Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук

На минулому тижні у соціальній мережі Фейсбук професор Василь Петрук здійснив декілька випадів проти мене, поставивши під сумнів той курс, яким я вів наш університет, будучи до 2010 року його ректором, та віднісши мене до категорії «радянського совка» за точку зору, висловлену у дискусії з ним на засіданні Вченої ради років двадцять тому.

Ознайомившись з цими випадами, я і сам замислився над тим, що ж такого негативного у тому курсі у період мого ректорства, яким я вів до 2010 року наш університет, побачив шановний професор Василь Петрук.

Невже він вважає невірним запровадження мною ще у 1991 році канадо-американської системи реалізації навчального процесу у вищій школі, що привело до визнання диплому нашого університету в усіх без виключення країнах американського континенту, і яку після 2000 року взялися дружньо запроваджувати у себе, оформивши її у вигляді Болонського процесу, усі університети країн Західної Європи?

А може він вважає невірним відкриття мною в нашому університеті 5 спецрад по захисту дисертацій, на одній із яких і сам Василь Петрук з мого благословення захистив докторську дисертацію?

А може він вважає, що невірним був мій курс на призначення завідувачами кафедр і деканами факультетів та директорами інститутів молодих вчених з організаційними задатками, завдяки чому і сам Василь Петрук спочатку став завідувачем кафедри хімії, а потім відокремленої від неї під нього кафедри екології та на правах суміщення був призначений мною ще й директором новоствореного навчально-наукового інституту екології?

Чи може невірним був мій курс на будівництво протягом кожних 5 років житлового будинку на 50 квартир, що дозволило у період мого ректорства ощасливити 240 сімей працівників нашого університету – у тому числі і сім’ю професора Василя Петрука - новими квартирами?

Чи може невірним був мій курс на створення системи надбавок до зарплати для активно і плідно працюючих членів нашого колективу, завдяки якій і професор Василь Петрук отримував дві додаткові надбавки – одну за підготовку наукових кадрів, а другу – за участь в роботі експертом у складі університетських спецрад по захисту дисертацій?

Тож само собою складається враження, що професор Василь Петрук, який брав участь у нещодавніх виборах ректора нашого університету, хоч і програв ці вибори, але, по-перше, уже починає вірити у те, що через 46 з половиною місяців, коли закінчиться ректорська каденція Володимира Грабка, переобраного на другий термін, ректором стане саме він, а по-друге, що, ставши ректором, він не буде підтримувати курс, започаткований мною, незважаючи навіть на те, що цей курс націлений на втілення у життя у нашому університеті прогресивних здобутків західної вищої школи у межах, дозволених чинним законодавством та нормативними документами.

А моє припущення стосовно того, що професор Василь Петрук, якщо стане ректором, мабуть не особливо перейматиметься дотриманням чинного законодавства та нормативних документів, ґрунтується на тому факті, що саме з його подачі в очолюваному ним університетському інституті екології випускову кафедру з двох спеціальностей - екології та екологічної безпеки, очолювану раніше самим професором Василем Петруком, очолив нещодавно кандидат наук, і окрім самого Василя Петрука, працюючого нині на цій випусковій кафедрі за сумісництвом лише на долю ставки, більше на цій кафедрі докторів наук немає, а за старими ліцензійними умовами, які ще нині діють, кафедру, випускову для магістрів, повинен очолювати доктор наук, а за новими ліцензійними умовами, які ось-ось вступлять в силу, на кафедрі, випусковій для магістрів двох спеціальностей, зобов’язані працювати два доктори наук.

Тож директору університетського інституту екології, професору Василю Петруку для успішного проходження повторної акредитації магістерських програм з двох спеціальностей – екології та екологічної безпеки, яку потрібно здійснити протягом кількох найближчих місяців, необхідно буде або, умовивши нинішнього завідувача випускової кафедри екології та екологічної безпеки, кандидата наук, доцента Віталія Іщенка скласти добровільно з себе повноваження завідувача кафедри, і самому з директорської посади повернутись на посаду завідувача цієї кафедри, або умовити завідувача спорідненої кафедри хімії, професора Анатолія Ранського прийняти кафедру екології та екологічної безпеки в лоно своєї кафедри назад, або, нічого не міняючи, запропонувати ректору Володимиру Грабку підписати подання, в якому, м’яко висловлюючись, буде написано щось таке, яке відповідатиме ліцензійним умовам, але не відповідатиме сьогоднішнім університетським реаліям в інституті екології.

Але, я думаю, що ректор Володимир Грабко документи, які не у повній мірі відповідатимуть ліцензійним умовам або університетським реаліям, в нинішніх умовах не підпише, адже він прекрасно розуміє, що за тим, чи поставить він свій підпис на документі, що не відповідатиме університетським реаліям, слідкуватиму і я - і в разі невідповідності обов’язково про це напишу на своєму сайті, який читають після розміщення повідомлень з нього у мережі Фейсбук одразу кілька керівних працівників нашого міністерства.

Тому нападками на мене професор Василь Петрук, на мою думку, хоча й потішив ректора Володимира Грабка, який мене недолюблює за критику, але не настільки, щоб той ризикнув підписати щось таке, що на папері відповідатиме ліцензійним умовам, але не відповідатиме університетським реаліям. Тож, вступивши в конфронтацію зі мною, професор Василь Петрук нічого втішного для себе не досягнув.

А тепер щодо нагадування професора Василя Петрука про те, що я ще два десятки років тому зарекомендував себе «радянським совком».

З цим звинуваченням важко не погодитись будь-якому ректору радянського періоду. Більше того, у мені в якійсь мірі і по-сьогодні ще зберігаються ознаки «радянського совка». Адже, якби це було не так, якби я уже на 100% позбавився ознак «радянського совка», як мабуть думає про себе професор Василь Петрук, то я, дотримуючись «не совкових» канонів «чорного піару», одразу ж опублікував би на своєму сайті надіслані мені одним із моїх прихильників у минулому році за два місяці до проведення виборів ректора у нашому університеті ксерокопії ухвали Вінницького міського суду по справі 127/20551/14-к (провадження 1-кс/127/6737/14) та відповіді першого заступника Головного слідчого управління МВС України О.Ф. Вакуленка (№13/5/4-1383 нд) під назвою «Про розгляд депутатського звернення народного депутата України Тимошенко Ю.В.», в якому повідомлялось, що – цитую: «…працівниками Вінницького міського відділу розпочато досудове розслідування в кримінальних провадженнях №12014020010007533 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.182 КК України, та №12014020010007534 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. На цей час у зазначених кримінальних провадженнях проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення всіх обставин учинення злочинів» - кінець цитати.

І, я думаю, професор Василь Петрук, який теж не міг не бути ознайомленим з цими документами, оскільки в них озвучене і його прізвище, добре розуміє, що якби я уже повністю позбувся ознак «радянського совка», то опублікував би на своєму сайті перед виборами ректора ці документи, і тоді його репутація виявилась би суттєво «підмоченою», і тих 130 голосів підтримки на виборах ректора він би не отримав, та й надію стати ректором нашого університету після завершення у 2020 році нинішнім ректором Володимиром Грабком своєї ректорської кар’єри теж би втратив.

А я, до речі, мав моральне право опублікувати ці документи, ну, хоча б, наприклад, в якості відповіді на те, що на одному із засідань ректорату директор університетського інституту екології, професор Василь Петрук в знак протесту проти відхилення мною, як головним редактором університетського наукового журналу, статті, яку він підтримував, незважаючи на те, що вона не відповідала рівню і профілю журналу, вимагав звільнення мене з посади головного редактора цього журналу, яку я обіймав на громадських засадах. Але оскільки ця вимога професора Василя Петрука тоді не отримала підтримки ректорату, то я про неї раніше ніколи і не згадував.

А щоб завершити розмову про вище згадані мною документи, повідомляю, що досудові розслідування, означені в них, тривають, хоча й дещо загальмувались у зв’язку з реформуванням органів МВС України та хворобою, а потім смертю начальника Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області полковника Юрія Куцого, рішення якого про відмову в розслідуванні вище вказаних кримінальних проваджень було скасоване вище згаданою ухвалою Вінницького міського суду. І оскільки тепер ці розслідування знаходяться під подвійним контролем – і першого заступника Головного слідчого управління МВС України і народного депутата України Юлії Тимошенко, то вони, звичайно ж, будуть доведені до логічного завершення і розглянуті у відповідному судовому засіданні.

А закінчити цей матеріал, я хочу нагадуванням, у тому числі і шановному професору Василю Петруку, що якщо хтось на мене нападає, то я не ухиляюсь, а завжди відповідаю, залишаючи частину аргументів «на потім», аби було чим відповідати у разі повторного нападу.

Версія для друку


[04.03.2020] Весь мир насильно мы разрушим до основанья, а затем - мы наш, мы новый мир построим!
[19.01.2020] «Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази»
[28.12.2019] Передноворічні роздуми ексректора, який ще працює професором
[21.12.2019] Попри побажання та потуги недоброзичливців академія педагогічних наук продовжує жити
[03.12.2019] Чи варто нашому ректору позитивно реагувати на пропозицію мера міста про передачу частини земельної ділянки університету в комунальну власність?
[30.11.2019] Мої враження від зустрічі з заступником міністра Єгором Стадним
[09.11.2019] Факультету радіоелектроніки - 50
[29.10.2019] То що ж ми знаємо про Маннергейма та його вклад в становлення фінської держави?
[06.10.2019] Як виглядає наш ВНТУ на фоні інших ЗВО зі статусом національного
[09.09.2019] Об’єктивності, справедливості та історичної правди заради, або нехай Наглядова рада університету нас розсудить
[30.07.2019] Чому я - доктор наук, професор, академік, заслужений діяч науки і техніки - голосував за Зеленського і його партію?
[22.06.2019] А може доцільніше піти іншим шляхом?
[23.05.2019] Перші враження від перших кроків
[22.04.2019] Кілька аргументів до пояснення, чому я, правильно визначивши тенденцію, помилився в числах
[07.04.2019] Розповідь про діяльність Національної академії педагогічних наук України у 2018-му
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.