Львівська газета «Експрес» у публікації "Таємні покровителі «Доктора Пі»" від 24 листопада 2011 року, з якою можна ознайомитись також і на її сайті expres.ua в розділі «газета Експрес-онлайн», дає один із можливих варіантів відповіді на це запитання, в якому згадані поіменно (і здебільшого з портретами) багато із тих людей, завдяки яким випускник Бердичівської школи для дітей з відхиленнями від норми і Козятинського залізничного профтехучилища Андрій Слюсарчук, не маючи ніякої медичної освіти і вищої освіти взагалі, не володіючи ніякими спеціальними знаннями і талантами, досяг тієї слави геніального професора-нейрохірурга з надприродною пам’яттю і з ні з ким не порівняними знаннями функцій мозку, яка ще не так давно супроводжувала кожну появу цього сучасного Остапа Бендера на радіо, телебаченні та на будь-яких зібраннях української еліти, і завдяки якій Комітет з Державних премій України в галузі освіти присудив йому у цьому році Державну премію України, а Президент України Віктор Янукович своїм указом це рішення Комітету затвердив.

Тож усіх читачів мого сайту, які бажають ознайомитись з цим варіантом відповіді, я відсилаю на вказаний вище сайт газети «Експрес», яка до того ж обіцяє у своєму наступному випуску у наступний четвер (1 грудня 2011 року) продовжити публікацію свого розслідування стосовно Андрія Слюсарчука і його покровителів з наведенням ксерокопій документів, котрі супроводжували і присудження йому наукового ступеня доктора медичних наук, і присвоєння вченого звання професора нейрохірургії, і висунення його у парі з його ж шофером на присудження Державної премії України в галузі освіти. Обіцяю, нудно не буде. І Конан Дойль і Ільф з Петровим позаздрили б.

До речі, у №43 за 25 листопада – 2 грудня 2011 року газети «Дзеркало тижня», зміст якого є і на її сайті dt.ua, у публікації Олега Покальчука «Влада й негідники: бій з тінню» в розділі «Соціум» автор подає не лише факти, додаткові до тих, які виявлені стосовно діяльності Андрія Слюсарчука львівськими журналістами газети «Експрес», але і здійснює аналіз самої появи цього псевдопрофесора нейрохірургії, як соціального явища. Теж раджу ознайомитись.