4-е, 5-е і 6-е квітня пройшли під акомпонемент обопільних звинувачень з боку Президента України Віктора Ющенка і команди його владних прихильників — з одного боку та Голови Верховної Ради України Олександра Мороза і Прем’єр-міністра Віктора Януковича і їхніх полiтичних команд — з другого боку в прийнятті опонентами антиконституційних постанов та указів і намаганні узурпувати владу в державі.

Віктор Ющенко на кожній зустрічі і нараді неухильно повторював, що не відмінить свій указ про розпуск парламенту і призначення на 27 травня 2007 року дострокових парламентських виборів, а Олександр Мороз і Віктор Янукович не переставали повторювати тезу про неконституційність цього президентського указу і вимагали від усіх своїх підлеглих і політичних соратників указ не виконувати. Причому, якщо Віктор Янукович пропонував не виконувати президентський указ до вердикту Конституційного Суду України стосовно його конституційності, то Олександр Мороз вимагав ігнорувати президентський указ взагалі і не розглядати питання парламентських виборів до 2011 року, тобто, допоки не закінчиться каденція нинішнього складу Верховної Ради України.

У ці дні 1-й і 5-й канали українського телебачення і телеканали «1+1», ICTV та «Інтер» щовечора влаштовували політичні дебати відомих політиків з обох сторін — як між собою так і з телеведучими цих каналів, під час яких політики у такій мірі обливали один одного і президента держави та керівників парламенту і уряду брудом, що у кожного телеглядача не могло не скластись враження про те, що мир і злагода між ними уже ніколи не наступлять, а тому для стабілізації політичної ситуації в державі об’єктивною є необхідність заміни цих політиків-антагоністів в усіх гілках вищої влади.

Посилаючись на одну і ту ж Конституцію України одні оратори стверджували, що президентський указ про розпуск парламенту та дострокові парламентські вибори є конституційним, а тому його зобов’язані виконувати усі в Україні; інші оратори цей президентський указ обзивали неконституційним і вимагали від усіх владних структур його не виконувати.

Аналогічно, одні оратори вважали парламентські та урядові постанови про заборону виконувати президентський указ, про скасування повноважень ЦВК і повернення до неї колишнього керівника Сергія Ківалова, про заборону виділяти кошти на проведення дострокових парламентських виборів законними і вимагали від усіх владних структур їх виконувати, у той час як інші оратори нарікали їх незаконними і призивали усіх громадян України ці постанови ігнорувати.

5-го квітня Президент України Віктор Ющенко скликав РНБО, зі складу якої перед цим своїм указом виключив Олександра Мороза, і провів рішення, яке зобов’язувало Кабмін до 7-го квітня вирішити питання фінансування проведення дострокових виборів з Резервного фонду. Прем’єр-міністр Віктор Янукович, аби не брати участь у голосуванні цього питання, покинув засідання РНБО ще до голосування.

У ці дні біля Верховної Ради України та на Майдані Незалежності мітингували лише прихильники парламентської більшості і уряду, яких завезли, видавши добові і намети, з регіонів. Лідери опозиції Юлія Тимошенко, В’ячеслав Кириленко та Юрій Луценко закликали своїх прихильників на мітинги не виходити. Тож мітингуючі з регіонів нагадували боксерів, які проводять бої з «тінню», розсікаючи кулаками пусте повітря.

Зате для політологів наступив радіо-газетно-телевiзійний рай — їх скрізь запрошували, надавали час і газетні шпальти, аби вони висловлювали прогнози розвитку подій у цьому політичному протистоянні.

На Конституційний Суд України словесно тиснули у ці дні з усіх боків — кожен політик, виступаючи з якоїсь трибуни, намагався заочно переконати конституційних суддів у праведності саме тих аргументів, які висловлював він. Президент України Віктор Ющенко у взаємовідносинах з суддями КСУ припустився помилки, запросивши їх на розмову до своїх апартаментів, — це дало привід його політичним опонентам заявляти про здійснення у такий спосіб тиску на суддів. Голова КСУ Домбровський подав у відставку, але судді КСУ її відхилили. Дехто із колишніх суддів КСУ, каденція яких завершилась у попередні роки, почали роздавати інтерв’ю, характеризуючи президентський указ про розпуск парламенту по-різному — одні його вважають таким, що відповідає Конституції України, інші — антиконституційним. Це дає привід усім нам сумніватись в рішенні Конституційного Суду, яким би воно не було, адже нинішні судді КСУ нічим не відрізняються від колишніх. Журналісти і політологи схиляються до того, що рішення КСУ буде на користь парламентської більшості і уряду, оскільки в складі цього суду є лише третина членів, які увійшли в його склад за квотою президента. А ті, що увійшли за квотою Верховної Ради України і з’їзду суддів, скоріш за усе будуть не на боці президента. Різні судження висловлюються і стосовно того, скільки триватиме розгляд у КСУ депутатського подання-протесту проти указу президента про розпуск парламенту — одні політики вважають, що навряд чи процес розгляду подання завершиться раніше, ніж за два місяці, інші — що вердикт суду ми почуємо за два тижні, а міністр транспорту і зв’язку соціаліст Микола Рудьковський на мітингу у суботу 7-го квітня заявив, що рішення КСУ буде винесено уже 14 квітня. Таку впевненість можна пояснити лише припущенням, що у Рудьковського є ричаги впливу на суддів. Більше того, Рудьковський заявив також на цьому мітингу, що після отримання рішення КСУ, парламент негайно розпочне процедуру імпічменту президенту держави. На мій погляд, роль Миколи Рудьковського у здійсненні впливу на Олександра Мороза, у справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе та у процедурі переходу соціалістів із коаліції з Блоком Юлії Тимошенко до коалiції з Партією регіонів буде досліджуватись ще багато років по тому, як він зійде з політичної арени.

Нелегко у ці дні не лише суддям Конституційного Суду України, але і членам Центральної виборчої комісії, тиск на яку здійснюється не лише шляхом висловлювань, але і прямою окупацією їхніх коридорів та кабінету голови Ярослава Давидовича двома десятками народних депутатів України від парламентської більшості. Ці народні депутати за їхніми висловлюваннями прибули туди для того, аби переконатись в неготовності ЦВК провести дострокові вибори та у тому, що під час прийняття рішень ЦВК не дотримується свого регламенту. Що цікаво, після того, як Голова ЦВК Ярослав Давидович розіслав розпорядження в регіони готувати виборчі дільниці до виборів, народні депутати від парламентської більшості звинуватили його у тому, що він це рішення прийняв одноосібно, а не на засіданні ЦВК, як того вимагає регламент. А деякі члени ЦВК, які увійшли до її складу за квотою соціалістів і комуністів, раптово захворіли і перестали з’являтись на роботу.

Партії регіонів, соціалістів і комуністів, які відмовились брати участь у дострокових парламентських виборах, станом на 6-е квітня не надали списки своїх кандидатів до окружних виборчих комісій. І, оскільки це був останній термін подачі таких списків, то виходить, що окружні виборчі комісії ЦВК змушена буде формувати, не враховуючи квоту трьох основних парламентських партій — регіонів, комуністів і соціалістів. А це після виборів може послужити приводом для визнання цих виборів такими, що відбулися з порушенням виборчого закону, тобто, нелегітимними.

І я зовсім не розумію радості деяких представників опозиції від того, що можливою є неучасть партій регіонів, комуністів і соціалістів у дострокових парламентських виборах взагалі та формування нового складу парламенту без них — адже, якщо це станеться, то з’явиться абсолютно реальна загроза розколу України на дві держави — одна зі столицею у Києві, якою керуватиме Президент Віктор Ющенко, новий склад парламенту і уряд на чолі з Юлією Тимошенко, а друга зі столицею у Донецьку чи Харкові, якою буде керувати нинішній склад парламенту на чолі з Олександром Морозом та нинішній уряд на чолі з Прем’єр-міністром Віктором Януковичем. І навіть, якщо ця друга Україна буде на правах Абхазії, Придністров’я чи Косово, від цього нам усім на Правобережній Україні буде не легше. Це сьогодні уже починають розуміти більшість здравомислячих політиків з обох боків протистояння. Тож не дивно, що у п’ятницю 6-го квітня парламент, який сьогодні, фактично, складається лише із фракцій регіонів, комуністів і соціалістів, оскільки опозиційні фракції БЮТ та «Наша Україна» на його засідання не ходять, перед тим, як роз’їхатись на пасхальні канікули, змінив норму свого регламенту, заборонивши до правлячої коаліції приймати перебіжчиків з опозиційних фракцій, і постановив виключити зі складу парламентської більшості, створеної фракціями регіонів, комуністів і соціалістів, перебіжчиків, прийнятих раніше. Тож, починаючи з 6-го квітня парламентська більшість знову налічує лише 238 осіб. Хоча усі ми добре розуміємо, що ці перебіжчики назад у свої опозиційні фракції все одно не повернуться, а тому будуть діяти і голосувати так, як їм скажуть лідери парламентської більшості і прем’єр-міністр.

Прийняття цього рішення парламентом дало привід Олександру Морозу заявити, що тепер знята та єдина причина, яка надихнула президента видати указ про розпуск Верховної Ради, а тому він у відповідь зобов’язаний зробити і свій крок назустріч — відмінити цей указ. І якщо він цього не зробить, то в Конституційному Суді України не залишиться жодного аргументу на підтримку президентського указу. Але це парламентське рішення одночасно дало привід одному із чільних працівників Секретаріату Президента України заявити, що парламент сам підтвердив те, що раніше діяв не у відповідності з Конституцією України, тож підписаний 2-го квітня президентський указ про розпуск парламенту був законним і відміні не підлягає, оскільки визнання провини і подальше скасування причин її скоєння не звільняє від відповідальності за її вчинення раніше.

У ці дні не менший тиск, ніж на КСУ, здійснювався з обох боків і на Печерський районний суд міста Києва у юрисдикції якого знаходиться розгляд усіх скарг і позовів, вчинених кимсь із структур вищої влади, будівлі якої у переважній більшості розкинулись саме на Печерських пагорбах.

Оскільки президенту здалося, що голова Печерського суду тисне на суддів, щоб вони приймали рішення на користь прихильників парламентської більшості і уряду, то він відмінив свій указ про переведення на посаду голови цього суду колишнього голови Уманського суду Колесниченка. Тож очолювати Печерський суд стала виконувачка обов’язків голови. Але звільнений голова цього суду, замість повернення до Умані, за підтримки одного із своїх колишніх підлеглих суддів, який постановив рішення про його відновлення на посаді голови Печерського суду, та народних депутатів від парламентської більшості спробував повернутись назад до свого кабінету і силою відібрав печатку у секретаря суду. Цим, фактично, робота Печерського суду була паралізована. Як тут будуть розвиватись події, побачимо уже після Великодня, котрий святкуватимемо 8-го квітня.

Характеризуючи події останніх кількох днів перед Великоднем, не можна не сказати кілька слів про позицію міністра оборони Анатолія Гриценка. На засіданні Кабінету Міністрів він не лише відмовився підтримати постанову уряду про визнання президентського указу про розпуск парламенту неконституційним, але і заявив, що армія виконуватиме президентський указ і уже розпочала підготовку до проведення дострокових парламентських виборів.

До речі, я теж у середу 4-го квітня провів позачергове засідання ректорату, на порядок денний якого виніс питання про підготовку університету до проведення дострокових парламентських виборів. Адже на нашій території базуються 5 виборчих дільниць, і адміністрація університету несе відповідальність за їх підготовку до проведення виборів. На засіданні ректорату ми розподілили відповiдальність — хто, що забезпечує — і визначили порядок та регламент зустрічей лідерів виборчих блоків і партій з нашими студентами. Усі ці зустрічі вирішено було проводити лише в одній лекційній залі, яку ми звільнили від будь-яких занять після 14-ї години, і лише у другій половині дня, починаючи з 14-ї години 30 хвилин. Постановили ми також студентів і викладачів силою не примушувати ходити на ці зустрічі, а виключно на добровільних засадах, реагуючи лише на оголошення про зустріч. Тож, якщо до когось на зустріч ніхто не прийде, нехай вибачає — це означатиме, що цей діяч та його партія нікому у нашому університеті не є цікавими.

Як мені стало відомо зі ЗМІ, у цей же день 4-го квітня Вінницький губернатор Олександр Домбровський зібрав у себе голів усіх районних державних адміністрацій Вінниччини і зобов’язав їх приступити до підготовки проведення дострокових парламентських виборів, наголосивши на тому, що державним службовцям укази президента треба виконувати, а не розводити дискусії стосовно їх конституційності чи неконституційності.

На завершення цього розділу книги висловлю кілька слів про ставлення за кордоном до політичного протистояння у нашій державі.

Російський посол в Україні Віктор Чорномирдін заявив, що це наші внутрішні проблеми, і ми повинні самі з ними упоратись, не закликаючи нікого з-за кордону на допомогу. А от Російська Дума заявила, що вона на боці парламенту і пропонує президенту нашої держави шукати компроміс з Верховною Радою і ні в якому разі не наслідувати приклад колишнього російського президента Бориса Єльцина, який в аналогічному протистоянні у 1993 році наказав відкрити по будівлі Державної Думи вогонь з танкових гармат, а потім штурмувати цю будівлю загонами спецназу.

Американський посол в Україні наголосив на тому, що політики повинні шукати компроміс за столом переговорів і ні в якому разі не доводити конфлікт до силової розв’язки за допомогою армії і спецназу.

Російський президент Володимир Путін з розумінням віднісся до відміни Віктором Ющенком свого офіційного візиту до Росії, який планувався на 2-3 квітня, і погодився на перенесення цього візиту на пізніший термін з визначенням його після подолання політичної кризи в Україні.

А Президент Польщі Лех Качинський запропонував колишньому польському президенту Олександру Квасневському, який відіграв вирішальну роль в подоланні політичної кризи в Україні під час президентських виборів 2004 року, знову направитись до України і допомогти українським політикам подолати і нинішню політичну кризу.

Здивувала позиція Прем’єр-міністра України Віктора Януковича, який 5-го квітня заявив, що звернувся до канцлера Австрії з пропозицією стати посередником між політичними силами в Україні, які протистоять одна одній, і допомогти нам врегулювати цю політичну кризу шляхом переговорів. Із секретаріату австрійського канцлера у ЗМІ поступила інформація, що там здивовані такою заявою українського прем’єра і не готові до прийняття на себе такої відповідальної місії.

На мій погляд, Віктор Янукович, зробивши таку заяву, припустився помилки, оскільки на нього образиться Росія, керівники якої вважають, що, якщо і запрошувати когось в Україну з-за кордону для врегулювання нашої політичної кризи, то це у першу чергу повинні бути російські політики, а не будь-які інші. Що ж до австрійського канцлера, то ще невідомо, чи він прийме таку пропозицію. Як невідома і реакція нашого президента на цю ініціативу прем’єра.

Постскриптум 1: 7-го квітня замість обіцяного виступу на мітингу на Майдані Незалежності у Києві перед своїми прихильниками, завезеними з регіонів і очолюваними міністром транспорту і зв’язку Миколою Рудьковським, який задля цього навіть взяв відпустку, Прем’єр-міністр Віктор Янукович раптово виїхав до Донецька, а Президент України Віктор Ющенко, виступаючи вночі зі зверненням до українського народу з нагоди Свята Воскресіння Христова у Софійському Соборі, ще раз підтвердив, що не відступиться, не відмінить свій указ про розпуск парламенту і забезпечить мир і спокій у державі під час проведення дострокових парламентських виборів.

Постскриптум 2: у понеділок 9-го квітня, тобто, у перший післяпасхальний день Верховна Рада України у складі лише проурядової більшості зібралася на свою позачергову сесію і прийняла звернення до українського народу, в якому ще раз підтвердила свою позицію стосовно визнання указу президента про розпуск парламенту неконституційним і заборону уряду виділяти кошти для ЦВК на проведення дострокових виборів. З цим зверненням увечері на 1-му українському телеканалі виступив Олександр Мороз.

Як на мій погляд, то такою цілеспрямованою позицією, що веде до неминучості силового розв’язання конфлікту між нинішніми політичними супротивниками, лідер соціалістів Олександр Мороз руйнує остаточно залишки свого колишнього авторитету і авторитету очолюваної ним партії. Ця позиція свідчить про те, що власні владні повноваження для нього нині важать більше, ніж доля українського народу. І, знаючи його як розумну людину, я починаю припускати, що за такою його поведінкою криється якась велика таємниця, розкриття якої для нього є навіть жахливішим за наслідками, ніж доведення політичної ситуації в Україні до силового протистояння, від якого народ України і економіка лише постраждають.

А другий висновок, до якого я прийшов, аналізуючи нинішню політичну кризу, полягає у тому, що з таким рівнем анархічності, який наш народ і особливо його еліта демонструють нині, у нашій державі заради її прогресу ще не час вводити ні парламентсько-президентську, ні, тим паче, чисто парламентську форму правління, а треба повертатись знову до президентсько-парламентської форми, у якій виконавча влада забезпечуватиметься виключно президентською вертикаллю, а парламент буде лише творити закони. От коли станемо законослухняною нацією, тоді і можна буде відмінити президентську виконавчу вертикаль і перейти до обрання виконавчих органів влади народними депутатами, делегованими народом на виборах до рад усіх рівнів.

Постскриптум 3: у вівторок 10 квітня повинно було розпочатись перше засідання Конституційного Суду України по розгляду позову кількох десятків народних депутатів України до Президента України Віктора Ющенка з вимогою визнати його указ про дострокове припинення повноважень нинішнього складу Верховної Ради України неконституційним. Але у цей день із засобів масової інформації ми довідались, що засідання КСУ не відбулося і що воно перенесене на 17 квітня. Одночасно ми довідались про те, що 5 суддів КСУ (троє з президентської квоти та по одному — з парламентської і з’їзду суддів) заявили, що не прийматимуть участь у засіданнях КСУ до тих пір, поки не припиниться тиск на них з боку політиків, мітингів та ЗМІ. Зробивши таку заяву, ці судді покинули зал засідань КСУ і пішли на телеканал давати пояснення своєму вчинку. В залі КСУ залишилось 13 суддів, чого достатньо для проведення засідання, адже кворум складає 12, але ці 13 суддів вирішили перенести на тиждень початок засідання, щоб надати час протестантам для обдумування ситуації і можливого повернення до зали суду. Після прийняття суддями такого рішення, одразу ж можна відзначити, що заява Миколи Рудьковського про те, що парламент і уряд уже 14 квітня матимуть рішення КСУ на свою користь, не виправдалась. Якщо згадати про те, що для позитивного рішення КСУ потрібно набрати при голосуванні 10 голосів суддів, що не так уже і просто, оскільки серед тих 13 суддів, що залишилися у залі, є ще троє обраних за квотою президента і один — за квотою парламентської фракції БЮТ, то можна стверджувати, що сьогодні — 11 квітня 2007 року, коли я пишу ці рядки, спрогнозувати, яким буде рішення КСУ, ніхто однозначно не зможе.

Постскриптум 4: а у Киргизиї у ці ж дні опозиція під керівництвом колишнього прем’єр-міністра Кулова вивела на майдани народні маси, аби примусити президента Бакієва, який два роки тому був їхнім соратником по поваленню влади президента Акаєва, прийняти рішення про дострокове припинення повноважень, оголошення дострокових президентських виборів і проведення конституційної реформи по звуженню повноважень президента і розширенню повноважень парламенту.

Постскриптум 5: а у Румунії парламентська більшість, яка сформувала уряд, керований технократом Таричану, у ці ж дні розпочала процедуру імпічменту харизматичному президенту Басеску, який разом з цією більшістю і Таричану переміг на демократичних виборах, але потім дозволив собі тиснути на прокуратуру і уряд та ігнорувати рішення парламенту.

Постскриптум 6: у четвер 12 квітня Президент України Віктор Ющенко провів розширену прес-конференцію, на якій ще раз пояснив у чому полягає неконституційність дій Верховної Ради України та скільки разів він телефонував Голові Верховної Ради України Олександру Морозу, намагаючись вийти на компромісне рішення, у той день, в який підписав указ про дострокове припинення повноважень нинішнього складу парламенту. Віктор Ющенко ще раз підтвердив, що відміняти цей указ не буде, і усі подальші переговори можуть вестись лише навколо терміну проведення виборів, оскільки він розуміє, що у нинішній полiтичній ситуації їх провести 27 травня буде складно. Але президент підкреслив також, що виконає рішення Конституційного Суду України з цього питання, яким би воно не було, і що він не допустить силового розв’язання нинішньої політичної проблеми. Віктор Ющенко заявив, також, що не бачить підстав залучати до врегулювання нашої внутрішньої політичної кризи іноземних посередників.

У цей же день, виступаючи на мітингу на Майдані Незалежності перед своїми прихильниками, Прем’єр-міністр України Віктор Янукович заявив, що будь-які рішення стосовно проведення дострокових парламентських виборів уряд розглядатиме лише після винесення вердикту з цього питання Конституційним Судом. І якщо КСУ визнає указ президента конституційним, у що сам прем’єр-міністр, не вірить, то очолювана ним Партія регіонів піде на вибори, а очолюваний ним уряд їх профінансує.

У цей же день і ЗМІ, і наш губернатор Олександр Домбровський на нараді з керівним складом області повідомили, що завтра, тобто, у п’ятницю 13 квітня до Вінниці завітає з візитом Президент України Віктор Ющенко, який проведе нараду з керівним активом області і виступить на нашому Майдані Незалежності, що біля міської ради, перед вінничанами з роз’ясненнями своєї політичної позиції.

Що цікаво, мені ні від губернатора, ні від його служб не надійшло запрошення ні на нараду обласного активу, ні на мітинг на майдані. А це, на мою думку, може свідчити лише про одне — Олександр Домбровський з моєю останньою книгою «Друге дихання, або з чужої пісні слова не викинеш», яку я відправив йому два тижні тому, уже ознайомився, принаймні, у тій частині, у якій згадується він та його дії, і моє висвітлення пов’язаних із ним подій йому не сподобалось.

І поки я вирішував для себе — йти мені у п’ятницю на майдан на зустріч з президентом без запрошення, чи ні — ситуація сама собою розв’язалась — вранці у п’ятницю по дорозі на роботу по лінії інспекторів ДАІ я дізнався, що їм дали відбій, оскільки Віктор Ющенко відмінив свою поїздку до Вінниці.