Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук

В кінці 2015 року на сайті нашого міністерства з’явилися проекти двох постанов Кабміну України, один із яких уже затверджено і проголошено нормативним документом, а другий знаходиться на заключній стадії обговорення. І оскільки від відповідності нашого університету нормам цих документів залежатиме збереже він статус національного після 2017 року, чи ні, є сенс уже сьогодні почати крокувати в напрямку дотримання цих норм.

Один із цих документів, який уже отримав статус нормативного, є постановою Кабінету Міністрів України під назвою: «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладами освіти», а другий, який знаходиться на завершальній стадії обговорення і теж стане постановою Кабінету Міністрів України, має назву: «Про затвердження Порядку надання вищому навчальному закладу статусу національного, підтвердження та позбавлення цього статусу».

Оскільки перший із вище вказаних документів, що уже має статус нормативного, містить в собі 69 сторінок і присвячений ліцензуванню освітньої діяльності на усіх її рівнях та у всіх її проявах, то для спрощення первинного аналізу його основних положень у галузі вищої освіти я дозволю собі зробити «нарізку» лише з тих його сторінок, які присвячені лише ліцензуванню вищої освіти на усіх трьох її рівнях (бакалавр, магістр, доктор філософії з певного напряму, до якого прирівнюється кандидат наук) та саме тим її аспектам, які взяті мною для аналізу. Ця «нарізка» приведена в кінці даного аналізу під рубрикою «Додаток 1».

І хоча другий із вище вказаних документів ще не має статусу нормативного, але, судячи з характеру його обговорення, скоро отримає цей статус у тому вигляді, у якому він опублікований в якості проекту постанови Кабміну України, то я для спрощення посилань при аналізі зроблю «нарізку» і з нього також. Ця «нарізка» також приведена в кінці даного аналізу, але під рубрикою «Додаток 2».

Нині найбільшими чутками у ВНТУ обросли відповіді на три питання: 1). «Чи матимуть право кілька кафедр бути випусковими по одній і тій же спеціальності?» 2). «Чи матиме право одна кафедра бути випусковою по двох спеціальностях?» 3). «Чи із усіх, хто поступив на навчання на якусь спеціальність, в обов’язковому порядку слід готувати спеціалістів лише строго за цією спеціальністю за одним і тим же навчальним планом, а чи можна буде готувати спеціалістів за спеціалізаціями цієї спеціальності, кожна із яких матиме свій навчальний план, узгоджений з навчальним планом спеціальності лише за основними параметрами?» – А тому з відповідей на ці три питання я і почну свій аналіз.

Заглянемо в «Додаток 1». І там ми побачимо таку фразу – цитую: «* Якщо для однієї спеціальності планується наявність двох і більше випускових кафедр, подається інформація про кожну кафедру окремо. Якщо кафедра є випусковою для кількох спеціальностей – необхідно вказати назви цих спеціальностей, рівні та ліцензовані обсяги з кожної спеціальності». – Зміст цієї цитати з нормативного документу дає відповіді одразу і на перше, і на друге із сформульованих вище питань, адже наявність фрази такого змісту в нормативному документі означає, що у вищих навчальних закладах можуть допускатись як випадки, коли одну і ту ж спеціальність готують кілька випускових кафедр, що є особливо характерним для третього рівня – аспірантури, але може мати місце і для більш низьких рівнів вищої освіти, так і випадки, коли одна кафедра готує спеціалістів одразу з кількох спеціальностей.

А тепер давайте у «Додатку 1» заглянемо в розділ «ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ». І у цьому ПЛАНІ ми побачимо наступне – цитую:

«Код та найменування спеціальності ___________________________________
Рівень вищої освіти __________________________________________________
Спеціалізація: _______________________________________________________»

Як бачите, нормативний документ вимагає, щоб у навчальному плані спеціальності чітко визначалась і спеціалізація – а це і є відповідь на третє із вище сформульованих питань, із якої ми бачимо, що спеціалізація по кожній із нині визначених спеціальностей вищої освіти, що стали інтегральними, є обов’язковою її складовою.

А далі я почну аналізувати нормативні вимоги до найвищого із рівнів вищої освіти – третього, який отримується за освітньо-науковою програмою в аспірантурі і завершується захистом дисертації та присудженням наукового ступеню доктора філософії у певній галузі наук (для тих, хто поступив в аспірантуру у нинішньому році і раніше, ще наукового ступеню кандидата наук у відповідній науковій галузі).

І у «Додатку 1» в § 2. Кадрові вимоги забезпечення провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти у підпункті 2.2.4.1 ми бачимо, що завідувати кафедрою, яка є випусковою для конкретної спеціальності аспірантури, обов’язково повинен доктор наук. А це означає, що, якщо кафедрою завідує не доктор наук, то ніхто із науково-педагогічних працівників цієї кафедри (незалежно від того, чи він штатний працівник чи сумісник), починаючи з 2017 року, не матиме права керувати аспірантами.

І ось тепер ми бачимо, як недалекоглядно поступила Вчена рада нашого університету, яка у минулому році, незважаючи на мої застереження, проголосувала за обрання на 5 років кандидатів технічних наук завідувачами 5 випускових кафедр: теплогазопостачання, електротехнічних систем електроспоживання та енергетичного менеджменту, обчислювальної техніки, телекомунікаційних систем та телебачення, екології та екологічної безпеки. І тепер у зв’язку з цим через рік втратять право керувати аспірантами такі доктори наук, професори, як Ратушняк, Бурбело, Азаров, Кичак та Петрук, які працюють за сумісництвом професорами цих кафедр. До речі, оскільки завідувачем кафедри загальної фізики та фотоніки теж обрано кандидата наук. то втратить право керувати аспірантами і проректор з наукової роботи Павлов, який працює за сумісництвом професором кафедри загальної фізики та фотоніки, адже за його науковою спеціальністю саме ця кафедра і повинна стати випусковою на третьому рівні вищої освіти.

А тепер я хочу звернути вашу увагу, шановні колеги на підпункт 2.1.2 у другому параграфі «Додатку 1» – цитую його: «2.1.2. У складі відповідального за підготовку здобувачів вищої освіти підрозділу є проектна група науково-педагогічних працівників, на яку покладено відповідальність за підготовку здобувачів вищої освіти за певною спеціальністю; осіб, не менше 3, усі з науковими ступенями та/або вченими званнями, з них не менше 2 докторів наук». – Із цієї цитати випливає, що жодна з випускових кафедр на третьому рівні вищої освіти, яким є аспірантура, не матиме права мати аспірантів, якщо у її складі (на штатних умовах чи на умовах сумісництва) не працюватимуть два доктори наук. А це, у свою чергу, означає, що при нинішньому структурному поділі нашого університету аспірантуру через рік матимуть право мати лише кафедри КСУ, АІВТ, ЛОТ, ЕСС, ЕМСАПТ (але за умови, що ректор Грабко змінить погодинне навантаження, яке він виконує по цій кафедрі, на сумісництво), ВЕТЕСК, ФГН, КН, ПЗ, ВМ, МРВОАВ, АТМ, ОМПМ, ММЕ, КСП, МБІС та КЕЕМІГ, у складі яких є, або буде уже у наступному навчальному році, не менше ніж по два доктори наук. Що ж до кафедр МПА, ІНВ, ЗФФ, МБЦО, ПЦБ, МБА, ТЕ, ТГП, ТЕЕВ, ЕСЕЕМ, ОТ, ЗІ, ІМ, ТАМ, ТПЗ, БЖД, РТ, ТКСТБ, ПКТА, ПМБА, Ел, МЗ, Фін, ЕПВМ, ПМ, ХХТ, ЕЕБ та ФВ, у складі яких або немає жодного доктора наук, або є не більше одного доктора наук, а також серед яких є й такі, якими керують не доктори наук, то через рік ці кафедри втратять право керувати аспірантами. А це означає, що втратять право керувати аспірантами і ті доктори наук, які працюють на цих кафедрах. У підсумку – через рік 17 кафедр збережуть право керувати підготовкою аспірантів, а 28 кафедр це право втратять.

До речі, що стосується кафедри КЕЕМІГ, якою керує доктор наук Віталій Мокін і на якій нині немає двох докторів наук, то я її включив у число тих, що у наступному навчальному році матимуть двох докторів наук тому, що при ліцензуванні у минулому році спеціальності «Системний аналіз» я теж був приписаний до цієї кафедри, як такий, що через рік почне працювати на ній штатно на частину ставки професора. А на іншу частину ставки я залишусь професором кафедри ВЕТЕСК, якою керує доктор наук Олександр Мокін. На кафедрі електромеханічного профілю ВЕТЕСК я маю право працювати як такий, що має диплом інженера-електромеханіка, вчене звання професора по кафедрі електричних систем та захищав докторську дисертацію на стику двох наукових спеціальностей, однією із яких була спеціальність «Автоматичне керування в галузі електроенергетики». А на кафедрі КЕЕМІГ, яка має профіль комп’ютерних наук та системного аналізу, я маю право працювати як такий, що захищав докторську дисертацію на стику двох наукових спеціальностей, однією із яких була спеціальність «Технічна кібернетика і теорія інформації», яка нині інтегрована у комп’ютерні науки і для якої системний аналіз є одним із основних методів дослідження. Тож з аспірантами і докторантами з дисертаціями у напрямку комп’ютерних наук я працюватиму за планом роботи кафедри КЕЕМІГ, а з аспірантами і докторантами з дисертаціями у напрямку електроенергетики та електромеханіки я працюватиму за планом роботи кафедри ВЕТЕСК.

Із приведеного вище аналізу випливає, що найгірша ситуація з підготовки спеціалістів третього рівня у нашому університеті має місце на факультеті будівництва та на факультеті радіотехніки, жодна із кафедр яких через рік не матиме права на підготовку аспірантів.

Але не має нині і жодного факультету у нашому університеті, усі кафедри якого при консервації їх нинішніх структур через рік збережуть право на підготовку аспірантів. Тож для забезпечення цього права протягом 2016 року доведеться частину кафедр, якими керують доктори наук, об’єднати, аби забезпечити наявність у їх складі двох докторів наук, а для кафедр, якими керують кандидати наук, підшукати докторів наук і попросити кандидатів наук добровільно скласти з себе повноваження завідувачів кафедр, що найлегше виконати при об’єднанні кафедри, якою керує нині кандидат наук, з кафедрою, якою керує нині доктор наук. Наприклад, кафедру ЕСЕЕМ, якою керує кандидат наук Терешкевич і на якій працює професором доктор наук Бурбело, можна об’єднати зі спорідненою кафедрою ТЕЕВ, якою керує доктор наук Кухарчук – у цьому випадку усі кафедри факультету електроенергетики та електромеханіки матимуть право на підготовку аспірантів. А об’єднанням споріднених кафедр МБЦО, ПЦБ і МБА в одну кафедру з трьома докторами наук, та споріднених кафедр ТЕ і ТГП в одну кафедру з двома докторами наук можна досягти того, що і усі кафедри факультету будівництва через рік збережуть право на підготовку аспірантів. Заради виконання нормативних вимог ліцензійних умов, визначених для третього рівня підготовки фахівців з вищою освітою, аналогічні кроки необхідно буде здійснити і на інших факультетах нашого університету.

До речі, згідно з підпунктом 2.2.1.2. із «Додатку 1» 50% усіх навчальних дисциплін в аспірантурі по кожній конкретній науковій спеціальності зобов’язані викладати доктори наук, що працюють штатно чи за сумісництвом на кафедрі, яка є базовою для даної спеціальності. І лише у цьому пункті дозволяється замість докторів наук використовувати кандидатів наук, які є відомими міжнародній науковій спільноті, оскільки – цитую: «2.3.3. У підпункті 2.2.1.2 до докторів наук прирівнюються науково-педагогічні працівники з науковим ступенем доктора філософії (кандидата наук) за умови наявності у них п’яти статей у періодичних виданнях, які на час публікації були включені до наукометричних баз Scopus чи Web of Science Core Collection». Тож для забезпечення навчального процесу в аспірантурі доцентам кафедр необхідно протягом 2016 року наростити свою присутність в цих двох міжнародних наукометричних базах до того рівня, який визначено цим підпунктом 2.3.3.

Ну а тепер давайте з’ясуємо, як усе те, що я уже виклав, співвідноситься з заголовком до цієї публікації. Для цього звернемось до «Додатку 2». І почнемо з такої цитати: «2. Надання, підтвердження та позбавлення вищого навчального закладу статусу національного здійснюється на основі оцінки виконання ним Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Ліцензійних умов надання освітніх послуг, інших актів законодавства, а також Критеріїв для надання та підтвердження статусу національного вищого навчального закладу, що додаються (далі – Критеріїв). Критерії поділяються на обов’язкові, порівняльні та преміальні». Із цієї цитати випливає, що для підтвердження статусу національного необхідно дотримуватись не лише положень «Закону України про вищу освіту», але і «Ліцензійних умов надання освітніх послуг», частину із яких по відношенню до отримання вищої освіти третього рівня ми уже проаналізували і вказали на ті невідповідності ліцензійним умовам, які наш університет має нині. Тож само собою, що протягом 2016 року ми повинні ці невідповідності усунути, адже згідно з пунктом 15 «Додатку 2» наш університет, який отримав статус національного у 2003 році, зобов’язаний його підтвердити у 2017 році за підсумками моніторингу, який згідно з пунктом 11 «Додатку 2» необхідно буде здійснити до 30 червня 2017 року, і стосовно якого сказано, що – цитую: «10. Підтвердження статусу національного вищого навчального закладу здійснюється раз на сім років на підставі оцінки відповідності його діяльності Законам України «Про освіту», «Про вищу освіту», Ліцензійним умовам надання освітніх послуг, іншим актів законодавства, а також Критеріям». Слід зауважити, що – цитую: «17. У разі виявлення недостовірної інформації в матеріалах конкурсної або моніторингової справи, а також відповідях вищого навчального закладу на зауваження, запитання, скарги та інші звернення, які надходять під час громадського обговорення конкурсної або моніторингової справи Агентство звертається до Кабінету Міністрів України з пропозицією про позбавлення вищого навчального закладу статусу національного незалежно від дати його надання чи підтвердження».

Що ж до критеріїв, то під час процедури підтвердження статусу національного головним чином необхідно задовольнити вимогам тих із них, які є обов’язковими. А це – цитую:

«1. Позитивна оцінка (сертифікація) системи забезпечення вищим навчальним закладом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (системи внутрішнього забезпечення якості) відповідно до вимог абзацу одинадцятого частини другої статті 16 Закону України «Про вищу освіту» (критерій починає використовуватись через два роки після затвердження Агентством відповідних вимог).

2. Відсутність виявлених порушень Ліцензійних умов, які не були своєчасно усунені.

3. Наявність єдиного інформаційного середовища вищого навчального закладу, в якому забезпечується автоматизація основних процесів діяльності.

4. Розміщення на веб-сайті вищого навчального закладу обов’язкової інформації, передбаченої відповідно до законодавства. Агентство затверджує та щорічно оновлює перелік обов’язкової інформації».

Але слід пам’ятати, що у разі втрати статусу національного університет зможе брати участь у конкурсі на ті вакантні місця, які з’являться в результаті позбавлення інших університетів цього статусу, лише через 5 років, і тоді уже потрібно буде вигравати конкурс на основі більш суворих порівняльних критеріїв, з якими можна ознайомитись у «Додатку 2».

Слід пам’ятати також і про те, що втратити статус національного можна не лише під час процедури підтвердження цього статусу, яка здійснюється один раз у 7 років, але і будь-якого проміжного року, якщо проігнорувати вимоги пункту 22 - цитую: «22. Національні вищі навчальні заклади щорічно до 30 квітня подають до Агентства та розміщують на власних веб-сайтах моніторинговий звіт про виконання Критеріїв.

Усі моніторингові звіти національних вищих навчальних закладів розміщуються на веб-сайті Агентства на постійній основі.

Зауваження, запитання, скарги та інші звернення стосовно звітів надсилаються Агентством вищому навчальному закладу, його засновнику (засновникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі), іншим компетентним установам за належністю. Анонімні звернення не розглядаються.

Прийняті до розгляду зауваження, запитання, скарги та інші звернення, які надійшли під час громадського обговорення, а також відповіді на них долучаються в якості невід’ємної частини моніторингової справи при наступному підтвердженні статусу національного.

У разі ненадання національним вищим навчальним закладом щорічного звіту про виконання Критеріїв Агентство звертається до Кабінету Міністрів України з пропозицією про позбавлення його статусу національного».

Як бачимо, одним із основних критеріїв як при підтвердженні статусу національного, так і при участі в конкурсі на його отримання є «2. Відсутність виявлених порушень Ліцензійних умов, які не були своєчасно усунені». Тож перші кроки у напрямку усунення цих порушень треба робити уже зараз, оскільки рік швидко пролетить. І у зв’язку з цим я радив би ректору, проректорам, деканам, завідувачам кафедр та й рядовим науково-педагогічним працівникам уважно вивчити вимоги пункту 2.2.3 «Додатку 1», який вимагає, щоб:

2.2.3. Лекції, практичні, семінарські та лабораторні заняття проводять, курсовими, дипломними роботами (проектами), дисертаційними дослідженнями керують науково-педагогічні (наукові) працівники, рівень наукової та професійної активності кожного з яких засвідчується виконанням за останні п'ять років:

принаймні трьох з умов підпунктів 2.2.3.1 – 2.2.3.19

принаймні трьох з умов підпунктів 2.2.3.1 – 2.2.3.16
(при роботі за програмою бакалаврату)

принаймні трьох з умов підпунктів 2.2.3.1 – 2.2.3.16
(при роботі за магістерською програмою)

принаймні трьох з підпунктів 2.2.3.1 – 2.2.3.12
(при роботі за програмою аспірантури)

І я впевнений, що сьогодні у нашому університеті знайдеться процентів тридцять-сорок науково-педагогічних працівників, які вимогам одночасно трьох із цих підпунктів не задовольняють. Тож треба, уважно проаналізувавши усі ці підпункти, які приведені в «Додатку 1», кожному науково-педагогічному працівнику, починаючи від асистента і закінчуючи професором, визначити для себе ті три підпункти, вимоги яких він у змозі підтягнути до потрібного рівня протягом року і розпочати рух у цьому напрямі уже зараз.

Аби не переобтяжувати інформацію, на цьому я завершу свій аналіз і пропоную кожному із читачів уважно ознайомитись з приведеними нижче «Додатком 1» та «Додатком 2», з яких ви почерпнете ще багато корисної інформації.

І наостанок – не виключено, що хтось із вас, шановні колеги, ознайомившись із цим моїм аналізом, скаже, що, мовляв, нічого страшного не станеться, якщо у нас заберуть статус національного – живе ж без цього статусу Вінницький державний педагогічний університет, то й ми житимемо. А тому саме для тих із вас, шановні колеги, хто так думає, я звертаю увагу на наступне: в разі, якщо наш університет втратить статус національного, то одночасно він втратить:

1) бюджетне фінансування наукових досліджень, що приведе до того, що на жодній із кафедр не стане бюджетних науково-дослідницьких тем;

2) іноземних студентів, оскільки не стануть вступати іноземці до університету, який понизив свій  статус, та й ті, що нині вчаться, переведуться в інші більш статусні університети, що у свою чергу приведе до втрати щороку не менше 10 мільйонів гривень, які вони сплачують за своїми контрактами, та 8% штатних викладацьких посад, а кафедра мовознавства зникне зовсім;

3) студентів контрактної форми навчання, оскільки не понесуть свої гроші абітурієнти до університету, який понизив свій статус, та й ті, що нині вчаться, переведуться в інші більш статусні університети, що у свою чергу приведе до втрати щороку не менше 12 мільйонів гривень, які вони сплачують за своїми контрактами, та 25% штатних викладацьких посад, а від 4 кафедр, що готують економістів, дай Бог, щоб залишилася хоча б одна;

4) не менше половини плану прийому до аспірантури, оскільки університет, який понизив свій статус, одночасно втратить і довіру міністерства в частині підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів;

5) можливість самостійно встановлювати працівникам університету до трьох надбавок до зарплати на рівні 50% від окладу кожна (за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи та за складність і напруженість в роботі);

6) нині працюючого ректора, оскільки пониження у статусі університету одночасно означатиме незадовільну оцінку роботи ректора, що приведе до розірвання контракту з нинішнім ректором Грабком уже на другому році його другого 5-річного терміну, а у нашому університеті ще до закінчення 2017 року знову почнуться ректорські перегони.

Так що, як бачите, шановні колеги, нам є що втрачати одночасно зі статусом національного, а тому потрібно докласти максимум зусиль, аби цей статус зберегти.


Додаток 1. Вибірковий витяг із «Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти»

Із «Розділ 1. Загальні положення» нам знадобляться наступні його положення:

1.2.7 керівник проектної групи (гарант освітньої програми) – науково-педагогічний або науковий працівник, який має науковий ступінь та/або вчене звання за відповідною або спорідненою до освітньої програми спеціальністю, стаж науково-педагогічної та/або наукової роботи не менше 10 років. Керівник проектної групи може одночасно виступати гарантом лише однієї освітньої програми.

1.3. Ліцензування освітньої діяльності закладів освіти – засіб державного регулювання провадження освітньої діяльності закладів освіти, спрямований на забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері ліцензування освітньої діяльності закладів освіти, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

При ліцензуванні встановлюється спроможність закладу освіти провадити освітню діяльність відповідно до вимог щодо провадження освітньої діяльності:

у сфері вищої освіти – на певному рівні вищої освіти за певною спеціальністю;

1.4. Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії. Органу ліцензування забороняється вимагати додаткові документи, які не зазначені у цих Ліцензійних умовах.

Вимоги Ліцензійних умов встановлюються стосовно кожного місця провадження освітньої діяльності.

Ліцензіат зобов'язаний виконувати вимоги цих Ліцензійних умов, а здобувач ліцензії для її одержання – відповідати Ліцензійним умовам.

1.5. Ліцензіат здійснює освітню діяльність в межах ліцензованого обсягу провадження такої діяльності, що встановлює максимальну кількість осіб, які навчаються одночасно:

для сфери вищої освіти – на певному рівні вищої освіти за певною спеціальністю на кожному курсі навчання;

1.6. Започаткування освітньої діяльності у сфері вищої освіти за новою спеціальністю, іншим рівнем вищої освіти та збільшення ліцензованого обсягу, крім випадків, передбачених Законом України "Про вищу освіту", є розширенням провадження освітньої діяльності закладу освіти у сфері вищої освіти і підлягає ліцензуванню у встановленому порядку.

А з «Розділ 2. Вимоги до провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти» ми в аналізі будемо використовувати наступні положення:

§ 2. Кадрові вимоги забезпечення провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти

 

Назва показника (нормативу)

Вимоги до значення показника (нормативу) за рівнями вищої освіти

Початковий рівень (короткий цикл)

Перший (бакалаврський) рівень

Другий (магістерський) рівень

Третій (освітньо-науковий) рівень

1

2

3

4

5

2.1. При започаткуванні освітньої діяльності

2.1.1. У закладі освіти створено або призначено відповідальний за підготовку здобувачів вищої освіти підрозділ/кафедру

+

+

+

+

2.1.2. У складі відповідального за підготовку здобувачів вищої освіти підрозділу є проектна група науково-педагогічних працівників, на яку покладено відповідальність за підготовку здобувачів вищої освіти за певною спеціальністю; осіб, не менше

3,
з них 1 з науковим ступенем або вченим званням

3,
з науковими ступенями та/або вченими званнями

3,
з науковими ступенями та вченими званнями,
з них 1 доктор наук або професор

3,
усі з науковими ступенями та/або вченими званнями, з них не менше 2 докторів наук

2.1.3. Керівник проектної групи (гарант освітньої програми) має:
2.1.3.1 науковий ступінь та/або вчене звання за відповідною або спорідненою спеціальністю

+

+

+

+

2.1.3.2 стаж науково-педагогічної та/або наукової роботи не менше 10 років (до 6 вересня 2019 року для початкового рівня враховується також стаж педагогічної роботи)

+

+

+

+

2.2. При здійсненні освітньої діяльності

2.2.1. Лекції з навчальних дисциплін проводять науково-педагогічні (наукові) працівники відповідної спеціальності за основним місцем роботи (мінімальний відсоток від визначеної навчальним планом кількості годин):        
2.2.1.1 які мають науковий ступінь та/або вчене звання (до 6 вересня 2019 р. для початкового рівня враховуються також педагогічні працівники, які мають вищу категорію)

25

50

50

80

2.2.1.2 які мають науковий ступінь доктора наук або вчене звання профессора  

10

25

50

2.2.2. Лекції з навчальних дисциплін, що забезпечують формування професійних компетентностей, проводять науково-педагогічні (наукові) працівники, які є визнаними професіоналами з досвідом роботи за фахом (мінімальний відсоток від визначеної навчальним планом кількості годин):        
2.2.2.1 дослідницької, управлінської, інноваційної або творчої роботи за фахом    

15

50

2.2.2.2 практичної роботи за фахом

10

10

   
2.2.3. Лекції, практичні, семінарські та лабораторні заняття проводять, курсовими, дипломними роботами (проектами), дисертаційними дослідженнями керують науково-педагогічні (наукові) працівники, рівень наукової та професійної активності кожного з яких засвідчується виконанням за останні п'ять років:

принаймні трьох з умов підпунктів 2.2.3.1 – 2.2.3.19

принаймні трьох з умов підпунктів 2.2.3.1 – 2.2.3.16

принаймні трьох з умов підпунктів 2.2.3.1 – 2.2.3.16

принаймні трьох з підпунктів 2.2.3.1 – 2.2.3.12

2.2.3.1 наявність наукової публікації у періодичному виданні, яке на час публікації було включено до наукометричної бази Scopus, або Web of Science Core Collection;
2.2.3.2 наявність наукових публікацій у наукових виданнях, включених до Переліку наукових фахових видань України, та/або авторських свідоцтв та/або патентів у загальній кількості 5 досягнень;
2.2.3.3 видання навчального посібника або підручника, або монографії (у разі співавторства – з фіксованим власним внеском), що рекомендовані МОН, іншим центральним органом виконавчої влади або вченою радою закладу освіти;
2.2.3.4 наукове керівництво (консультування) здобувача, який одержав диплом про присудження наукового ступеня;
2.2.3.5 участь у міжнародному науковому проекті/залучення до міжнародної експертизи;
2.2.3.6 проведення навчальних занять іноземною мовою (крім мовних дисциплін) в обсязі не менше 50 аудиторних годин на навчальний рік;
2.2.3.7 робота у складі експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій МОН або галузевих експертних рад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі – Національне агентство), або Акредитаційної комісії України (далі – АКУ), або їх експертних рад, або міжгалузевої експертної ради з вищої освіти АКУ, або трьох експертних комісій МОН/Національного агентства, або Науково-методичної ради/науково-методичних комісій з вищої освіти МОН, або робочих груп з розроблення стандартів вищої освіти України;
2.2.3.8 виконання функцій наукового керівника або відповідального виконавця наукової теми (проекту), або головного редактора/члена редакційної колегії наукового видання, включеного до Переліку наукових фахових видань України, або іноземного рецензованого наукового видання;
2.2.3.9 керівництво студентом, який здобув призове місце або участь у складі організаційного комітету/журі/апеляційної комісії Міжнародних студентських олімпіад/ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади (Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт)/ІІІ-ІV етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів/ІІ-ІІІ етапів Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України;
2.2.3.10 організаційна робота у закладах освіти на посадах керівника (заступника керівника) закладу освіти/факультету/відділення (у науковій установі)/інституту/філії/кафедри або іншого відповідального за підготовку здобувачів вищої освіти підрозділу/відділу (у науковій установі)/навчально-методичного управління (відділу)/лабораторії/іншого навчально-наукового (інноваційного) структурного підрозділу/вченого секретаря закладу освіти (факультету, інституту)/відповідального секретаря приймальної комісії та його заступників;
2.2.3.11 участь в атестації наукових кадрів в якості офіційного опонента або члена спеціалізованої вченої ради;
2.2.3.12 присудження наукового ступеня доктора наук або присвоєння вченого звання профессора;
2.2.3.13 наявність авторських свідоцтв та /або патентів у загальній кількості 2 досягнення;
2.2.3.14 наявність видань: навчально-методичних посібників/посібників для самостійної роботи студентів та дистанційного навчання/конспектів лекцій/практикумів/методичних вказівок/рекомендацій тощо у загальній кількості 3 найменування;
2.2.3.15 присудження наукового ступеня доктора філософії або присвоєння вченого звання доцента, або отримання диплома про другу вищу освіту;
2.2.3.16 керівництво студентом, який здобув призове місце на І етапі Всеукраїнської студентської олімпіади (Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт) або участь у складі організаційного комітету/журі Всеукраїнської студентської олімпіади (Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт), або керівництво постійно діючим студентським науковим гуртком/проблемною групою, або виконання обов'язків куратора групи;
2.2.3.17 організація студентської громадської (волонтерської) діяльності, яка має професійне спрямування;
2.2.3.18 наявність публікацій: науково-популярних та/або консультаційних (дорадчих) та/або дискусійних з наукової або професійної тематики у загальній кількості 3 публікації;
2.2.3.19 поєднання науково-педагогічної роботи та практичної фахової діяльності;
2.2.4. Наявність випускової кафедри зі спеціальної (фахової) підготовки (іншого випускового підрозділу), яку очолює фахівець відповідної або спорідненої науково-педагогічної спеціальності:        
2.2.4.1 доктор наук або професор      

+

2.2.4.2 з науковим ступенем та вченим званням    

+

 
2.2.4.3 з науковим ступенем або вченим званням

+

+

   
2.2.5. Наявність трудових договорів (контрактів) з усіма науково-педагогічними працівниками та/або наказів про прийняття їх на роботу

+

+

+

+

 2.3. Загальні кадрові вимоги.

2.3.1. Відповідність спеціальності викладача навчальній дисципліні визначається відповідністю його спеціальності за дипломом про освіту або науковою спеціальністю, або науковим ступенем, або ученим званням, або досвідом практичної роботи за відповідним фахом не менше п’яти років, або проходженням відповідного науково-педагогічного стажування тривалістю не менше шести місяців та наявністю трьох одноосібних публікацій з цієї дисципліни у рецензованих закордонних або фахових наукових виданнях України, або виданням підручника чи навчального посібника з цієї дисципліни (опублікованих згідно з вимогами Міністерства освіти і науки України).

2.3.3. У підпункті 2.2.1.2 до докторів наук прирівнюються науково-педагогічні працівники з науковим ступенем доктора філософії (кандидата наук) за умови наявності у них п’яти статей у періодичних виданнях, які на час публікації були включені до наукометричних баз Scopus чи Web of Science Core Collection.

2.3.4. У підпункті 2.2.2.:

2.3.4.1. Визнаним професіоналом з досвідом дослідницької роботи за фахом вважається науково-педагогічний (науковий) працівника, який має не менше десяти років стажу наукової роботи на посадах, що відповідають або є спорідненими до змісту відповідної дисципліни.

2.3.4.2. Визнаним професіоналом з досвідом управлінської роботи за фахом вважається науково-педагогічний (науковий) працівник, який має не менше десяти років стажу роботи на посадах керівників (заступників керівників) підприємств (організацій та установ), їх підрозділів, які передбачають безпосереднє керівництво працівниками, виконуючими роботу за професіями, що відповідають або є спорідненими до змісту відповідної дисципліни.

2.3.4.3. Визнаним професіоналом з досвідом інноваційної роботи за фахом вважається науково-педагогічний (науковий) працівник, який має не менше десяти років стажу роботи, спрямованої на створення об'єктів права інтелектуальної власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, топографії інтегральних мікросхем, раціоналізаторської пропозиції, сортів рослин, порід тварин, наукових відкриттів, комерційної таємниці, комп'ютерних програм, компіляції баз даних), їх використання і комерціалізацію.

2.3.4.4. Визнаним професіоналом з досвідом творчої роботи за фахом вважається науково-педагогічний (науковий) працівник, який має не менше десяти років стажу роботи, спрямованої на створення об'єктів права інтелектуальної власності (літературний твір, переклад літературного твору, твори живопису, декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури, скульптурний, графічний, фотографічний твір, твір дизайну, музичний твір, аудіо- та відеотвори, передачі (програми) організацій мовлення, медіатвір, сценічна постановка, кінотвір, анімаційний твір, аранжування твору, рекламний твір), їх використання і комерціалізацію.

2.3.4.5. Визнаним професіоналом з досвідом практичної роботи за фахом вважається науково-педагогічний (педагогічний) працівник, який має не менше десять років стажу трудової діяльності за основним місцем роботи за професіями, що відповідають або є спорідненими до змісту відповідної дисципліни. До цього стажу включається також робота на посадах керівників (заступників керівників) підприємств (організацій та установ), їх підрозділів, яка передбачає безпосереднє керівництво працівниками, які виконують роботу за професіями, що відповідають або є спорідненими до змісту відповідної дисципліни.

2.3.5. У пункті 2.2.3. при визначенні рівня наукової та професійної активності науково-педагогічного (наукового) працівника можуть зараховуватись здобутки за попередніми місцями роботи, п’ятирічний строк може продовжуватись на час перерви в роботі з об’єктивних причин (відпустка по пологах та догляду за дитиною, призов/мобілізація на військову службу, тривала хвороба тощо). Для викладачів – випускників вищих навчальних закладів ці вимоги розраховуються пропорційно до стажу їх науково-педагогічної (наукової) роботи; до викладачів зі стажем науково-педагогічної (наукової) роботи до двох років ці вимоги не застосовуються.

2.3.6. Ліцензіат забезпечує виконання вимог, передбачених у підпунктах:

2.2.1 і 2.2.2 – вперше за результатами виконання освітньої програми, надалі – постійно під час виконання освітньої програми;

2.2.3 – 2.2.5 – постійно під час виконання освітньої програми.

§ 4. Організаційні вимоги провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти

4.1. Здобувач ліцензії повинен відповідати вимогам до провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти при започаткуванні освітньої діяльності. Ліцензіат повинен виконувати вимоги до провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти при здійсненні освітньої діяльності.

4.3. Здобувач ліцензії забезпечує подання електронних даних та відомостей про кадрове та матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, його відокремленого структурного підрозділу з питань, що визначені Ліцензійними умовами, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Інформація стосовно навчально-методичного та інформаційного забезпечення оприлюднюється на сайті закладу освіти до подачі заяви.

Ліцензіат забезпечує подання та підтримує в актуальному стані електронні дані та відомості про кадрове та матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, його відокремленого структурного підрозділу з питань, що визначені Ліцензійними умовами, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти та на сайті закладу освіти. Інформація стосовно кадрового забезпечення подається кожний навчальний рік до 1 березня, а стосовно матеріально-технічного забезпечення – до 31 грудня або впродовж трьох місяців після зміни інформації. Заклад освіти має право у разі необхідності оновлювати інформацію впродовж року.

Відповідальність за внесену до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформацію несе заклад освіти.

4.7. Ліцензіат забезпечує повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних (у тому числі розширення, звуження), зазначених у документах, що додавалися до заяви, не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін.

§ 7. Форми документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії у сфері вищої освіти

Форма 7.1

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

Код та найменування спеціальності ____________________________________
Рівень вищої освіти __________________________________________________
Спеціалізація: _______________________________________________________
Освітня програма: ___________________________________________________
Форма навчання _____________________________________________________
Загальний обсяг у кредитах та термін навчання __________________________
Навчальний план затверджено Вченою Радою ____________________________
Відповідає вимогам стандарту освітньої діяльності (за наявності) __________
____________________________________________________________________
Відповідає вимогам професійного стандарту (за наявності) ________________
____________________________________________________________________
Вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання _______________
____________________________________________________________________

Компетентності, якими повинен оволодіти здобувач

Результати навчання

Назви навчальних дисциплін (практик тощо)

І. Цикл загальних компетентностей

     

ІІ. Цикл професійних компетентностей

     

Інше (у разі потреби) _________________________________________________
Гарант освітньої програми / керівник кафедри зі спеціальної (фахової) підготовки (іншого випускового підрозділу) _____________________________

ВІДОМОСТІ ПРО КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Таблиця. Якісний склад проектної групи, яка створена у складі відповідального за підготовку здобувачів вищої освіти підрозділу_______________________/кафедри ________________________ зі спеціальності_____________________


з/п

Прізвище, ім’я, по батькові керівника та членів проектної групи

Найменування посади; для сумісників – місце основної роботи, посада

Найменування закладу, який закінчив викладач (рік закінчення, спеціальність, кваліфікація за дипломом)

Науковий ступінь, шифр і назва наукової спеціальності, вчене звання, за якою кафедрою (відділом тощо) присвоєно, назва теми дисертації

Стаж науково-педагогічної та/або наукової роботи

Інформація про наукову діяльність (основні публікації за напрямом, науково-дослідна робота, участь у конференціях і семінарах, робота з аспірантами та докторантами, керівництво студентською науковою роботою)

Відомості про підвищення кваліфікації викладача (найменування навчального закладу, вид документа, тема, дата видачі)

1

2

3

4

5

6

7

8

1. Особи, які працюють за основним місцем роботи (в тому числі за суміщенням)

1.

             

2. Особи, які працюють за сумісництвом

               

Таблиця. Якісний склад випускової кафедри __________________ зі спеціальності*__________________


з/п

Прізвище, ім’я, по батькові керівника та членів проектної групи

Найменування посади; для сумісників – місце основної роботи, посада

Найменування закладу, який закінчив викладач (рік закінчення, спеціальність, кваліфікація за дипломом)

Науковий ступінь, шифр і назва наукової спеціальності, вчене звання, за якою кафедрою (відділом тощо) присвоєно, назва теми дисертації

Найменування всіх дисциплін, які закріплені за викладачем, та кількість лекційних годин з кожної дисципліни

Інформація про наукову діяльність (основні публікації за напрямом, науково-дослідна робота, участь у конференціях і семінарах, робота з аспірантами та докторантами, керівництво студентською науковою роботою)

Відомості про підвищення кваліфікації викладача (найменування навчального закладу, вид документа, тема, дата видачі)

1

2

3

4

5

6

7

8

1. Особи, які працюють за основним місцем роботи (в тому числі за суміщенням)

1.

             

2. Особи, які працюють за сумісництвом

               

* Якщо для однієї спеціальності планується наявність двох і більше випускових кафедр, подається інформація про кожну кафедру окремо. Якщо кафедра є випусковою для кількох спеціальностей – необхідно вказати назви цих спеціальностей, рівні та ліцензовані обсяги з кожної спеціальності.

§ 8. Прикінцеві положення

8.1. Ці Ліцензійні умови застосовуються при започаткуванні та здійсненні освітньої діяльності у сфері вищої освіти за Переліком галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 38, ст. 1147) та в інших випадках, передбачених п. 1.2.1 розділу 2.

8.2. Ці Ліцензійні умови застосовуються з 1 вересня 2017 року до завершення навчання за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями при здійсненні освітньої діяльності у сфері вищої освіти за напрямами та спеціальностями, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. № 1719 "Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 50, ст. 3333), постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2007 р. № 839 "Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 46, ст. 1877) та постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 787 "Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 67, ст. 2406).

При цьому до підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за програмами вищої освіти застосовуються вимоги до підготовки здобувачів ступеня молодшого бакалавра, а до підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста застосовуються вимоги до підготовки здобувачів ступеня бакалавра.

8.3. До 31 серпня 2017 року при здійсненні освітньої діяльності у сфері вищої освіти за напрямами та спеціальностями, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 р. № 1719 "Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра" (Офіційний вісник України, 2006 р., № 50, ст. 3333), постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2007 р. № 839 "Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 46, ст. 1877) та постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 787 "Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 67, ст. 2406), застосовуються Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері вищої освіти, затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України 24 грудня 2003 року № 847, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 січня 2004 р. за № 75/8674 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 3, ст. 154).


Додаток 2. Вибірковий витяг із проекту документу «Про затвердження Порядку надання вищому навчальному закладу статусу національного, підтвердження та позбавлення цього статусу».

Із розділу «Загальні положення» нам знадобляться наступні його положення:

1. Порядок надання вищому навчальному закладу статусу національного, підтвердження та позбавлення цього статусу (далі – Порядок) визначає критерії та процедури, якими керується Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – Агентство) при внесенні відповідних пропозицій до Кабінету Міністрів України. Проекти Указів Президента України про надання вищому навчальному закладу статусу національного, підтвердження або позбавлення цього статусу подає Кабінет Міністрів України з необхідними обґрунтуваннями.

2. Надання, підтвердження та позбавлення вищого навчального закладу статусу національного здійснюється на основі оцінки виконання ним Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Ліцензійних умов надання освітніх послуг, інших актів законодавства, а також Критеріїв для надання та підтвердження статусу національного вищого навчального закладу, що додаються (далі – Критеріїв).

Критерії поділяються на обов’язкові, порівняльні та преміальні. Відносні ваги порівняльних критеріїв встановлюються Агентством строком на три роки.

3. Агентство створює комітет з статусів вищих навчальних закладів (далі – Комітет). Комітет здійснює розгляд справ вищих навчальних закладів щодо надання та підтвердження статусу національного, вносить рекомендації щодо надання, підтвердження та позбавлення цього статусу до Агентства, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Агентством. Положення про Комітет затверджує Агентство.

Із розділу «Надання статусу національного» нам знадобиться таке його положення:

4. Надання вищим навчальним закладам статусу національного здійснюється на конкурсній основі. Кількість вакантних статусів національного на поточний рік визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства освіти і науки України. Ця кількість не може перевищувати кількості вищих навчальних закладів, які були позбавлені статусу національного чи втратили його в попередньому календарному році.

Із розділу «Підтвердження статусу національного» нам знадобляться такі його положення:

10. Підтвердження статусу національного вищого навчального закладу здійснюється раз на сім років на підставі оцінки відповідності його діяльності Законам України «Про освіту», «Про вищу освіту», Ліцензійним умовам надання освітніх послуг, іншим актів законодавства, а також Критеріям.

11. Для підтвердження статусу національного вищий навчальний заклад до 30 червня сьомого року після року надання (попереднього підтвердження) статусу національного подає до Агентства відповідну заяву, яка підписується керівником на підставі рішення вченої ради.

Моніторингова справа вищого навчального закладу на підтвердження статусу національного формується із заяви про підтвердження статусу національного та документів, які одночасно подаються вищим навчальним закладом:

- самоаналізу виконання вищим навчальним закладом Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Ліцензійних умов надання освітніх послуг, інших актів законодавства, а також Критеріїв за формою, що встановлюється Агентством;

- висновку незалежної установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, акредитованої Агентством, щодо повноти та об’єктивності самоаналізу, який готується на підставі ґрунтовної виїзної перевірки навчального закладу;

- стратегічного плану розвитку на період до наступного підтвердження статусу національного, включаючи інтернаціоналізацію;

- інших документів, які вищий навчальний заклад вважає доцільним подати на розгляд Агентства.

12. Усі надані вищим навчальним закладом документи моніторингової справи розміщуються на веб-сайті Агентства на постійній основі, впродовж двох місяців проводиться громадське обговорення моніторингової справи.

Зауваження, запитання, скарги та інші звернення, які надходять під час громадського обговорення моніторингової справи про підтвердження статусу національного, надсилаються Агентством вищому навчальному закладу, його засновнику (засновникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі), іншим компетентним установам за належністю. Анонімні звернення не розглядаються.

Прийняті до розгляду зауваження, запитання, скарги та інші звернення, які надійшли під час громадського обговорення, а також відповіді на них та пояснення закладу долучаються в якості невід’ємної частини моніторингової справи.

13. Комітет розглядає всі моніторингові справи та ухвалює рекомендації на підставі інформації про виконання обов’язкових, досягнення порівняльних та з урахуванням преміальних Критеріїв у відповідності з встановленими Агентством правилами оцінки учасників конкурсу.

14. На підставі рішення Комітету Агентство до 31 жовтня поточного року ухвалює відповідні пропозиції.

15. Вищі навчальні заклади, яким статус національного було надано до 2016 року включно, проходять підтвердження статусу за таким графіком (залежно від року надання статусу):

1996, 2003, 2010 – у 2017 році;
1997, 2004, 2011 – у 2018 році;
1998, 2005, 2012 – у 2019 році;
1999, 2006, 2013 – у 2020 році;
2000, 2007, 2014 – у 2021 році;
1994, 2001, 2008, 2015 – у 2022 році;
1995, 2002, 2009, 2016 – у 2023 році.

Із розділу «Позбавлення статусу національного» нам знадобляться такі його положення:

16. У разі ухвалення негативного рішення стосовно підтвердження статусу національного Агентство вносить в Кабінет Міністрів України пропозиції про його позбавлення цього статусу. Впродовж трьох місяців з дня ухвалення рішення про позбавлення його статусу національного вищий навчальний заклад зобов’язаний виключити з свого найменування слово «національний».

17. У разі виявлення недостовірної інформації в матеріалах конкурсної або моніторингової справи, а також відповідях вищого навчального закладу на зауваження, запитання, скарги та інші звернення, які надходять під час громадського обговорення конкурсної або моніторингової справи Агентство звертається до Кабінету Міністрів України з пропозицією про позбавлення вищого навчального закладу статусу національного незалежно від дати його надання чи підтвердження.

18. Клопотання про надання університету, академії, інституту статусу національного, які раніше були позбавлені статусу національного, приймаються до розгляду не раніше, ніж через два роки, а у випадку позбавлення статусу відповідно пункту сімнадцятого цього Порядку не раніше, ніж через п’ять років після позбавлення статусу.

Із розділу «Моніторинг, реорганізація та ліквідація національних вищих навчальних закладів» нам знадобляться наступні його положення:

21. Національні вищі навчальні заклади можуть користуватись правами, передбаченими законом, а також мають право в межах фонду заробітної плати за рахунок коштів, виділених з Державного бюджету України, та власних коштів установлювати підвищені посадові оклади, стипендії та інші заохочувальні виплати відповідно до законодавства України.

22. Національні вищі навчальні заклади щорічно до 30 квітня подають до Агентства та розміщують на власних веб-сайтах моніторинговий звіт про виконання Критеріїв.

Усі моніторингові звіти національних вищих навчальних закладів розміщуються на веб-сайті Агентства на постійній основі.

Зауваження, запитання, скарги та інші звернення стосовно звітів надсилаються Агентством вищому навчальному закладу, його засновнику (засновникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі), іншим компетентним установам за належністю. Анонімні звернення не розглядаються.

Прийняті до розгляду зауваження, запитання, скарги та інші звернення, які надійшли під час громадського обговорення, а також відповіді на них долучаються в якості невід’ємної частини моніторингової справи при наступному підтвердженні статусу національного.

У разі ненадання національним вищим навчальним закладом щорічного звіту про виконання Критеріїв Агентство звертається до Кабінету Міністрів України з пропозицією про позбавлення його статусу національного.

Із розділу «КРИТЕРІЇ для надання та підтвердження статусу національного вищого навчального закладу» нам знадобляться наступні його положення:

Обов’язкові

1. Позитивна оцінка (сертифікація) системи забезпечення вищим навчальним закладом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (системи внутрішнього забезпечення якості) відповідно до вимог абзацу одинадцятого частини другої статті 16 Закону України «Про вищу освіту» (критерій починає використовуватись через два роки після затвердження Агентством відповідних вимог).

2. Відсутність виявлених порушень Ліцензійних умов, які не були своєчасно усунені.

3. Наявність єдиного інформаційного середовища вищого навчального закладу, в якому забезпечується автоматизація основних процесів діяльності.

4. Розміщення на веб-сайті вищого навчального закладу обов’язкової інформації, передбаченої відповідно до законодавства. Агентство затверджує та щорічно оновлює перелік обов’язкової інформації.

Порівняльні

1. Кількість здобувачів вищої освіти денної форми навчання на одного науково-педагогічного працівника, який працює у вищому навчальному закладі за основним місцем роботи, станом на 31 грудня останнього року звітного періоду і має:

– науковий ступінь доктора наук та/або вчене звання професора;

– науковий ступінь та/або вчене звання.

2. Питома вага здобувачів вищої освіти, які при складанні Єдиного державного кваліфікаційного іспиту, продемонстрували результати в межах 25% відсотків кращих серед учасників відповідного іспиту впродовж звітного періоду, але не більше трьох останніх років (стосується здобувачів вищої освіти, для яких передбачається складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про вищу освіту»).

3. Кількість здобувачів вищої освіти денної форми навчання, які не менше трьох місяців впродовж звітного періоду або із завершенням у звітному періоді навчались (стажувались) в іноземних вищих навчальних закладах (наукових установах) за межами України, приведена до 100 здобувачів вищої освіти денної форми навчання.

4. Кількість науково-педагогічних і наукових працівників, які не менше трьох місяців впродовж звітного періоду або із завершенням у звітному періоді стажувались в іноземних вищих навчальних закладах (наукових установах) за межами України, приведена до 100 науково-педагогічних і наукових працівників, які працюють у вищому навчальному закладі за основним місцем роботи станом на 31 грудня останнього року звітного періоду.

5. Кількість здобувачів вищої освіти, які здобули у звітному періоді призові місця на Міжнародних студентських олімпіадах, ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади, ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, інших освітньо-наукових конкурсах, які проводяться або визнані Міністерством освіти і науки України, міжнародних та всеукраїнських мистецьких конкурсах, які проводяться або визнані Міністерством культури України, на Олімпійських, Паралімпійських іграх, Всесвітній та Всеукраїнській Універсіаді, Чемпіонатах Світу, Європи, Європейських іграх, етапах Кубків Світу та Європи, Чемпіонату України з видів спорту, які проводяться або визнані Міністерством молоді та спорту України, приведена до 100 здобувачів вищої освіти денної форми навчання.

6. Середньорічна кількість іноземних громадян серед здобувачів вищої освіти у вищому навчальному закладі, які навчаються за кошти фізичних та юридичних осіб, за денною формою навчання за останні три роки.

7. Середньорічна кількість громадян країн - членів Організації економічної співпраці та розвитку серед здобувачів вищої освіти у вищому навчальному закладі, які навчаються за кошти фізичних та юридичних осіб, за денною формою навчання за останні три роки.

8. Сума індексів Гірша науково-педагогічних та педагогічних працівників (які працюють у вищому навчальному закладі за основним місцем роботи станом на 31 грудня останнього року звітного періоду) у наукометричних базах Scopus, Web of Science Core Collection, інших наукометричних базах, визнаних Міністерством освіти і науки України, приведений до кількості науково-педагогічних і наукових працівників цього закладу.

9. Кількість науково-педагогічних та наукових працівників, які мають не менше п’яти наукових публікацій у періодичних виданнях, які на час публікації було включено до наукометричної бази Scopus, або Web of Science Core Collection, інших наукометричних базах, визнаних Міністерством освіти і науки України, приведена до 100 науково-педагогічних і наукових працівників, які працюють у вищому навчальному закладі за основним місцем роботи станом на 31 грудня останнього року звітного періоду.

10. Кількість наукових журналів, які входять з ненульовим імпакт-фактором до наукометричних базах Scopus, Web of Science Core Collection, інших наукометричних базах, визнаних Міністерством освіти і науки України, що видаються вищим навчальним закладом, приведена до 100 науково-педагогічних і наукових працівників, які працюють у вищому навчальному закладі за основним місцем роботи станом на 31 грудня останнього року звітного періоду.

11. Кількість науково-педагогічних та наукових працівників, які здійснювали наукове керівництво (консультування) не менше п’ятьох здобувачів наукових ступенів в Україні, приведена до 100 науково-педагогічних і наукових працівників, які працюють у вищому навчальному закладі за основним місцем роботи станом на 31 грудня останнього року звітного року.

12. Кількість об’єктів права інтелектуальної власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, компонувань (топографій) інтегральних мікросхем, раціоналізаторських пропозицій, сортів рослин, порід тварин, наукових відкриттів, комп'ютерних програм, компіляцій даних (баз даних), а також літературних творів, перекладів літературних творів, творів живопису, декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури, скульптурних, графічних, фотографічних творів, творів дизайну, музичних творів, аудіо- та відеотворів, передач (програм) організацій мовлення, медіатворів, сценічних постановок, кінотворів, анімаційних творів, аранжувань творів, рекламних творів – для вищих навчальних закладів, в яких здійснюється підготовка фахівців за відповідними спеціальностями) зареєстровано, використано і комерціалізовано вищим навчальним закладом (його науково-педагогічними та науковими працівниками, що працюють у ньому на постійній основі) за звітний період, приведена до 100 науково-педагогічних і наукових працівників, які працюють у вищому навчальному закладі за основним місцем роботи станом на 31 грудня останнього року звітного року.

Преміальні

1. Місце вищого навчального закладу в міжнародних та незалежних рейтингах.

2. Наявність іноземних та міжнародних акредитацій.

Версія для друку


[04.03.2020] Весь мир насильно мы разрушим до основанья, а затем - мы наш, мы новый мир построим!
[19.01.2020] «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази»
[28.12.2019] Передноворічні роздуми ексректора, який ще працює професором
[21.12.2019] Попри побажання та потуги недоброзичливців академія педагогічних наук продовжує жити
[03.12.2019] Чи варто нашому ректору позитивно реагувати на пропозицію мера міста про передачу частини земельної ділянки університету в комунальну власність?
[30.11.2019] Мої враження від зустрічі з заступником міністра Єгором Стадним
[09.11.2019] Факультету радіоелектроніки - 50
[29.10.2019] То що ж ми знаємо про Маннергейма та його вклад в становлення фінської держави?
[06.10.2019] Як виглядає наш ВНТУ на фоні інших ЗВО зі статусом національного
[09.09.2019] Об’єктивності, справедливості та історичної правди заради, або нехай Наглядова рада університету нас розсудить
[30.07.2019] Чому я - доктор наук, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки - голосував за Зеленського і його партію?
[22.06.2019] А може доцільніше піти іншим шляхом?
[23.05.2019] Перші враження від перших кроків
[22.04.2019] Кілька аргументів до пояснення, чому я, правильно визначивши тенденцію, помилився в числах
[07.04.2019] Розповідь про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2018-му
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.