У четвер 21 грудня 2006 року в Міністерстві освіти і науки України відбулася Міжгалузева нарада з питань розвитку науки у вищих навчальних закладах.

Власне у міністерстві пройшло лише пленарне засідання, яке розпочалося о 14-й годині доповіддю міністра Станіслава Ніколаєнка на тему: «Підвищення ефективності наукових досліджень у вищих навчальних закладах України — визначальний чинник зростання якості освіти та соціально-економічного потенціалу держави». Після доповіді пройшло її обговорення найбільш авторитетними учасниками наради із числа ректорів провідних університетів та керівників уряду і урядових підрозділів та національної і галузевих академій наук, включаючи Президента НАНУ Бориса Патона та віце-прем’єр-міністра Дмитра Табачника.

А вранці з 10 години до 12 години 30 хвилин учасники наради попрацювали у 8-и секціях, засідання яких проходило у міністерстві (секції 3 і 6 з питань науково-дослідної роботи викладачів і студентів та інтелектуальної власності), КНУ імені Тараса Шевченка (секція 8 з фiнансово-економічних аспектів), НТУУ «КПІ» (секції 1 і 5 з питань створення дослідницьких університетів та впровадження інтелектуальних технологій), НУХТ (секції 2 і 4 з питань створення науково-навчальних центрів та впровадження результатів досліджень), НПУ ім. М. Драгоманова (секція 7 з соціогуманітарних досліджень).

Я, на жаль, не зміг взяти участь у цій нараді, оскільки ще перебуваю після операції на лікарняному і змушений остерігатись різких рухів, поштовхів та падінь, а також харчуватись дієтично та через кожні 3-и години. Тому на нараду я послав першого проректора з наукової роботи професора Володимира Грабка, який нині тимчасово виконує обов’язки ректора.

Після того, як я ознайомився з попередньо опублікованими матеріалами наради у газеті «Освіта України» за 18-е грудня та вислухав доповідь Володимира Грабка про результати його участі у нараді, то зрозумів, що на цій нараді за участю ректорів усіх ВНЗ України йшла мова про те ж, про що йшла мова на листопадовій «вузькій» нараді у міністерстві, на яку тоді були запрошені лише ректори провідних ВНЗ та голови Рад ректорів регіонів, серед яких був і я.

Оскільки про зміст питань, які розглядались на тій листопадовій нараді, я дуже детально розповів у своїй попередній книжці «Друге дихання, або з чужої пісні слова не викинеш», а також у зв’язку з тим, що матеріали цієї грудневої наради опубліковані в газеті «Освіта України» за 18-е грудня 2006 року, то я переоповідати їх у цій книжці, та ще й зі слів Володимира Грабка, не буду.

А завершу розповідь висловленням сумніву у тому, що рішення цієї наради, як і багатьох попередніх, навряд чи будуть втілені в життя у близькому майбутньому, та надією на те, що з них будуть втіленими у життя, принаймні, хоч половина.

В якості підтвердження об’єктивності моїх сумнівів наведу повідомлення про те, що 22 грудня Вищий Апеляційний Суд України призупинив рішення районного суду у місті Києві про закриття філіалів університету «Міжрегіональна академія управління персоналом», яке було постановлене за позовом нашого міністерства. Тож доводиться сумніватись і у тому, що міністерству вдасться реалізувати і рішення цієї наради, оскільки знову знайдеться якась непоборна сила, яка знайшлась у випадку, коли міністерство прийняло рішення закрити філіали усіх тих ВНЗ, які не забезпечені науково-педагогічними кадрами і власними навчальними приміщеннями.

А завершити цю розповідь я хочу трьома повідомленнями, пов’язаними з нарадою.

Перше із них полягає в тому, що вперше в доповіді міністра прозвучала інформація про те, що Вінницький національний технічний університет є однією із провідних наукових установ міністерства, причому наш університет упродовж доповіді згадувався в цьому контексті двічі.

Друге повідомлення полягає в тому, що міністр у своїй доповіді дав чітко зрозуміти, що прочитав мій лист стосовно необ’єктивності запропонованої Радою проректорів методики визначення рейтингу ВНЗ і погодився з моєю критикою, зауваживши, що методика вимагає доопрацювання.

А третє повідомлення полягає в тому, що про Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського міністр сказав окремо в контексті того, що цей університет є єдиним у системі міністерства, який уже протягом 16 років немає госпдоговірної наукової тематики, тобто зовсім не займається інноваціями.

До цього додам, що газета «Киевские ведомости» у своєму № 278 за 21 грудня 2006 року на 10-й сторінці опублікувала статтю «Следователь интересуется професором» — цитую мовою оригіналу:

«Возбуждено уголовное дело в отношении должностных лиц Тернопольского национального экономического университета. У работников УБОПа есть сведения, что эти фигуранты внесли ложные данные в аттестационное дело о присвоении ученого звания доцента кафедры психологических и педагогических дисциплин бывшему заместителю председателя Винницкой областной госадминистрации. На основании этого в дальнейшем, с апреля 2003 года, его назначили исполняющим обязанности ректора Винницкого государственного педагогического университета им. М. Коцюбинского. А с 25 июня сего года этот ученый муж стал ректором данного вуза. Кроме того, подделка документации дала возможность в ноябре 2003 года присвоить ему ученую степень профессора». — кінець цитати.