Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук
Головна сторінка   Новини 


7 серпня 2014

6 серпня 2014 року стало знаменною датою в історії розвитку вищої освіти в Україні, оскільки саме цього дня парламентська газета «Голос України» опублікувала прийнятий Верховною Радою України 1-го липня 2014 року і через місяць підписаний Президентом України Петром Порошенком новий Закон України про вищу освіту, який з дня опублікування в «Голосі України» набрав чинності.

5-го липня 2014 року я на цьому ж сайті опублікував матеріал під заголовком: «Перша проекція нового Закону України про вищу освіту на Вінницький національний технічний університет», в якому здійснив аналіз змісту нового закону за кількома параметрами, які тепер уже точно набирають силу після 6-го серпня 2014 року, а точніше, після 6-го вересня 2014 року, оскільки перехідними положеннями нового закону встановлено, що основні його положення вступають в силу через місяць після опублікування.

І лише частина друга Статті 56, в якій навчальне навантаження викладачам у вищих навчальних закладах (ВНЗ) визначається у розмірі 600 академічних годин, вступає в силу з 1-го вересня 2015 року, та частина сьома статті 44, в якій викладені особливості прийому на бакалаврську програму молодших бакалаврів та на магістерську програму для підготовки лікарів і ветеринарів, і частина четверта Статті 72, в якій викладені особливості формування державного замовлення визначених у Статті 44 категорій здобувачів вищої освіти, набувають сили з 1-го січня 2016 року.

А повертаючись стисло до опублікованого мною 5-го липня 2014 року, нагадаю, що, починаючи з 6-го вересня 2014 року, ніхто у ВНЗ – а це інститути, академії та університети – не матиме права одночасно посідати дві посади, які вимагають виконання адміністративно-управлінських функцій, тому і усі ректори, і усі проректори, і усі директори інститутів, і усі декани, і усі директори центрів, і усі заступники директорів, і усі заступники деканів, і усі заступники директорів центрів зобов’язані будуть перейти працювати за сумісництвом на 0,5 ставки посад рядових професорів і доцентів, склавши з себе повноваження завідувачів кафедр, або залишитись завідувачами кафедр, склавши з себе повноваження перерахованих вище керівників організаційних структур іншого рівня. А це приведе до суттєвого розширення числа науково-педагогічних працівників, які долучатимуться до процесів управління у ВНЗ, що звичайно ж буде сприяти розширенню і зміцненню демократичних засад у вищій освіті.

Але особливо сприятиме розширенню і зміцненню демократичних засад у вищій освіті те, що ні ректор, ні директор інституту, ні декан факультету, ні завідувач кафедри не матимуть права посідати цю посаду більше двох термінів обрання по 5 років кожний, якщо він обиратиметься на цю посаду після вступу у дію нового Закону про вищу освіту, тобто після 6-го вересня 2014 року, і матиме право ще лише на одне переобрання, якщо він працюватиме на цій посаді (зайнятій ним раніше в результаті конкурсного обрання) на день вступу в силу нового закону. Тож після 6-го вересня 2014 року ніхто з науково-педагогічних працівників ВНЗ не матиме права працювати на посаді ректора, директора інституту, декана факультету чи завідувача кафедри більше 10 років.

Але на заступників (до проректорів включно), оскільки їхні посади не є виборними і в законі не оговорюються, умова перебування на посаді лише 10 років не розповсюджується. Як не розповсюджується умова 10 років перебування на посаді у зв’язку з тим, що закон зворотної сили не має, і на тих ректорів, директорів інститутів, деканів факультетів і завідувачів кафедр, які пропрацювали на цих посадах навіть більше 10 років, але склали свої повноваження до дня вступу в силу нового Закону про вищу освіту.

Однак демократія демократією, але залишаються в силі нормативні вимоги, що для підтримання статусу «національний», право носити який потрібно буде підтверджувати кожні 7 років, необхідно, щоб 80% завідувачів кафедр були науково-педагогічними працівниками, які мають вчене звання «професор» або науковий ступінь «доктор наук», як і залишаються в силі нормативні вимоги, що для акредитації магістерської програми необхідно, щоб завідувачем кафедри, випускної для даної програми, був також науково-педагогічний працівник, який має вчене звання «професор» (або доцент, але доктор наук). І ці вимоги стимулюватимуть завідувачів кафедр до того, щоб за час до складення ними повноважень завідувача, на кафедрі «виріс» ще хоча б один професор або доктор наук, який, ставши завідувачем, не нашкодить ні університету в напрямку збереження статусу «національний», ні студентам, які бажатимуть стати магістрами з даної спеціальності.

І оскільки я уже зачепив термін «магістр», то у другому матеріалі, присвяченому новому закону, є сенс трохи детальніше зупинитися на Статті 5 цього закону, якою визначаються рівні та ступені вищої освіти. Тож рівнями та ступенями вищої освіти новим законом визначені такі:

початковий (короткий цикл) рівень вищої освіти – з освітньо-професійною програмою в межах 90-120 кредитів Єдиної кредитно-трансферної системи (ЄКТС), в результаті освоєння якої екзаменаційна комісія присвоює ступінь молодшого бакалавра, що відповідає 5-му кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій (НРК) – і тут і далі один кредит ЄКТС дорівнює 30 академічним годинам, а про кваліфікаційні рівні НРК можна прочитати на цьому ж сайті у моїй інформації від 15.11.2013, яка називається «Коротко про Концепцію Національної стандартної класифікації освіти та її проекцію на Вінницький національний технічний університет»;

  • перший рівень вищої освіти – з освітньо-професійною програмою в межах 180-240 кредитів ЄКТС, в результаті освоєння якої екзаменаційна комісія присвоює ступінь бакалавра, що відповідає 6-му кваліфікаційному рівню НРК;
  • другий рівень вищої освіти – з освітньо-професійною програмою в межах 90-120 кредитів ЄКТС, в результаті освоєння якої екзаменаційна комісія присвоює ступінь магістра (інженерії), або з освітньо-науковою програмою в межах 120 кредитів ЄКТС, в результаті освоєння якої екзаменаційна комісія присвоює ступінь магістра (наук), що відповідає 7-му кваліфікаційному рівню НРК;
  • третій рівень вищої освіти – з науковою програмою в межах 30-60 кредитів ЄКТС протягом 4 років навчання в аспірантурі і використанням навчального часу за межами складання кредитів на підготовку і захист у спеціалізованій вченій раді дисертації, в результаті захисту якої спеціалізована вчена рада присуджує перший науковий ступінь – доктора філософії (з конкретизацією у якій галузі наук та за якою науковою спеціальністю), що відповідає 8-му кваліфікаційному рівню НРК;
  • науковий рівень вищої освіти – без складання кредитів ЄКТС і без обмеження часу на його отримання з метою набуття компетентностей з науково-дослідницької роботи і розв’язання конкретної наукової проблеми з оформленням результатів у вигляді дисертації, монографії або оглядової роботи за результатами опублікованих наукових статей, в результаті захисту якої на засіданні спеціалізованої вченої ради присуджується другий науковий ступінь – доктора наук (з конкретизацією у якій галузі наук та за якою спеціальністю), що відповідає 9-му кваліфікаційному рівню НРК.

Тут я хочу звернути увагу на те, що згідно з новим законом аспірантура стає 4-річною і може бути лише очною, хоча допускається для наукових, науково-педагогічних та науково-технічних працівників складати кредити ЄКТС і готувати до захисту дисертації без навчання в аспірантурі, а лише з отриманням на заключній стадії творчої відпустки.

Варто звернути увагу і на те, що, оскільки докторантурою вважається весь період роботи здобувача другого наукового ступеня – доктора наук, то в новому законі не передбачене навчання в докторантурі, але допускається за рішенням Вченої ради ВНЗ на заключному етапі роботи над дисертацією надання творчої відпустки з оплатою чи без.

Але особливо я хотів би звернути увагу науково-педагогічних працівників Вінницького національного технічного університету на те, що новим законом на другому рівні вищої освіти передбачено те, що у нас за мого ректорства було саме у такому вигляді, у якому воно виписане в законі, тобто була окрема (коротша) освітньо-професійна програма для підготовки магістрів (інженерії) і окрема (довша) освітньо-наукова програма для підготовки магістрів (наук). В останні роки ця структура підготовки магістрів фактично виявилася зруйнованою, оскільки обидві – і освітньо-професійна, і освітньо-наукова – програми нині об’єднані і термін навчання за об’єднаною програмою встановлено один. Тож доведеться для імплементації положень нового закону у нашому університеті повертатись знову до того, що уже було за мого ректорства, але нині зусиллями у першу чергу начальниці навчального відділу Тамари Савчук за мовчазної згоди директорів інститутів і першого проректора Олександра Романюка та байдужого відношення ректора Володимира Грабка трансформовано так, що уже не відповідає ідеології другого рівня вищої освіти, закладеної в новий закон.

А у Статті 6 нового закону, присвяченій атестації здобувачів вищої освіти, по-перше, чітко визначається, що атестація здобувачів початкового, першого і другого рівнів вищої освіти здійснюється на засіданнях екзаменаційних комісій, створених у ВНЗ; по-друге, чітко визначається, що атестація здобувачів третього і наукового рівнів вищої освіти здійснюється на засіданнях спеціалізованих вчених рад, котрі створюються у ВНЗ, але проходять ліцензування у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), по-третє, чітко визначається, що перед захистом кожної дисертації її текст у супроводі відгуків офіційних опонентів повинен бути опублікованим на сайті ВНЗ, при якому створена спеціалізована вчена рада, що прийняла до захисту дисертацію, а по-четверте, чітко прописані міри покарання при виявленні в дисертації елементів плагіату, а саме: 1) якщо плагіат виявлено до захисту дисертації, то вона знімається з розгляду, якщо плагіат виявлено після позитивного затвердження результатів захисту, то вони рішенням НАЗЯВО скасовуються; 2) спеціалізована вчена рада, яка прийняла позитивне рішення по дисертації, в якій було виявлено плагіат, рішенням НАЗЯВО позбавляється права атестаційної експертизи дисертацій на один рік з повторною процедурою ліцензування; 3) голові спеціалізованої вченої ради, яка позитивно оцінила дисертацію, в котрій було виявлено плагіат, науковому керівнику автора цієї дисертації та офіційним опонентам, які дали позитивні відгуки на цю дисертацію, рішенням НАЗЯВО забороняється в подальшому брати участь в експертизі дисертацій протягом двох років.

Як бачимо НАЗЯВО, на створення якого відведено 4 місяці, уже з 1-го січня 2015 року стає потужним органом люстрації в царині здобувачів вищої освіти. Головне зараз, щоб до нього не потрапили люди, здатні перетворити цей люстраційний орган в корупційну кормушку.

А починаючи з перших днів роботи і протягом наступних 6 місяців НАЗЯВО, яке буде доповнене експертними радами, новий закон зобов’язує, відштовхнувшись від НРК та нинішніх наукових спеціальностей, розробити нову номенклатуру спеціальностей вищої освіти, тісно корельовану з прийнятим на Генеральній асамблеї ООН Міжнародним стандартом класифікацій освіти (МСКО), у відповідності з яким уже розроблена вітчизняна НРК.

Оскільки в інформації від 5-го липня 2014 року я достатньо велику увагу приділив визначенню новим законом ролі факультетів, як базових організаційних структур ВНЗ, то завершити і нинішню інформацію, яку можна вважати другою проекцією Закону України про вищу освіту на Вінницький національний технічний університет, я хочу цією ж темою, а точніше зверненням до ректора університету, професора Грабка, який, я думаю, уже готує на кінець серпня свій звіт на Конференцію трудового колективу: «Пане ректоре, пора виносити на засідання Конференції і Вченої ради університету питання про повернення в структуру нашого університету факультетів, адже у пункті 3 Статті 33 нового Закону України про вищу освіту сказано – цитую: «Основними структурними підрозділами вищих навчальних закладів є факультети, кафедри, бібліотека». Тож потрібно залишити у структурі університету лише п’ять непрофільних для технічних університетів інститутів, а саме: три навчально-наукові – Інститут будівництва, Інститут менеджменту, Інститут екології та два інтегральні – Інститут наукової магістратури, аспірантури та докторантури і Інститут інтеграції навчання з виробництвом, а з 5-и інших інститутів сформувати 7 факультетів, а саме: факультет інформаційних технологій, факультет комп’ютерної та системної інженерії, факультет радіотехніки, факультет електронного приладобудування, факультет машинобудування, факультет електроенергетики і факультет електромеханіки та теплоенергетики. Цим би ми і у новий Закон України про вищу освіту вписалися б, оскільки факультетів у нас було б більше ніж інститутів, і суттєво скоротили б витрати на директорати, для усіх працівників яких згідно з новим законом фонд оплати праці необхідно формувати виключно лише за рахунок спецфонду, який у зв’язку зі зменшенням студентів-контрактників буде з кожним роком ставати усе меншим» – кінець звернення.

Версія для друку


[04.03.2020] Весь мир насильно мы разрушим до основанья, а затем - мы наш, мы новый мир построим!
[19.01.2020] «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази»
[28.12.2019] Передноворічні роздуми ексректора, який ще працює професором
[21.12.2019] Попри побажання та потуги недоброзичливців академія педагогічних наук продовжує жити
[03.12.2019] Чи варто нашому ректору позитивно реагувати на пропозицію мера міста про передачу частини земельної ділянки університету в комунальну власність?
[30.11.2019] Мої враження від зустрічі з заступником міністра Єгором Стадним
[09.11.2019] Факультету радіоелектроніки - 50
[29.10.2019] То що ж ми знаємо про Маннергейма та його вклад в становлення фінської держави?
[06.10.2019] Як виглядає наш ВНТУ на фоні інших ЗВО зі статусом національного
[09.09.2019] Об’єктивності, справедливості та історичної правди заради, або нехай Наглядова рада університету нас розсудить
[30.07.2019] Чому я - доктор наук, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки - голосував за Зеленського і його партію?
[22.06.2019] А може доцільніше піти іншим шляхом?
[23.05.2019] Перші враження від перших кроків
[22.04.2019] Кілька аргументів до пояснення, чому я, правильно визначивши тенденцію, помилився в числах
[07.04.2019] Розповідь про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2018-му
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.