Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук
Головна сторінка   Новини 


20 травня 2018

19 травня в День науки Світлана Коваленко започаткувала у соціальній мережі ФБ дискусію з приводу того, чи доцільно вимагати від претендентів на отримання вчених звань доцента і професора знання англійської мови на рівні сертифікату В2, яку одразу ж підхопили викладачі нашого університету Валерій Граняк та Олексій Козачко.

Після категоричної заяви Євгена Смірнова, який виступив у підтримку цієї вимоги, оскільки на його думку у нас в Україні тому і немає нобелівських лауреатів, що українські науковці погано англійську мову знають, вступив у дискусію і я, сформулювавши свою позицію у вигляді двох відповідей на висловлювання Євгена Смірнова. Ось ці мої відповіді:

Відповідь перша: Борис Мокін. Шановний Євгене Смірнов, більшість нобелівських лауреатів знали лише одну мову - рідну, а успіхів досягли не завдяки знанню іноземних мов, а у переважній більшості завдяки тому, що мали доступ до експериментальних установок вартістю в десятки мільйонів доларів, чого позбавлені українські вчені, навіть із числа тих, які добре володіють якоюсь іноземною мовою.

Що ж до знайомства з останніми досягненнями науки, опублікованими на іноземній мові (англійській, китайській, японській і будь-якій іншій), то я, наприклад, користуюсь послугами Гугл-перекладача, який перекладає хоч і неоковирно, але цілком пристойно доносить суть публікації.

А вимогу до доцентів і професорів знати англійську мову можна виправдати лише одним - вони зможуть викладати англійською мовою свої дисципліни іноземним студентам, що збільшить приток до вузу, в якому вони працюють, громадян інших держав для отримання вищої освіти, а це у свою чергу фінансово підсилить цей вуз і надасть можливість ректорату виплачувати надбавки таким викладачам і купувати нове сучасне обладнання.

І ще про одне, пане Євгене Смірнов, я хочу вам нагадати - гуманітарні знання формуються у правій півкулі головного мозку, а знання з точних наук формуються у лівій півкулі головного мозку. А тому, збільшуючи витрати енергії мозку на засвоєння іноземної мови, тобто використовуючи більше цієї енергії у правій півкулі, ми тим самим зменшуємо долю цієї енергії, яка постачається у ліву півкулю - і, як наслідок, ми зменшуємо той максимум досягнень, який могли б отримати в точних науках, якби більшість енергії мозку поступала у ліву півкулю.

Відповідь друга: Борис Мокін. Пане Євгене Смірнов, на всяк випадок, додаю до попередньої інформації, зверненої до вас, ще один аргумент - усі англомовні вчені, навіть нобелівські лауреати, знайомляться з останніми публікаціями в російських, китайських, японських, німецьких, іспанських, французьких наукових виданнях та наукових виданнях, що виходять іншими мовами, за допомогою Гугл-перекладача - і не соромляться цього, а в іноземних університетах на викладачів, що знають лише рідну мову, не навішують ярликів другосортних.

І останній мій аргумент, уже за межами дискусії у ФБ – іноземною мовою можна володіти добре, лише постійно перебуваючи у відповідному мовному середовищі, з виходом із якого вона швидко забувається. У підтвердження цього аргументу я приведу таку інформацію – в радянські часи багато викладачів вузів, у тому числі і нашого, пройшовши у Києві у спеціальному центрі річну підготовку з англійської, французької чи португальської мов, виїздили в країни Африки та Близького Сходу для роботи викладачами у тамтешніх університетах. Відпрацювавши там по кілька років, вони повертались в рідний університет і продовжували викладати ті ж навчальні дисципліни, але уже рідною мовою. І уже через 5 років жоден із числа тих, хто викладав свою дисципліну англійською мовою в університетах країн Близького Сходу, не погодився викладати англійською мовою свою навчальну дисципліну для іноземних студентів у нашому університеті, бо без постійного вживання їхні знання англійської вивітрились, а напрягати себе для відновлення колишніх знань без занурення в англомовне середовище вони не бачили сенсу, незважаючи навіть на обіцяну надбавку і зменшення аудиторного навантаження.

А на завершення висвітлення моєї позиції з питання, піднятого в дискусії, я хочу нагадати, що спеціальні портативні перекладачі з пристроями сприйняття і відтворення звуку на відповідній мові, що уже розроблені японцями, швидко дешевшають, і через 5-7 років такий пристрій – як нині ноутбук чи смартфон - матиме можливість придбати кожен науковець, що розв’яже проблему спілкування з іноземними співбесідниками як на сторінках наукових журналів так і під час наукових конференцій точно так же, як нині розв’язана задача користування комп’ютером чи смартфоном, при використанні якого його власнику нині непотрібно знати ту комп’ютерну мову, якою обробляє інформацію цей його апарат. А тому поглиблення знань у тій галузі науки, дослідженнями в якій займається науковець, є задачею набагато важливішою у порівнянні з поглибленням знань в царині англійської мови.

Версія для друку


[10.05.2018] На 95-ому
[25.03.2018] Короткий звіт про участь у методологічному семінарі та загальних зборах НАПН України, а також про відвідини українського парламенту
[10.03.2018] Позиція
[26.01.2018] Нагородження
[14.12.2017] Бумеранг повертається вдруге
[10.12.2017] Коли добіжить кінця українська Саакашвіліада?
[08.11.2017] Суворов у Гордона на 112-му
[15.09.2017] Приємно чути з уст президента такі слова
[10.09.2017] Прояснення ситуації з втіленням у життя ідеї повернення Ротштейна до ВНТУ
[04.09.2017] Складається враження, що громадянин Ізраїлю Ротштейн знову хоче стати громадянином України
[31.08.2017] Кілька думок стосовно підсумків вступної кампанії 2017-го року у ВНТУ
[21.08.2017] Про найбільш резонансну подію влітку 2017-го
[07.07.2017] Про те, яке враження на мене справило почуте на українському телеканалі NEWSONE
[30.06.2017] Чим мені особливо запам’ятається навчальний рік, що добігає кінця?
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.