Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук

На цьому тижні так сталося, що я мав у різні дні розмову з двома нашими деканами на одну і ту ж тему, присвячену прийому абітурієнтів на перший курс.

Обидва мої співрозмовники висловлювали глибоку стурбованість тим, що наш університет (ВНТУ) може у нинішньому році не виконати план прийому або не набрати контрактників із-за конкуренції з боку Донецького національного університету (ДонНУ), який облаштувався у Вінниці.

Оскільки, очевидно, стурбованими є не лише вони, то я вирішив для заспокоєння колективу нашого університету викласти ті аргументи, які використав у розмові з деканами, і на своєму сайті для ознайомлення з ними як наших викладачів так і батьків майбутніх абітурієнтів.

Отож далі я наводитиму аргументи, чому Донецький національний університет для нас не є достатньо серйозним конкурентом у боротьбі за абітурієнтів Вінниччини.

Аргумент перший – ДонНУ не здійснює підготовку фахівців за інженерними спеціальностями радіотехнічного, електроенергетичного, електромеханічного, машинобудівного, будівельного, приладобудівного, теплоенергетичного, інформаційно-вимірювального та системо-утворюючого профілів, а також не здійснює підготовку менеджерів, адаптованих до роботи на підприємствах енергетики, машинобудування, будівництва і транспорту, тож усі ті абітурієнти, які побажають стати фахівцями саме у цих напрямках інженерії принесуть свої заяви і документи не в ДонНУ, а до нас у ВНТУ. І у першу чергу до нас у ВНТУ принесуть свої заяви ті абітурієнти, які, знаючи, що у розвинених країнах Заходу набагато легше знайти роботу інженеру ніж економісту, філологу, філософу чи соціологу або журналісту, та знаючи, що з інженерними дипломами ВНТУ на роботу беруть без переатестації в усіх країнах Заходу, включаючи Канаду, США, Німеччину, Польщу та Ізраїль, збираються після отримання вищої освіти їхати на заробітки за кордон.

Аргумент другий – ДонНУ хоч і отримав у Вінниці корпуси заводу «Кристал» і сяк-так уже підлаштував малогабаритні управлінські офіси під навчальні аудиторії, але зовсім ще не має навчально-лабораторної бази ні з фундаментальних, ні з прикладних навчальних дисциплін, оскільки вона майже уся залишилась у Донецьку, а тому рівень викладання навчальних дисциплін, які потребують лабораторного практикуму, у ДонНУ є і ще не один рік буде набагато нижчим ніж у ВНТУ, оскільки для створення повноцінних навчальних лабораторій потрібні роки, тож ті абітурієнти, які бажають отримати глибокі знання навіть з тих спеціальностей, які є і у ДонНУ, і ВНТУ, як, наприклад, екологія чи комп’ютерні науки, за порадою своїх батьків понесуть свої документи теж не до ДонНУ, а до ВНТУ.

Аргумент третій – рано чи пізно війна у Донбасі закінчиться і ДонНУ повернеться до своїх корпусів і лабораторій у Донецьку, залишивши у Вінниці лише свою філію, і ті вінничани, які продовжуватимуть навчатись у Вінницькій філії ДонНУ, по закінченню отримають запис у додатку до диплому, що вони закінчили не ДонНУ, а Вінницьку філію ДонНУ, що одразу ж переведе їхні дипломи в розряд другорядних, оскільки і в Україні, і в усіх інших країнах світу дипломи, отримані у філіях навіть знаних університетів, не котуються і займають місця в дипломному ряду у його кінці, конкуруючи лише з іншими такими ж документами, отриманими теж у якихось філіях. І це добре розуміють батьки майбутніх вінницьких абітурієнтів, котрі, радячи своїм дітям у який університет поступати, будуть враховувати і цей аргумент. А тому викладачам ВНТУ не варто боятись, що ДонНУ «сверкнув перилами дубовыми» – як співається у відомій пісні – «сразу всех седоков околдует».

Аргумент четвертий – батьки тих вінницьких студентів ДонНУ, які після закінчення війни у Донбасі побажають переїхати до Донецька разом з ДонНУ, добре усвідомлюють, що їхні діти у перші дні, місяці і навіть роки матимуть ускладнення у відносинах з корінними жителями Донбасу, яким російська пропаганда уже глибоко вбила у мізки, що усі «западенці» є «бендерівцями», і що їхні будинки і підприємства зруйновані снарядами і мінами, випущеними батьками і братами цих «западенців», а тому потрібно буде не один рік, щоб ці російські штампи вивітрились із голів корінних жителів Донбасу, і вони почали нормально відноситись до усіх, хто до них приїхав навчатись з Центральної та Західної України. Тож і цей аргумент теж враховуватимуть батьки нинішніх абітурієнтів, вибираючи для свого нащадка вищий навчальний заклад, в якому той отримуватиме вищу освіту. І за цим аргументом у ВНТУ теж є серйозні переваги перед ДонНУ.

Можна було б наводити й інші аргументи, але уже і цих чотирьох досить, аби переконати вас, шановні викладачі ВНТУ і шановні батьки вінницьких абітурієнтів, що переживати за план прийому потрібно не колективу добре знаного у світі Вінницького національного технічного університету, а колективу ДонНУ, який створив у Вінниці подобу знаного у світі Донецького національного університету.

Версія для друку


[04.03.2020] Весь мир насильно мы разрушим до основанья, а затем - мы наш, мы новый мир построим!
[19.01.2020] «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази»
[28.12.2019] Передноворічні роздуми ексректора, який ще працює професором
[21.12.2019] Попри побажання та потуги недоброзичливців академія педагогічних наук продовжує жити
[03.12.2019] Чи варто нашому ректору позитивно реагувати на пропозицію мера міста про передачу частини земельної ділянки університету в комунальну власність?
[30.11.2019] Мої враження від зустрічі з заступником міністра Єгором Стадним
[09.11.2019] Факультету радіоелектроніки - 50
[29.10.2019] То що ж ми знаємо про Маннергейма та його вклад в становлення фінської держави?
[06.10.2019] Як виглядає наш ВНТУ на фоні інших ЗВО зі статусом національного
[09.09.2019] Об’єктивності, справедливості та історичної правди заради, або нехай Наглядова рада університету нас розсудить
[30.07.2019] Чому я - доктор наук, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки - голосував за Зеленського і його партію?
[22.06.2019] А може доцільніше піти іншим шляхом?
[23.05.2019] Перші враження від перших кроків
[22.04.2019] Кілька аргументів до пояснення, чому я, правильно визначивши тенденцію, помилився в числах
[07.04.2019] Розповідь про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2018-му
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.