Я на це засідання взяв з собою і нещодавно призначеного проректора з навчальної та методичної роботи, професора Олександра Романюка.

Далі подаю репортаж про хід засідання, зроблений мною по його ходу за допомогою ноутбука.

В президію засідання крім членів колегії були запрошені також ректор НЮА імені Ярослава Мудрого, у якій проводилось це засідання, професор Тацій, ректор НТУУ «КПІ» і він же голова спілки ректорів технічних ВНЗ України, професор Згуровський, ректор КНУ імені Тараса Шевченка і він же голова спілки ректорів державних ВНЗ України, професор Губерський, Президент НАПН України, академік Кремень, перший заступник Президента НАН України, академік Походенко, Голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, професор Полохало, губернатор Харківщини Добкін,, Голова Харківської обласної ради Чернов, народні депутати України Луцьків, Мельник, Самойлик та Святош, Голова ЦК профспілок працівників освіти Сачков, заступник Голови ВАК України, професор Бондаренко. Трохи пізніше до складу президії долучився і віце-прем’єр Володимир Семиноженко.

З основною доповіддю виступив міністр Дмитро Табачник. У своїй доповіді він акцентував увагу на наступному:

- освіта упродовж життя, підвищення якості вищої освіти, інтеграція української освіти у світову, розширення автономії університетів;

- зовнішнє незалежне оцінювання має право на життя, але сьогодні воно має багато недоліків ( низька якість тестів, позбавлення можливості навчання певної категорії абітурієнтів, у яких виявилась недостатня оцінка з української мови);

- далі він назвав нинішні підходи до правил вступу, але зробив наголос і на тому, що відновлюється система довузівської підготовки для ВНЗ технічного і природничого напрямів, яка почне діяти з наступного року;

- за перевищення прийому ліцензованим обсягам керівники ВНЗ будуть покарані, аж до розірвання контрактів;

- ВНЗ, в яких низький рівень підготовки та непрофільні спеціальності, будуть позбавлені державного замовлення або взагалі, або по окремих спеціальностях;

- в багатьох ВНЗ студенти державного замовлення навчаються гірше контрактників, тому будуть корективи стосовно державного замовлення, буде дозволено прийом на ліцензовані спеціальності контрактників у відсутності державного замовлення;

- сумарна кількість спеціалістів і магістрів за державним замовленням повинна бути не меншою 95% випуску бакалаврів;

- мережа ВНЗ буде оптимізуватись, але без адміністративного тиску, в першу чергу буде ліквідовано дублювання спеціальностей на рівні регіону;

- дуже багато квазікафедр з чисельністю 4-6 осіб, такі кафедри необхідно укрупняти до 8-10 осіб, підготовку магістрів можна доручати лише кафедрам, у складі яких є хоча б один доктор наук;

- нормативи кількості студентів на одного викладача: США – 14, Франція – 16, Великобританія – 18, а у нас заплановано в деяких ВНЗ співвідношення 1 до 5;

- статус національного знівельовано, потрібно дотримуватись критеріїв при наданні цього статусу, як і статусу дослідницького;

- нові напрямки будуть відкриватись у ВНЗ лише за умови, що обласні центри занятості підтвердять відсутність безробітних цього напрямку;

- будуть спрощені акредитаційні документи і скорочені терміни отримання таких документів, підвищені вимоги до тих, кого міністерство залучає до роботи акредитаційних комісій;

- університети повинні зберігати свою індивідуальність, якщо вона є, незалежно від вимог Болонських документів;

- вчора підписано документ про навчання іноземців будь-якою мовою, якою університет здатен навчати, а іноземні студенти бажають навчатись;

- необхідно зміцнювати громадську компоненту адміністрування в університетах, більше прав потрібно надати Вченим радам університетів, права університетів як автономних освітніх закладів не повинні ущемлятись, але і ступінь відповідальності адміністрації потрібно теж підвищувати;

- якість вищої освіти, починаючи від змісту стандартів, низька;

- з 97 напрямків ми «скоротили» за останні роки до 166, тож потрібно реально скорочувати їх кількість, доводячи її до європейських норм, потрібна інтеграція існуючих напрямків, але одночасно слід змінювати і Класифікатор професій;

- потрібно звернути увагу на підготовку вчителів, оскільки від них залежить якість середньої освіти;

- потрібно для відновлення якості підготовки інженерів залучати висококласних фахівців-практиків, а молодих викладачів набирати лише із випускників аспірантури та магістратури;

- потрібно підвищувати якість підручників і навчальних посібників та оснащення навчальних лабораторій, потрібно впроваджувати сучасні інформаційно-комп’ютерні технології та дистанційну форму освіти, яка повинна з часом стати основною формою навчання без відриву від виробництва;

- буде розроблена нова концепція практичної підготовки студентів, оскільки сьогодні за виключенням кількох ВНЗ ця підготовка здійснюється незадовільно;

- потрібно розвивати післядипломну освіту, але з розумом, без профанації при прийомі на другу вищу освіту після технікумів та з дотримання спорідненості першої та другої освіти;

- гострою є проблема ротації керівників ВНЗ, потрібна система підготовки резерву, а звіти керівників перед трудовим колективом повинні проходити за участю керівників області та міністерства;

- штатні сумісники повинні бути виключенням, оскільки вони не займаються нічим, окрім читання лекцій, завідувачі кафедрами – доктори наук сьогодні складають 35%;

- потрібно підвищити якість кандидатських і докторських дисертацій, домагатись втілення в життя їх результатів;

- попередниками були доведені до безглуздя вимоги щодо присвоєння вчених звань доцента і професора – сталося так, що щороку покидали роботу 3000 професорів і доцентів, а приходило лише 300, зараз направлена в міністерство юстиції для затвердження нова концепція присвоєння вчених звань;

- необхідно розширювати співробітництво з зарубіжними організаціями і проведення спільних НТК;

- потрібно розширювати залучення до наукових досліджень науково-педагогічних працівників і студентів, потрібно концентрувати увагу на дослідженнях за Державними програмами;

- необхідно входити в світовий інформаційний простір, потрібно, щоб якомога більше університетських наукових журналів входили в світові інформаційні бази;

- у 2009 році плани фінансування системи міністерства були суттєво підвищені порівняно з 2008 роком, але реально ці плани не виконані, Президент Віктор Янукович вимагає підвищити фінансування освіти у Бюджеті - 2010 на 60%;

- у ВНЗ не повинно бути недовиплат стипендій і зарплат, тож власні кошти повинні використовуватись ефективно, а міністерство постарається зняти пута з використання власних коштів на різні напрями діяльності;

- коли випускників стане мало, третина ВНЗ буде закрита, тож потрібно розробити плани виживання аж до 2020 року, можливо, інтегральні для декількох ВНЗ.

На цьому міністр закінчив виступ і запросив до його обговорення.

Першим на трибуну для обговорення вийшов ректор КНУ імені Тараса Шевченка, професор Губерський, із виступу якого слід відзначити такі тези: потрібно підняти якість середньої освіти, потрібно університетським викладачам знову повернутись до участі в роботі шкіл і інститутів підвищення кваліфікації вчителів, необхідно підняти роль олімпіад для школярів і не втрачати ці таланти із-за всіляких обмежень, кожен ВНЗ повинен шукати свого абітурієнта, спілка ректорів підтримала зміни до правил прийому, які стимулюють якісне навчання в школі, статус дослідницького університету не повинен даватись довічно, власні кошти ВНЗ за природою не є бюджетними, тож потрібно зняти обмеження на їх використання, потрібно зробити благодійність вигідною для благодійників, потрібно ліквідувати дублювання підготовки однакових фахівців у ВНЗ одних і тих же регіонів, а концентрувати підготовку у тих ВНЗ, які є провідними в даному напрямку, магістратуру необхідно зосередити в провідних університетах, необхідно усі ВНЗ передати до МОН України та інтегрувати малочисельні ВНЗ до рівня потужних, потрібно не забувати, що університети є не лише центрами освіти і науки в регіоні, а і центрами культури.

Другим виступив голова Харківської обласної адміністрації Добкін. Це був короткий вітальний виступ представника політичної команди Віктора Януковича.

Потім виступив міністр освіти і науки АРК Крим Лавров. В його виступі російською мовою я звернув увагу лише на те, що він запропонував віддати державне замовлення лише у ті ВНЗ, куди йдуть вчитись талановиті випускники шкіл.

Далі виступив Президент НАПН України академік Кремень. Він звернув увагу на те, що нас не може тішити 43 місце у світі по доступу до вищої освіти, обумовлене тим, що ми працюємо з неефективними моделями, які потрібно реформувати. Необхідно не лише давати знання, а і навчити їх використовувати. Далі він наголосив на кардинальному покращенні кадрового забезпечення ВНЗ і запропонував не утримувати престарілих професорів, не здатних до освоєння сучасних інформаційних технологій, а потрібно сприяти захисту докторських дисертацій молодими науковцями. Необхідно не менше 10% власних коштів університету використовувати на проведення наукових досліджень, необхідно вивести зі структури університетів навчальні заклади, що готують фахівців з середньою спеціальною освітою, потрібно винести аспірантуру і докторантуру на третій рівень університетської підготовки, потрібно скоротити шляхом об’єднання число університетів до 100.

Наступний виступаючий, Голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, професор Володимир Полохало, у своєму виступі відзначив: необхідно розвивати освіту України так, щоб вона увійшла в європейський освітній простір, потрібно не допустити запровадження адміністративно-командної форми управління вузами, необхідно підтримувати нову редакцію закону «Про вищу освіту», який внесено до парламенту, потрібно надати вузам право самостійно встановлювати гриф на підручники і навчальні посібники, оскільки ніде у цивілізованому світі більше такого немає, щоб гриф надавався міністерством – це атрибут радянської командно-адміністративної системи. Він звернув увагу на те, що із Програми Кабміну зник розділ «Наука у вузах», а тому Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради України направив у Кабмін своє зауваження з цього приводу, оскільки фракція Партії регіонів провалила прийняття проекту закону з цього питання. Наголосив Володимир Полохало і на тому, що створення Державного комітету з науки та інновацій може привести до виродження науки у вузах. Освіта повинна бути передбачуваною, і не повинна її концепція змінюватись при зміні політичної влади. ЗНО і правила вступу до вузів не слід було змінювати у кінці навчального року. Зміст підручників з історії не повинен залежати від правлячої партії.

Наступним виступив віце-прем’єр з гуманітарної політики, академік Семиноженко. Він констатував, що сьогодні Україна по здобуткам в освіті посідає 49 місце у світовому рейтингу, а завдання стоїть до 2020 року увійти у 20 кращих. Ми втрачали позиції тому, що не було стабільності у владі, тепер стабільність відновлено, тому можна взятись за масштабний проект модернізації освіти. Уже ліквідуються викривлення, що були допущені. Це перший крок. Будуть наступні енергійні кроки – хто не встигатиме за їхнім темпом, той зникне. Реформ в освіті ще не було, були впровадження окремих методик. Потрібно зробити адекватний ринку перелік спеціальностей у вузах. Державне замовлення необхідно диференційювати під реалізацію Державної програми розвитку України. Від євроінтеграції нам нікуди не дітись. Частина викладачів вузів повинна піти працювати за сумісництвом у школи, оскільки найбільш прогресивна фізтехівська система відбирає собі студентів з дослідницьким складом мислення ще в школах. Треба створювати 6-й технологічний уклад, що зможуть здійснити лише відповідні фахівці, підготовлені в університетах за сучасними технологіями і на сучасному обладнанні. Потрібно дозволити студентам інших університетів відвідувати лекції провідних вчених. В 2015 році українські школярі за якістю підготовки, перевіреною за європейською системою оцінки якості, повинні вийти на місце, не нижче 15-го у світовому рейтингу. Державний комітет з науки і інновацій – це, перш за усе, контрольний орган, який визначатиме якість науки і ефективність використання державних коштів. Не кожній дослідницькій організації доцільно виділяти державні кошти, а лише тим, які їх використовують ефективно і забезпечують високу якість досліджень. Лише у такий спосіб можна підняти в Україна загальний рівень науки. Необхідно створювати науково-виробничі комплекси і змінювати законодавство у напрямку їх підтримки, оскільки існуючий закон про технопарки не стимулює підвищення ефективності досліджень. Сьогодні лише ставляться задачі, перші підсумки з розв’язання яких будуть підведені через рік.

Далі виступив ректор Харківського національного університету імені Каразіна, професор Бакіров. Він наголосив на тому, що питання ЗНО міфологізоване журналістами. Галас, піднятий у ЗМІ, що це є спасіння освіти і захід, націлений на боротьбу з ректорами-хабарниками, у дійсності націлений на те, щоб, не фінансуючи освіту державою, оголосити ректорів винуватцями її низького рівня. Половина університетів не ведуть наукових досліджень тому, що не мають державного фінансування на ці цілі, але про це журналісти не пишуть. Вони у своїх публікаціях роблять із ректорів сатрапів і губителів демократії та гласності, хоча університети – це сьогодні чи не єдине місце в державі, в якому демократія живе. Бакіров попросив міністерство позбавити університети від нашестя листів, зобов’язуючих проводити масові заходи з приводу різновеликих історичних дат і постатей. Тут він зірвав бурхливі аплодисменти. Прогрес у першу чергу залежить, на думку Бакірова, від природознавців та інженерів, тож і треба надавати пріоритети тим, хто їх готує.

Після виступу Бакірова міністр пообіцяв припинити надсилання з міністерства потоку листів з вимогами різноманітних святкувань.

Далі виступив ректор НТУУ «КПІ», професор Згуровський. Він наголосив на тому, що університетам необхідно повернутись до підготовки фахівців, здатних створювати нове, доповнивши цю концепцію компонентою, що створене нове потрібно навчити втілювати в життя. На науку у минулому році було заплановано 400 млн. грн., але витрачено 240 млн. грн., які ділили 36 розпорядників, лише одним із яких було і наше міністерство. Зараз створюється новий Державний комітет з науки і інновацій, який відбере функцію розпорядника коштів на науку лише у нашого міністерства, що приведе до згортання наукових досліджень навіть у тих університетах, де вони давали гарні результати, а без цього навіть у цих університетах підготовка спеціалістів нового ґатунку зачахне. Тож створення цього комітету лише тоді виправдає себе, якщо він відбере функції розпорядника коштів на науку в усіх нинішніх 36 розпорядників. В противагу заяві Семиноженка про неефективність закону про технопарки, Михайло Згуровский заявив, що закон про науковий парк Київської політехніки є ефективним, і завдяки йому вдалося отримати дуже цікаві результати.

Торкнувшись проблеми ЗНО, Михайло Згуровський наголосив на тому, що при його трансформації необхідно звернути увагу на те, що сьогодні школи в останніх класах перетворились не на заклади середньої освіти, а на репетиторів конкурсних дисциплін. Для того, щоб бізнес почав інвестувати в науку і в університетську освіту, на думку Згуровського, необхідно, як це має місце в усіх цивілізованих країнах, звільнити кошти, які вкладатимуть бізнесмени в освіту та науку, від оподаткування. Не слід обкладати податками і наукову літературу та наукове обладнання, які купляють університети і наукові організації за кордоном. І в завершення свого виступу Михайло Згуровський наголосив на тому, що науковці в усіх організаціях, які займаються науковими дослідженнями, повинні за рівних посад і рівних ступенів і звань отримувати однакову заробітну плату.

Після цього адміністрація НЮА нагодувала нас обідом, що було непросто, оскільки треба було нагодувати майже 1000 осіб. Але господарі накрили столи по типу шведського у холах на усіх чотирьох поверхах будівлі свого Палацу культури поряд із актовим залом, тож за 45 хвилин усі повернулись до актового залу ситими і задоволеними.

Після обіду ще протягом півтори години йшло обговорення доповіді міністра – всього виступили 21 особа із 34 тих, що подали заявки на виступи.
Я зупинюсь лише на деяких тезах декого із них.

Ректор НУ «Львівська політехніка», професор Бобало запропонував кошти на наукове обладнання централізовано використовувати на створення регіональних центрів колективного використання цього обладнання дослідниками будь-якого із вишів регіону.

Директор Луганського НДІ соціально-трудових відносин Мельник звернув увагу на те, що в українському класифікаторі професій є 300 професій, яких раніше не було і нині немає ніде у світі, зате у цьому класифікаторі немає багатьох професій, які народились нині, і які уже завоювали світ.

Ректор Білоцерківського аграрного університету, професор Даниленко завірив у підтримці міністра освіти і науки Дмитра Табачника тими ж словами і фразами, якими він менше року тому на зустрічі ректорів з Прем’єр-міністром Юлею Тимошенко завіряв у підтримці її.

Ректор Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, професор Павленко підтримав введення системи: бакалавр – магістр-доктор філософії, яка пропонується новою редакцією проекту закону про вищу освіту, і звернув увагу на те, що сьогодні бакалаврам згідно з класифікатором професій надають лише ті посади, які раніше надавались лише молодшим спеціалістам після технікумів, тож треба вносити зміни в класифікатор, аби не дискредитувати більш високий за молодшого спеціаліста фаховий освітній рівень бакалавра. Він висловив також незгоду з введенням для бакалаврів при вступі до магістратури іспиту з іноземної мови.

Ректор Національної податкової академії, професор Мельник, який нещодавно став ще й народним депутатом України за списком Партії регіонів, заявив, що багато юристів у цивілізованому суспільстві не буває, тож нічого заявляти, що у нас забагато університетів готують юристів, а потім повторив основні програмні засади Віктора Януковича, коли той був кандидатом в президенти. Він повідомив також нам, що домігся визнання у ЦВК ректорської посади посадою науково-педагогічного працівника, яка не суперечить посаді народного депутата України, тож він, ставши народним депутатом, залишився і ректором.

Ректор Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, професор Туренко зажадав критерії отримання університетом статусу дослідницького зробити відносними і звернув увагу на те, що ЗНО додало роботи приймальним комісіям і стало елементом приниження професорів, яких на вимогу міністерства було направлено в центри тестування, де їх поставили наглядачами біля туалетів. Він зажадав повернення в правила прийому пріоритетів для випускників системи довузівської підготовки університетів, які пройшли профорієнтацію і адаптацію до умов навчання саме в тих університетах, в яких вони навчались в системі довузівської підготовки. Піддав критиці він і ті умови правил прийому на спеціалітет після бакалаврату, в результаті яких бюджетний випускник бакалаврату, зобов’язаний уступити бюджетне місце в спеціалітеті бакалавру контрактної форми навчання, у якого більш високий середній бал додатку до диплома бакалавра. Це ущемлення прав колишнього бюджетника, оскільки з дипломом бакалавра його на інженерну посаду ніхто не візьме, а не в усіх є кошти для того, щоб оплатити рік навчання за контрактом.

З виступу першого заступника Голови ВАК України, професора Бондаренка запам’ятались три тези:

- будуть створюватись координаційні ради по усіх наукових напрямках, в яких будуть узгоджуватись теми дисертацій усіх здобувачів наукових ступенів – цим заходом ВАК України хоче усунути дублювання однакових досліджень в різних університетах;
- спецрадам, в яких буде по 6 докторів наук з кожної спеціальності, що є працівниками університету, при якому створена кожна така спецрада, буде надаватись автономія в питаннях остаточного затвердження результатів захисту дисертацій;
- буде дозволено включати іноземних фахівців до складу спецрад і призначати їх опонентами по дисертаціям.

Останньою отримала слово керівник секретаріату Всеукраїнської студентської ради при МОН України Наталя Якуніна. Вона повторила вимоги закону про студентське самоврядування і нагадала ректорам, щоб вони виділили органам студентського самоврядування 0,3% власних коштів університету і ввели до складу Вчених рад 10% студентів, а також, щоб не відраховували студентів без погодження з органами студентського самоврядування факультетів.

Після неї із заключним словом виступив міністр. Але спочатку він відповів на ряд запитань, переданих записками – відповіді привожу без цитування запитань:

- використовувати операційні системи Windows чи Linux для внутрішньої університетської мережі, то справа університету, але зв’язок з міністерською мережею потрібно буде лише у Windows;

- нав’язувати обов’язковість викладання християнської етики в освітніх закладах – це не конституційно, потрібна згода управління освіти і батьків, а священнослужителі викладачами бути не можуть згідно к класифікаційними вимогами;

- у цьому році будуть міністерством погашені усі борги по кредитам, що видаються студентам;

- скорочувати гуманітарну підготовку в університетах негуманітарного профілю недоцільно, але унормувати її потрібно, щоб не витрачалося на неї більше 20-22% навчального часу;

- перелік платних послуг скоро буде новий, він уже створений і знаходиться на узгодженні;

- внесені суттєві зміни в порядок присвоєння вчених звань: для присвоєння звання доцента потрібно буде лише 5 публікацій у журналах за переліком ВАК України, а для присвоєння звання професора потрібно буде 10 публікацій і монографію або навчальний посібник з грифом міністерства і керівництво аспірантами, тому що за старим порядком склалася ситуація, коли за рік пішли з вишів 3000 доцентів і професорів, а прийшло лише 300;

- буде відновлена система підвищення кваліфікації, уже готовий новий порядок;

- розробляється новий порядок прийому на роботу науково-педагогічних кадрів;

- вступний екзамен з іноземної мови при вступі до магістратури буде, оскільки він потрібен для забезпечення мобільності наукових кадрів;

- кваліфікаційного рівня «спеціаліст» новою редакцією закону про вищу освіту не передбачено;

- під час проходження «провалу шкільного випуску» ринок буде вирішувати, які із університетів виживуть самі, а які об’єднавшись, оскільки країна знаходиться на межі фінансових можливостей, тож спасати університети, до яких не прийдуть абітурієнти, у неї немає за що;

- заробляти кошти, не відраховуючи ледарів і втрачаючи імідж серйозного університету, чи утримувати імідж, позбавляючись від баласту, то вибір кожного університету;

- на запитання Бакірова, коли, нарешті, від держави університети почнуть отримувати коштів більше ніж лише для виплат зарплати і стипендії, відповім так – тоді, коли вищих навчальних закладів стане суттєво менше;

- на вимогу Туренка ввести відносні критерії для надання університетам статусу дослідницьких відповідаю негативно, оскільки дослідницькі університети повинні бути великими і їх не повинно бути багато, адже якщо їх буде багато, то бюджет перестане на них реагувати, як він зараз не реагує на статус національного, тому міністерство у 2010 році заявок від університетів про надання статусу приймати не буде, а через рік здійснить переатестацію і усіх тих, які його вже отримали;

- підтверджую тезу, яка прозвучала в одному із виступів, що ректор не повинен займатись активною політичною діяльністю;

- відповідаючи Згуровському, скажу, що Державний комітет з науково-технічної і інноваційної політики стане розпорядником державних коштів, що виділяються на науку, не лише замість МОН України, але і замість усіх 36 нинішніх розпорядників цих коштів також – це буде як ДКНТ в СРСР і цей комітет, як і ДКНТ, буде здійснювати контроль за витратами на науку, а розподіл своєї частки буде здійснювати міністерство з врахування рекомендацій комітету як контрольного органу.

На цьому Дмитро Табачник закінчив свій заключний виступ і подякував усім за участь в роботі колегії, яка після цього прийняла за основу проект рішення, що буде дороблений з врахуванням тих думок, які прозвучали у виступах, і розісланий у ВНЗ.

А через кілька годин ми з Олександром Романюком уже сиділи в потязі «Дебальцеве-Хмельницька», яким ми дістались вночі з Вінниці до Харкова і який нас цього ж дня повіз назад до Вінниці.

Завершити цей репортаж я хочу словами вдячності професору Олександру Гайдачуку – проректору з наукової роботи Національного аерокосмічного університету імені Жуковського «Харківський авіаційний інститут», який забезпечив нас з Олександром Романюком транспортом о 4-й годині ночі для переїзду з вокзалу до готелю «Росинка», номером у цьому готелі для того, щоб ми змогли себе привести у порядок після дороги і залишити свої речі, та транспортом для зворотної дороги на вокзал.

Постскриптум: діставшись о 9-й годині ранку у п’ятницю 23 квітня Вінниці, я з 10-ї години взяв участь у засіданні спеціалізованої вченої ради, на якому відбувся захист кандидатської дисертації аспірантом першого проректора університету, професора Володимира Грабка, а у другій половині дня зібрав ректорат, на якому познайомив його членів з цим репортажем та поставив конкретні задачі усім, у зв’язку з прибуттям у неділю до нашого університету із міністерства комісії із 10 осіб, половина із яких проректори різних університетів, для перевірки документації підрозділів і тестового контролю студентів з метою оцінки моєї діяльності за останні 7 років на посаді ректора напередодні звіту на засіданні атестаційної комісії міністерства, яке відбудеться 5 травня.