У п’ятницю 8 червня пошта принесла № 42 газети «Освіта України» від 5-го червня 2007 року. У ній опублiковано рейтингові таблиці університетів різних спрямувань і методику їх складення робочою групою нашого міністерства, керівником якої є В’ячеслав Ямковий. Оскільки нашому університету у цій таблиці відведено приблизно те ж саме місце, що і в рейтинговій таблиці «Топ-200 Україна» кафедри ЮНЕСКО НТУУ «КПІ», опублікованій раніше в № 11 за 24.03.07 «Дзеркала тижня», то тепер мені стало зрозуміло звідки «юнесківці» взяли дані по нашому університету, і хто перший пішов на пряму фальсифікацію наших результатів, використавши в знаменниках показників сумарне число викладачів разом із сумісниками — 685 замість числа штатних викладачів — 526 чи, принаймні, штатних посад — 551.

Для розуміння суті справи поясню, що у 2006 році ми мали 551 ставку викладачів, із яких 526 було зайнято штатними викладачами, а 25 ставок розділено між 159 сумісниками, які мали навчальне навантаження в обсягах від 0.05 до 0.25 ставки — це були, в основному, провідні фахівці народного господарства, які працювали в Державних екзаменаційних комісіях за 31-ю спеціальністю під час захисту дипломів та керували практикою під час робочих триместрів. Такі сумісники є в усіх технічних університетах, але, як правило, їх в статистичних даних університети не показують, боячись того, що деякі міністерські працівники по неуважності можуть їх приплюсувати до штатних працівників і цим самим занизити оцінки діяльності університету по індикаторах, що обраховуються у відношенні до чисельності науково-педагогічних працівників. Ми ж цих сумісників у своїх даних показали, поряд із числом штатних ставок та штатних викладачів, і на підставі їх використання робочою групою В’ячеслава Ямкового ще раз пересвідчились у тому, що неуважні працівники в міністерстві є.

Але може ці працівники не такі уже й неуважні, може їм було вказано ставити у знаменники індикаторів саме сумарне число викладачів, а не їх кількість по штату, аби опустити ВНТУ якомога нижче у рейтинговій таблиці, щоб примусити ректора цього університету замовчати і не вказувати на ті чи інші прорахунки в діях міністерських працівників у своїх статтях та книжках.

А тепер я перейду до обґрунтування об’єктивності заголовку.

Це обґрунтування я буду здійснювати шляхом порівняння рейтингів університетів, розрахованих за методикою кафедри ЮНЕСКО НТУУ «КПІ», опублікованою в «Дзеркалі тижня», яку для стислості назвемо МЮ, та методикою міністерської групи В’ячеслава Ямкового, опублікованої в «Освіті України», яку для стислості називатимемо МЯ

Почну з порівняння рейтингів за МЮ і МЯ з найбільш близьких мені технічних університетів.

За МЯ Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ» посідає призове 3-е місце в рейтинговій таблиці цієї групи університетів. А за МЮ цей університет є лише 14-м.

За МЮ Донецький національний технічний університет посідає достойне 4-е місце в рейтинговій таблиці. А за МЯ цей університет є лише 21-м

За МЯ Приазовський державний технічний університет посідає достойне 4-е місце в рейтинговій таблиці. А за МЮ цей університет є аж 33-ім, тобто, посідає одне із останніх місць у цій групі університетів. Уловлюєте різницю, шановні читачі?

А тепер порівняємо за МЮ і МЯ деякі педагогічні університети.

Почну з сусіднього Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. За МЮ цей університет посідає 11-е місце в рейтинговій таблиці цієї групи університетів, а за МЯ він є аж 23-ім.

За МЯ Дніпропетровський національний інститут фiзичної культури і спорту посідає 9-е місце в рейтинговій таблиці. А за МЮ він є 31-им і майже замикає таблицю.

За МЯ Південноукраїнський педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського посідає призове 3-е місце в рейтинговій таблиці. А за МЮ цей університет є лише 14-м.

За МЯ Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова посідає 1-е місце в рейтинговій таблиці. А за МЮ він є лише 3-им.

За МЮ Луганський національний педагогічний унiверситет імені Тараса Шевченка посідає 1-е місце в рейтинговій таблиці, а за МЯ він не попав навіть у трійку призерів і є лише 4-им. Уловлюєте різницю, шановні читачі?

Оскільки у Вінниці є ще й медичний та аграрний університети, то я проаналізую ще й рейтинги окремих представників цих груп університетів.

Почну з медичних, яких в Україні є усього 15.

За МЮ Вінницький національний медичний університет ім. М. Пирогова посідає в рейтинговій таблиці цієї групи університетів лише 10-е місце. А за МЯ він є одним із призерів, оскільки посідає 3-е місце.

За МЮ Дніпропетровська державна медична академія є бронзовим призером, оскільки посідає 3-е місце в рейтинговій таблиці. А за МЯ ця академія є лише 9-ю.

За МЯ Одеський державний медичний університет посідає 2-е місце в рейтинговій таблиці, тобто, є срібним призером. А за МЮ цей університет є аж 12-им, тобто, майже замикає рейтингову таблицю. Уловлюєте різницю, шановні читачі?

А тепер порівняємо аграрні університети.

Оскільки у мене немає рейтингової таблиці аграрних університетів за МЮ, то я її побудував сам, зробивши послідовну «аграрну» вибірку із загальної рейтингової таблиці «Топ-200 Україна».

За МЯ Вінницький державний аграрний університет посідає цілком пристойне 5-е місце у рейтинговій таблиці цієї групи університетів. А за МЮ він знаходиться аж на 16-му місці, що ближче до кінця таблиці.

За МЯ Львівський державний аграрний університет посідає 2-е місце у рейтинговій таблиці. А за МЮ він є лише 9-им.

За МЯ Дніпропетровський державний аграрний університет посідає 3-е призове місце у рейтинговій таблиці. А за МЮ цей університет є лише 11-им.

Але особливо цікавим є порівняння за МЮ і МЯ Сумського національного аграрного університету.

За МЮ Сумський національний аграрний університет посідає 2-е місце в рейтинговій таблиці цієї групи університетів, тобто, є срібним призером. А за МЯ він майже замикає рейтингову таблицю, посідаючи 21-е місце. Уловлюєте різницю, шановні читачі?

Загальний висновок із цього порівняння такий: формуючи власну систему показників і враховуючи одним університетам в загальній кількості професорсько-викладацького складу лише штатних викладачів, а іншим додаючи у цю кількість і сумісників, а також враховуючи одним університетам лише студентів стаціонару, а іншим приплюсовуючи до цієї суми і заочників, можна будь-який університет «витягнути» на одне із призових місць в рейтинговій таблиці і будь-який університет «опустити» у хвіст рейтингової таблиці. Тобто, складання рейтингових таблиць є однією із форм інформаційно-іміджевого рейдерства, за допомогою якого на чиєсь замовлення, використавши якийсь засіб масової інформації в якості «судового органу», у будь-якого університету можна відібрати імідж на користь іншого із спорідненої групи або розташованого в тому ж самому регіоні.

Статтю такого змісту я у понеділок 11 травня відіслав як першому заступнику головного редактора «Дзеркала тижня» Юлії Мостовій, так і головному редактору «Освіти України» Юрію Кузнєцову.

Крім того, я відіслав ще й В’ячеславу Ямковому у Департамент вищої освіти МОН України листа такого змісту:

Стосовно рейтингу ВНЗ

Департамент вищої освіти
МОН України,
керівнику робочої групи міністерства по
рейтинговому ранжуванню університетів
В’ячеславу Ямковому

Пане В’ячеславе!

Мені не хочеться вірити, що це саме з Вашої особистої подачі кафедрі ЮНЕСКО НТУУ «КПІ» були передані неправдиві дані про кількість штатних викладачів очолюваного мною Вінницького національного технічного університету. Але то є факт, що такі неправдиві дані надані саме з Вашої робочої групи. І використання цих неправдивих даних привело до суттєвого зниження рейтингу ВНТУ, обрахованого за методикою кафедри ЮНЕСКО НТУУ «КПІ» і опублікованого у № 11 за 24.03.07 щотижневика «Дзеркала тижня».

Більше того, і самою Вашою робочою групою використані ці ж самі неправдиві дані при обрахуванні рейтингу ВНТУ, опублікованому в № 42 за 05.06.07 року газети «Освіта України». Як не виправленими виявились і занесені у Ваш комп’ютер неправдиві дані по винахідницькій діяльності нашого університету, про що я вказував у листі міністру.

Надсилаю Вам № 3, № 4 та № 5 університетського часопису «Імпульс», у яких на 9-й сторінці № 3, на стор. 3-4 № 4 та на сторінках 3-4 № 5 Ви зможете довідатись, звідки я знаю про те, що неправдиві дані вийшли саме з Вашої робочої групи.

Я завжди вважав Вас порядною людиною, і мені прикро, що хтось із підпорядкованих Вам людей поступили по відношенню до мене і очолюваного мною університету непорядно, що нанесло і університету і мені суттєву морально-психологічну шкоду.

Все ще з повагою, оскільки продовжую вірити у те,
що ви особисто не причетні до фальсифікації,
ректор ВНТУ    Б. І. Мокін

Постскриптум 1: у середу вранці 27 червня мені зателефонував В’ячеслав Ямковий і у розмові з ним я з’ясував, що і рейтинги за власною методикою, приведеною в «Освіті України», він підраховував особисто сам і сам надавав саме ті дані кафедрі ЮНЕСКО НТУУ «КПІ», які їм були потрібні для розрахунків за їхньою методикою, приведеною в «Дзеркалі тижня», а місце очолюваного мною університету у нижній частині рейтингової таблиці він пояснив тим, що ми надали справжні дані, а три чверті університетів надали дані, суттєво завищені від тих, які вони подали у формі державної статистичної звітності 3-НК. Але це Ямковий виявив уже після того, як я розкритикував його методику складення рейтингів, а він, реагуючи на критику, розпочав звірку тих даних, які йому надіслали ВНЗ для обчислення рейтингу, з тими даними, які ці ж ВНЗ подали за формою 3-НК державної статистичної звітності. На запитання — а чого ж він одразу не використав звітні дані ВНЗ? — Ямковий відповів, що йому для обчислення рейтингу ВНЗ за його методикою потрібно більше даних, ніж їх містить статистична звітність. Тож виявляється, що і рейтинги за МЮ і рейтинги за МЯ — це піар-конструкції, що побудовані на даних, більша частина з яких є «дутими».