А ось на мій погляд, ця новина ТСН є одночасно і неграмотною трактовкою рішення міністерства і неграмотним її поданням телеканалом, адже крім 41 класичного університету у Франції є ще три тисячі професіонально-орієнтованих вищих шкіл, по закінченні кожної із яких вручається диплом про вищу освіту. Ці французькі вищі школи є аналогом наших професіонально-орієнтованих університетів типу аграрних, медичних, педагогічних, технічних і т. і. Тобто фактично у Франції є більше 3000 ВНЗ у той час, як в Україні ВНЗ (разом з приватними) є лише в околі 400, оскільки інші 400 є технікумами, котрі вищої освіти в класичному її розумінні не дають. Тож аби нам вийти по кількості ВНЗ на рівень Франції потрібно не скорочувати, а збільшити їх кількість ще десь на 2000. Або ж, залишаючи кількість ВНЗ на рівні 400, збільшити кількість студентів у кожному з них з нинішніх в середньому 5 тисяч до 25-30 тисяч, тобто наростити кожен з існуючих ВНЗ до рівня НТУУ «КПІ».

Але для цього довелося б суттєво збільшувати витрати з Державного бюджету на вищу освіту, що сьогодні Україна собі дозволити не може, оскільки немає з чого збільшувати витрати навіть на армію, що конче необхідно у зв’язку з війною на Донбасі.

Однак керівникам і нашого міністерства, і нашої держави в цілому слід пам’ятати, що без збільшення витрат на вищу освіту ми не досягнемо ні підвищення її якості, ні суттєвих успіхів у боротьбі з корупцією, ні підвищення якості наукових досліджень у ВНЗ.

Адже не можна досягнути високої якості навчального процесу в лабораторіях з допотопним обладнанням, з використанням якого студентів навчають викладачі, низький рівень зарплати яких не стимулює ні зростанню їх професійного рівня, ні зростанню бажання присвятити себе викладацькій роботі у найбільш талановитих випускників ВНЗ.

Як не можна досягти суттєвих успіхів у боротьбі з корупцією у ВНЗ без втілення в життя програми будівництва муніципального житла для викладачів, котрі за доходами нині не підтягуються навіть до нижнього рівня середнього класу, – а це теж потребує додаткових асигнувань з Державного бюджету.

А про яку якість наукових досліджень у ВНЗ можна говорити, якщо на ці дослідження майже не виділяються бюджетні кошти, достатні для того, щоб не лише виплачувати зарплату науковим співробітникам, а і купувати дороге наукове обладнання та покривати витрати наукових співробітників, бажаючих взяти участь в закордонних наукових конференціях та публікуватись у престижних закордонних наукових журналах?

Нагадаю, що нині у ВНЗ навіть аспірантам, яким це конче потрібно, не повертають витрати, пов’язані з участю у вітчизняних наукових конференціях, а про участь у закордонних наукових форумах не те, що аспірантам, а навіть професорам мріяти не можна, оскільки власних коштів на закордонні відрядження вони не мають, а ВНЗ із-за відсутності коштів на ці цілі їх у такі відрядження за державні кошти не направляють, навіть якщо вони мають наукові досягнення, які варті того, щоб бути представленими на цих наукових форумах.

Тож реформуванням вищої освіти за рахунок лише скорочення кількості ВНЗ без збільшення коштів на їх утримання і розвиток ми лише зменшимо кількість тих, які мають можливість її отримати, але аж ніяк не підвищимо її якість.

І наостанок кілька слів про рішення міністерства забрати ліцензії у 53 ВНЗ, що приведе до їх ліквідації. Ну, по-перше, ці ВНЗ спочатку треба перевірити на спроможність виконувати ліцензійні умови і лише після цього – в разі виявлення їх неспроможності виконувати ліцензійні умови – приймати рішення про їх ліквідацію. А по-друге, переважна більшість із цих 53 ВНЗ, над якими нависає ліквідація – це філії кількох десятків базових ВНЗ, в основному приватних, до яких по базовій складовій у міністерства претензій немає. Але закриття філій якихось базових ВНЗ – це не є скороченням кількості ВНЗ, це лише впорядкування структур цих ВНЗ. Тож попри заяву ТСН поки що наше міністерство ще скорочення кількості ВНЗ не здійснює – і слава Богу!