У п’ятницю 14 грудня о 10 годині 10 хвилин спікер Арсеній Яценюк відкрив ранкове засідання парламенту. Зареєструвались 268 депутатів.

Спікер пояснив, що, оскільки подання президента держави на призначення прем’єр-міністра необхідно розглянути у 5-денний термін, який добігає кінця по календарних днях у неділю, а по робочих у сесійному залі — у вівторок 18 грудня, то демократична коаліція вимагає це питання поставити у порядок денний уже сьогодні. Цьому сприяє ще й те, що Партія регіонів так до цього часу і не подала свої кандидатури для роботи в комітетах парламенту, тож питання затвердження комітетів і їх керівників розглянутим зараз бути не може.

Повідомив Арсеній Яценюк і про те, що демократична коаліція наполягає на голосуванні руками, що не заборонено регламентом роботи Верховної Ради України, але потребує депутатського погодження

Під час цього вступного слова спікера фракція регіонів, хоча і не зареєструвалась, подала записку про надання 30-хвилинної перерви для консультацій. Її підтримали і комуністи, тож Арсеній Яценюк оголосив перерву на 30 хвилин, яка триває уже більше години.

Знову з’явився Арсеній Яценюк на своєму спікерському місці о 14 годині 20 хвилин. Він оголосив продовження ранкового засідання парламенту і повідомив, про що дійшли згоди члени Погоджувальної комісії. Тож Верховній Раді України пропонується у вівторок 18 грудня розпочати сесійний день за таким порядком денним:

1. Розгляд подання Президента України Віктора Ющенка про призначення Юлії Тимошенко на посаду прем’єр-міністра України.

2. В разі позитивного голосування по кандидатурі Юлії Тимошенко — увільнення Віктора Януковича від виконання обов’язків керівника уряду.

3. Прийняття постанови про припинення повноважень нині діючого уряду.

4. Прийняття постанови про призначення нового складу Кабінету Міністрів України.

5. Прийняття постанови про складання депутатських повноважень народними депутатами України, які увійдуть до складу нового уряду.

6. Обрання першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України.

7. Прийняття постанови про призначення голів і заступників голів парламентських комітетів.

Після оголошення порядку денного роботи парламенту на 18 грудня Арсеній Яценюк поставив його на голосування.

«За» проголосували 274 народні депутати. Голосували «За» усі присутні в залі народні депутати окрім членів фракції регіонів — ця фракція дала «0» голосів «За». Але, наголошую, «За» голосували не лише члени демократичної коаліції, але і комуністи, і члени фракції Блоку Литвина.

Після цього голосування Арсеній Яценюк повідомив, що члени демократичної коаліції наполягають на проведенні голосування по кандидатурі Юлії Тимошенко і складу нового уряду в ручному режимі, шляхом зачитування прізвищ народних депутатів по алфавіту, їх вставання і підняття руки з підтвердженням голосом біля пультового мікрофона в разі голосування «За» і не вставання, не підняття руки і підтвердження своєї позиції голосом біля пультового мікрофона в разі голосування «Проти». Голоси і руки підраховуватиме Лічильна комісія парламенту. Необхідних за регламентом 150 підписів народних депутатів про розгляд цього питання є. Тож він ставить на голосування це питання.

«За» проголосували 253 народні депутати — члени демократичної коаліції та комуністи, а фракції регіонів і Блоку Литвина одноголосно проголосували «Проти».

На цьому Арсеній Яценюк закрив засідання і оголосив перерву до вівторка 18 грудня.

Після цього, при нинішньому розкладі голосів, аби Юлії Тимошенко стати у вівторок 18 грудня прем’єр-мінiстром України, необхідно виконання лише однієї умови — щоб нічого катастрофічного не сталося до вівторка з жодним представником демократичної коаліції, голосів яких достатньо для позитивного голосування.

А о 15 годині 15 хвили цієї ж п’ятниці в актовому залі нашого університету розпочалися урочистості, присвячені 40-річчю від року створення Інституту електроенергетики та електромеханіки, який у свій час стартував як енергетичний факультет Вінницького філіалу Київського полiтехнічного інституту. Першим деканом цього факультету був доцент Давид Налбандян, нині уже покійний, а другим деканом і нинішнім директором інституту — професор Микола Свиридов — випускник першого набору на цей факультет. Привітати Альма-матер прийшли інші випускники цього першого набору, багато з яких нині посідає керівні посади в електроенергетичній галузі нашої держави і області — серед них ми побачили і Генерального директора Південно-Західної енергетичної системи Навроцького, і Генерального директора ВАТ «Вінницяобленерго» Ніцака, і технічного директора цієї енергетичної компанії Волкова, і багато інших провідних енергетиків країни, серед яких не можу не відзначити хоч і не нашого випускника, але доброго друга університету і частого керівника у нас Державними екзаменаційними комісiями, колишнього Генерального директора ВАТ «Вінницяобленерго», а нині Генерального директора міжобласного підприємства високовольтних мереж Бірюкова.

Урочистості пройшли у теплій дружній обстановці з численними нагородами викладачів і студентів інституту та подарунками від випускників.

Оскільки я колись був завідувачем кафедрою у цьому інституті, а нині паралельно з виконанням обов’язків ректора університету виконую також і професорські обов’язки у цьому інституті, то його директор, професор Свиридов нагородив Почесною грамотою і мене. До речі, у цьому ж інституті на посаді доцента кафедри електромеханічних систем автоматизації працює і мій молодший син Олександр.

Цього ж дня увечері я знову вирішив подивитись передачу «Свобода Савіка Шустера», оскільки попередньо довiдався, що на передачу прийде міністр транспорту і зв’язку Микола Рудьковський і дасть пояснення з приводу висунутих йому Службою безпеки України звинувачень по факту незаконного використання значної суми бюджетних коштів.

Микола Рудьковський дійсно на передачу Савіка Шустера прийшов і спробував переконати аудиторію, що усі звинувачення, висунуті йому в СБУ, обумовлені бажанням з ним поквитатись за його принципову позицію в кадрових питаннях. Але він підтвердив інформацію про те, що літав до Парижа чартерним приватним рейсом, за який було заплачено 400 тисяч бюджетних грошей, і не спростував інформацію про те, що у цій поїздці його супроводжувала молода особа, яка в минулому була володаркою титулу «Міс Україна» і яка до офіційної мети його поїздки до Парижа відношення не мала та за переліт цим літаком в обох напрямках не платила. Порушена кримiнальна справа, ведеться слідство, з Миколи Рудьковсього слідчий СБУ після двогодинного допиту взяв підписку про невиїзд. До речі, по першому виклику на допит кілька днів тому Микола Рудьковський до СБУ не з’явився, що послужило приводом для появи в ЗМІ інформації про те, що він утік за кордон. Але, як пояснив сам Микола Рудьковський у Савіка Шустера, він нікуди не тікав, а перебував у той день у Москві, у відрядженні. Але мені особисто не віриться, що Микола Рудьковський у цьому випадку буде покараний, адже він умудрявся викручуватись і з більш складних ситуацій — і тоді, коли стало відомо, що він допоміг колишньому президентському охоронцю Миколі Мельниченку втекти до Польщі разом з його «піддиванними» плівками, а у його комп’ютері СБУ виявило частину змісту цих плівок, і тоді, коли він «привіз» до Києва туркменських дисидентів, що викликало різкий протест офіційних властей Ашхабада і поставило нас на грань розриву дипломатичних відносин з країною, яка була і є для нас основним постачальником природного газу. Зійшло з рук йому і те, що він, вигравши вибори міського голови Чернігова, так і не приступив до виконання обов’язків мера, а подався до Києва у Верховну Раду, до якої він пройшов за списком Соціалістичної партії України, і роботу у якій дуже скоро обміняв на посаду міністра транспорту і зв’язку, перед цим умовивши лідера соціалістів Олександра Мороза «кинути» демократичну коаліцію і перекинутись разом зі своєю партією до табору регіоналів Віктора Януковича і комуністів Петра Симоненка, створивши разом з ними так звану антикризову коаліцію. А, якщо ж звинувачення Миколі Рудьковському будуть усе-таки висунуті, то, на мій погляд, він миттєво опиниться там, де опинились і колишній міністр внутрішніх справ, і колишній керівник знаменитої «ДУСі», і колишній мер Одеси, тобто, в Росії, яка його, як і їх, Україні не видасть. Тож за долю Миколи Рудьковського можна не хвилюватись ні його родичам, ні його друзям. Він із тих, хто і в вогні не горить, і в воді не тоне, оскільки має в якості ангела-хранителя шестикрилого серафима.