Провівши протягом 4-х днів тестування абітурієнтів (по два інститути в день — один зранку, а другий після обіду) та використавши два дні на комп’ютерну обробку результатів, ми 16 липня на університетському стадіоні у присутності усіх абітурієнтів та їх батьків і друзів оголосили прохідні бали на кожний напрям підготовки та списки зарахованих як на стаціонар, так і на заочну форму навчання. Перед цим оголошенням я виступив перед усіма, хто зібрався на стадіоні, і в деталях виклав усю технологію визначення прохідних балів та процедури зарахування, а уже після цього відповідальний секретар приймальної комісії доцент Георгій Горячев зачитав списки зарахованих на кожний напрям підготовки по кожній формі навчання.

Слід зауважити, що, в принципі, кожний, кому це було цікаво і хто мав час, міг і сам попередньо визначити і прохідні бали і тих, хто попаде в списки зарахованих, адже на стендах приймальної комісії була вивішена повна інформація про кожного абітурієнта, включаючи оцінки атестата і комплексного вступного іспиту, наявність тих чи інших державних пільг та медалей і перемог на олімпіадах. Поряд висіли списки уже зарахованих випускників Інституту довузівської підготовки (ПВ та ЗФМШ) та кількість місць для конкурсного зарахування і ліцензований обсяг по кожному напрямку підготовки.

Найвищі прохідні бали у цьому році виявились на таких напрямках підготовки:

«Менеджмент організацій» — 96 балів,
«Комп’ютерна інженерія» — 93 бали,
«Програмна інженерія» — 93 бали,
«Комп’ютерні науки» — 91 бал,
«Екологія» — 91 бал.

А найнижчими прохідні бали виявилися на напрямках підготовки:

«Радіоелектронні апарати» — 69 балів,
«Мікро- та наноелектроніка» — 70 балів,
«Зварювання» — 71 бал,
«Інженерна механіка» — 71 бал
«Електронні пристрої та електронні системи» — 71 бал.

Слід зауважити, що навіть прохідний бал на рівні найнижчого у 69 балів виявився вищим середнього по діапазону можливих. Нагадаю, що діапазон прохідних балів за умовами правил прийому до ВНТУ у 2007 році без бонусів за медалі і перемоги на олімпіадах склав 32—96, тож середнім значенням цього діапазону є 64 бали.

Більше 96 балів за рахунок бонусів набрали 34 абітурієнти, із них — на напрямку «Комп’ютерна інженерія» — 7, «Менеджмент» — 7, «Ком’ютерні науки» — 6, «Будівництво» — 4, «Програмна інженерія» — 3, «Системна інженерія» — 3 та по одному на напрямках: «Екологія», «Зварювання», «Електротехніка та електротехнології» і «Безпека інформаційних та телекомунікаційних систем»

У цей день — 16 липня ми повністю виконали план держзамовлення як по прийому на стаціонар — 735, так і по прийому на заочну форму навчання — 75.

Крім того, за рахунок тих абітурієнтів, які одразу подали заяви про навчання на умовах контракту і подолали прохідний бал для контрактників, ми повністю закрили ліцензований обсяг прийому на напрямок «Будівництво».

Об’єктивності заради, слід відзначити, що фактично на 1-й курс стаціонару по держзамовленню ми прийняли не 735 абітурієнтів, а лише 726, оскільки міністерство нам визначило квоту обов’язкового прийому за держзамовленням із Придністров’я та Молдови в обсязі 9 місць на різні напрямки, і ці місця для них ми зобов’язані тримати вакантними аж до 1-го вересня.

В період з 16 по 23 липня на навчання за контрактом ми зарахували ще значну кількість абітурієнтів, тож тепер ми маємо на 1-му курсі 625 контрактників на стаціонарі та 285 на заочній формі навчання. Приблизно такі ж обсяги контрактників ми мали і у минулому році.

Що стало характерним для вступної кампанії цього року?

Те, що як і у попередні роки, було багато бажаючих стати менеджером, не викликало здивування, адже випускники нашого університету цього напрямку і сьогодні легко працевлаштовуються на роботу і одразу ж отримують пристойну заробітну плату. Але те, що виникне ажіотаж навколо будівельного напрямку підготовки, викликало здивування. Звичайно, шкільних відмінників із Вінниці серед бажаючих стати будівельниками було не так уже і багато, тож і прохідний бал у 89 балів на цей напрямок виявився не самим високим, але відмінників із сільських шкіл та міських «хорошистів» виявилась переважна більшість. А від батьків абітурієнтів бажаючих навчатись за контрактом на будівельному напрямку взагалі спасу не було. На них не діяли ніякі пояснення про те, що приймальна комісія не може приймати понад ліцензований обсяг. Вони кого тільки не шукали для здійснення тиску на ректора. І мені довелось витратити немало часу на роз’яснення усім тим, хто телефонував, і усім тим, хто приходив до приймальної комісії, оскільки у себе в кабінеті сам-на-сам я нікого під час вступної кампанії не приймав.

А другою особливістю нинішньої вступної кампанії було те, що з’явилась сила-силенна переможців районних і обласних олімпіад з математики, фізики, інформатики, української мови та іноземної мови — тобто з тих предметів, оцінки атестату з яких ми враховуємо у сумарному конкурсному балі, тож і додаткові бали також нараховуємо за призові місця в олімпіадах саме з цих дисциплін. Якщо у минулому році кількість переможців олімпіад обраховувалась десятками, то у нинішньому році їх обрахунок пішов на сотні.

Причому дуже часто особа, яка представила диплом переможця районної олімпіади з математики чи фізики, на нашому комплексному іспиті отримувала з цих дисциплін 4 бали із 12 можливих — а у нас же тестові завдання були не олімпіадного, а зовсім середнього рівня. Але згідно з правилами прийому ми все одно змушені були ці додаткові бали за перемоги на олімпіадах нараховувати і тим абітурієнтам, оцінка яких у нас не перевищувала 4-х балів із 12-и можливих. Тож у наступному році ми внесемо зміни до правил прийому у цій частині і будемо нараховувати додаткові бали за призові місця на олімпіадах лише тим абітурієнтам, які на нашому іспиті з цієї дисципліни отримають максимальну оцінку 12 балів.

На що ще я хотів би звернути вашу увагу, шановні читачі, виходячи з аналізу результатів нинішньої вступної кампанії. Я хотів би, як і у минулі роки, знову повернутись до перспектив розвитку напрямків «Мікро- та наноелектроніка» і «Електронні пристрої та електронні системи», які веде кафедра електроніки. По тому, що і у цьому році власних абітурієнтів ці напрямки мали станом на 8-е липня менше, ніж місць для зарахування по плану державного замовлення, можна судити про стійку втрату іміджу цими напрямками в Україні. І вийшли із ситуації недобору ми лише завдяки тому, що виявилось достатньо абітурієнтів, які не пройшли по конкурсу туди, куди вони хотіли, але записали в заявах один із цих напрямків другим. Так далі, звичайно ж, продовжуватись не може. Тому я буду виходити з наступними пропозиціями на Учену раду університету:

1) оскільки в Україні зруйнована галузь мікроелектроніки і немає коштів на розвиток наноелектроніки, що обумовлює незацікавленість абітурієнтів в освоєнні цих напрямків підготовки, то пропонується розпочати підготовку кадрів з цього напрямку, здатних працювати у галузі мікро- та наноелектроніки за кордоном — в Росії та країнах Європейського Союзу. Для цього ми повинні дати таку мовну підготовку тим, хто навчатиметься на цьому напрямку, щоб вони володіли і термінологією і були здатними вільно спілкуватись англійською та російською мовами. Більше того, ми зобов’язані налагодити контакти з європейськими і російськими фірмами, які братимуть на роботу випускників цієї спеціальності, а студентам надаватимуть можливість проходити на їхніх підприємствах робочі триместри. Можливість працювати за кордоном після закінчення нашого університету за цим напрямком одразу ж поверне йому привабливість, а ми не втратимо кадри і базу підготовки спеціалістів цього профілю, який колись-таки стане потрібним і Україні.

2) оскільки напрямок «Електронні пристрої та електронні системи» нині фактично є тим, який колись називався «Промислова електроніка», і який передбачає підготовку не інженерів-технологів, а інженерів-системотехніків, то його треба передати іншій кафедрі, наприклад, кафедрі метрології та промислової автоматики, або кафедрі автоматики та інформаційно-вимірювальної технiки, щоб не технологічна, а системотехнічна кафедра здійснювала дипломне проектування по цій спеціальності. А кафедрі електроніки залишити лише технологічні електронні дисципліни цього напрямку. Тоді можна очікувати, що знову зросте зацікавленість у абітурієнтів до цього напрямку підготовки.

До речі, ми завершили підготовку і з 1-го вересня відкриваємо в Інституті міжнародних зв’язків російський факультет. На цьому факультеті ми будемо готувати фахівців російською мовою за обмеженою кількістю спеціальностей. Комплектуватимемо цей факультет в основному громадянами із країн, які утворились на терені колишнього Радянського Союзу і уже володіють російською мовою. Підготовчого відділення на цьому факультеті не буде. Тобто бажаючих навчатись у нас вихідців із Африки, Америки і Азії ми і далі будемо на підготовчому відділенні навчати українській мові і українською мовою.

Не обійшлося, звичайно, і без скарги на дії нашої приймальної комісії у міністерство. Про характер цієї скарги, висловленої міністру по телефону «гарячої лінії» і письмово можна судити із мого письмового пояснення, відісланого до міністерства 17 липня. Ось його текст:

Стосовно скарги
Федюніної С. А.

Департамент вищої освіти МОН України
головному спеціалісту Зінченко Л. М.

Шановна Людмило Миколаївно!

На Ваш телефонний запит стосовно скарги Федюніної С. А. повідомляю наступне:

1). Дочка Федюніної С. А. Олена 6-го липня 2007 року звернулась до приймальної комісії ВНТУ з заявою про бажання вступити до нашого університету.

Посилаючись на пункт 8 «Правил прийому до ВНТУ на 2007 рік» приймальна комісія ВНТУ відмовилась взяти її заяву, оскільки в її атестаті про загальну середню освіту була відсутня оцінка з такої дисципліни як «Інформатика», а згідно з цим пунктом правил прийому до ВНТУ — цитую його: «Вступникам на перший курс ВНТУ всіх напрямів підготовки враховуються у сумарному рейтингу оцінки, які виставлені в документі про освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень з алгебри, геометрії, української мови, іноземної мови, фізики та інформатики… У осіб, в документах про освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень яких за 12-бальною системою виставлені бали 1, 2, 3 з алгебри, геометрії, фізики, інформатики, української мови та іноземної мови, а також із незадовільною оцінкою з поведінки, прийом документів приймальною комісією не проводиться.» — кінець цитати.

Із змісту процитованого пункту 8 правил прийому до ВНТУ витікає, що документи приймальна комісія не мала права приймати навіть у тих бажаючих вступати до нашого університету, які мали в атестаті предмет «Інформатика», але з оцінкою, меншою 4 балів за 12-бальною шкалою. Відсутність же цього предмету в атестаті є еквівалентом нульової оцінки. Тому заяву дочки Федюніної С. А. приймальна комісія ВНТУ не прийняла на законних підставах, адже для приймальної комісії «Правила прийому до ВНТУ на 2007 рік», які були затверджені спільним рішенням Приймальної комісії та Ученої ради університету і за два місяці до початку прийому документів від абітурієнтів оприлюднені на стенді університету та у друкованому засобі масової інформації, є нормативним документом, який необхідно виконувати.

Вранці 7-го липня я, як голова приймальної комісії, в присутності відповідального секретаря приймальної комісії доцента Горячова Г. В. зустрівся з Федюніною С. А. і підтвердив їй, що технічні працівники приймальної комісії, які відмовились прийняти заяву від її дочки, вчинили саме так, як того вимагають правила прийому.

Більше того, я пояснив їй, що на догоду одному бажаючому відмінити якийсь пункт правил прийому, що вступили в силу, та ще й в кінці терміну прийому документів, не вправі навіть міністр, оскільки це порушуватиме права тих абітурієнтів, документи від яких уже прийняті, або яким також було за цими правилами відмовлено у прийомі заяв.

Я порадив Федюніній С. А. не гаяти час на оскарження правил прийому до ВНТУ, а подавати заяву на вступ до якогось іншого університету, яких в Україні кілька сотень, а у Вінниці майже десяток, у правилах прийому до яких не враховуються оцінки атестату. У неї було ще 2 дні для того, щоб подати документи на вступ до ВНЗ зі статусом національного і 9 днів, щоб подати документи до ВНЗ, які такого статусу не мають. Тож відмова у прийомі заяви до ВНТУ не позбавила можливості дочку Федюніної С. А. почати отримувати вищу освіту уже в цьому році, адже у неї було достатньо часу, аби взяти участь у кампанії прийому до будь-якого іншого ВНЗ, оскільки лише ВНТУ в Україні уже багато років враховує під час вступу 6 оцінок з атестату.

На завершення пояснення звертаю увагу на те, що на думку членів Ученої Ради ВНТУ без глибоких шкільних знань з алгебри, геометрії, фізики та інформатики якісного інженера в технічному ВНЗ неможливо підготувати в принципі.

А сьогодні проза життя така, що учні в школах вчать лише ті предмети, оцінки з яких впливають на вступ до університету, в якому вони мріють навчатись після закінчення школи. Ось чому ми і враховуємо ці оцінки з атестату при конкурсному зарахуванні. Що ж до врахування оцінки атестату з української мови, то це продиктовано, по-перше, тим, що навчальний процес у ВНТУ здійснюється українською мовою, тож її треба знати, аби розуміти викладачів і вміти вести конспекти. А по-друге, на думку членів Ученої Ради університету, кожний громадянин України зобов’язаний знати державну мову.

Враховувати ж оцінку атестату з іноземної мови нас змушує необхідність готувати інженерні кадри, здатні розуміти іноземну технічну інформацію та гідно конкурувати за інженерні місця роботи за кордоном, що стане особливо важливим після вступу України до СОТ.

До речі, навіть якби ми взяли документи дочки Федюніної С. А., вона б в нашому університеті без базової початкової шкільної підготовки з інформатики навчатись не змогла б, оскільки увесь навчальний процес у ВНТУ, починаючи з перших днів першого курсу, є комп’ютеризованим.

З повагою —
ректор ВНТУ                             Б. І. Мокін

Варто відзначити, що аналогічну відповідь телефоном я давав 9-го липня і головному спеціалісту з цього ж департаменту Хасіневич Світлані Юріївні, яка готувала відповіді міністерства скаржникам з «гарячої лінії».