12 листопада 2005 року, у суботу, у Києві відбулася 1-а фаза 2-го з’їзду правлячої партії «Народний союз «Наша Україна», 2-га фаза якого запланована на 3-е грудня цього ж року.

На 1-у фазу 2-го з’їзду до Києва з’їхалося більше, ніж 1300 делегатів з усіх областей України та з міст Києва і Севастополя.

З доповіддю, яка тривала годину і яку можна вважати програмною, на з’їзді виступив Почесний Голова партії НСНУ, Президент України Віктор Ющенко.

Виступив також і керівник уряду Юрій Єхануров, якому Віктор Ющенко запропонував очолити виборчий список партії НСНУ, хоча Голова Політради партії НСНУ Роман Безсмертний вважає, що виборчий список партії повинен очолити її Почесний Голова Віктор Ющенко. Забігаючи наперед, скажу, що це питання залишилось відкритим і буде вирішуватись під час 2-ї фази з’їзду 3-го грудня, тоді ж буде затверджено і сформований на міжпартійному з’їзді остаточний виборчий список блоку партій, які підуть на парламентські вибори у союзі з НСНУ. Зі своєю частиною списку НСНУ збирається визначитись до 20 листопада за принципом — перша п’ятірка повинна бути іміджевою — з політиків, які користуються високим моральним авторитетом і високим політичним іміджем у громадян України, а подальші місця у виборчому списку повинні посісти професіонали, здатні після перемоги на виборах очолити усі міністерства в уряді, усі парламентські комітети у Верховній Раді і усі обласні державні адміністрації. А далі повинні йти відомі діячі з різних напрямків і з різних областей, які після перемоги забезпечуватимуть авторитет і підтримку партії в галузях і регіонах.

Судячи з повідомлень ЗМІ, розпочався суботній з’їзд партії НСНУ дещо несподівано — делегація від Ужгородської партійної організації виступила з вимогою переобрати увесь склад Політради партії шляхом таємного голосування, щоб очистити її від осіб, замішаних в корупційних скандалах, і скоротити зі 170 членів до 150. Делегати з’їзду підтримали цю пропозицію, підтримав її і Віктор Ющенко, який через деякий час після цього покинув з’їзд. Але, коли лічильна комісія уже повністю підготувала бюлетені для таємного голосування нового складу Політради партії, із зали поступила пропозиція, щоб замість таємного голосування провести відкрите, яке не розколюватиме партію. Пропозицію поставили на голосування, і вона пройшла, що є свідченням проведення відповідної роз’яснювальної роботи серед делегатів у кулуарах перед цим голосуванням. Після прийняття пропозиції про відкрите голосування делегати з’їзду повернулись до первинного списку Політради партії зі 170 членів і без будь-яких ускладнень проголосували і за нього. Тож ні так званого «очищення», ні скорочення Політради партії НСНУ не відбулося. А це уже, у якійсь мірі, може бути характеристикою її монолітності, хоча не факт, що таке голосування сприятиме підвищенню авторитету партії НСНУ на електоральному полі. Але розрахунок, мабуть, на те, що до дня проведення парламентських виборів такі внутрішньопартійні «дрібниці», як заміна таємного голосування відкритим, забудуться.

На з’їзді одноголосно проголосували за те, щоб Головою Політради партії НСНУ залишився Роман Безсмертний, якому було рекомендовано залишити посаду віце-прем’єр-міністра і зосередитись на підготовці партії до парламентських виборів.

Завершити цей матеріал я хочу ще одним посиланням на виступ на з’їзді Президента України Віктора Ющенка, який зробив два наголоси: по-перше, на тому, що партія НСНУ нічого поганого своєму народу не зробила, а тому їй немає за що у будь-кого просити вибачення; а по-друге, на тому, що партія повинна забезпечити собі перемогу на парламентських виборах своїми ділами на користь народу і не має права у жодній ланці використовувати адмінресурс.

І останнє — оскільки я не є членом НСНУ, то і на її з’їзд запрошеним не був, а тому цю розповідь склав по матеріалах, висвітлених в засобах масової інформації.

Постскриптум: а у понеділок 14 листопада, включивши телевізор, я довідався, що Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, заручившись підтримкою голів фракцій і парламентських комітетів, що не дивно напередодні парламентських виборів, підписав розпорядження, яким скасував підвищення зарплати народним депутатам України, що мало місце з 01 вересня 2005 року у зв’язку з аналогічним урядовим підвищенням зарплати міністрам, до яких по зарплаті прирівнюються народні депутати України. Повернення з 15.11.2005 року до зарплати народним депутатам, що мала місце до 01.09.2005 року, зменшує її розмір у чотири рази. Це автоматично приводить з 15.11.2005 року і до зменшення у чотири рази пенсій колишнім народним депутатам України, у тому числі і мені.