Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Публіцистика
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук

У середу, 6 липня 2005 року до Шотландії, яка є складовою частиною Великобританії, з’їхались на черговий щорічний самміт керівники «великої вісімки» країн — США, Японії, Канади, Великобританії, ФРН, Франції, Італії і Росії. Головував на самміті прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер.

У цей же день, у фіналі конкурсу з перевагою лише у кілька голосів членів Міжнародного Олімпійського комітету Лондон виграв у Парижа право прийняти у 2012 році Олімпійські ігри. Увечері і власті Лондона, і самі лондонці святкували цю перемогу — і не лише над Парижем, а і попередньо над Мадридом і Москвою.

А на другий день, у четвер, світ облетіла страшна звістка — в Лондонському метро прогриміла серія із трьох потужних вибухів на трьох підземних станціях з інтервалами у 50 секунд між вибухами, яка завершилась ще й вибухом в автобусі, котрий стояв на площі біля однієї із станцій. Ще в одному автобусі вибуховий пристрій не спрацював і був знешкоджений. Відповідальність за вибухи взяли на себе аж дві організації, які оголосили себе філіями «Аль-Каїди» на Британських островах. Метою вибухів оголошено відплату Великобританії за її підтримку США у війні з Іраком і направлення свого контингенту військ в Ірак та відмову від їх виведення звідти, незважаючи на неодноразові вимоги «Аль-Каїди».

Засоби масової інформації повідомили уже про 50 загиблих і 745 поранених внаслідок цих вибухів. Але кількість жертв зростатиме, оскільки в деякі тунелі метро солдати із частин міністерства надзвичайних ситуацій та поліція до 9 липня, коли я пишу ці рядки, ще не дістались.

Лондонське метро паралізоване. Остерігаючись нових вибухів, зупинились і автобуси у Лондоні. Уже кілька днів лондонці добираються на роботу пішки, або, кому пощастить, на таксі. Багато фірм зупинили робочий процес, аби не створювати своїм співробітникам і місцевим властям додаткових проблем.

За повідомленнями ЗМІ паніки в Лондоні немає, самміт керівників «вісімки» у Шотландії теж свою роботу не звернув, лише на один день його покидав Тоні Блер для огляду місць вибухів і взяття під контроль ситуації у столиці. Але ступінь тривоги в усіх країнах, котрі послали свої контингенти військ до Іраку, у тому числі і в Україні, суттєво зріс.

Особливо тривожно в Італії, оскільки «Аль-Каїда» оголосила цю країною наступною мішенню після Іспанії та Великобританії. Прозвучали погрози і на адресу особисто прем’єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі, який є також медіа-магнатом і власником футбольного клубу «Мілан», гравцем якого є наш відомий земляк Андрій Шевченко. Тож ми в Україні тепер тривожитимемось і за нього. Хоча нам доведеться тривожитись і за самих себе, оскільки наш військовий батальйон, поступово скорочуючись, продовжує перебувати в Іраку.

Слід очікувати ще більшого скепсису народів в країнах Європейського Союзу по відношенню до спільної конституції ЄС, проти якої уже проголосували на референдумах у Франції та Нідерландах.

І не виключено, що терористи, які здійсненням вибухів у США кілька років тому назад розпочали третю світову війну, за допомогою терористичних актів політично зруйнують або настільки ослаблять Європейський Союз, що він так і не стане наддержавою, створення якої задумано для протистояння світовій експансії США.

Постскриптум 1: а через два тижні у Лондонському метро та в одному автобусі біля станції метро знову пролунали чотири вибухи, під час яких загинула одна людина. Вибухи були здійснені самими лише детонаторами без вибухівки, а тому нагадували більше хлопки петард, і швидше за все мали за мету не стільки знищення людей, скільки підтримку стану напруження в суспільстві.

Поліції Лондона дозволено стріляти в будь-яку підозрілу людину, яка при наближенні поліцейських робитиме спробу втекти. Уже застрелено одного бразильського туриста і принесено вибачення послу Бразилії у Великобританії.

Постскриптум 2: 23 липня, у суботу, пролунали три потужні вибухи в єгипетському курортному місті Шарм-ель-Шейху, під час яких за попередніми даними на сьогодні 26 липня, коли я пишу ці рядки, біля 90 туристів з різних країн загинуло і сотні поранено. За потужністю вибухи ідентифікують у півтони тротилу. Один із готелів рознесено вщент. З огляду на те, що ще не пройшло й місяця після вибухів на курортах Туреччини, можна констатувати — «Аль Каїда» поставила за мету зруйнувати туристичну індустрію арабських країн, які підтримують дружні або союзні стосунки з США.

Версія для друку

Розділи книги
Передмова
Звернення до президента України
Перші тривожні думки
Заява П. В. І. як свідчення негараздів у нашій міліції
Народження уряду
Спільне засідання УФІ та АР ВНТЗУ
Інавгурація губернатора
Деякі наслідки Помаранчевої революції
Загадкова смерть екс-міністра МВС Юрія Кравченка
А чи варто Україні зміцнювати радянську систему атестації наукових та науково-педагогічних кадрів?
Відповіді любителю «лохотрону» та молодим соціалістам
Перша підсумкова колегія міністра Ніколаєнка
Два листи міністру
Десятиріччя Асоціації народних депутатів України
Три події у першій декаді квітня 2005 року, що сколихнули Україну
Зустріч з академіком Кунцевичем
Створення партії підтримки Віктора Ющенка на Вінниччині
Україна — чуток країна
Всеукраїнська олімпіада з автоматики і систем керування
Думки, народжені виїзним засіданням Президії АПНУ
Із чужої пісні слова не викинеш
Перша поява губернатора у рідному університеті
Перша рецензія на «Що за горизонтом?»
100 днів президентства Віктора Ющенка
Хто і коли об’єктивно оцінить вклад штрафних батальйонів у перемогу Радянської Армії над вермахтом?
Анонімники не вгамовуються
Університетський плебісцит
Відповідь Лідії Петрівні
Неузгодженість чи новий стиль?
Подорож делегації університету до Франції та Англії
Що виявилось не врахованим?
Ще раз про Тузлу
Нарада ректорів технічних ВНЗ України
Чи можна повернути те, що повернути не можна?
Інформаційне небо червня
Співбесіда з медалістами
Бомбардування комети
Невже ті, хто голосував за комуністів, підтримують їхні дії у Верховній Раді?
Третя світова перекинулась на Британські острови
Чи безсмертні ідеї Романа Безсмертного?
Реакція на лист від Гамрецького
Підсумкова колегія з селекторною присутністю
Звіт ректора про роботу у 2004—2005 навчальному році
Штормова декада вересня
Новий виток демократії в нашому університеті
Вінниці — 650!
Янукович сказав: «Так! Ющенко!»
Чи відбулося оновлення уряду?
Доповнення до закону про вищу освіту та деякі його наслідки
Депутатська недоторканість — форма захисту чи критерій оцінки?
Відвідини Верховної Ради України та дискусія з міністром
Повторна приватизація «Криворіжсталі»
Бюджетні пристрасті
Старт відпустки
Знакові події 1-ї декади листопада
Другий з’їзд партії НСНУ
Мороз в університеті
СТБ, комуністи і мікрофон
Суботні новини
День свободи
Понеділок — не завжди день важкий
Знакові події останнього листопадового вівторка
Не сприйняття і не прийняття на фоні визнання
Майже тиждень у Києві
Пора
Данилова арифметика
Звернення до міністра
Російська газова атака України у день зміни системи влади у ній
Телевізійне новорічне поздоровлення
Професіонали потрібні не лише у політиці, а і у пожежних командах
Три знакові для мене події після різдвяного тижня
Нагородний дощ
Батько і син Матвієнки та Яцків з Даниловим як перші і останні політичні гості нашого університету під час нинішньої парламентської виборчої кампанії
Карна справа
Декілька слів про хід передвиборчої кампанії
Наглядова рада ВНТУ
Друга підсумкова колегія міністра Ніколаєнка
Недолуга спроба здійснення адміністративного тиску
Зустріч з Юрієм Єхануровим
Репліки
Вибори
Президія і загальні збори АПНУ та захист Віталія
Коаліція
З Олександром Зінченком у чистий четвер
Що було важливим для мене у кінці квітня 2006 року?
Перше засідання Наглядової ради та виїзне засідання Президії АПНУ в нашому університеті
Безвладдя
Важливі події останньої декади червня
Коаліція вмерла! Нехай живе коаліція!
Завершення перевірок і приймальної кампанії
Декілька слів про дивізію СС «Галичина»
Універсал національної єдності
Перша спроба моїх недоброзичливців скористатись новим політичним співвідношенням
Післямова до викладеного
15 річниця незалежності України
Чим завершили і що будемо робити?
Що було цікавого у вересні
Як зробити вітроенергетику ефективною
Розбудова системи противаг
Нарада у міністра
Подорож до Німеччини
Загальні збори АПНУ
Полювання на помаранчевих міністрів
Роздуми під час святкування Дня свободи
Кілька слів про добросусідство
Післямова в остаточному варіанті
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.