Центральною новиною п’ятниці 30 листопада стало повідомлення на каналах українського телебачення про те, що 8 представників парламентської фракції БЮТ заявили про спробу їх підкупити сумами у 10 мільйонів доларів за непідписання коаліційної угоди з НУНС, або, принаймні, але уже за менші суми, за неголосування, будучи у складі коаліції БЮТ і НУНС, за кандидатуру Юлії Тимошенко після її висунення президентом на посаду прем’єр-міністра.

Ці 8 бютівців не лише не ховали своє обличчя і прізвища, а навпаки усі сіли за стіл перед телекамерами і свої слова підкріпили зйомками за допомогою відеокамер мобільних телефонів.

Звичайно, не просто розрізнити голоси і розібрати слова, але схожість, скажімо, з голосом міністра транспорту і зв’язку соціаліста Миколи Рудьковського, який, начебто, був посередником між тим, хто мав дати ці 10 мільйонів доларів, і тим, хто їх мав взяти, досить висока. А колишній бютівець Михайло Бродський, якого теж було звинувачено у посередництві, навіть у поле зору відеокамери попав.

Усі 8 бютівців, які на прес-конференції зробили заяви про намагання їх підкупити і надали аудіо- та відеоматеріали, заявили також і про те, що вони ці матеріали у понеділок передадуть до СБУ, аби там було проведено слідство на предмет підтвердження автентичності цих матеріалів.

На запитання одному із заявників на вечірній передачі «Свобода Савіка Шустера» — чому саме до нього звернувся Микола Рудьковський з пропозицією отримати 10 мільйонів доларів за зраду Юлії Тимошенко, той відповів, що він є кумом Рудьковського і завжди був з ним у приятельських стосунках. Після цієї відповіді іронічний голос Миколи Рудьковського, який спілкувався зі студією телефоном, оскільки знаходиться за кордоном на відпочинку, став розгубленим. Особливо після того, як цей заявник вказав ще й коли, у якому кафе і за яким столиком відбулася їхня зустріч, про запис розмови на якій йдеться мова.

А Михайло Бродський на цій же телепрограмі Савіка Шустера одразу ж визнав, що на відеоматеріалі показано дійсно його, але мова тоді йшла про зовсім інші речі, не пов’язані з намаганням вплинути на заявника.

В якості ще одного посередника між одним із заявників показано було одного із помічників Клюєва (я, правда, не зрозумів якого із братів — того, що віце-прем’єр, чи того, що народний депутат). І, якщо цей матеріал не є монтажем, то у цьому випадку підозра у спробі підкупити членів фракції БЮТ уже однозначно падає на Партію регіонів.

Тож тепер чекатимемо, що скаже СБУ стосовно автентичності цих матеріалів і підтвердження їх направленості.

Постскриптум: а у суботу 1-го грудня в день 16-річчя референдуму, на якому український народ сказав «ТАК!» незалежності нашої держави, ЗМІ принесли звістку, що Президент України Віктор Ющенко в честь цієї пам’ятної дати нагородив орденом «За заслуги» 2-го ступеня народного депутата України по списку Партії регіонів Колесникова, який після Помаранчевої революції 2004 року півроку відсидів у камері попереднього ув’язнення по підозрі як у роздмухуванні сепаратизму, так і у скоєнні кримiнального злочину, слідство по розкриттю якого після змін у Генеральній Прокуратурі України спочатку призупинили, а потім закрили у зв’язку з відмовою основного свідка від своїх попередніх показань. Якщо Колесников дійсно не винуватий по суті обох звинувачень, то за логікою усім тим, включаючи президента, хто його тоді звинувачував, спочатку треба було оприлюднити свої вибачення перед ним за несправедливі звинувачення, а тоді уже нагороджувати. А без цього, не дивно, що в голови журналістів лізуть думки про те, що ця нагорода Колесникову, найближчому другу донецького мільярдера Ріната Ахметова, вручена саме на його прохання при посередництві дружини президента Катерини Ющенко, одним із найщедріших спонсорів благодійного фонду якої є Ахметов.