Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук
Головна сторінка   Новини 


31 серпня 2014

У п’ятницю 29 серпня 2014 року в актовій залі нашого університету відбулися Загальні збори колективу, на яких зі звітною доповіддю про роботу у минулому навчальному році та про задачі, які стоятимуть перед колективом у навчальному році, що розпочинається, виступив ректор, професор Грабко.

Текст своєї доповіді ректор пообіцяв виставити на сайті університету, тому я на ньому зупинятись не буду, оскільки цей текст кожен зможе прочитати і оцінити сам.

А у цьому своєму матеріалі я зупинюсь лише на характеристиці його відповідей на мої «Запитання ректору Грабку в руслі вимог нового Закону України про вищу освіту…», яких було поставлено дванадцять, і які я виставив за кілька днів до дня проведення Загальних зборів колективу університету на своєму сайті і завчасно передав йому через канцелярію їх роздруківку.

Ректор Грабко однозначно відповів на 3 запитання з 12 і на одне запитання дав напіввідповдь.

Отож, напіввідповіддю на 4-е запитання можна вважати повідомлення ректора, що наш університет невдовзі відновлюватиме у своїй структурі факультети, оскільки в новому Законі України про вищу освіту сказано, що факультети, наряду з кафедрами і бібліотекою, є основними навчально-організаційними підрозділами вищого навчального закладу. А двома роками раніше він ініціював ліквідацію факультетів, залишивши у структурі університету лише інститути, тому, що в старому законі такої однозначності не було.

Таку відповідь ректора Грабка на моє 4-е запитання я тому вважаю напіввідповіддю, що визначення факультетів як основних навчально-організаційних підрозділів перейшло в новий закон зі старого без будь-яких змін по суті, тобто і у старому законі факультети також визначались як основні навчально-організаційні підрозділи вищих навчальних закладів ІІІ-го та ІV-го рівнів акредитації, а тому їх ліквідація була незаконною, на що я вказував на своєму сайті ще до того, як факультети наказом ректора були ліквідовані де-факто.

У 8-му запитанні я запитував, хто є той член приймальної комісії, якого СБУ затримало в процесі отримання хабара у 10 тисяч гривень від матері абітурієнта, у 9-му запитанні я запитував, виконувачем обов’язків директора якого інституту був цей член приймальної комісії, а у 10-му запитанні я запитував, чи правда, що цей член приймальної комісії працював за основною посадою доцентом кафедри ЕМСАПТ, якою на громадських засадах керує сам ректор Грабко.

Повідомивши, що в процесі отримання хабара співробітники СБУ затримали доцента кафедри ЕМСАПТ Андрія Видмиша, який під час вступної кампанії виконував обов’язки директора інституту електроенергетики та електромеханіки, а тому був включений також і до складу приймальної комісії, ректор Грабко дав ствердну відповідь одразу на усі ці три запитання.

Що ж до інших восьми запитань, то, не розкриваючи їхнього змісту, ректор Грабко відповів так: «Відносно того «бруду», який на мене виливають, я скажу наступне: мене перевіряла і прокуратура, і Державна інспекція навчальних закладів, і КРУ, і Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради України, а я, як бачите, стою перед вами і зараз в ранзі ректора, що свідчить про те, що я ніяких порушень не здійснював».

У цій відповіді ректора Грабка я звертаю вашу увагу, шановні читачі, на два аспекти – кількісний і якісний.

По кількісному аспекту варто зауважити, по-перше, що прокуратура за завданням парламентського комітету перевіряла наш університет не за моїм зверненням, а у зв’язку зі скаргою, що надійшла від матері одного із відрахованих студентів, якому на момент відрахування ще не виповнилось 18 років. Прокурорська перевірка виявила, що таким, відрахованим з нашого університету до виповнення повноліття, цей студент виявився не один. Тож ректорові Грабку прокуратура вказала на те, що це є порушенням закону і запропонувала усіх відрахованих до виповнення повноліття відновити в університеті, що він і зробив.

По-друге, КРУ проводила перевірку нашого університету не за моїм зверненням, а планово, що вона робить кожні два роки. Нагадаю, що інспектори КРУ (нині Фінінспекції), які перевіряють лише те, чи конкретні виплати санкціоновані наявними документами, і не досліджують законність появи і формування цих документів, таки вказали ректору Грабку на один суттєвий недолік – на порушення порядку проведення тендерів на закупівлі за державні кошти, який він повинен розділити з Наталією Шевчук, яка у той час була секретарем очолюваного ним тендерного комітету нашого університету.

І лише Державна інспекція навчальних закладів України (ДІНЗ) надсилала до нас комісію, яка «перевіряла» саме вказані мною у відкритому зверненні до міністра Квіта недоліки в роботі нашого ректора Грабка. Але, на жаль, цю комісію очолювала член інспекції, котра для перевірок в інших університетах, завжди залучала до складу своїх комісій когось із працівників управлінської ланки середнього рівня нашого університету, а тому вірила усьому, що казали їй ці наші працівники. Тож під впливом цих наших працівників ті факти, із наведених мною у зверненні до міністра, які не можна було спростувати, голова комісії ДІНЗ проігнорувала, а ті факти, по яких знаходились хоча б якісь другорядні пояснення, подала в акті комісії у «відмазуючому» вигляді.

А на моє повторне звернення, в якому я дав негативну оцінку роботі комісії міністерської інспекції, міністр Квіт поки що не відповів, оскільки, зосередившись на питаннях імплементації в життя нового закону про вищу освіту, на вступній кампанії та на питаннях організації навчального процесу у навчальних закладах в умовах війни на Донбасі, передав це звернення разом з великою кіпою критичних звернень з інших навчальних закладів своєму новому заступнику з питань боротьби з корупцією, якому потрібен час, аби з кожним із цих звернень розібратись по суті. Тож, я думаю, що колись-таки надійде до нашого університету відповідь на моє друге звернення до міністра від його заступника, в обов’язки якого входить у тому числі і вирішення питань боротьби з ректорським свавіллям.

А підсумовуючи цей кількісний аспект аналізу, я хотів би звернути увагу на те, що ректор Грабко «стоїть перед нами і по-сьогодні в ранзі ректора» не тому, що жодна із перерахованих ним контролюючих інстанцій не виявила в його діяльності порушень, а виключно лише тому, що перевіркою його діяльності на предмет її відповідності чинному законодавству ще не займалось ні Управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС, ні Управління по боротьбі з корупцією СБУ, які здійснюють таку перевірку лише за поданою до них в установленому порядку заявою конкретної особи.

І не подавав я такої заяви до цих пір і поки що стримуватиму себе від її подачі у подальшому до певної межі у першу чергу тому, що я не хочу аби мій портрет у ректорській галереї, яка є при кожному університеті, з часом був поміщений поряд з портретом ректора, котрий залишив ректорську посаду не у зв’язку з завершенням каденції і не за власним бажанням, а на виконання рішення правоохоронних органів чи суду.

А що ж до інформації, яка розміщується на моєму сайті (як і на усіх інших), то вона правоохоронними органами і судами документальним підтвердженням правопорушення не вважається, а тому без підписаної мною і поданої особисто у вищеозначені управління для реєстрації заяви, вона ними розглядатись не буде і може служити лише попередженням її фігуранту про те, що так робити не слід.

А тепер я зупинюсь на якісному аспекті відповіді ректора Грабка. У цій своїй відповіді він обізвав «брудом» мою інформацію про ті факти його діяльності, які є абсолютно правдивими, але водночас свідчать, з моєї точки зору, або про аморальність, або про незаконність окремих проявів цієї діяльності.

Тобто у розумінні нашого ректора Грабка правда то є «бруд», а тому з його точки зору «брудом» є і правдива інформація про те, що він, отримавши ще в грудні 2012 року ректорську зарплату у розмірі 8021 гривень на місяць, з 1-го січня 2013 року, незважаючи на невиконання плану державного замовлення у вступній кампанії 2012 року, почав отримувати ректорську зарплату у розмірі 20338 гривень на місяць, використовуючи для цього щомісяця біля 12 тисяч гривень зі спеціального фонду університету, які доцільніше і моральніше було б використати на виплату надбавок до зарплати тим нашим працівникам, зарплата яких є недостатньою для утримання сім’ї.

Ну і, звичайно ж, з точки зору ректора Грабка «брудом» є і уся та інша правдива інформація, яка приведена у моєму першому та другому зверненнях до міністра Квіта, хоча у цій інформації здійснена лише констатація фактів, які мали місце, і про які я розповідав на своєму сайті кожного разу, коли дізнавався про ці факти. А тому для самого ректора Грабка у моїх зверненнях до міністра нічого нового не сказано.

Цікавою виявилась інтерпретація ректором Грабком Закону України про інформацію, адже він заявив, що всупереч вимогам цього закону, давати відповіді на всякий «бруд», який йому надсилають (маючи на увазі, як я розумію, мої запитання, передані йому через канцелярію), він не буде, оскільки він дуже зайнята людина і не має часу на спростування.

Чесно кажучи, я від ректора Грабка очікував відповідей іншого плану. Я сподівався, що він, пославшись на відсутність досвіду, недосить твердий характер і віру у те, що Табачник з Сулімою прийшли до влади у міністерстві навіки, вибачиться за ті свої вчинки, які були за гранню закону чи моралі, і які стали наслідками його намагання вписатись в управлінські схеми Табачника-Суліми, пообіцяє усе виправити і у подальшому нічого подібного не допускати. І ми – усі, хто зібрався в залі, дружно поспівчуваємо йому і, повіривши у щирість, у подальшому намагатимемося підказувати, що варто робити, а чого не варто, і закриємо очі на те, що було у той період, коли він був лише гвинтиком у механізмі, створеному Табачником і Сулімою.

Чому сприятиме і те, що згідно з новим Законом України про вищу освіту, який вступає в силу з 6-го вересня 2014 року, ректор уже не буде головою Вченої ради університету, а керуватиме цим виборним законодавчим органом університету інший професор, який обиратиметься таємним голосуванням на цій раді з числа її членів. І очолювана не ректором Вчена рада стане дієвим органом контролю за діяльністю ректора і ректорату.

І я, критикуючи Грабка на своєму сайті, це робив у першу чергу задля того, щоб завчасно спиняти його в разі, якщо він прямує не туди. І я це робив з перших днів його ректорства, але він ніяк не реагував. Тож, я думаю, в разі, якщо Вчена рада університету обере мене своїм головою, то Грабку, чи тому, хто буде через рік обраний нашим новим ректором замість нього, уже, хоче він того чи ні, але доведеться реагувати на мої зауваження, що в кінцевому випадку і для нього ж буде краще. Але ректор Грабко, здається, ще цього не зрозумів. А жаль!

І на завершення. Кілька днів тому зі мною зустрівся на його прохання один авторитетний у минулому на Вінниччині чоловік, з яким у мене залишились нормальні відносини і по-сьогодні, і запропонував мені перестати критикувати ректора Грабка на сайті в обмін на гарантоване призначення Грабком мене радником ректора з достойною зарплатою. Що, до речі, Грабко згідно з законом про вищу освіту і статутом нашого університету зобов’язаний був зробити ще у вересні 2010 року без будь-якого ходатайства.

Я відмовився і сказав цьому чоловікові, що заради того, щоб Грабко не повторив долю доцента його кафедри Видмиша, який зараз під слідством, мені краще працювати не радником Грабка, а головою Вченої ради університету, і не замовчувати, а жорстко критикувати ті його дії, які будуть іти врозріз із законом і нормативними документами. І не реагувати на критику голови Вченої ради ректор не матиме правових підстав, а тому змушений буде працювати так, щоб цієї критики було якомога менше, що лише зміцнюватиме його авторитет і прокладатиме нові перспективи університету в цілому.

Версія для друку


[04.03.2020] Весь мир насильно мы разрушим до основанья, а затем - мы наш, мы новый мир построим!
[19.01.2020] «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази»
[28.12.2019] Передноворічні роздуми ексректора, який ще працює професором
[21.12.2019] Попри побажання та потуги недоброзичливців академія педагогічних наук продовжує жити
[03.12.2019] Чи варто нашому ректору позитивно реагувати на пропозицію мера міста про передачу частини земельної ділянки університету в комунальну власність?
[30.11.2019] Мої враження від зустрічі з заступником міністра Єгором Стадним
[09.11.2019] Факультету радіоелектроніки - 50
[29.10.2019] То що ж ми знаємо про Маннергейма та його вклад в становлення фінської держави?
[06.10.2019] Як виглядає наш ВНТУ на фоні інших ЗВО зі статусом національного
[09.09.2019] Об’єктивності, справедливості та історичної правди заради, або нехай Наглядова рада університету нас розсудить
[30.07.2019] Чому я - доктор наук, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки - голосував за Зеленського і його партію?
[22.06.2019] А може доцільніше піти іншим шляхом?
[23.05.2019] Перші враження від перших кроків
[22.04.2019] Кілька аргументів до пояснення, чому я, правильно визначивши тенденцію, помилився в числах
[07.04.2019] Розповідь про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2018-му
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.