В першій декаді липня 2007 року у Києві відбулося чергове засідання Парламентської Асамблеї Організації Безпеки і Співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Цей захід було заплановано заздалегідь, а тому представники парламентів європейських держав з’їхались до Києва, незважаючи на парламентську кризу в Україні. До речі, російські парламентарі спочатку збирались відмовитись від участі в заході, мотивуючи це тим, що в Україні у дні його проведення не буде легітимного парламенту, але потім передумали і делегацію надіслали, однак не включивши до неї керівників жодної із палат.
В порядку денному Парламентської Асамблеї, який затверджувався ще тоді, коли в Україні усе було більш-менш спокійно, розгляду політичної ситуації в нашій державі заплановано не було. І керівники ОБСЄ відмовились пристати на пропозиції деяких українських політичних сил цей порядок денний змінити і включити до нього обговорення ситуації в Україні. Вони запропонували українським політикам самим розібратись зі своїми проблемами.
Але, незважаючи на цю пораду, Президент України Віктор Ющенко та Голова Верховної Ради Олександр Мороз не утримались від того, щоб у своїх виступах на засіданні Парламентської Асамблеї звинуватити один одного у неконституційних діях.
Спочатку виступив Віктор Ющенко і розповів представникам законодавчих органів європейських країн про те, як керівництво українського парламенту сприяло неконституційним переходам представників опозиції в коаліційну більшість, що і змусило його видати указ про припинення повноважень нинішнього складу Верховної Ради України та оголосити дострокові парламентські вибори — під час цього виступу президійні крісла Олександра Мороза і його першого заступника у парламенті комуніста Адама Мартинюка залишались пустими.
Потім виступив Олександр Мороз і звинуватив Віктора Ющенка у придушенні парламентаризму в Україні та в наступі на демократію — перед початком цього виступу засідання покинув Віктор Ющенко.
Я не можу погодитись з Олександром Морозом, принаймні, у частині того, що Віктор Ющенко душить демократію, адже уже сама можливість постійно заявляти про це і з трибуни, і на телебаченні, і в інших ЗМІ, яку має Олександр Мороз та його соратники і прихильники, свідчить про наявність демократії в Україні.
А саркастичні випади проти Віктора Ющенка та Віктора Януковича, які дозволяють собі соціалісти від гумору в складі «Вечірнього кварталу», котрі у своїх гумористичних сценках чомусь начисто забули про те, що до політичних подій в Україні Олександр Мороз причетний не менше президента та прем’єра — чи це не є доказом існування демократії в нашій державі? Адже сам головний гуморист «Вечірнього кварталу», створеного на базі знаменитої в минулі роки криворізької команди КВН «95-й квартал», Зеленський, постійно у своїх виступах підкреслює, що, незважаючи на те, що вони уже кілька років зі сцени говорять всілякі гадості на провідних політиків і керівників держави, їм за це ще нічого не було.
Але, незважаючи на усю важливість проведення засідання Парламентської Асамблеї ОБСЄ у Києві, для киян та й, мабуть, для переважної більшості українців з інших куточків України, більшу зацікавленість у ці дні викликали вищі навчальні заклади, до яких мали намір батьки відвести для подачі документів про вступ своїх чад, завершивших навчання у середніх школах, та поєдинок чинного чемпіона світу у професійному боксі в надважкій вазі нашого земляка Володимира Кличка з претендентом на це звання американцем Брюстером, котрий кілька років тому назад виграв бій у Володимира завдяки тому, що у Кличка після 3-го раунду стали начебто ватними і руки і ноги — тоді усім було зрозуміло, що Володимира чимось «трошки отруїли». Тож тепер усіх, хто цікавиться боксом, хвилювала думка — чи зможе Брюстер без допомоги «отруювачів» перемогти Кличка-молодшого і чи зможе Володимир помститись Брюстеру за перемогу над ним не за правилами чесного поєдинку. За час, що пройшов після того поєдинку, Кличко встиг уже виграти кілька поєдинків з іншими боксерами надважкої ваги і повернути собі звання чемпіона світу, а Брюстер встиг програти Ляховичу і втратити це звання.
Бій між ними було призначено у Німеччині на 7- е число 7-го місяця дві тисячі 7-го року. Але фактично для нас в Україні цей бій, розпочавшись після 12-ї години ночі, відбувся уже 8-го липня.
Володимир у цьому бою був вище всяких похвал — він вів бій впевнено і наніс по голові Брюстера стільки ударів, що будь-який інший його противник був би уже давно в нокауті. При цьому сам Кличко практично не пропустив жодного удару. І після 6-го раунду, бачачи що його підопічний от-от пропустить уже такий удар Володимира, після якого потрібно буде довго лікуватись, тренер Брюстера припинив поєдинок. Кличка оголосили переможцем за технічним нокаутом. На мій погляд, це був найкрасивіший бій Володимира Кличка за усю його боксерську кар’єру.
Крім Парламентської Асамблеї ОБСЄ, у Києві у ці дні відбулися ще чотири помітних політичних події, першою в ряду із яких можна поставити ту, що мала місце у четвер 5-го липня, коли 10 політичних партій підписали декларацію про об’єднання демократичних сил у блок, який після 1-го серпня стане виборчим блоком під орієнтовною назвою «Наша Україна — Народна самооборона». До блоку увійшли: «Наша Україна» на чолі з В’ячеславом Кириленком, партія «Вперед, Україно» на чолі з Юрієм Луценком, Народний рух України на чолі з Борисом Тарасюком, Українська республіканська партія «Собор» на чолі з Анатолієм Матвієнком, Українська народна партія на чолі з Юрієм Костенком, Християнсько-демократичний союз на чолі з Володимиром Стретовичем, партія «Пора» на чолі з Владиславом Каськівим, Партія захисників Вітчизни на чолі з Юрієм Кармазіним, Конгрес українських націоналістів на чолі з Євгеном Гірником, Європейська партія України на чолі з Миколою Катеринчуком.
Якщо згадати, що «Пора» і Партія захисників Вітчизни сповідують ліву ідеологію, а Конгрес українських націоналістів та Народний рух України — праву, то політичний спектр нового блоку є ну дуже широким і, як на мою думку, аж занадто широким.
Задекларована і перша десятка цього блоку на виборах 30 вересня — 1) Юрій Луценко, 2) В’ячеслав Кириленко, 3) Арсен Яценюк, 4) Анатолій Гриценко, 5) Микола Катеринчук, 6) Ольга Герасим’юк, 7) Віктор Балога, 8) Ксенія Ляпіна, 9) Руслан Князевич, 10) Володимир Ар’єв.
Керуватиме виборчою кампанією блоку глава президентського секретаріату Віктор Балога.
Другою помітною політичною подією першої декади липня стало обрання Конституційним Судом України на посаду голови КСУ Андрія Стрижака — ця посада була вакантною після того, як колишній голова КСУ Домбровський пішов у відставку, а колишнього виконувача обов’язків голови КСУ Пшеничного Президент України Віктор Ющенко увільнив з посади судді КСУ у зв’язку з порушенням присяги.
Якщо взяти до уваги те, що Андрій Стрижак був головою Закарпатського обласного суду у той час, коли губернатором Закарпаття був нинішній керівник президентського секретаріату Віктор Балога, то можна припустити, що обрання Андрія Стрижака головою КСУ є ознакою повороту вектора колективної думки суддів цього суду у бік підтримки президентських ініціатив.
Третьою помітною політичною подією першої декади липня я вважаю опублікування в газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр», незважаючи на заборону суду, підписаного Олександром Морозом закону про тендерні закупівлі, прийнятого парламентом у той час, коли згідно з указом президента Верховна Рада України втратила свою легітимність, що обумовило відмову Віктора Ющенка визнавати та підписувати цей закон.
Ця подія фактично є лакмусовим папером на легітимність для нинішнього складу парламенту України — якщо уряд приведе тендерні процедури закупівель товарів і послуг за державні кошти у відповідність з цим законом, то це означатиме, що уряд продовжує визнавати Верховну Раду України 5-го скликання легітимною і нелегітимними вважає укази президента про дострокове припинення її повноважень. Але, якщо це так, то слід очікувати зрив парламентських виборів, призначених на 30 вересня.
Ну, а четвертою помітною політичною подією першої декади липня можна визнати відсутність в Україні як під час проведення у Києві Парламентської Асамблеї ОБСЄ, так і під час святкування 75-річчя з дня створення Донецької області колишнього губернатора цієї області, а нині Прем’єр-міністра України Віктора Януковича, який уже другий тиждень лікує в Іспанії травмоване коліно. Його неучасть у цих двох дуже важливих з позицій піару на дострокових парламентських виборах 30 вересня заходах є свідченням високої імовірності для однієї із двох альтернатив — або лідер Партії регіонів не збирається 30 вересня вести свою партію на дострокові парламентські вибори, або він має настільки серйозні проблеми з коліном, що навіть перерва в стаціонарному лікуванні на пів дня для польоту з Іспанії до Донецька, виступу з привітанням на урочистому засіданні з нагоди 75-річчя області і перельоту назад до Іспанії є дуже шкідливими для його здоров’я.