На мій погляд, переважна більшість громадян України у п’ятницю увечері 11-го квітня вмостилася біля телевiзорів з метою спостерігати на каналі «Інтер» телешоу Савіка Шустера «Великі українці», у якому були озвучені прізвища 100 історичних постатей, які на думку телеглядачів із числа тих, хто не полінувався зателефонувати на телестудію, є найбільш значимими у якомусь сенсі постатями в Україні, починаючи з Київської Русі і до наших днів.

Я теж дивився цю телепередачу, причому дивився від початку і до кінця, тож маю моральне право на висловлення і своїх кількох думок стосовно цього телешоу.

Коли Савік Шустер ще тільки розпочинав цей проект, після першої ж передачі я розмістив на моєму персональному сайті свою точку зору стосовно цього шоу. Основною тезою моєї точки зору було — такий проект має право на реалізацію, але «Великих українців», по-перше, треба визначати у номінаціях, наприклад, у таких десяти: «Великий державний діяч», «Великий національний ідеолог», «Великий полководець», «Великий письменник», «Великий спортсмен», «Великий тренер», «Великий учений», «Великий керівник колективу», «Великий релігійний дiяч», «Великий митець». А по-друге, «Великих українців» треба визначати, виходячи з їхнього вкладу у велич України.

При такому підході до списку 100 «Великих українців» очевидно не попав би вождь російського пролетаріату Володимир Ленін, який ніколи не був в Україні, своїми рішеннями про продовольчу розверстку довів у 20-і роки XX сторіччя сотні тисяч українців до голодної смерті і був керівником держави, яка військовою силою позбавила Українську Народну Республіку незалежності. Не попав би до цієї сотні і Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв, по волі якого більше сотні тисяч українських юнаків у солдатських шинелях повернулись з Афганістану скаліченими, а майже 20 тисяч загинули. До речі, на мій погляд, через 5–7 років, коли підуть із життя колишні комуністичні партійні керівники різних рангів, випестувані в КПРС, яким сьогодні уже під або за 80, до цієї сотні уже не попаде і нинішній керівник українських комуністів Петро Симоненко, який уже не є авторитетом навіть для переважної більшості його колишніх комсомольських соратників, котрі пішли в політику і бізнес під не комуністичними стягами. Але сьогодні Петро Симоненко у списку 100 ще є.

А першу десятку «Великих українців» Савік Шустер виголосив в алфавітному порядку у такому складі: учений в галузі медичної кібернетики та видатний хірург Микола Амосов, футбольний тренер Валерій Лобановський, державний діяч і полководець Богдан Хмельницький, письменники Іван Франко, Леся Українка і Тарас Шевченко, національні ідеологи Степан Бандера та В’ячеслав Чорновіл, учений в галузі філософії Григорій Сковорода, державний діяч князь Ярослав Мудрий.

Не маючи нічого проти того, щоб більшість із тих осіб, які увійшли до списку 100, визнавались «Великими українцями», я вважаю, що певні маніпуляції при підрахунку телефонних і СМС голосів були. Ну, наприклад, я не думаю, що до цих 100 за голосами не попав екс-голова Верховної Ради України і лідер соціалістів Олександр Мороз, адже він був і керівником більшості (групи-239) у тому складі парламенту, який проголосив Україну незалежною державою, і керував парламентом під час прийняття нині діючої Конституції України. Тож, думаю, що він був або із цих 100 викреслений за чиєюсь вказівкою, або ігнорувались при підрахунку подані за нього голоси. Не впевнений я і у тому, що при нинішній непопулярності Віктора Ющенка в народі за нього було віддано більше голосів, ніж за популярну Юлію Тимошенко. Але ж у списку 100 «Великих українців» Віктор Ющенко йде під номером 20, а Юлія Тимошенко під номером 21. При нинішній популярності Юлії Тимошенко, я думаю, вона взагалі увійшла в першу десятку, але її хтось, аби не дратувати Віктора Ющенка, розмістив після нього.

Навряд чи об’єктивним явищем є і поява серед 100 «Великих українців» досить посередніх, як на мій погляд, співаків Олега Скрипки та Славка Вакарчука. Думаю, що не обійшлося і без керованого телефонного голосування на металургійному заводі імені Ілліча за його колишнього директора, а нині голову Наглядової ради Бойка.

Але, незважаючи на всі огріхи, на мій погляд, цей телевізійний проект Савіку Шустеру вдався. І користь від нього громадянам України є. Принаймні, більше цікавитимемось історією рідної землі. І ніякого поглиблення розколу між Сходом і Заходом України він не викличе. А навпаки, змусить багатьох на Сході України замислитись над тим, хто такі Євген Коновалець і Роман Шухевич і чому їх так високо поціновують на західних землях. І в свою чергу, змусить багатьох на Заході України замислитись над тим, чому східняки поціновують Олега Кошового і Олексія Стаханова, незважаючи на сумніви щодо їхніх заслуг. І поглиблення цього розуміння буде сприяти зміцненню єдності України.

Я ж зателефонував на «Інтер» по номеру 8-900-451- 10-07, віддавши тим самим свій голос за Богдана Хмельницького як за самого великого із великих.