Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук
Головна сторінка   Новини 


8 червня 2014

Вчора – 7 червня 2014 року – Україна відсвяткувала інавгурацію свого 5-го президента Петра Олексійовича Порошенка – до вчорашнього дня народного депутата України від Вінниччини, яка є Центром України і славиться своїми поміркованими, патріотично налаштованими та працьовитими жителями.

Цього дня український народ чекав з нетерпінням і надією на краще майбутнє, яке, віриться, розпочалося для усіх нас уже сьогодні вранці, адже відтепер не зможе повернутись до Києва навіть на російському танку 4-й президент Віктор Янукович, який прославився на увесь світ лише своїм кримінальним минулим та тим, що в годину небезпеки втік з України, прихопивши з собою при цьому майже усю державну казну.

У Петра Порошенка є усі передумови для того, щоб увійти в історію України успішним президентом, адже він має досвід роботи і міністром економіки, і міністром закордонних справ, і Головою Ради національної безпеки і оборони України і Головою Наглядової ради Національного банку України. І до того ж у нього є досвід успішного бізнесмена, який заробив свій перший мільйон не завдяки рекету чи удачі в картах, а завдяки розумному вкладенню невеликого первинного капіталу і успішного примноження його за рахунок уміння прогнозувати розвиток ситуацій та оптимізації ризику.

Йому доведеться нелегко, адже потрібно буде не лише оживити економіку, але і успішно завершити антитерористичну операцію на Донбасі та віднайти спосіб достукатись до сердець і розуму населення цього споконвічного українського регіону, яке нині нікому і ні в що не вірить. Йому доведеться також перебороти скепсис, який є у декого після подій 2005 року, і довести усім – і друзям, і опонентам, і ворогам, що він змужнів, набрався досвіду і зробив правильні висновки з тих подій, а також навчився відрізняти справжніх друзів і соратників від тих, які говорять приємні слова, аби сподобатись, але не підтверджують ці правильні і приємні слова такими ж правильними і успішними ділами.

Великим випробуванням для 5-го президента стане те, настільки ефективно не на словах, а на ділі він боротиметься з корупцією, яка раковими метастазами проникла в Україні в усі сфери діяльності державного і виборного апарату, набравши майже непоборної сили в роки правління 4-го президента. Але оскільки ні сам Петро Порошенко, ні його найближчі вінницькі соратники – Володимир Гройсман, Олександр Домбровський, Григорій Заболотний та Анатолій Олійник під час перебування на високих посадах на Вінниччині в корупційних діях не помічені, то можна сподіватись, що 5-ий президент України займе жорстку позицію по відношенню до корупціонерів і зможе налаштувати усі ланки державного апарату на ефективну боротьбу з цим, чи не найбільшим злом для справи успішної побудови громадянського суспільства в нашій державі.

Сьогодні – у День Святої Трійці – у Петра Порошенка є високий ступінь довіри як в українського народу, так і у лідерів провідних країн світу – тож давайте побажаємо йому, щоб з плином часу ця довіра не зменшувалась, що у свою чергу можливо лише за умови, що він і підібрана ним управлінська команда будуть щодня і щогодини демонструвати усім нам свою ефективність і відданість справі розбудови в Україні громадянського суспільства та економічно процвітаючої держави. І нехай йому у цьому з першого ж дня після інавгурації допомагає Свята Трійця, свято якої ми саме у цей день відзначаємо!

А завершити цей короткий оптимістичний текст я хочу словами, що для мене День інавгурації 5-го президента України Петра Порошенка запам’ятається ще й тим, що саме у цей день 25 років тому я був вперше демократично обраний колективом на посаду ректора Вінницького політехнічного інституту, який під моїм керівництвом через 5 років став Вінницьким державним технічним університетом, а через 14 років за усіма показниками досяг вимог, що висувались державою і її президентом до університетів зі статусом національного, та став Вінницьким національним технічним університетом, який в усі роки мого ректорства (до вересня 2010 року) за академічним рейтингом «ТОП-200. Україна», що проводиться щороку під егідою ЮНЕСКО, входив у двадцятку кращих університетів нашої держави.

Версія для друку


[12.06.2023] Про вклад академіка Леоніда Каніщенка в формування майбутнього президента України
[30.12.2022] Кілька слів напередодні 80-річчя про мій вклад у підготовку наукових кадрів
[10.09.2020] Відповідь на запитання, чому я вирішив балотуватись кандидатом у ректори
[08.07.2020] Не робіть, як я!
[07.06.2020] Розповідь про те, як Вінницький міський голова Моргунов втратив 300 голосів
[01.06.2020] Літо у ВНТУ починається з оновлення корпусу деканів
[15.05.2020] Що очікувати після реформування системи захисту дисертацій?
[27.04.2020] Коронавірусні будні університетського професора
[04.03.2020] Весь мир насильно мы разрушим до основанья, а затем - мы наш, мы новый мир построим!
[19.01.2020] «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази»
[28.12.2019] Передноворічні роздуми ексректора, який ще працює професором
[21.12.2019] Попри побажання та потуги недоброзичливців академія педагогічних наук продовжує жити
[03.12.2019] Чи варто нашому ректору позитивно реагувати на пропозицію мера міста про передачу частини земельної ділянки університету в комунальну власність?
[30.11.2019] Мої враження від зустрічі з заступником міністра Єгором Стадним
[09.11.2019] Факультету радіоелектроніки - 50
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.