У вівторок 2-го вересня розпочала свою роботу, повернувшись з канікул, Верховна Рада України.

На початку цієї сесії збирався виступити перед парламентарями Президент України Віктор Ющенко, але після початку ранкового пленарного засідання стало відомо, що він вирішив перенести свій виступ на один із подальших днів.

У перший же день роботи народні депутати України продемонстрували надзвичайно високу продуктивність — зранку вони віддали свої голоси за проекти двох законів, що підсилюють захист шахтарської праці та вводять нові рівні заробітної плати для працівників бюджетної сфери, і обрали пакетом представника фракції БЮТ Миколу Томенка заступником, а представника фракції регіонів Олександра Лавріновича першим заступником Голови Верховної Ради України, проігнорувавши пропозицію комуністів обрати першим заступником спікера комуніста Адама Мартинюка. А на вечірньому засіданні парламентарі, більше ніж 300 голосами, спочатку подолали президентське вето на закон про спеціальні слідчі комісії, а потім, більше ніж 300 голосами, підтримали проект закону про зміни до закону про Кабінет Міністрів України, проект закону про внесення змін до закону про Конституційний Суд України та проект закону про зміни до закону про Службу безпеки України. За проекти усіх цих законів дружно проголосували народні депутати і від Партії регіонів і від БЮТ.

Але частину робочого часу парламентарі витратили без користі на обговорення 11 проектів постанови про оцінку грузино-російсько-осетинського конфлікту, після якого проголосованою позитивно не була жодна із цих постанов, навіть такі помірковані — про визнання неприйнятним розв’язання конфліктів між народами методом війни та гарантування цілісності державам після вичерпання конфлікту, які були запропоновані БЮТ і Блоком Литвина, не кажучи уже про такі радикальні — з одного боку, запропоновані Партією регіонів та комуністами, що містили в собі засудження вторгнення Грузії до Південної Осетії і підтримку Росії у її визнанні незалежними державами Південної Осетії та Абхазії, а з іншого боку запропоновані народними депутатами від пропрезидентського Блоку НУНС, що містили в собі підтримку Грузії і засудження дій Росії по вторгненню на грузинську територію і визнання незалежності таких частин Грузії, як Південна Осетія та Абхазія.

У перерві засідання народні депутати від НУНС зажадали від БЮТ зібратись разом і виробити спільну позицію в голосуванні по постанові стосовно кавказького конфлікту та по проектах законів про внесення змін до законів про Кабмін, про КСУ і про СБУ. Але бютівці відмовились підтримувати спільну позицію до тих пір, поки Віктор Ющенко, керівники його секретаріату та фракції НУНС не спростують і не принесуть вибачення за публічні виступи і направлення до СБУ матеріалів стосовно Юлії Тимошенко, в яких вони звинувачують її у зраді національних інтересів. І, оскільки спростування і вибачення не надійшли, то у другій половині дня бютівці разом з регіоналами дружно проголосували за прийняття усіх тих законів, про які мова йшла вище.

Після подолання президентського вето на закон про спеціальні слідчі комісії, фактично, розблоковується процедура висловлення імпічменту президенту держави, прийняття змін до закону про Кабмін повертає частину повноважень від президента назад до прем’єр-міністра, прийняття змін до закону про КСУ позбавляє президента безпідставно і по кілька разів своїми указами відміняти постанови уряду, а прийняття змін до закону про СБУ виводить цю службу із одноосібного підпорядкування президенту і розповсюджує на неї вплив парламенту.

Увечері цього ж таки 2-го вересня фракція НУНС, яка у вечірньому засіданні парламенту демонстративно не брала участь, зібравшись на своє фракційне засідання, постановила вийти із демократичної коаліції з БЮТ, оскільки вона вважає зрадою голосування бютівців разом з регіоналами за прийняття змін до законів про Кабмін, про КСУ та про СБУ і подолання президентського вето на закон про спеціальні слідчі комісії, а також відмову від підтримки радикального проекту постанови по кавказькому конфлікту, що однозначно засуджує Росію, запропонованої Блоком НУНС. За вихід з демократичної коаліції із 64 присутніх на фракційному засiданні проголосували 39 народних депутатів від НУНС. Або утримались, або проголосували проти народні депутати від «Народної самооборони» та від Народного руху України, які входять до Блоку НУНС. Оскільки всього фракція НУНС налічує 72 народні депутати, то рішення цього зібрання є легітимним. Пізно увечері про вихід парламентської фракції НУНС із демократичної коаліції оголосив перед телекамерами її лідер В’ячеслав Кириленко.

А наступного дня — у середу 3 вересня о 12 годині дня перед телекамерами виступив Президент України Віктор Ющенко, який піддав критиці позицію БЮТ і Юлії Тимошенко і заявив, що в разі, якщо протягом 10 днів парламентська фракція БЮТ не змінить своєї позиції і парламентська фракція НУНС не відкличе своєї заяви про вихід із демократичної коаліції, то демократична коаліція буде розпущена і почнеться 30-денний термін, відведений для створення нової парламентської коаліції. І в разі, якщо нова парламентська більшість не буде створена, президент розпустить і цей парламент, що призведе до проведення нових дострокових парламентських виборів. До кінця цього дня з телеекранів виступили сила-силенна політиків, урядовців, журналістів, політологів з прогнозами про подальший розвиток подій та про імовірність можливих конфігурацій нової більшості у варіантах ПР-БЮТ і ПР-НУНС. На вимогу президента засідання уряду покинули міністри, призначені за квотою НУНС, котрих він покликав у цей же час до себе на нараду. Але міністр внутрішніх справ Юрій Луценко відмовився покинути засiдання уряду, тож із 24 членів Кабміну в засіданні взяли участь 13, що придало його рішенням легітимність. Цього дня народні депутати від НУНС, окрім Анатолія Гриценка, знову не брали участь в засіданнях Верховної Ради України.

А ще через день до Києва прибув віце-президент США Дік Чейні, який зустрівся окремо і з Юлею Тимошенко, і з Віктором Ющенком і мав з ними розмови протягом приблизно однакового часу — з прем’єр-міністром трохи менше години, а з президентом трохи більше години.

Цього ж дня за пропозицією народного депутата від Партії регіонів Володимира Сивковича та народного депутата від НУНС Володимира Стретовича Верховна Рада України 323 голосами прийняла звернення до Президента України Віктора Ющенка з вимогою звільнити з посади керівника його секретаріату Віктора Балогу, який є ініцiатором усіх нападок на Юлію Тимошенко з боку президентського оточення в секретаріаті та у парламенті.

У п’ятницю 5-го вересня парламент закінчив перший сесійний тиждень і наступного тижня буде працювати в комітетах.

Постскриптум 1: мабуть, до числа важливих подій цих буремних у політичному відношенні днів слід віднести і те, що політрада Партії регіонів виключила зі своїх лав Секретаря РНБОУ Раїсу Богатирьову за те, що, перебуваючи тиждень тому у США, вона заявила, що заява Віктора Януковича про підтримку дій Росії у Південній Осетії зокрема і у Грузії взагалі під час грузино-осетинського конфлікту, то є не думка партії, а його особиста. І оскільки Раїса Богатирьова входить в оточення мільярдера Ріната Ахметова, який вважається тіньовим лідером Партії регіонів, то факт її виключення з партії можна сприймати як підтвердження того, що у цій партії віднині є одноосібний лідер — Віктор Янукович, який 5-го вересня оголосив, що у майбутньому він планує стати президентом держави.

Постскриптум 2: у понеділок 8-го вересня, виступивши перед телекамерами, Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко звернулась до Президента України Віктора Ющенка з пропозицією закликати пропрезидентську парламентську фракцію НУНС відізвати заяву про вихід з демократичної коаліції і відновити єдність цієї коаліції. У свою чергу Юлія Тимошенко пообіцяла, що в разі відновлення єдності демократичної коаліції і не створення перешкод роботі уряду з боку президентського секретаріату, вона не буде виставляти свою кандидатуру на майбутніх президентських виборах і підтримає кандидатуру Віктора Ющенка.

Цього ж дня увечері, у передачі «Свобода слова» на каналі ICTV, Юлія Тимошенко оприлюднила текст документу, яким, з подачі президентського секретаріату, СБУ вимагала від Генеральної прокуратури України порушити кримінальну справу за проведення прем’єр-міністром, з їх точки зору, антидержавної діяльності, і блискуче спростувала усі наведені аргументи. Потім вона зачитала ще й відповідь Генеральної прокуратури, у якій стверджувалось, що підстав для порушення кримінальної справи проти Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, виходячи з цього послання соратників Президента України Віктора Ющенка, немає.

Слухаючи Юлію Тимошенко у цей вечір, я ще більше переконався у тому, що сьогодні рівного їй полеміста в українській політиці немає.

До речі, ведучий передачі Куликов запропонував цього вечора глядачам телефоном дати відповідь на три запитання: 1). Чи вважають вони, що для виходу з політичної кризи в Україні потрібно проводити дострокові парламентські вибори? 2) Чи виходом є створення нової парламентської коаліції у складі ПР і НУНС? 3) Чи виходом є створення нової парламентської коаліції у складі БЮТ і ПР? — Перший варіант подолання політичної кризи підтримали 7 % тих, хто зателефонував до студії, другий варiант — 1 %, а за третій варіант висловились 92 %.

Сама ж Юлія Тимошенко вважає, що оголошення нових дострокових парламентських виборів — це продовження і збільшення хаосу в державі. На її погляд, вихід із політичної кризи треба шукати або в поверненні НУНС до демократичної коаліції у парламенті, або в створенні нової парламентської коаліції. Завершила вона свій виступ в програмі «Свобода слова» зверненням до Президента України Віктора Ющенка і його соратників відновити демократичну коаліцію без пред’явлення ультимативних вимог відмовитись від підтримки тих законів про зміни до законів про Кабмін, про КСУ, про СБУ і про спеціальні слідчі комісії, які прийняті у Верховній Раді України, завдяки спільній підтримці їх голосами народних депутатів від БЮТ і ПР, ідеї яких до того, як стати президентом, підтримував і Віктор Ющенко, і які чітко розмежовують повноваження усіх гілок влади і визначають ступінь відповідальності кожної з них, чого сьогодні немає.

Цікавою є думка Юлії Мостової і Сергія Рахманіна, якою вони закінчують свою статтю «Будем донашивать» у № 33 від 6 вересня 2008 року газети «Зеркало недели» — цитую мовою оригіналу: «Безусловно, проведение досрочных выборов было бы самым честным способом выхода из ситуации — не могут решить политики, так пусть решает народ. Но результаты выборов мало в чем будут отличаться от тех, которые есть сегодня и откроют перед нами те же возможности, что существуют сейчас: либо Балога и Колесников превратят Украину в подсобку (а за пустые прилавки будет отвечать Литвин), либо Тимошенко и Янукович поселят страну в сейф, либо Ющенко и Тимошенко продлят пребывание государства в сумасшедшем доме».

Постскриптум 3: у вівторок 9 вересня міністр оборони України Юрій Єхануров перед телекамерами оголосив, що на утримання армії уряд не виділяє достатньо коштів, і на ті кошти, що ще є, можна прогодувати армію лише два тижні. Після цієї заяви, хочеш не хочеш, а виникають одразу три запитання до Юрія Єханурова: 1) Чому його попереднику міністру оборони Анатолію Гриценку коштів вистачало, щоб прогодувати армію до кінця року, незважаючи на те, що рік тому їх на утримання армії виділялось із бюджету менше, і сама армія, яка щороку скорочується, була більшою? 2) Якщо коштів недостатньо, то навіщо було викидати 75 мільйонів гривень на підготовку і проведення військового параду на День незалежності, проти чого виступала Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко? 3) Чи не є ця заява міністра оборони спробою перекласти вину за недостатнє фінансування армії, що закладене у бюджеті, проект якого було підготовлено ще попереднім урядом, на нинішнього прем’єр-міністра в розрахунку на те, щоб армія залишилась в казармах, якщо президент прийме рішення розв’язати нинішню політичну кризу силовим методом за допомогою внутрішніх військ?

Постскриптум 4: у вівторок 9 вересня у Парижі відбувся самміт «Україна-Євросоюз», на якому вирішувалось питання надати Україні статус асоційованого члена Євросоюзу, чи ні. Напередодні керівники Євросоюзу висловлювались за те, щоб на цьому самміті Україну представляли і Президент Віктор Ющенко, і Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, але Віктор Ющенко, як найвища посадова особа, яка за Конституцією України відповідає за міжнародні зв’язки, вирішив представляти нашу державу одноосібно.

Асоційованого членства на цьому самміті Україні надано не було, а лише пообіцяно, що в разі позитивних процесів розвитку нашої держави воно може бути надане через рік.

Віктор Ющенко на заключній прес-конференції оцінив таке рішення як великий здобуток на шляху України до Євросоюзу.

Слухаючи його, я згадав останній виступ гумористів з «Вечірнього кварталу», які в пародії на нашого президента вклали йому в уста висловлювання, що є великою перемогою сам факт того, що хоч нас і не включили до ПДЧ стосовно членства в НАТО, але ж поговорили про це і пройшли поряд.