Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук
Головна сторінка   Новини 


18 вересня 2018

Сьогодні я випадково дізнався про те, що доцент кафедри філософії і гуманітарних наук нашого університету Анатолій Теклюк, який обіймає також за надбавку у 50% окладу посаду заступника директора Головного центру з виховної роботи і є членом ректорату, звернувся до інших членів ректорату з пропозицією ліквідувати музей університету.

У зв’язку з цим мені дуже хотілось би знати, куди з нашого університету зібрався переходити на роботу доцент Анатолій Теклюк?

Адже з пропозицією знищити один із атрибутів формування позитивного іміджу університету може виходити до членів ректорату лише той співробітник університету, який уже не пов’язує себе з цим університетом, і вирішив, що гарним вкладом в приниження того університету, в якому працював, при подачі заяви на роботу в інший університет нашого регіону, який конкурує з нашим за абітурієнтів, буде його пропозиція ліквідувати один із атрибутів формування позитивного іміджу того університету, в якому він працював раніше, розраховуючи, мабуть, на те, що цей його вклад керівництвом того університету, в який він вирішив перейти буде оцінений по вищому розряду.

Але не виключено, що Анатолій Теклюк і не збирається покидати наш університет, а вирішив запропонувати ліквідувати музей університету задля того, щоб мінімізувати витрати часу на виконання своїх обов’язків, оскільки організація відвідин музею майбутніми абітурієнтами покладена саме на нього.

Але, якщо заступник директора Головного центру виховної роботи Анатолій Теклюк знайде підтримку у членів ректорату, і музей університету буде ліквідовано, то виявиться, що в його обов’язках залишиться лише проведення дитячих конкурсів «Кіт Баюн», за що, звичайно ж, надбавку у 50% окладу платити навряд чи варто.

Тож я звертаюсь у першу чергу до проректора з виховної роботи Анни Пісклярової: «Шановна Анна Валеріївна, а чи не пора Вам звернутись до ректора університету, професора Володимира Грабка з пропозицією поміняти Вашого заступника, який заради мінімізації об’єму роботи пропонує ліквідувати музей університету, навіть не розуміючи, що наявність цього музею є традицією, яка відноситься до тих атрибутів, без яких університет не може претендувати на статус авторитетного вищого навчального закладу?»

І саме заради того, щоб за цим атрибутом стати в ряд з такими відомими університетами, як Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» імені Сікорського, екс-проректор з виховної роботи професор Тамара Буяльська у час свого проректорства і створила цей музей, який за ідейною сутністю, закладеною в нього, став одним із найкращих університетських музеїв, але який із-за безалаберного відношення до нього з боку нинішнього відповідального за нього Анатолія Теклюка став місцем, яке мало хто відвідує, а тому на думку цього ж таки Анатолія Теклюка підлягає ліквідації.

А завершити цю біль, я хочу зверненням до проректорів і деканів: «Шановні, пройде певний час, і усі забудуть про те, що ви колись були проректорами і деканами та видатними вченими, а університет за вашого керівництва досягав тих чи інших успіхів - і лише експонування і ваших особистих і загально університетських досягнень в музеї університету збереже пам’ять про вас та про ваш вклад в науку і організацію навчального процесу та розвиток університету. А, підтримавши пропозицію Анатолія Теклюка, ви підписуєтесь під тим, що років через 15-20 ніхто із майбутніх студентів і викладачів про вас і не згадає. А гості університету і учні шкіл, які відвідуватимуть університет, не побачивши серед його показових місць музею, вважатимуть, що наш заклад вищої освіти ще тільки став на шлях розбудови сучасного університету і йому ще дуже далеко до рівня КНУ та НТУУ «КПІ».

Версія для друку


[03.10.2018] Одна із версій, чому деякі народні депутати вимагають звільнення Уляни Супрун
[26.09.2018] А чи не варто повернути інститут наукових консультантів?
[01.09.2018] ВНТУ із вступного «абітурієнтотрусу» вийшов достойно
[21.06.2018] Як, реалізуючи гарну ініціативу, створити нікому не потрібне посміховисько
[20.05.2018] Позиція в дискусії
[10.05.2018] На 95-ому
[25.03.2018] Короткий звіт про участь у методологічному семінарі та загальних зборах НАПН України, а також про відвідини українського парламенту
[10.03.2018] Позиція
[26.01.2018] Нагородження
[14.12.2017] Бумеранг повертається вдруге
[10.12.2017] Коли добіжить кінця українська Саакашвіліада?
[08.11.2017] Суворов у Гордона на 112-му
[15.09.2017] Приємно чути з уст президента такі слова
[10.09.2017] Прояснення ситуації з втіленням у життя ідеї повернення Ротштейна до ВНТУ
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.