Сьогодні — у вівторок 16 вересня 2008 року в київському палаці «Український дім» об 11-й годині ранку повинна була розпочатись зустріч Президента України Віктора Ющенка з главами обласних державних адмінiстрацій, керівниками обласних управлінь освіти, керівниками національної та галузевих академій наук і ректорами вищих навчальних закладів України на Всеукраїнській нараді «Рівний доступ до вищої освіти», на яку було запрошено і мене факсом, що надійшов до університету у понеділок о 12-й годині.
Як правило, міністерство запрошення на наради надсилає, як мінімум, за три дні, а то і за тиждень. Тож нинішнє запрошення на зустріч з президентом менше ніж за добу, до того ж факсом, свідчить про те, що ця зустріч не планувалась заздалегідь, а про її проведення президентом було прийнято рішення лише вчора.
Ці нотатки я кладу на екран свого ноутбука безпосередньо на зустрічі, тобто, веду їх у формі репортажу з місця події в темпі процесу.
На годиннику 11 годин 15 хвилин — концертний зал «Українського дому», що вміщує 500 осіб, уже заповнений процентів на дев’яносто, але президента ще немає.
Сидимо, вивчаємо матеріали, які нам роздали при реєстрації. Із цих матеріалів витікає, що Україна має 236 ВНЗ III-IV рівнів акредитації державної та комунальної форм власності і 115 приватної, серед яких у держави є 150 університетів, 48 академій та 44 інститути, а приватні підприємці мають у своїй власності 42 університети, 9 академій і 80 інститутів. Цифри трошки не стикуються, але я їх сам приводити у відповідність не маю права, оскільки цитую офіційні документи. Крім того, Україна має 466 ВНЗ I-II рівнів акредитації (коледжі, технікуми, училища) державної форми власності та 87 приватної. Тож сумарно в Україні є 904 ВНЗ I-IV рівнів акредитації.
Із зведеного державного бюджету на 2008 рік на освіту виділено 38,8 млрд грн, із яких 11,6 млрд грн складає фінансування вищої освіти, але слід зазначити, що у цих показниках враховані і власні надходження навчальних закладів, які вони мають за рахунок надання платних послуг.
Сумарно в усіх ВНЗ III-IV рівнів акредитації серед викладачів є 7 % докторів наук і стільки ж процентів професорів, а також 28 % кандидатів наук та 22 % доцентів. До речі, у нашому університеті на сьогоднішній день ці показники є такими: доктори наук — 8,92 %, професори — 8,39 %, кандидати наук — 52 %, доценти — 38,8 %. Тобто, в нашому університеті на 1,92 % більше докторів наук чим в середньому по Україні, на 1,39 % більше професорів чим в середньому по Україні та на 24 % більше кандидатів наук і на 16,8 % більше доцентів.
Об 11 годині 25 хвилин в зал заходить Президент України Віктор Ющенко в супроводі віце-прем’єра Івана Васюника та міністра освіти і науки Івана Вакарчука. Усі встають, лунають аплодисменти, половина залу не аплодує.
Віктор Ющенко одразу ж починає свій виступ під девізом «Якість освіти — національний пріоритет». Він повідомляє, що в результаті сьогоднішнього обговорення буде видано президентський указ, проект якого уже є, але він може бути доповнений цікавими пропозиціями, які пролунають під час обговорення.
Президент наголосив на тому, що в України є лише один напрямок розвитку — до Європи, до набуття членства у Європейському Союзі. А щоб інтегруватись в ЄС потрібно інтегруватись у першу чергу в освітній галузі. Тож усі параметри Болонського процесу до 2010 року в Україні необхідно досягти. Навів президент приклади і інших напрямів інтеграції. На його думку, варто так побудувати навчальний процес, щоб наші фахівці були конкурентоспроможними у Європі. Потрібно відмовитись від підготовки спеціалістів за спеціальностями, які нікому не потрібні. Оскільки освіта є національним пріоритетом, то держава фактично подвоює обсяги фінансування освіти щороку, витрачаючи на це 6 % ВВП. Піднято статус викладача вищої школи завдяки впровадженню єдиної тарифної сітки, яка чітко диференціює заробіток за рівнями кваліфікації і дозволяє щороку його підвищувати.
На думку президента, зовнішнє тестування — це найвище досягнення в реформуванні освіти, націлене на рівний доступ до вищої освіти усім дітям та боротьбу з корупцією. Сприймалось це складно, і по-сьогодні є негативні коментарі. Але спасибі ректорам, які перебороли в собі старі стереотипи і виконали свої обов’язки чесно. Тим ректорам, які не підкорились встановленим правилам, міністерство зобов’язане дати належну оцінку і прийняти стосовно них відповідні рішення.
Президент вважає, що саме завдяки реформі вступу у цьому році до ВНЗ вступили 2,5 % інвалідів 1-ї і 2-ї груп та 1,6 % дітей-сиріт, що відповідає європейським стандартам, де дітям важкої долі приділяється особлива увага. За це ректорам особлива подяка. Президент попросив, також, звернути увагу на дітей із багатодітних сімей.
Не розкриваючи конкретно, Віктор Ющенко згадав і про недоліки, які мали місце при впровадженні тестування. Згадав і про те, що чотири ректори, які допустили порушення встановлених правил прийому, отримали догани. Він зобов’язав міністра при підготовці до тестування у наступному році усунути усі ті недоліки, що мали місце під час проведення тестування цього року.
Сьогодні в Європі широко розповсюджена система обміну студентами між університетами — кожен 4-й студент там протягом реалізації програми підготовки навчається як мінімум у двох університетах. Треба і нам до цього йти.
Особливий акцент надав Віктор Ющенко навчанню українською мовою. Без рідної мови не може бути ідентифікації нації. Це норма Конституції України. Це обов’язок ректорів. Це фактор патріотичного виховання.
Потім президент охарактеризував стан науки у вищих навчальних закладах і звернув увагу на те, що у 50 % університетів науки немає. Потрібно розвивати наукові дослідження, без цього не може бути якісної підготовки спеціалістів.
На жаль, не всі студенти, які потребують гуртожитку, мають можливість його отримати (серед малозабезпечених відзначив і Вінницьку область). В якості коментаря я нагадаю, що в нашому університеті місцем у гуртожитку забезпечені усі бажаючі, за винятком тих, які були виселені з гуртожитків за порушення правил проживання в них.
На думку президента, потребує серйозних змін мережа ВНЗ, яка налічує їх аж 904. Але в європейському розумінні ми їх маємо в околі 500. Розвинені європейські країни їх мають набагато менше з набагато більшою кількістю студентів. У нас в середньому 6000 студентів в університеті, в європейських країнах студентів в університеті є в середньому 30000. Міністерству слід зайнятись реформами у цьому напрямку. Потрібно відмовитись від галузевого розкиду ВНЗ — такого немає в розвинених країнах. І питання автономії ВНЗ може розглядатись лише в контексті їх укрупнення і оптимізації.
Президент звернувся до ректорів з вимогою побороти корупцію під час екзаменаційних сесій. Ті ректори, які не будуть ефективно боротись з корупцією, повинні бути заміненими на людей, здатних побороти корупцію.
На цьому Віктор Ющенко завершив своє вступне слово і надав слово міністру Івану Вакарчуку. Годинник показав 12 годин 30 хвилин.
Міністр почав свою доповідь з тестової технології вступу до ВНЗ. Наголосив, що цю технологію підтримують 72 % населення. Це найбільш суттєва реформа в освітній галузі. Далі Іван Вакарчук навів числові характеристики усього процесу тестування. Далі міністр, не називаючи прізвищ, піддав критиці тих осіб, які продовжують вишукувати недоліки в тестовій технології. Недоліки будуть усунуті. Є проект нових правил, який проходить експертизу в міністерстві юстиції, в якому враховані недоліки.
Потім міністр перейшов до питання оптимізації мережі ВНЗ. Звернув увагу на величезну кількість відокремлених підрозділів ВНЗ, число яких уже перевалило за 1000, в яких не може бути забезпечена якість освіти в принципі.
Закликав Іван Вакарчук до розуміння кроків міністерства в напрямку передачі ВНЗ з галузевого підпорядкування до Міністерства освіти і науки. А далі він у своїй доповіді звернув увагу на наступне.
Треба підвищити вимоги до написання підручників і навчальних посібників, а без їх наявності не слід розглядати питання про присвоєння викладачам ВНЗ вчених звань.
Активне використання української мови в навчальному процесі — це вимога часу.
Потрібно повернутись обличчям і в школах, і у ВНЗ до математичних і природничих наук, оскільки гуманітаризація боляче вдарила по їх вивченню. А без знання математики і природничих наук неможливо підготувати якісного спеціаліста.
Університетом не можна називатись, якщо в ньому немає серйозних наукових досліджень. А про яку науку можна говорити в карликових університетах на карликових кафедрах?
Потрібно активізувати підтримку наукових досліджень, що проводяться молодими вченими та обдарованою студентською молоддю, потрібно насичувати провідні університети сучасним науковим обладнанням.
Міністерством розроблено і направлено для погодження новий варіант закону про зміни до закону про вищу освіту. По перерахованих міністром основних характеристиках я зрозумів, що нічого з того, що пропонував до цього закону я, до нього включено не було.
Завершив міністр свій виступ о 12 годині 52 хвилини висловленням подяки усім ректорам та зверненням до президента, щоб той одразу ж підписав закон про зміни до закону про вищу освіту, як тільки цей закон буде прийнятий Верховною Радою України.
Далі слово було надане ректору Одеського національного політехнічного університету, професору Малахову. Він розкритикував методики визначення рейтингів ВНЗ і, підтримавши тестову технологію вступу до ВНЗ, закликав вжити заходів по усуненню недоліків тестування, які мали місце в цьому році. Він висловився проти ліквідації окремого конкурсу для учнів системи довузівської підготовки, він також висловився проти повного ігнорування золотих медалей і перемог на олімпіадах.
Завершив виступ ректор Малахов запрошенням усіх на святкування 90-річчя очолюваного ним університету, яке відбудеться через два дні.
Далі виступив голова Львівської обласної державної адміністрації Кміть. Він закликав налагодити зв’язок ВНЗ з бізнесом і запропонував більшість коштів, які виділяються на вищу освіту, віддати десятку провідних університетів, потенційно здатних увійти в 200 кращих університетів світу. Похвалив Львівський університет імені Івана Франка, який до призначення на посаду міністра очолював Іван Вакарчук.
Потім слово було надане голові Комітету виборців України Попову.
Він похвалив систему незалежного зовнішнього тестування і працівників Центру оцінювання якості. Звернув увагу на відмінність алгоритмів тестування в регіональних центрах. Підтримав введення зовнішнього незалежного тестування в закон про вищу освіту. Висловився проти пропозицій, сформульованих ректором ОНПУ Малаховим стосовно довузівської підготовки і золотих медалістів.
Далі було надане слово ректору Національного транспортного університету, професору Дмитриченку. Він почав з підтримки тестових технологій незалежного оцінювання і похвали міністру та ректорам, які впровадили цю технологію в життя. Звернув увагу на те, що молоді люди, які бажали отримати заочну освіту, виявились мало поінформованими про нові умови вступу до ВНЗ. Запропонував подумати, як це виправити в наступному році. Завершив виступ подякою президенту за увагу до вищої освіти.
Останнім виступив ректор педагогічного університету із Переяслава-Хмельницького, професор Коцур. Він подякував президенту за увагу до історичної пам’яті нашого народу. Висловив пропозицію про виділення додаткових коштів на фінансування реформування вищої освіти за Болонськими принципами. Запропонував узгодити переліки спеціальностей в Україні з тими, що мають місце в європейських країнах. Завершив виступ похвалою незалежному зовнішньому тестуванню, але запропонував тести вдосконалити.
В заключному слові Президент України Віктор Ющенко висловив думку, що треба частіше зустрічатись і виробляти спільний підхід до складних освітніх процесів. Ректори — це еліта нації, від їх позиції залежить поведінка багатьох людей, особливо батьків студентів. Місія ректорів виховати їх патріотами України. Президент запропонував міністру створити групу із найбільш прогресивних ректорів, яка напрацювала б план реформування вищої освіти на найближчі один-два роки. І він згоден зустрічатись з цією групою в робочому порядку частіше, аби виробити спільний підхід до реформ. Президент закликав ректорів не примикати ні до якої політичної платформи, аби зберігати право на власну думку і побажав плідної роботи на благо України.
Слухаючи заключні слова президента, я згадав, що такою ж пропозицією закінчувався виступ перед ректорами Віктора Ющенка і на тій зустрічі, що відбулася два роки тому, яка так реалізованою і не була.
Завершилась нарада о 13 годині 45 хвилин. Завершилась вона похмуро, оскільки президент за більше ніж дві години спілкування з ректорами жодного разу не посміхнувся. І для мене, наприклад, залишилось незрозумілим, за що платять його іміджмейкерам.
Постскриптум 1: цього ж вечора із телевізійних новин я дізнався, що Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк вранці офіційно оголосив про припинення повноважень парламентської демократичної коаліції, яка складалась із фракцій БЮТ та НУНС. Він оголосив також, що подав заяву про складення з себе повноважень Голови Верховної Ради України, але, слід зауважити, що практично він зможе їх скласти лише за згодою не менш, ніж 226 народних депутатів України. Розпочався відлік 30-денного терміну на створення нової парламентської коаліційної більшості. Запахло новими парламентськими виборами, оскільки через розбіжності в поглядах на грузино-російську війну та на ставлення до вступу у НАТО і до вояків ОУН-УПА навряд чи може утворитись нова коаліція на базі фракцій ПР та НУНС, а через розбіжності з приводу того, хто очолюватиме уряд, навряд чи може утворитись нова коаліція на базі фракцій ПР та БЮТ. Інших же варіантів не існує, хоча гіпопотетично можна припустити також, що фракції БЮТ і НУНС знову погодяться створити коаліцію, залучивши до неї фракцію Литвина, щоб обійтись без умовляння тих народних депутатів, які вийшли з коаліції ще до того, як вона розпалась.
Про те, що запахло новими парламентськими виборами свідчить і такий факт, який я подаю у вигляді цитати зі статті Анатолія Сметаніна «Генеральский звездопад», опублікованій в № 168 за 13 вересня 2008 року газети «Киевские ведомости»:
«Недавнее повальное присвоение генеральских званий ко Дню Независисмости превзошло все мыслимые и немыслимые пороги президентской щедрости. Это вызвало беспокойство и острую критику со стороны членов парламентского комитета по вопросам национальной безопасности и обороны. Как было отмечено на его недавнем заседании, количество присвоенных президентом, Верховным главнокомандующим ВСУ, генеральских званий 23 августа этого года за один день равно всему количеству генералов армии бундесвера ФРГ! Согласно указу главы государства, этих званий были удостоены в Министерстве обороны 28 человек, МВД — 15, Внутренних войск МВД — семь, МинЧС — девять, в налоговой милиции — семь, в пограничной службе — пять, Службе внешней разведки — четыре и т. д. Причем в Департаменте исполнения наказаний добавилось четыре генерала и всего их стало 25. Хотя, по словам главы подкомитета по вопросам военной безопасности Александра Кузьмука, количество заключенных не стало больше. А ведь раньше там справлялся всего один генерал.
В нарушение существующего законодательства и положений, например, было присвоено звание генерал-майора человеку, который находится в запасе, а командующему Внутренними войсками звание присвоено без ходатайства министра внутренних дел. Причем присвоено звание «генерал армии Украины», а не «внутренней службы». Имеет место и случай, когда в управлении Госохраны всего за 20 месяцев счастливчику «удалось» пройти тернистый путь от полковника до …генерал-полковника! Показателен и такой факт. Звание «генерал армии Украины» было присвоено председателю Госпогранслужбы Николаю Литвину, начальнику Управления госохраны Валерию Гелетею, командующему ВВ Александру Кихтенку. К слову, в каждой из этих структур личного состава — чуть более 30 тысяч человек.
— Я не помню, чтобы даже за всю историю Великой Отечественной войны хоть кто-то так получал «звезды» на погоны, — выразил свое негодование Александр Кузьмук. — Это полнейшая девальвация генеральского звания» — кінець цитати. А від себе додам, що, хоча у мене до Олександра Кузьмука досить критичне ставлення, я з останніми його словами погоджуюсь цілком.
Постскриптум 2: цього ж вечора із телевізійних новин я дізнався, що у той же час, коли Президент України Віктор Ющенко зустрічався в «Українському домі» з ректорами вищих навчальних закладів, Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, фактично уже в статусі виконувача обов’язків, разом з ключовими економічними мінiстрами презентувала проект Бюджету-2009, доповівши громадськості і журналістам основні його параметри, серед яких особливо кидається у вічі закладення у бюджет такої суми витрат на утримання Збройних Сил України, якої вистачить для переходу армії з 1-го січня 2009 року виключно на контрактні умови служби.