Оскільки я писав свої роздуми, спираючись на президентську хронологію США, то вирішив розібратись, чому вона не співпадає з радянською.

І я з’ясував наступне. У 1885 році президентом США було обрано Клівленда, який керував країною до 1889 року і в американській президентській хронології отримав статус 22-го президента США. Але у 1889 році Клівленд програв вибори Гаріссону, який став 23-ім президентом США і керував країною у чотирирічний період з 1889 по 1893 роки. Однак на президентських виборах 1893 року перемогу отримав знову Клівленд, який керував країною ще 4 роки – з 1893 по 1897 роки. Тож в американській президентській хронології Клівленд так і залишився 22-им президентом США з приписом, що дозволені 8 років на посаді президента він відпрацював не підряд, а у два терміни – 1885-1889, 1893-1897 роки – з перервою в період з 1889 по 1893 роки.

В радянській же хронології президентів США Клівленд, обраний повторно на другий термін у 1893 році з чотирирічною перервою після складення президентських повноважень по закінченню першої каденції, отримав статус 24 президента, у той час як в американській президентській хронології, орієнтованій на особу, статус 24-ого президента США отримав Мак Кінлі, якого було обрано президентом США після завершення другої каденції Клівленда у 1897 році. В радянській же хронології президентів США стосовно Мак Кінлі записано, що він мав статус 25-го американського президента.

Ось чому в американській президентській хронології обраний у 1933 році Франклін Рузвельт вважається 31-им президентом США, а в радянській – 32-им.

Але, що цікаво, якщо спиратись на радянську хронологію президентів США, то в 144-річний відрізок існування США від дня проголошення незалежності у 1789 році до обрання президентом США у 1933 році Франкліна Рузвельта середній термін перебування на посаді президента у США зменшиться з 4,8 року, розрахованого нами з використанням американської хронології, до 4,64 року, оскільки для його визначення ділити 144 роки при використанні радянської хронології доведеться не на 30 президентів, а на 31. А тому загальний висновок, що середній термін перебування американських президентів на посаді у цей відрізок американської історії є меншим однієї 5-річної каденції українського президента лише підсилюється, оскільки це зменшення з 0,2 року набуває значення 0,36 року.

Та й якщо Трампа, який згідно з американською президентською хронологією вважається 45-им президентом США, вважати 46-им, як пропонує радянська хронологія, то загальний висновок, що навіть на відрізку у 232 роки, тобто у період з 1789 року по 2021 рік, в який у Трампа завершиться перша президентська каденція, середній термін перебування американських президентів на посаді теж зменшиться, оскільки 232 роки доведеться ділити не на 45 президентів, а на 46, в результаті чого отримаємо число 5, що не перевищує однієї каденції українського президента.