26 березня 2008 року виповнилось 100 днів від народження уряду Юлії Тимошенко. Підсумкам своєї роботи за цей період Кабінет Міністрів України присвятив спеціальне засідання, яке чомусь проігнорував Президент України Віктор Ющенко, котрий ще не так давно заявляв, що він братиме участь в усіх значимих засіданнях уряду. Не ощасливив своєю присутністю Кабмін на цьому засіданні і Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк. Тож не дивно, що у журналістів і політологів є сумніви у тому, що усе гаразд у стосунках Юлії Тимошенко з Віктором Ющенком, та що такою ж міцною сьогодні є урядова коаліція у парламенті, якою вона була при її створенні. Особливо на фоні того, що саме у цей же день народний депутат від блоку НУНС Ігор Кріль створив нову партію «Єдиний центр», до керівництва якої увійшли усі ті народні депутати України від НУНС, які вийшли з партії «Наша Україна».

До основних досягнень свого уряду за 100 днів роботи Юлія Тимошенко відносить забезпечення темпів зростання внутрішнього валового продукту України, перекриття контрабанди на кордонах, що додало державі 67 % додаткових надходжень, подвоєння обсягів збору податків, завершення процедури вступу України у Світову організацію торгівлі, подолання газової кризи і домовленість з Росією про продовження дії на 2008 рік ціни на газ, яка мала місце у 2007 році, та про усунення з російсько-українського газового ринку посередників, забезпечення виплат по 1000 гривень кожному вкладнику «Ощадбанку» по радянських боргах, усунення Чернівецького з посади мера Києва та оголошення дострокових виборів як мера Києва так і Київської міської ради, прийняття Верховною Радою змін до Закону України про Кабмін, згідно з якими прем’єр добровільно поступилася частиною своїх повноважень, визначених цим законом, на користь президента держави, прийняття Верховною Радою України завдяки дружному голосуванню народних депутатів від урядової коаліції, підтриманих деякими іншими народними депутатами від Блоку Литвина та КПУ, Закону про скасування депутатської недоторканості та депутатських пільг, який направлено до Конституційного Суду України на експертизу стосовно його конституційності.

До недоліків діяльності очолюваного нею уряду Юлія Тимошенко відносить не подолання інфляції, розкрученої до рівня 17 % ще урядом Віктора Януковича, та не зупинення зростання цін, обумовленого як високою інфляцією, так і бездіяльністю Антимонопольного комітету України, який не перешкоджає харчовим і бензиновим монополістам синхронно піднімати ціни на продукти харчування і нафтопродукти. Але вона пообіцяла, що за підсумками 6-и місяців роботи її уряд відзвітує і про те, що йому вдалося приборкати інфляцію і зупинити зростання цін.

А на другий день (27 березня) у вечірній програмі на телеканалі 1+1 у передачі Анни Безулик «Я так думаю» Юлія Тимошенко протягом кількох годин блискуче відповідала на каверзні запитання провідних українських журналістів, спеціально для цього запрошених ведучою. Я особисто від її відповідей отримав насолоду і ще раз переконався, що сьогодні в українському політикумі рівного їй за масштабами політика немає. І ще раз згадав відомих професорів Петра Таланчука та Михайла Павловського, які мене переконували в унікальності Юлії Тимошенко як політика ще у ті роки, коли я до неї відносився критично. І ще раз внутрішньо переконався у тому, що і моє рішення про підтримку БЮТ, прийняте рік тому напередодні дострокових виборів до Верховної Ради України, і мій вступ 23 лютого нинішнього року в ряди партії «Батьківщина», очолюваної Юлею Тимошенко, є рішеннями правильними, оскільки вони дають мені можливість бути у тій полiтичній силі, котра ставить собі за мету перетворити нашу Україну у могутню державу європейського типу і робить усе, щоб якомога швидше цієї мети досягти.

Постскриптум: а рівно через тиждень після відзначення 100 днів роботи уряду Юлії Тимошенко, у вівторок 2-го квітня 2008 року, в рамках дводенного візиту до України Президента США Джорджа Буша, який мав місце 1-го та 2-го квітня 2008 року, Юлія Тимошенко за ініціативою американського президента мала з ним позапланову годинну розмову, чверть якої відбулася віч-на-віч. Цим Джордж Буш підкреслив як українському політикуму, так і зарубіжному, що в особі Юлії Тимошенко він, по-перше, бачить політичну фігуру, рівновелику Віктору Ющенку, а по-друге, що він вірить у її політичну перспективу.