Ну, наприклад, у пунктах 15 та 16 ПОЛОЖЕННЯ вказано – цитую: «15. Кандидатури претендентів на заміщення посад асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри попередньо обговорюються на відповідній кафедрі в їх присутності. Для оцінки рівня професійної кваліфікації претендента кафедра може запропонувати йому прочитати пробні лекції, провести практичні заняття. 16. Висновки кафедри про професійні та особисті якості претендентів та відповідні рекомендації передаються на розгляд відповідної Вченої ради. За результатами обговорення кафедра відкритим голосуванням більшістю голосів штатних викладачів кафедри, приймає рішення з рекомендацією про обрання (необрання) претендента на посаду. Засідання кафедри, на якій обговорюються кандидатури претендентів на посаду завідувача кафедри, проводить декан факультету, директор інституту. Претенденти мають бути ознайомлені з висновками кафедри до засідання відповідної Вченої ради. Негативний висновок кафедри не дає права відмовляти претенденту в розгляді його кандидатури відповідною Вченою радою» – кінець цитати.

Із процитованого відносно завідувача кафедрою квінтесенцією є те, що його кандидатура попередньо обговорюється на кафедрі, якою він збирається керувати, що висновки і рекомендації кафедри, прийняті відкритим голосуванням, передаються на розгляд відповідної Вченої ради і що негативний висновок кафедри не дає право відмовляти претенденту в розгляді його кандидатури відповідною Вченою радою.

А тепер давайте подивимось, що записано в пункті 17 ПОЛОЖЕННЯ – цитую першу його частину: «17. Обрання науково-педагогічних працівників відповідною Вченою радою проводиться таємним голосуванням. Перед голосуванням щодо кожної кандидатури претендентів оголошується витяг з протоколу Конференції трудового колективу факультету, інституту з рекомендацією до обрання (для обрання декана факультету, директора інституту, завідувача кафедри), висновок кафедри (для інших науково-педагогічних працівників) і проводиться обговорення в їх присутності» – кінець цитати.

Як бачите, у цьому пункті стосовно завідувача кафедри уже записано, що він повинен мати замість рекомендації кафедри, якою збирається керувати, рекомендацію Конференції трудового колективу факультету, що входить у протиріччя з вимогами, прописаними у пункті 16, особливо в частині ще й того, що, як прописано в Додатку 1 до цього ПОЛОЖЕННЯ, рекомендація Конференції трудового колективу факультету приймається шляхом таємного голосування.

А тепер давайте ми придивимось до цього Додатку 1, який називається: «Порядок обрання та призначення на посаду декана факультету, директора навчально-наукового інституту, завідувача кафедри», – більш уважно – цитую його пункти 6 та 8: «6. Голосування по кандидатурах на посаду декана (директора), завідувача кафедри проводиться таємно. Кожен делегат Конференції має право голосувати лише за одну кандидатуру. 8. У випадку, якщо на посаду декана факультету, директора навчально-наукового інституту, завідувача кафедри подала документи лише одна особа, то Конференція надає пропозиції щодо обрання цієї особи за умови, що за неї проголосувало більше ніж 50% від присутніх делегатів Конференції. Якщо в результаті голосування претендент не набрав необхідної кількості голосів, то Конференція не надає рекомендацію щодо участі в конкурсі на обрання. В такому випадку процедура проведення конкурсу припиняється. На посаду декана факультету, директора навчально-наукового інституту, завідувача кафедри ректором Університету призначається тимчасово виконуючий обов’язки на строк 3 місяці. Повторний конкурс оголошується в порядку встановленим даним Положенням» – кінець цитати.

Що стосується пункту 6 Додатку 1, то стосовно нього я лише відзначу те, що формою попереднього голосування по кандидатурі на завідувача кафедри він входить у протиріччя з пунктом 16 ПОЛОЖЕННЯ, яке є основним документом. І у цьому місці варто нагадати і тому, хто складав цей Додаток 1, і тому, хто його підписував, що згідно з принципами створення документів у додатках потрібно розміщувати лише доповнення і роз’яснення відповідних пунктів основного документу, але ні в якому разі твердження, які формулюються в додатках, не повинні входити у протиріччя з твердженнями, прописаними в основному документі.

Що ж до пункту 8 Додатку 1, то відносно нього я змушений висловити більш серйозне зауваження, адже цим пунктом вибори деканів і завідувачів кафедрами переносяться з Вченої ради університету на засідання Конференції трудового колективу факультету і навіть відміняються без їх розгляду Вченою радою університету в разі, якщо на Конференції трудового колективу факультету жоден із претендентів не набере більше 50% голосів – а це уже не просто входження у протиріччя з положеннями основного документу, це грубе порушення Закону України про вищу освіту, де однозначно прописано, що вибори деканів факультетів і завідувачів кафедрами необхідно проводити на засіданні Вченої ради університету. Тобто має місце перевищення службових повноважень особою, яка підписала ПОЛОЖЕННЯ з таким Додатком 1 – у даному разі перевищив службові повноваження ректор Грабко, який дозволив собі поставити себе вище Верховної Ради України, яка прийняла Закон України про вищу освіту, і навіть вище Президента України, який своїм підписом увів цей закон в дію. А за перевищення службових повноважень у Кримінальному Кодексі України є відповідна стаття, яку, до речі, правоохоронні органи, судячи з повідомлень ЗМІ, нині інкримінують колишньому ректору Вінницького національного аграрного університету Григорію Калетніку.

Але окрім незнання правил документалістики та статей Кримінального Кодексу України автори ПОЛОЖЕННЯ демонструють ще й незнання правил логіки і арифметики. Щоб довести це твердження, я процитую другу половину пункту 17 із цього документу, згідно з яким: «Рішення Вченої ради при проведенні конкурсу вважається дійсним, якщо в голосуванні брало участь не менше 2/3 членів Вченої ради. Обраним уважається претендент, який здобув більше 50 % голосів присутніх членів Вченої ради. Прізвища всіх претендентів на займання відповідної посади вносяться до одного бюлетеня для таємного голосування. Кожен член Вченої ради має право голосувати лише за одну кандидатуру претендента. При всіх інших варіантах голосування бюлетені вважаються недійсними. Якщо при проведенні конкурсу, в якому брали участь два або більше претендентів, голоси розділились порівну, проводиться повторне голосування на цьому самому засіданні Вченої ради. При повторенні цього результату конкурс уважається таким, що не відбувся, і оголошується повторно. Якщо при проведенні конкурсу на відповідну посаду не було подано жодної заяви або жоден із претендентів не набрав більше 50 % голосів присутніх членів Вченої ради, конкурс також уважається таким, що не відбувся, і оголошується повторно» – кінець цитати.

Вдумайтесь, шановні читачі, у вище процитоване – ну, якщо обраним вважається той претендент, який набрав більше 50% голосів, то про який другий тур виборів може йти мова, якщо було лише два претенденти і обидва вони набрали голосів порівно, тобто кожен із них набрав не більше 50%? Без наявності третього претендента немає логіки в оголошенні другого туру при рівній кількості набраних двома претендентами голосів, і у цьому випадку вибори слід вважати такими, що не відбулися, і ніякого другого туру не оголошувати.

А тепер я процитую пункт 13 ПОЛОЖЕННЯ, в якому сказано: «13. Ректор університету має право призначити осіб на посади науково-педагогічних працівників за строковим трудовим договором (контрактом) до обрання за конкурсом, але на термін не довше, ніж до закінчення поточного навчального року».

Знайомлячись зі змістом цього пункту, ми бачимо, що підписавшись під ним, ректор Володимир Грабко знову перевищив свої службові повноваження, адже тримати на посаді виконувача обов’язків завідувача кафедри будь-кого до кінця навчального року можна було лише до вступу в силу нового Закону України про вищу освіту, яким дозволяється тримати виконувача обов’язків ректора на посаді до 6 місяців, виконувача обов’язків декана – до 3 місяців, а посади виконувача обов’язків завідувача кафедри не передбачено взагалі, що автоматично трансформується в зобов’язання вищого навчального закладу провести конкурсні перевибори завідувача кафедри ще до завершення терміну його попередньої каденції, а в разі непередбаченого звільнення з посади завідувача кафедри і появи неочікуваної вакансії вимагає від ректора негайного оголошення конкурсу на її заміщення без відкладення проведення цього конкурсу на кінець навчального року.

А якщо звернути увагу ще й на те, що Закон України про вищу освіту вступив у силу ще 6 вересня 2014 року, то часу для проведення конкурсу на заміщення посад навіть завідувачів тих кафедр, якими завідували за сумісництвом ректор, проректори і директори інститутів, що нині заборонено законом, і яких ректор Грабко своїм наказом увільнив з цих посад лише з 1-го лютого 2015 року, було більше ніж досить – майже півроку. І переносити ці конкурси на кінець навчального року, а точніше, аж на вересень, що збирається робити ректор Грабко за інформацією, що поступила від його оточення, то буде теж перевищення ним своїх службових повноважень. Як перевищенням службових повноважень ректором є і те, що він в ПОЛОЖЕННІ прописав підписання контрактів з тими, хто виграв вибори деканів чи завідувачів кафедрами на термін до 5 років, у той час, як в Законі України про вищу освіту чітко вказано, що з особою, яка виграла ці вибори ректор зобов’язаний укласти контракт на повні 5 років.

І наостанок – на титульній сторінці ПОЛОЖЕННЯ ми бачимо надпис – цитую:

 Затверджено
 Ученою радою ВНТУ
31 травня 2013 року (протокол № 10)
26 лютого 2015 року (протокол №7)

26 лютого було лише тиждень тому, тож події, які мали місце на цьому засіданні Вченої ради університету, ще з пам’яті кожного з її членів не вивітрились. І тому кожен із членів ради може з упевненістю сказати, що і в порядку денному цього засідання Вченої ради університету не було питання про обговорення і затвердження змін до вище вказаного документу, і ніякого не те що обговорення і голосування по цьому документу не було, а не було навіть згадування про нього у заключному слові голови ради, яким і по-сьогодні, порушуючи відповідну статтю Закону України про вищу освіту, у якій сказано, що голова Вченої ради університету обирається із числа її членів шляхом таємного голосування, продовжує бути ректор Грабко. Тож якщо у протоколі №7 засідання Вченої ради університету є висвітлення питання обговорення і голосування за прийняття цього ПОЛОЖЕННЯ, як вказано вище на титульному листі, то це означає, що даний протокол є підробкою. А, як відомо, у Кримінальному Кодексі України є стаття, за якою караються особи, котрі дозволяють собі підробляти документи (згадайте, хоча б «доктора Пі» Слюсарчука, який за цією статтею отримав 8 років ув’язнення). І під цю статтю підпадає уже не лише ректор, який віддав розпорядження протокольно оформити підробку, але і вчений секретар ради, який здійснив цю підробку і засвідчив її своїм підписом.