Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Публіцистика
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук

29 серпня до Вінниці завітав міністр освіти і науки України Станіслав Ніколаєнко.

Зранку до обідньої перерви він взяв участь у засіданні Колегії обласного управління освіти, на яке були запрошені освітяни з усіх районів області, а після обіду провів зустріч з членами Ученої ради, ректорату, деканатів та ремонтних груп Вінницького національного технічного унiверситету, а також виступив на обласному радіо і телебаченні.

Оскільки я з 21 серпня з дозволу заступника міністра з вищої освіти Василя Шинкарука та т. в. о. міністра Бориса Жебровського перебуваю у відпустці, то замість мене у засіданні колегії взяв участь проректор з навчальної роботи Василь Леонтьєв, а в університеті приймав міністра перший проректор Володимир Грабко, на якого покладено виконання обов’язків ректора під час моєї відпустки.

У своїй заяві на відпустку я вказав, що перебуватиму в університеті обов’язково з 30 серпня по 5 вересня, оскільки саме 30 серпня викладачі університету повертаються з відпусток, а з 10-ї години у цей день розпочнуться загальні збори колективу, на яких я виступатиму зі звітною доповіддю про результати роботи у минулому навчальному році. Вказав я і на те, що буду в університеті і під час посвяти першокурсників у студенти і під час Дня знань.

Але 28 серпня у другій половині дня із обласного управління освіти пролунав телефонний дзвінок, у якому якийсь освітній клерк у наказовій формі зажадав від моєї помічниці Анни Писклярової, щоб та негайно віднайшла мене і повідомила, що 29 серпня, тобто наступного дня, у Вінниці буде з візитом міністр Станіслав Ніколаєнко, який хоче відвідати наш університет і зустрітись з колективом, тож я повинен вийти з відпустки, зустріти міністра і забезпечити явку колективу університету на зустріч.

Цей телефонний дзвінок мене здивував — в усі попередні роки, коли до університету збиралась з візитом якась висока посадова особа, за кілька днів до дня візиту мені телефонував з міністерства і сповіщав про це або помічник міністра, або заступник міністра, або і сам мiністр. І я, звичайно ж, після такого дзвінка старався підготуватись до візиту як слід.

Тож я сказав і помічниці Анні Пискляровій і першому проректору Володимиру Грабку, щоб вони не придавали серйозного значення цьому дзвінку, оскільки, якби мiністр дійсно захотів приїхати саме до нас в університет, то нам би уже про це повідомили з міністерства. Тому що, висловлюючись армійською термінологією, не може бути такого, щоб про приїзд командувача армією до командира дивізії повiдомляла не повноважна особа із штабу армії, а каптенармус із комендатури міста, в якому розквартирована ця дивізія.

А Володимиру Грабку я порадив зателефонувати в обласне управління освіти і повідомити, що ми можемо прийняти міністра у себе 30 серпня і дати йому можливість виступити перед колективом на загальних зборах, а от 29 серпня в якості учасників зустрічі ми можемо забезпечити лише членів ректорату, Ученої ради та деканатів і ремонтних груп, оскільки викладачів 29 серпня в університеті ще не буде, а відкликати їх з відпустки на день раніше ми і юридичного права не маємо, і фізично це здійснити неможливо. І ректор саме 30 серпня буде обов’язково, про що знають у міністерстві, оскільки про це вказано у його заяві на відпустку. А 29 серпня у нього, як кандидата у народні депутати України від БЮТ, заплановані свої заходи, які він відмінити або перенести уже не встигне.

Але Станіслав Ніколаєнко, незважаючи на те, що перебуває у відпустці, до університету 29 серпня таки прибув. І Володимир Грабко влаштував йому зустріч з 150 представниками колективу — це були члени Ученої ради унiверситету та ректорату, члени директоратів інститутів та деканатів факультетів, а також члени ремонтних бригад. Півгодини він виступав, потім ще півгодини давав відповіді на запитання — тобто йому гріх скаржитись і на брак уваги, і на брак аудиторії. Зустріч виявилась наповненою і людьми, і інформацією. Не було лише мене. Але я у цей час робив теж саме, що і він — виступав перед аудиторією як кандидат в народні депутати України. Різниця лише у тому, що він є кандидатом від Соціалістичної партії і виступав у підпорядкованій йому установі, а я є кандидатом від Блоку Юлії Тимошенко і виступав за межами керованої мною організації.

Увечері цього ж дня, включивши телевізор, я послухав по місцевому телебаченню перспективи розвитку вищої освіти в Україні у викладі міністра.

Здивувала мене заява Станіслава Ніколаєнка, що саме завдяки йому у вищих навчальних закладах України державної форми власності піднята до 50 % від ліцензованого обсягу планка прийому на перший курс за державним замовленням. Але ж обсяги держзамовлення у ВНЗ у нинішньому році не збільшились, а нашому університету цей обсяг міністерством навіть зменшено з 745 до 735, тож Станіславу Ніколаєнку треба було сказати трохи інакше, а саме — що завдяки йому опущена до 50 % планка прийому на перший курс до державних вищих навчальних закладів тих осіб, які побажали навчатись на умовах надання платних послуг, тобто, за контрактом.

І, як наслідок, ці «понаднормовані абітурієнти» з державних ВНЗ пішли навчатись у приватні. Тож, хотів того Станіслав Ніколаєнко, чи ні, але, фактично, введенням 50-відсоткового обмеження для контрактників у державних ВНЗ, він виявився лобістом приватних вищих навчальних закладів.

Постскриптум: в одній із своїх попередніх книг я пропонував усі державні вищі навчальні заклади фінансувати за однаковими нормативами незалежно від того, навчають вони лише бюджетних студентів чи частина студентів у них є контрактниками. А додаткові гроші, отримані від контрактників в якості оплати за навчання, нехай ВНЗ використовують для нарощення матеріальної бази і виплати підвищеної зарплати викладачам. І тоді гарні ВНЗ, саме до яких віднесуть свої гроші контрактники, стануть ще кращими, а погані почнуть недораховуватись і бюджетників, і з часом самі по собі щезнуть. Варто відзначити, що і нинішній віце-прем’єр з гуманітарних питань Дмитро Табачник теж дотримується такої ж думки, про що він заявив на телепрограмі «Свобода слова», яка вийшла в ефір 31 серпня на каналі ICTV після 20-ї години 30 хвилин, і в якій взяли участь також міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко та президент НУ «КМА» В’ячеслав Брюховецький, який з 1-го вересня, тобто уже під час цієї телепередачі, що закінчилась біля 1-ї години ночі, пішов у відставку і став лише Почесним президентом Києво-Могилянської Академії, оскільки добіг кінця його статутний термін перебування на посаді президента.

До речі, мене дуже здивувало те, що В’ячеслава Брюховецького, з огляду на складення ним з себе функцій керівника університету, не виявилось ні в виборчих списках блоку НУНС, ні в виборчих списках БЮТ, адже він особисто виводив на Майдан під час Помаранчевої революції своїх студентів у перший же її день, і, на мій погляд, повинен був бути запрошеним у ряди однієї із цих помаранчевих сил у прохідну частину їхніх списків. Скоріш за усе, що лідери НУНС не запросили, припустивши, що його запросять лідери БЮТ, а лідери БЮТ подумали аналогічно. А сам він, як і я, напрошуватись не став. Але вінницький керівник штабу БЮТ Георгій Філіпчук мене запросив, а київські керівники штабів, мабуть, В’ячеслава Брюховецького запросити забули.

Версія для друку

Розділи книги
Передмова
Хто дбатиме про вищу освіту?
Політичні іскри від пожеж на Херсонщині
Провінційні особливості нинішнього святкування Дня Незалежності
Особливості цьогорічного святкування Дня Незалежності у Києві
www.mokin.com.ua
Міністр освіти і науки у Вінниці
Загальні збори колективу університету
Присудження Юлії Тимошенко звання «Почесний професор ВНТУ»
Посвята першокурсників у студенти
Юлія Тимошенко в університеті
Верховна Рада, Нестор Шуфрич та Микола Рудьковський «не здаються»
Атака комуністів
Трішки про події за кордоном
Поїздка до Києва
Особливості нинішньої передвиборчої агітації
Вибори
Післявиборні перемовини і очікування
Реакція на непряме звинувачення
Відповідь на звернення Тетяни Антонець до правоохоронних органів
Приємні новини
Ремонт
Тиждень на колесах
І навчальні плани підготовки програмістів у нас сучасні, і видумки Степанця про хабарництво не знайшли підтвердження
Звинувачення за межами логіки і законодавства
Старт Верховної Ради України 6-го скликання
Ніхто на права студентів оздоровлюватись в санаторії-профілакторії не посягає
Голодомор
27 листопада — червоний день БЮТівського календаря
Що скаже СБУ?
Нагорода
Перша перемога демократичної коаліції у парламенті, або Арсеній Яценюк — спікер
Переосмислення ролі передач Савіка Шустера і радіо «ЕРА»
Осічка
Прелюдія
Чи можуть прищепити учням несприйняття приниження принижені вчителі?
Юлія Тимошенко — прем’єр-міністр України
Повернення до традиції в призначенні міністра освіти і науки
Битва за бюджет
Чим ще запам’ятаються останні дні 2007 року?
Мені — 65
Репліки
Пляма
Фініш тримісячної податкової перевірки
Нарешті!
Науковий «лохотрон»
Лист у «Дзеркало тижня» Сергію Рахманіну
Віктор Балога відмежовується
А може це послання від Вищого Розуму?
У податкової перевірки відкривається «друге дихання»
«Валентинка» і її наслідки
Перша сходинка на тернистому шляху до наукового лауреатства
Газова атака на територію України як салют на честь нового «Газпромівського» Президента Росії
Запрошення міністра
Загальні збори Академії педагогічних наук України
Перша підсумкова колегія міністра Івана Вакарчука
Відкрите звернення до обласної прокуратури, управління по боротьбі з корупцією у Вінницькій області та обласного управління СБУ
100 днів уряду Юлії Тимошенко
Лист у відповідь народному депутату України Олегу Зарубінському
Університетські новини станом на 10.04.2008
Сенсаційна подія на освітянській і законодавчій нивах України
Кілька думок після шоу «Великі українці» на телеканалі «Інтер»
Яскраве свідчення примарності коаліційної вікторії
Студенти ВНТУ виходять на лід у новому льодовому палаці
Топ-200 за результатами 2007 року
Рокіровка по-російськи
Про перенесення спору з податківцями в суд
Перша перемога над податківцями
То хто ж вони — великі українці?
Леонід Черновецький знову мер Києва
Прорив інформаційної блокади
Відмова від участі в соціологічному проекті КМІС
Я — радник Прем’єр-міністра України
Обговорення проекту нової редакції закону про вищу освіту
Нарада голів спецрад Київського наукового регіону
Вінницькі податківці продовжують ігнорувати рішення суддів
Захист Ані
Провал штурму урядової фортеці
Пітсбург
З приходом нового начальника у Вінницькій обласній ДПА відношення до законів не змінилось
Стихія
Лист міністру стосовно проекту нових умов прийому до вищих навчальних закладів
Чергова війна на Кавказі — грузино-осетинська по формі, але грузино-російська по суті
Економічна оцінка загальнодержавної тестової технології вступу до вищих навчальних закладів
17-а річниця незалежності України
Звіт ректора про роботу у 2007–2008 навчальному році
Розширене засідання парламентського комітету з питань науки і освіти, присвячене захисту прав інтелектуальної власності
Політична криза в Україні
Справедливість є, і за неї варто боротись!
Підтримка Інституту гідробіології НАН України
Зустріч з Президентом
Післямова
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.