7-го травня 2008 року у Москві був приведений до присяги третій президент Росії Дмитро Медведєв — наймолодший (42 роки) на момент прийняття присяги і найнижчий (162 сантиметри) із усіх перших керівників Російської Федерації у післясталінський період. До речі, мало відрізнялись від нього ростом Микола Другий, Володимир Ленін та Йосип Сталін, за часів правління яких у Росії та за її межами було пролито найбільше крові. Тож, виходячи з цього критерію, під який, між іншим підпадає і Наполеон, росіян чекає не надто райдужна перспектива, особливо з оглядки на те, що уже на другий день після цього — 8-го травня 2008 року за представленням Дмитра Медведєва Державна Дума Росії затвердила прем’єр-мінiстром цієї держави екс-президента Володимира Путіна, трохи вищого за екс-першого віце-прем’єр-міністра Дмитра Медведєва зростом, але не набагато, під час президентства якого у тій частині цієї федерації, яка називається Чечнею, теж пролилось немало крові. Тож тепер Росія матиме політиків миколо-ленінськи-сталінського зросту одразу на обох чільних посадах, що у мене — жителя сусідньої держави викликає тривогу як за долі росіян, так і за долі людей, котрі проживають в зоні так званих «життєвих інтересів» Російської Федерації, яка знову поставила за мету стати світовою супердержавою на кшталт Радянського Союзу та США, і яка уже устами свого начальника Генерального штабу пообіцяла вжити будь-яких заходів, до військових включно, до України в разі, якщо всупереч побажанням російських політиків, наша держава продовжуватиме рух у напрямку вступу до НАТО та Європейської спільноти держав. А Володимир Путін, вступаючи на посаду прем’єр-міністра, пообіцяв думцям, що докладе усіх сил, аби якомога скоріше внутрішній валовий продукт Росії досяг рівня ВВП Великобританії, та засмутив їх повідомленням про те, що видобуток нафти у Росії падає і, як наслідок, зменшується потік нафтодоларів, для відновлення якого потрібні значні інвестиції у нафтову галузь економіки.

Ну, сміх та й годі! Росія, яка ставить за мету догнати за рівнем ВВП лише одну із 25 держав Європейського Союзу, котрий інтегрально ще не досяг рівня США, вимагає відношення до себе як до США! І це на фоні того, що строк експлуатації діючих російських ракетних комплексів з ядерними боєголовками та атомних підводних крейсерів скоро добіжить кінця, а надходження з державної казни на створення нових для заміщення тих, що вибувають, з дня розвалу Радянського Союзу лише зменшуються. А також на фоні того, що половину всього, потрібного росіянам для поновлення ракетного щита держави, було створено і виготовлено в Україні.