Інформацію про ці ректорські перегони я побудую, використовуючи фактаж, опублікований 17 листопада 2014 року на сайті «Української правди», у блозі професора НаУКМА Олексія Гараня та у facebook-повідомленні члена Колегії МОН України Єгора Стадного, теж з НаУКМА.

Отож кількість виборщиків у НаУКМА за списком склала 503 особи, з яких 377 є науково-педагогічними працівниками, а 76 – студентами. У виборах взяли участь в якості виборщиків 463 особи, тобто 92% від їх загальної кількості. Претендентів на посаду президента університету було троє: декан правничого факультету Андрій Мелешевич, завідувач кафедри політології Олександр Дем’янчук та професор кафедри української мови Орися Думанська.

За Олександра Дем’янчука проголосували 49 виборщиків, або 10,6% від кількості тих, що взяли участь в голосуванні. За Орисю Думанську проголосували 64 виборщики, або 13,8% від кількості тих, що взяли участь в голосуванні. А за Андрія Мелешевича проголосували 305 виборщиків, або 65,9% від кількості тих, що взяли участь в голосуванні. 45 бюлетенів, або 9,7% від кількості тих, що взяли участь у голосуванні, виявились не дійсними.

Тож перемогу на виборах здобув Андрій Мелешевич, який і став третім президентом Національного університету «Києво-Могилянська академія» після її відродження у 1991 році.

Нагадаю, що першим президентом цього університету, який власне його і відродив, був професор В’ячеслав Брюховецький, котрий керував університетом з 1991 по 2007 роки, а нині є його Почесним президентом. Другим президентом НаУКМА, який переміг на виборах 2007 року, був Сергій Квіт, котрий весною нинішнього року був призначений міністром освіти і науки України, а на дострокових парламентських виборах, що пройшли 26 жовтня нинішнього року, обраний до складу Верховної Ради України 8-го скликання за списком політичної партії «Блок Петра Порошенка», однак, скоріш за усе, котрий залишиться міністром освіти і науки і в новому складі уряду.

Що ж до нового президента НаУКМА Андрія Мелешевича, то його послужний список є таким: науковий ступінь доктора філософії в галузі політології він здобув у США в Syracuse University, в якому після отримання цього докторського ступеня почав працювати викладачем. Потім перейшов на викладацьку роботу в Allegheny College. В НаУКМА стартував з посади декана правничого факультету, на яку був обраний у 2005 році і на якій працював і після переобрання – аж до обрання президентом університету.

Андрій Мелешевич відомий тим, що в складі ініціативної групи, яка працювала під керівництвом ректора НТУУ «КПІ» Михайла Згуровського, брав участь в роботі над проектом нового Закону України про вищу освіту, а також тим, що у бутність деканом відкрито критикував колишнього міністра освіти і науки Дмитра Табачника та його першого заступника Євгена Суліму.

Виходячи з послужного списку нового президента НаУКМА, можна сподіватись, що цей університет і під його керівництвом буде залишатись одним із флагманів перебудови української вищої освіти за європейськими та північноамериканськими стандартами. А я, як людина, що боролася і з Дмитром Табачником, і з Євгеном Сулімою у ті ж роки, що і він, а тому близька по духу і устремліннях, бажатиму Андрію Мелешевичу лише успіхів у справі керівництва університетом у цей не простий, як для України в цілому, так і для її освіти, час.

А нашому університету потрібно брати приклад з НаУКМА і у справі перебудови навчального процесу за європейськими та північноамериканськими стандартами, що нам буде робити простіше за інших, оскільки на цей шлях ми стали одночасно з НаУКМА ще в 1991 році, і у справі впровадження вимог нового Закону України про вищу освіту – у тому числі і у процедурі виборів ректора, до яких нам залишилось чекати уже менше 10 місяців.