Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Публіцистика
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук

3-го травня виповнилось 100 днів від дня оголошення Віктора Ющенка Президентом України.

Напередодні уряд Юлії Тимошенко на своєму засіданні відзвітував президенту про свою роботу протягом цього терміну.

Віктор Ющенко поставив уряду за роботу оцінку «відмінно», опосередковано, звичайно, самооцінивши такою оцінкою і власні здобутки за 100 днів роботи.

Але багато політологів, народних депутатів України і аналітиків із різноманітних Центрів, Фондів та засобів масової інформації оцінюють здобутки президента держави і його уряду не так високо. Вони звертають увагу на те, що:

— обіцяного завершення розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе і передачі її до суду попри заяви президента, що вбивці відомі, не відбулося;

— обіцяного встановлення і оприлюднення винних в отруєнні Віктора Ющенка не має і досі, попри гучні заяви міністра внутрішніх справ Юрія Луценка ще два місяці тому, що він усе про цю справу уже знає;

— обіцяного встановлення і покарання винних у несанкціонованому втручанні в роботу сервера ЦВК під час 2-го туру президентських виборів не спостерігається;

— обіцяного покарання замовників і організаторів масових виїздів виборців із регіону в регіон для багатократних голосувань відкріпними талонами і фальсифікацій результатів народного волевиявлення не сталося;

— серед призначених на керівні посади самим президентом і його керівним оточенням є чимало людей, які під час виборчої кампанії у тій чи іншій мірі брали безпосередню участь, сприяли або закривали очі на масові порушення виборчого законодавства;

— серед призначених на керівні посади є чимало людей, які не є фахівцями, здатними впоратися з тими задачами, що потрібно буде розв’язувати, займаючи ці посади;

— одномоментна ревальвація гривні по відношенню до американського долара привела до втрати громадянами України різних статків більше мільярда доларів плюс поки що ще не підраховані втрати прибутків від експорту товарів українського виробництва;

— спостерігається суттєвий зріст цін на продовольчі товари і послуги;

— до цього часу не оприлюднено список підприємств, стосовно яких можливі процеси реприватизації;

— не видно помітних результатів у справі боротьби з корупцією — ті кілька гучних арештів є швидше піар-кампанією, а не ознакою системної і безкомпромісної позиції влади у цьому питанні.

Фактично досягнення нашого президента лежать здебільшого у царині зовнішніх відносин, яким він посвятив досить багато часу у ці 100 днів. Але і тут не все заслуговує на відмінну оцінку, оскільки:

— як не обіцяли нам прийняти Україну до ЄС не раніше, ніж через 15—20 років, так і не обіцяють;

— як вважали нас країною № 1 в списку злісних порушників законів про інтелектуальну власність, так і вважають;

— як не спішили нас прийняти у Світову організацію торгівлі раніше при правлінні Кучми, так і не поспішають цього зробити зараз при правлінні Ющенка.

Список задекларованих, але не розв’язаних питань можна продовжити, але і з наведеного видно, що оцінка «відмінно», виставлена Віктором Ющенком уряду, а через уряд і собі, є дещо завищеною.

Постскриптум 1: в інтерв’ю, даному американському журналісту, передрукованому 4-го травня «Українською правдою», міністр юстиції України Роман Зварич зізнався, що провчився в Колумбійському університеті лише 2 роки, не закінчивши в ньому ні магістратури з філософії, ні докторантури з юридичних наук, а тому не має жодного наукового ступеня. Тож виходить, що він навів неправдиві дані про свою освіту і при прийомі на роботу на посаду міністра, і ще раніше — при написанні автобіографії під час балотування на виборах до Верховної Ради України, і при заповненні анкети до біографічного довідника «Хто є хто в Україні». А коли журналісти вперше опублікували цю інформацію, Роман Зварич оголосив, що свої дипломи магістра і доктора він загубив при переїзді із США до України. Але виявилося, що увесь цей час він говорив неправду. Як він після цього збирається дивитись у вічі і Віктору Ющенку, і Юлії Тимошенко, і колегам — міністрам, і підлеглим у мiнiстерстві юстиції, і колегам по партії НРУ? І заява Зварича журналісту телеканалу «Інтер», що він не подасть у відставку, оскільки вважає роботу у парламенті України адекватною навчанню в університеті, викликає не стільки подив, скільки відразу. І, звичайно ж, від реакції Віктора Ющенка на цю інформацію буде суттєво залежати довіра багатьох українців до його заяв щодо боротьби із корупцією.

Постскриптум 2: якщо вірити засобам масової інформації, то крім вимоги про екстрадицію до України колишнього керівника Державного управління справами Бакая Генеральна прокуратура України 4-го травня звернулась до Росії також з проханням надати інформацію про місце знаходження та громадянство таких відомих українців, як колишній Голова ЦВК Ківалов, колишній міністр внутрішніх справ Білоконь, колишній губернатор Сумщини Щербань та колишній мер Одеси Боделан, проти яких в Україні порушені кримінальні справи.

Постскриптум 3: за офіційним повідомленням ЗМІ, за рік довжина острова Тузла у Керченській протоці скоротилась на один кілометр і тепер уже складає лише 6 кілометрів. Як я уже писав у «Перших підсумках», росіяни будували дамбу від свого узбережжя в напрямку цього острова не для об’єднання з ним, а саме для створення акумулятора енергії хвиль, які, розігнавшись вздовж дамби, накидаються на цей острів, з кожним ударом, розмиваючи на якісь сантиметри його берег. І коли острів Тузла буде розмито, ми змушені будемо знову повернутись до переговорів з Росією стосовно проходження кордону по фарватеру Керченської протоки.

Постскриптум 4: через 5 днів наш народ святкуватиме 60-річчя Перемоги над фашизмом. І по-сьогодні наш парламент не прийняв закон, яким би учасниками війни були визнані і воїни Української повстанської армії, які воювали і проти німців, і проти Червоної Армії, вважаючи її теж окупаційною.

Як на мій погляд, то Україну не можна приймати до Європейського Співтовариства держав навіть після підняття до європейського рівня продуктивності праці і узгодження з європейським вітчизняного законодавства до тих пір, поки ми усі не навчимось чекати включення зеленого світла, як в якості пішоходів, так і в якості водіїв авто, коли дорога є пустою і ніщо крім червоного світла світлофора нам не перешкоджає, а також поки ми не визнаємо воїнів УПА учасниками бойових дій за визволення України.

Постскриптум 5: на мій погляд, Віктор Ющенко вчинив не мудро, нагородивши орденом Ярослава Мудрого батька нинішнього туркменського диктатора Сапармурада Ніязова, котрий у 1942 році загинув в боях з німецькими загарбниками на території Осетії. Особливо на фоні того, що туркмени в кінці минулого року нам збільшили вартість природного газу на третину.

Постскриптум 6: у четвер 12 травня протягом двох годин, починаючи з 21-ї години, у прямому ефірі трьох телеканалів 1+1, СТБ та ІCTV Президент України Віктор Ющенко давав відповіді на запитання, які йому ставили громадяни нашої держави, що зібрались на центральних площах міст Києва, Донецька, Львова і Сімферополя, а також зателефонувавши до телестудій.

По-батьківськи не реагуючи на емоційність та тенденційність деяких випадів, Віктор Ющенко у спокійній виваженій манері дав вичерпні відповіді на усі озвучені у прямому ефірі запитання. Звичайно, запитань надійшло у студії телеканалів набагато більше, ніж та кількість, на яку фізично за дві години міг дати відповіді президент, і вибір кому надати мікрофон на площах теж здійснювали живі люди — журналісти телеканалів, але в цілому цей захід справив особисто на мене позитивне враження. Важливими, на мій погляд, були не лише відповіді Віктора Ющенка на запитання, а і те, що він продемонстрував народу гостроту розуму, ясність пам’яті і здатність без проявів втоми відпрацювати в кінці дня, протягом якого він теж не відпочивав, досить напружену двогодинну програму прямого спілкування з громадянами держави, що стало свідченням зміцнення його фізичного стану.

Постскриптум 7: у першій декаді травня в Україні стрімко поповзли вгору ціни на усі марки бензину і дизельне пальне. Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко запропонувала власникам АЗС зупинити зростання цін і звинуватила їх у зговорі.

Проти політики прем’єр-міністра адміністративними методами стримувати зростання цін на бензин різко виступив її перший заступник Анатолій Кінах. Він на прес-конференції для журналістів і перед підприємцями виступив із заявами про недопустимість адміністративного втручання в дію законів ринкової економіки, інакше Україна залишиться через пару тижнів без бензину.

Віктор Ющенко у ці дні ніяк не реагував на публічну суперечку прем’єр-міністра і першого віце-прем’єра.

Постскриптум 8: в другій декаді травня в Україні розпочався жорсткий бензиновий голод. На АЗС зовсім пропав бензин марок А-95 та А-92, у готівковій формі стало неможливо придбати також і А-80 та А-76 і навіть дизельне пальне. Біля АЗС виникли довжелезні черги, в надії, що ось-ось підвезуть бензин.

Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що ситуація створена штучно російськими нафтотрейдерами, які у такий спосіб вирішили домогтись відставки її уряду. Вона віддала розпорядження керівникам СБУ розібратись, хто є ініціатором цього скоординованого дійства (нагадаю, що 90 % нафтопереробних заводів України є або у власності російських олігархів, або російським олігархам належать їхні контрольні пакети акцій). Крім того прем’єр-міністр провела переговори з поляками і прибалтами про негайну поставку в Україну 50 тисяч тонн нафтопродуктів і оголосила про пошук альтернативних російським джерел постачання нафти і намір збудувати в районі Одеси український державний нафтопереробний завод. Уряд Тимошенко вийшов на Верховну Раду України з законопроектом про зняття мита на поставку продуктів нафтопереробки із-за кордону. І, оскільки уже не було чим заправляти навіть автомобілі народних депутатів, Верховна Рада України цей закон прийняла — проти, як завжди, голосували комуністи.

До речі, слухаючи виступи народних депутатів від фракції комуністів, особливо Соломатіна і Кравченка, я зрозумів, чому засоби масової інформації їх так часто показують — на мій погляд, після кожного такого виступу кількість прихильників комуністичної ідеї в Україні суттєво зменшується. І якщо їх виступи будуть транслювати так же регулярно до самих виборів 2006 року, то комуністів у складі наступного парламенту буде дуже мало.

Постскриптум 9: у четвер 20 травня Президент України Віктор Ющенко у присутності прем’єр-міністра Юлії Тимошенко зустрівся з російськими нафтотрейдерами і російськими власниками українських нафтопереробних заводів і приніс їм своє вибачення за спробу уряду адмiнiстративного втручання в механізм формування ринкових цін на бензин. На обличчях росіян сяяла посмішка переможців, Юлія Тимошенко з трудом стримувала сльози.

У різних ЗМІ наввипередки почали висловлювати прогнози, як скоро Юлія Тимошенко піде у відставку з посади прем’єр-міністра, і хто займе її місце із її критиків — перший віце-прем’єр Анатолій Кінах чи секретар РНБОУ Петро Порошенко.

Постскриптум 10: у п’ятницю 21 травня у напівпорожній залі засідань Верховної Ради України відбувся звіт Віктора Пинзеника — міністра фінансів діючого уряду Юлії Тимошенко — про виконання бюджету-2004 відставленим урядом Віктора Януковича (нонсенс!).

Перед виходом на трибуну Віктора Пинзеника народний депутат від СДПУ (о) Нестор Шуфрич виступив з заявою про те, що, якщо до понеділка із СІЗО не будуть відпущені колишній голова Закарпатської облдержадмiнiстрації, член СДПУ(о) Рiзак, якого затримано по підозрі в доведенні до самогубства у минулому році ректора Ужгородського національного університету професора Сливки, та колишній голова Донецької обласної ради, член Партії регіонів Колесников, якого затримано по підозрі у зловживанні службовим становищем, то фракції СДПУ(о) та регіонів з вівторка наступного тижня заблокують роботу парламенту. Після цього усі члени цих фракцій покинули зал засідань Верховної Ради України, незважаючи на те, що починалося слухання питання про виконання бюджету- 2004 урядом Віктора Януковича, висуванцем яких він був.

При обговоренні питання з дуже жорсткими оцінками дій уряду Януковича виступив Голова Рахункової Палати України Валентин Симоненко. Наведу лише один факт із його виступу — в останні дні грудня 2004 року, коли банки уже перестали приймати платежі, уряд перерахував бюджетним організаціям більше одного мільярда гривень, які повинні були поступати порціями протягом року. І оскільки бюджетний рік уже закінчився, то увесь мільярд був одразу ж списаний з рахунків отримувачів цих коштів, як не використаний. Таким чином усе виявилося формально профінансованим з бюджету, але начебто керівниками бюджетних організацій не використаним вчасно. Тож не уряд, а вони є винуватцями заборгованостей бюджетних організацій перед різними іншими організаціями, наприклад, постачальниками тепла, води і електроенергії, чи будівельниками, які щось будували в кредит.

Версія для друку

Розділи книги
Передмова
Звернення до президента України
Перші тривожні думки
Заява П. В. І. як свідчення негараздів у нашій міліції
Народження уряду
Спільне засідання УФІ та АР ВНТЗУ
Інавгурація губернатора
Деякі наслідки Помаранчевої революції
Загадкова смерть екс-міністра МВС Юрія Кравченка
А чи варто Україні зміцнювати радянську систему атестації наукових та науково-педагогічних кадрів?
Відповіді любителю «лохотрону» та молодим соціалістам
Перша підсумкова колегія міністра Ніколаєнка
Два листи міністру
Десятиріччя Асоціації народних депутатів України
Три події у першій декаді квітня 2005 року, що сколихнули Україну
Зустріч з академіком Кунцевичем
Створення партії підтримки Віктора Ющенка на Вінниччині
Україна — чуток країна
Всеукраїнська олімпіада з автоматики і систем керування
Думки, народжені виїзним засіданням Президії АПНУ
Із чужої пісні слова не викинеш
Перша поява губернатора у рідному університеті
Перша рецензія на «Що за горизонтом?»
100 днів президентства Віктора Ющенка
Хто і коли об’єктивно оцінить вклад штрафних батальйонів у перемогу Радянської Армії над вермахтом?
Анонімники не вгамовуються
Університетський плебісцит
Відповідь Лідії Петрівні
Неузгодженість чи новий стиль?
Подорож делегації університету до Франції та Англії
Що виявилось не врахованим?
Ще раз про Тузлу
Нарада ректорів технічних ВНЗ України
Чи можна повернути те, що повернути не можна?
Інформаційне небо червня
Співбесіда з медалістами
Бомбардування комети
Невже ті, хто голосував за комуністів, підтримують їхні дії у Верховній Раді?
Третя світова перекинулась на Британські острови
Чи безсмертні ідеї Романа Безсмертного?
Реакція на лист від Гамрецького
Підсумкова колегія з селекторною присутністю
Звіт ректора про роботу у 2004—2005 навчальному році
Штормова декада вересня
Новий виток демократії в нашому університеті
Вінниці — 650!
Янукович сказав: «Так! Ющенко!»
Чи відбулося оновлення уряду?
Доповнення до закону про вищу освіту та деякі його наслідки
Депутатська недоторканість — форма захисту чи критерій оцінки?
Відвідини Верховної Ради України та дискусія з міністром
Повторна приватизація «Криворіжсталі»
Бюджетні пристрасті
Старт відпустки
Знакові події 1-ї декади листопада
Другий з’їзд партії НСНУ
Мороз в університеті
СТБ, комуністи і мікрофон
Суботні новини
День свободи
Понеділок — не завжди день важкий
Знакові події останнього листопадового вівторка
Не сприйняття і не прийняття на фоні визнання
Майже тиждень у Києві
Пора
Данилова арифметика
Звернення до міністра
Російська газова атака України у день зміни системи влади у ній
Телевізійне новорічне поздоровлення
Професіонали потрібні не лише у політиці, а і у пожежних командах
Три знакові для мене події після різдвяного тижня
Нагородний дощ
Батько і син Матвієнки та Яцків з Даниловим як перші і останні політичні гості нашого університету під час нинішньої парламентської виборчої кампанії
Карна справа
Декілька слів про хід передвиборчої кампанії
Наглядова рада ВНТУ
Друга підсумкова колегія міністра Ніколаєнка
Недолуга спроба здійснення адміністративного тиску
Зустріч з Юрієм Єхануровим
Репліки
Вибори
Президія і загальні збори АПНУ та захист Віталія
Коаліція
З Олександром Зінченком у чистий четвер
Що було важливим для мене у кінці квітня 2006 року?
Перше засідання Наглядової ради та виїзне засідання Президії АПНУ в нашому університеті
Безвладдя
Важливі події останньої декади червня
Коаліція вмерла! Нехай живе коаліція!
Завершення перевірок і приймальної кампанії
Декілька слів про дивізію СС «Галичина»
Універсал національної єдності
Перша спроба моїх недоброзичливців скористатись новим політичним співвідношенням
Післямова до викладеного
15 річниця незалежності України
Чим завершили і що будемо робити?
Що було цікавого у вересні
Як зробити вітроенергетику ефективною
Розбудова системи противаг
Нарада у міністра
Подорож до Німеччини
Загальні збори АПНУ
Полювання на помаранчевих міністрів
Роздуми під час святкування Дня свободи
Кілька слів про добросусідство
Післямова в остаточному варіанті
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.