Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Публіцистика
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук

У попередній книжці «Що за горизонтом?» я розповів про те, як до нас по підробленому диплому з відзнакою за профтехучилище попала в число студентів-заочників особа, що закінчила лише 8 класів. І про те, як вона дійшла до 4-го курсу, з якого я її відрахував за використання підробленого документа про середню освіту при вступі до університету.

На вимогу працівника міліції, який вів слідство, ми віддали йому цей її диплом.

Але, пам’ятаючи, що від цієї особи залежало, хто на якому міському кладовищі буде захований після смерті, я розумів, що дуже швидко слідчий під тиском якихось впливових людей цю справу закриє. А ця особа, яку я тоді назвав П. В. І., після закриття справи буде вимагати поновлення в університеті.

Тож перед тим, як віддати фальшивий диплом і супровідні документи П. В. І. слідчому, я наказав зробити по усіх правилах оформлені копії усіх цих документів і тримати їх у сейфі, до якого ні у кого, крім начальника відділу кадрів, немає доступу.

І я не помилився. Уже 28 січня в університет на моє ім’я поступила заява від П. В. І., у якій вона вимагала відновити її в університеті, оскільки справа проти неї закрита за відсутністю складу злочину.

Як виявилось, П. В. І. надала слідчому довідку про те, що у 1965—66 навчальному році вона закінчила 1-й курс технікуму у Білорусії, прийом до якого здійснювався на базі освіти за 8 класів і з якого, після закінчення 1-го курсу, вона пішла за власним бажанням, і, надавши довідку, заявила, що саме на підставі цієї довідки, а не фальшивого диплому, вона поступила до нашого університету. А фальшивим дипломом вказану довідку було замінено в її особовій справі іншою особою, якій вона доручила вирішувати справу з її вступом до університету. І що, мовляв, саме ця особа і заяву про вступ до університету подавала від її імені, і документи про освіту надавала.

І слідчий цю її версію прийняв і звільнив від відповідальності, хоча зобов’язаний був, по-перше, познайомитись з правилами прийому у 2001 році до нашого університету, з яких витікало, що без вступних іспитів, після їх закінчення, а лише за співбесідою в деканаті П. В. І. могла бути зарахованою на заочне контрактне навчання до нашого університету тільки за наявності медалі за середню школу чи диплому з відзнакою за середнє профтехучилище або технікум. А, по-друге, я не допускаю наявності серед слідчих людей, які не знають про те, що довідка про закінчення 1-го курсу технікуму з прийомом на базі 8 класів не є документом про повну середню освіту.

Тож той факт, що слідчий закрив справу стосовно П. В. І. за відсутністю складу злочину при його наявності, на мій погляд, сам по собі є злочином, але уже з боку слідчого. У цьому легко пересвідчитись, якщо ознайомитись з текстом моєї відповіді П. В. І., наданої їй після схвалення на засіданні ректорату у понеділок 31 січня. Ось текст цієї відповіді:

 

Колишній студентці факультету БІЕЗ

Відповідь     П. В. І.

на заяву П. В.І.

На вашу заяву від 04.02.2005 року про поновлення в університеті повідомляю наступне:

1). Ви не можете бути поновлені на навчання в університеті, навіть якби не ви самі, а громадянин Р. І. Г. замість вас нам надав при вступі до університету підроблений диплом з відзнакою про закінчення середнього спеціального ПТУ № 19, оскільки вас зараховано до університету саме на підставі надання цього підробленого диплому. І саме цей диплом вписано в графі про освіту у підписаній вами особисто заяві з проханням прийняти на навчання до нашого університету.

Нагадую вам, що згідно з правилами прийому до ВНТУ на заочне відділення за контрактом без вступних іспитів, що закінчились у липні, а лише на підставі співбесіди у серпні- вересні, могли бути зарахованими лише випускники ПТУ або технікумів, що мали дипломи з відзнакою. Тож шансів бути зарахованою на навчання до нашого університету у вересні 2001 року при пред’явленні якогось іншого документу про повну середню освіту у вас не було.

2). У мене є свідчення методиста деканату, яка приймала у вересні 2001 року ваші документи, що ви їх здавали особисто. А привела вас до деканату колишня наша співробітниця А. Г., яка і заповнила замість вас заяву, котру ви після цього підписали власноручно. Тож не Р. І. Г. вписав у вашу заяву в якості документа про повну середню освіту підроблений диплом з відзнакою ПТУ № 19, а зробила цей запис А. Г. у вашій присутності. І ви цей запис власноручно підписали, і особисто віддали методисту деканату цей підроблений диплом.

3). Ваша довідка про закінчення одного курсу технікуму в Білорусії не є документом про повну середню освіту, оскільки згідно з чинним законодавством документом про повну середню освіту є або атестат, який видається по закінченню повної середньої школи, або диплом, який видається по закінченню середнього спеціального ПТУ або технікуму.

За такою довідкою, як у вас, ви ні в 2001 році, ні сьогодні вступити до університету не можете, оскільки вона не є документом про повну середню освіту, оригінал якого є обов’язковим елементом комплекту вступних документів. І без пред’явлення оригіналу атестату за середню школу чи оригіналу диплому за середнє ПТУ або технікум з вами ніхто не став би розмовляти на предмет вступу до університету у 2001 році.

4). Оскільки адміністрація університету прогнозувала нинішній розвиток подій, то ми зробили юридично завірені ксерокопії усіх ваших вступних документів, з яких легко встановлюється і авторство підпису на заяві про вступ до університету, і почерк особи, що заповнювала заяву, тож ваш розрахунок на те, що після вилучення міліцією з вашої особової справи цього підробленого диплому нам не вдасться довести, що підроблений диплом був наданий особисто вами, є хибним.

5). Ви уже пенсіонерка, і після вашого відрахування у нас не було бажання роздмухувати справу з вашим незаконним вступом до університету, оскільки ми розуміли, що ви і так уже покарані, і повторити аналогічний проступок уже не в змозі в силу вікових обмежень.

Але, зараз ми бачимо, що ви не заспокоїлись, тож нам не залишається нічого іншого, як відправити усі ваші документи, разом з наданою вами довідкою із міліції, новому міністру внутрішніх справ Луценку, з яким я маю честь бути знайомим, аби він розпорядився розібратись у тому, хто у Вінницькій міліції допомагав вам уникнути відповідальності за використання підробленого документу при вступі до нашого університету.

І оскільки Луценко поклявся викорчувати корупцію з правоохоронних органів, то, я думаю, що декому з ваших міліцейських покровителів після внутрішнього міліцейського розслідування доведеться розпрощатись з погонами, а проти вас відкриють кримінальну справу.

Ректор ВНТУ   Б. І. Мокін

 

Цю відповідь начальник канцелярії університету Едуард Кірчанов передав П. В. І. нарочним, який прибув від неї.

Звичайно, у моїй відповіді П. В. І. фігурують повні прізвища, імена, по-батькові усіх причетних до цієї справи осіб, але я замінив їх абревіатурами, аби не робити цих людей хоч і скандально, але відомими.

І останнє у цьому розділі — я сьогодні не збираюсь нічого відсилати міністру Луценку, оскільки у нього нині багато більш важливих справ. Але після виходу у світ цієї книжки я йому (чи іншому міністру, якщо на момент виходу книжки з друку Луценка на цій посаді уже не буде) її обов’язково надішлю — і цим виконаю обіцянку 5-го пункту моєї відповіді П. В. І.

Версія для друку

Розділи книги
Передмова
Звернення до президента України
Перші тривожні думки
Заява П. В. І. як свідчення негараздів у нашій міліції
Народження уряду
Спільне засідання УФІ та АР ВНТЗУ
Інавгурація губернатора
Деякі наслідки Помаранчевої революції
Загадкова смерть екс-міністра МВС Юрія Кравченка
А чи варто Україні зміцнювати радянську систему атестації наукових та науково-педагогічних кадрів?
Відповіді любителю «лохотрону» та молодим соціалістам
Перша підсумкова колегія міністра Ніколаєнка
Два листи міністру
Десятиріччя Асоціації народних депутатів України
Три події у першій декаді квітня 2005 року, що сколихнули Україну
Зустріч з академіком Кунцевичем
Створення партії підтримки Віктора Ющенка на Вінниччині
Україна — чуток країна
Всеукраїнська олімпіада з автоматики і систем керування
Думки, народжені виїзним засіданням Президії АПНУ
Із чужої пісні слова не викинеш
Перша поява губернатора у рідному університеті
Перша рецензія на «Що за горизонтом?»
100 днів президентства Віктора Ющенка
Хто і коли об’єктивно оцінить вклад штрафних батальйонів у перемогу Радянської Армії над вермахтом?
Анонімники не вгамовуються
Університетський плебісцит
Відповідь Лідії Петрівні
Неузгодженість чи новий стиль?
Подорож делегації університету до Франції та Англії
Що виявилось не врахованим?
Ще раз про Тузлу
Нарада ректорів технічних ВНЗ України
Чи можна повернути те, що повернути не можна?
Інформаційне небо червня
Співбесіда з медалістами
Бомбардування комети
Невже ті, хто голосував за комуністів, підтримують їхні дії у Верховній Раді?
Третя світова перекинулась на Британські острови
Чи безсмертні ідеї Романа Безсмертного?
Реакція на лист від Гамрецького
Підсумкова колегія з селекторною присутністю
Звіт ректора про роботу у 2004—2005 навчальному році
Штормова декада вересня
Новий виток демократії в нашому університеті
Вінниці — 650!
Янукович сказав: «Так! Ющенко!»
Чи відбулося оновлення уряду?
Доповнення до закону про вищу освіту та деякі його наслідки
Депутатська недоторканість — форма захисту чи критерій оцінки?
Відвідини Верховної Ради України та дискусія з міністром
Повторна приватизація «Криворіжсталі»
Бюджетні пристрасті
Старт відпустки
Знакові події 1-ї декади листопада
Другий з’їзд партії НСНУ
Мороз в університеті
СТБ, комуністи і мікрофон
Суботні новини
День свободи
Понеділок — не завжди день важкий
Знакові події останнього листопадового вівторка
Не сприйняття і не прийняття на фоні визнання
Майже тиждень у Києві
Пора
Данилова арифметика
Звернення до міністра
Російська газова атака України у день зміни системи влади у ній
Телевізійне новорічне поздоровлення
Професіонали потрібні не лише у політиці, а і у пожежних командах
Три знакові для мене події після різдвяного тижня
Нагородний дощ
Батько і син Матвієнки та Яцків з Даниловим як перші і останні політичні гості нашого університету під час нинішньої парламентської виборчої кампанії
Карна справа
Декілька слів про хід передвиборчої кампанії
Наглядова рада ВНТУ
Друга підсумкова колегія міністра Ніколаєнка
Недолуга спроба здійснення адміністративного тиску
Зустріч з Юрієм Єхануровим
Репліки
Вибори
Президія і загальні збори АПНУ та захист Віталія
Коаліція
З Олександром Зінченком у чистий четвер
Що було важливим для мене у кінці квітня 2006 року?
Перше засідання Наглядової ради та виїзне засідання Президії АПНУ в нашому університеті
Безвладдя
Важливі події останньої декади червня
Коаліція вмерла! Нехай живе коаліція!
Завершення перевірок і приймальної кампанії
Декілька слів про дивізію СС «Галичина»
Універсал національної єдності
Перша спроба моїх недоброзичливців скористатись новим політичним співвідношенням
Післямова до викладеного
15 річниця незалежності України
Чим завершили і що будемо робити?
Що було цікавого у вересні
Як зробити вітроенергетику ефективною
Розбудова системи противаг
Нарада у міністра
Подорож до Німеччини
Загальні збори АПНУ
Полювання на помаранчевих міністрів
Роздуми під час святкування Дня свободи
Кілька слів про добросусідство
Післямова в остаточному варіанті
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.