Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук

Донедавна я вважав, що ректор нашого університету ігнорує новий Закон України про вищу освіту, який набрав силу у вересні 2014 року, лише за двома статтями, перша з яких забороняє суміщати в університеті дві і більше посади з адміністративно-управлінськими функціями, а друга вимагає, щоб Вченою радою університету керував не ректор, а один із рядових її членів, обраний таємним голосуванням.

Але нещодавно я випадково дізнався, що наш ректор Грабко у грудні минулого року видав два накази, одним із яких порушив ще одну статтю Закону України про вищу освіту, а другим порушив Постанову Кабінету Міністрів України. І оскільки зміст жодного із цих наказів не доведений до відома колективу університету, як того вимагає пункт перший Статті 79 Закону України про вищу освіту, то довести його до відома через свій сайт вирішив я.

Для початку, аби переконати усіх читачів, що я маю право оприлюднювати зміст цих наказів ректора на своєму сайті, я нагадаю усім суть пункту першого Статті 79 Закону України про вищу освіту. Отже – цитую:

«Стаття 79. Відкритість прийняття рішень і провадження діяльності у сфері вищої освіти
1. Рішення та діяльність у сфері вищої освіти, крім інформації з обмеженим доступом, є відкритими. Інформація про процедури та результати прийняття рішень і провадження діяльності у сфері вищої освіти підлягає обов’язковому оприлюдненню на офіційних веб-сайтах та у засобах масової інформації, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб».

А тепер по суті. 2-го грудня 2014 року ректор Грабко видав наказ під №267, який має назву: «Про зміни в структурі організації навчального процесу». Я процитую текст цього наказу, залишивши із досить довгої преамбули лише її перший та останній абзаци – отож:

«У теперішній час організація навчального процесу здійснюється під керівництвом першого проректора з науково-педагогічної роботи по організації навчального процесу та його науково-методичного забезпечення. Йому ж підпорядкований і Головний Центр організації та методичного забезпечення навчання... З метою вдосконалення організації навчального процесу та його науково-методичного забезпечення та на виконання рішення ректорату від 01 грудня 2014 року (протокол №13) наказую:

1. Створити в структурі університету Центр моніторингу якості освіти та інновацій навчального процесу в підпорядкуванні першого проректора з науково-педагогічної роботи по організації навчального процесу та його науково-педагогічного забезпечення Романюка Олександра Никифоровича.

2. Першому проректору з науково-педагогічної роботи по організації навчального процесу та його науково-педагогічного забезпечення Романюку Олександру Никифоровичу:

2.1. Розробити положення про функціонування центру моніторингу якості освіти та інновацій навчального процесу.

2.2. Підібрати кандидатуру керівника центру моніторингу якості освіти та інновацій навчального процесу на громадських засадах з встановленням надбавки за виконання посадових обов’язків.

2.3. Сформувати штат працівників вказаного підрозділу.

3. Начальнику ПФВ Шевчук Н.Г. внести зміни в штатний розпис.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Ректор В.В. Грабко»

А далі цитата із Закону України про вищу освіту:

«Стаття 38. Робочі та дорадчі органи
1. Для вирішення поточних питань діяльності вищого навчального закладу утворюються робочі органи - ректорат, деканати, приймальна комісія, адміністративна рада тощо».

Із процитованого витікає, що ректорат утворюється «для вирішення поточних питань діяльності вищого навчального закладу», а тому його рішенням не може бути утворений новий структурний підрозділ університету – Центр моніторингу якості освіти та інновацій навчального процесу, оскільки утворення нових структурних підрозділів у вищому навчальному закладі – це прерогатива його Вченої ради, що витікає із підпункту 6 пункту 2 Статті 36 Закону України про вищу освіту – цитую: «Стаття 36. Вчена рада. 2. Вчена рада вищого навчального закладу: 6) ухвалює за поданням керівника вищого навчального закладу рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів;»

Тож, утворивши за рішенням ректорату новий структурний підрозділ в університеті – Центр моніторингу якості освіти та інновацій навчального процесу, не винісши питання його утворення на засідання Вченої ради університету, ректор Грабко суттєво перевищив надані йому законом повноваження, перелік яких визначений статтею 34 Закону України про вищу освіту, серед яких немає дозволу ні самостійно, ні за підтримки лише свого дорадчого органу – ректорату – утворювати або реорганізовувати чи ліквідовувати якісь структурні підрозділи університету, адже згідно з законом ректор має право лише виходити на Вчену раду університету з ініціативою про створення нового структурного підрозділу.

І мені зрозуміло, чому ректор Грабко з такою ініціативою на Вчену раду університету не виходив, а вирішив утворити цей Центр своїм наказом, заручившись підтримкою цього рішення лише з боку вузького кола найближчих соратників, для яких і сьогодні ще воля ректора є вищою за вимоги закону чи Постанов Кабміну України.

Адже, якби він вийшов з цією ініціативою на Вчену раду університету, то почув би, по-перше, що, маючи уже в структурі університету Головний Центр організації та методичного забезпечення навчання, недоцільно створювати ще один центр аналогічного спрямування, яким буде Центр моніторингу якості освіти та інновацій навчального процесу.

По-друге, члени Вченої ради університету нагадали б ректору про Постанову Кабміну України, прийняту весною минулого року, якою не лише заборонялось в бюджетних організаціях до завершення АТО створювати нові структурні підрозділи чи нові чиновницькі посади, але й пропонувалось для економії бюджетних коштів виводити із штатного розпису чиновницькі посади, які стали вакантними в результаті звільнення з якихось причин працівників, які ці посади посідали. А невиконання ректором вимог Постанови Кабміну України теж є перевищенням ним своїх службових повноважень.

Ну і по-третє, в грудні минулого року уже було відомо, що бюджетне фінансування освіти у 2015 році у зв’язку зі зменшенням ВВП та проведенням АТО буде суттєво зменшеним, що вимагатиме скорочення ряду структурних підрозділів в освітніх установах, таких, наприклад, як методичні відділи, що навіть виявилось прописаним в Законі України про Бюджет-2015, тож і про це ректору Грабку на засіданні Вченої ради університету її члени теж би нагадали.

А тому шансів провести через Вчену раду університету рішення про створення ще одного Центру, який, як і уже існуючий Головний Центр, теж буде займатись питаннями підвищення якості навчального процесу і теж буде підпорядкованим першому проректору, у ректора Грабка було мало, а йому, вочевидь, дуже хотілось таке рішення під якусь конкретну особу втілити у життя якомога швидше – тому він і ризикнув видати наказ без згоди Вченої ради університету, мабуть розраховуючи, що до рук таких, як я, які можуть звернути увагу на незаконність процедури і перевищення ректором службових повноважень при утворенні цього Центру, даний наказ потрапить не скоро.

А тепер я хочу звернути увагу на пункт 2.3 наказу, яким проректору пропонується сформувати штат працівників Центру, кількість і конкретність посад у якому, до речі, в наказі не оговорена. Але навіть якщо це буде лише секретарка і той, що буде «моніторити», тобто той, хто буде підглядати у замкове вічко, що робить викладач в аудиторії (таке за радянських часів у нас уже було), слідкувати, хто із викладачів на скільки хвилин пізніше дзвінка зайшов в аудиторію, та скільки записів у журналі відвідувань є в завідувачів кафедр, то це означає, що у штаті Центру буде, як мінімум, двоє штатних співробітників з зарплатою, не нижчою мінімальної. І навіть у цьому випадку на зарплату цим двом штатним співробітникам Центру потрібно буде виділити не менше 30 тисяч гривень на рік, до яких ще додадуться обов’язкові нарахування – а це ще тисяч десять, тому навіть без врахування якихось доплат директору Центру, котрий буде виконувати директорські обов’язки на громадських засадах, на фінансування Центру потрібно буде виділити не менше 40 тисяч гривень на рік. І це в умовах, коли фінансування не вистачає навіть для нормального життєзабезпечення університету?

А далі я перейду до аналізу іншого наказу ректора Грабка – №326-оп, який видано 4-го грудня 2014 року і який має назву: «По особовому складу». З цього наказу я процитую лише два пункти – а саме:

«4. Полякова Андрія Павловича, професора кафедри АТМ, з 02.12.2014 р. увільнити від виконання обов’язків заступника директора навчально-наукового інституту машинобудування та транспорту з наукової роботи та міжнародного співробітництва на громадських засадах та зняти надбавку в 30% за складність, напруженість в роботі. Підстава: заява Полякова А.П. з відповідними резолюціями.

5. Д.т.н., проф. Полякова Андрія Павловича, професора кафедри АТМ, з 02.12.2014 р. призначити директором Центру моніторингу якості освіти та інновацій навчального процесу на громадських засадах та встановити надбавку за складність, напруженість в роботі 50% - в розмірі 1550 грн. 50 коп. з розрахунку на місяць за рахунок коштів спеціального фонду. Підстава: заява Полякова А.П. з відповідними резолюціями».

Із цього наказу видно, що Центр створювався саме під професора Полякова А.П., якому стало мало посади заступника директора інституту з надбавкою 30% і захотілось посади директора Центру з надбавкою 50%. Але якщо ми до тих 40 тисяч гривень, які уже нарахували вище для забезпечення хоча б мінімальною місячною зарплатою у 1218 грн. двох штатних співробітників Центру, додамо ще й тих біля 25 тисяч гривень, які підуть на надбавку Полякову та нарахування на неї, то тепер уже утримання Центру обійдеться університету як мінімум у 65 тисяч гривень на рік. То чи не завелика це розкіш для університету в час, коли зменшується фінансування з бюджету і зменшується кількість студентів, які навчаються за контрактом і формують своїми проплатами за навчання спеціальний фонд, за рахунок якого ректор Грабко і збирається утримувати новостворений Центр?

Ознайомившись з цим наказом, я зайшов до першого проректора Романюка і запитав його – чому саме професора Полякова він вибрав на посаду директора Центру моніторингу якості освіти та інновацій навчального процесу, адже професор Поляков за своїм попереднім місцем роботи у Києві був фахівцем з танкових і тракторних двигунів, а за час роботи у нашому університеті додав до своєї наукової кваліфікації ще й автомобільні двигуни, але жодною із своїх наукових публікацій не зарекомендував себе ні як спеціаліст з моніторингу, ні як спеціаліст з інновацій навчального процесу, про що свідчить також і те, що у минулому році, взявши участь у конкурсі на посаду директора Вінницького торгівельно-економічного інституту, він на засіданні Конференції трудового колективу цього інституту, який є структурним підрозділом Київського національного торгівельно-економічного університету, не отримав жодного делегатського голосу у свою підтримку.

І перший проректор Романюк мені відповів, що він Полякова не пропонував на посаду директора Центру, що це ініціатива ректора – як ректорською є й ініціатива паралельно Головному Центру, очолюваному доцентом Лисенком, який нормально справляється як з організацією навчального процесу, так і з його методичним забезпеченням, створити ще й Центр, очолюваний професором Поляковим, з функціями, суть яких Романюку ще треба придумати.

Тож після ознайомлення з цими наказами та розмови з першим проректором у мене склалося враження, що створення Центру під Полякова та введення його до складу ректорату, до якого входять перші керівники усіх основних організаційних підрозділів університету, можна розцінювати і як спробу ректора у такий спосіб налаштувати колектив університету на підтримку кандидатури Полякова на майбутніх ректорських виборах, і як свідчення того, що сам Грабко уже зрозумів, що ймовірність його переобрання на другий термін є крайнє низькою, а тому він брати участь у ректорських перегонах не збирається, але дуже не хоче, щоб перемогу на цих виборах здобув професор Віталій Мокін, який кафедрою керує так, що обсяг виконаної госпдоговірної наукової тематики давно уже перевалив за мільйон гривень, а за 14 років паралельної роботи (аж до вступу в силу нового Закону України про вищу освіту) ще й директором Інституту магістратури, аспірантури та докторантури (на громадських засадах) продемонстрував, що може бути ефективним менеджером і більш високого рівня, який в усі роки свого директорства в ІнМАД забезпечував рівень ефективності аспірантури в нашому університеті втричі вищий його середнього значення по міністерству.

Версія для друку


[04.03.2020] Весь мир насильно мы разрушим до основанья, а затем - мы наш, мы новый мир построим!
[19.01.2020] «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази»
[28.12.2019] Передноворічні роздуми ексректора, який ще працює професором
[21.12.2019] Попри побажання та потуги недоброзичливців академія педагогічних наук продовжує жити
[03.12.2019] Чи варто нашому ректору позитивно реагувати на пропозицію мера міста про передачу частини земельної ділянки університету в комунальну власність?
[30.11.2019] Мої враження від зустрічі з заступником міністра Єгором Стадним
[09.11.2019] Факультету радіоелектроніки - 50
[29.10.2019] То що ж ми знаємо про Маннергейма та його вклад в становлення фінської держави?
[06.10.2019] Як виглядає наш ВНТУ на фоні інших ЗВО зі статусом національного
[09.09.2019] Об’єктивності, справедливості та історичної правди заради, або нехай Наглядова рада університету нас розсудить
[30.07.2019] Чому я - доктор наук, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки - голосував за Зеленського і його партію?
[22.06.2019] А може доцільніше піти іншим шляхом?
[23.05.2019] Перші враження від перших кроків
[22.04.2019] Кілька аргументів до пояснення, чому я, правильно визначивши тенденцію, помилився в числах
[07.04.2019] Розповідь про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2018-му
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.