8-го лютого 2007 року на засіданні спеціалізованої вченої ради при НТУУ «Київський політехнічний інституту», очолюваної директором інституту електроенергетики та енергозбереження цього університету, професором Артуром Праховніком, відбувся захист кандидатської дисертації моїм молодшим сином Олександром.

Тема його кандидатської дисертації звучала так: «Ідентифікація параметрів математичних моделей та оптимiзація режимів системи електропривода трамвая з тяговими електродвигунами постійного струму».

Дисертацію попередньо позитивно оцінили обидва опоненти: доктор технічних наук, професор Валентин Чермалих — член спецради від НТУУ «КПІ» та кандидат технічних наук, доцент НУ «Львівська політехніка» Леонід Карплюк, а також провідна експертна організація — очолювана професором Володимиром Клепіковим кафедра автоматизованих електромеханічних систем НТУ «Харківський політехнічний інститут».

На автореферат дисертації надійшло 12 відзивів — усі позитивні — від провідних учених в галузі автоматизованого електропривода з Алчевська, Дніпропетровська, Днiпродзержинська, Донецька, Запоріжжя, Івано-Франківська, Кривого Рогу, Кременчука, Маріуполя, Харкова та Черкас. Наведу лише декілька добре відомих в учених колах імен — академік НАНУ, професор Півняк, член-кор НАНУ, професор Новосельцев, професори Бешта, Жежеленко, Зеленов, Родькін, Садовий, Синоліций,

Із 23 членів спецради на засідання, яке виявилося останнім у цьому складі, з’явилися 18 (кворум 16), за профілем дисертації — 5 (кворум 4).

Засідання пройшло в діловій спокійній атмосфері — без спроб зрізати чи принизити здобувача. Доповідь Олександр зробив добре, використовуючи мультимедійний проектор і комп’ютер. Після доповіді членами спецради було задано Олександру майже два десятки запитань, на які він впевнено відповів.

У виступах членів ради під час дискусії підкреслювалась добротність дисертації і висловлювались цікаві думки з приводу того, як дослідження у вибраному напрямку можна додатково поглибити.

Позитивно оцінив дисертацію у своєму виступі і член спецради від Інституту електродинаміки НАНУ, професор Мазуренко, для якого участь в роботі цієї спецради на цьому засіданні стала останньою, оскільки місяць тому його включено до складу експертної ради ВАКУ з електротехнічного та електроенергетичного напрямків, на роботі в якій він в подальшому і зосередиться, вийшовши зі складу спецради при НТУУ «КПІ».

Чесно кажучи, я трохи побоювався представників Інституту електродинаміки, адже після того, як у 1993 році в знак протесту проти підтримки у цьому інституті докторської дисертації Удода я вийшов з докторської спецради інституту, яка її позитивно оцінила і членом якої перед цим я був майже 5 років, у мене не відбулося жодної зустрічі з директором Інституту електродинаміки академіком НАНУ Анатолієм Шидловським, котрий був тоді головою спецради — тож я не був упевненим у тому, що не буде установки співробітникам очолюваного ним інституту повести себе жорстко по відношенню до мого сина під час захисту. Але спокійна поведінка представників Інституту електродинаміки НАНУ під час захисту Олександра і підтримка ними його у своїх виступах засвідчила, що і вони є людьми порядними самі по собі, і Анатолій Корнійович мені уже мій демарш 14-річної давнини вибачив.

Підчас голосування ніяких проблем не виникло, тож біля 19-ї години (а захист розпочався о 16 годині 30 хвилин) голова спецради професор Праховнік поздоровив Олександра з присудженням йому наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.09.03 — Електротехнічні комплекси і системи.

Що цікаво, у засіданні спецради, в якості її члена, взяв участь професор Попович, який був головою кандидатської спецради КПІ у 1971 році, на засіданні якої я захистив кандидатську дисертацію, і який був головою докторської спецради КПІ у 1984 році, на засіданні якої я захистив докторську дисертацію.