та потуги недоброзичливців академія педагогічних наук продовжує жити
[03.12.2019] Чи варто нашому ректору позитивно реагувати на пропозицію мера міста про передачу частини земельної ділянки університету в комунальну власність?
[30.11.2019] Мої враження від зустрічі з заступником міністра Єгором Стадним
[09.11.2019] Факультету радіоелектроніки - 50
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.