Недостатньо  знати,  необхідно  вміти  ці  знання  застосувати!  Недостатньо  бажати,  потрібно  і  робити!
  Б.І. Мокін
Головна сторінкаДодати в Вибране

основне
Новини
Біографія
Наукова діяльність
Педагогічна діяльність
Адміністративна діяльність
Громадська діяльність
Публіцистика
Листи, статті, доповіді
Зворотній зв'язок

Пошук

Мій акаунт на Facebook
Пошук

У середу 22 листопада наш народ вдруге відзначав День свободи — державне свято, введене Указом Президента України Віктора Ющенка трохи більше року тому в честь Помаранчевої революції.

Нинішнє свято пройшло буденно і ознаменувалось виступом Віктора Ющенка перед телекамерами, влаштування ним званого обіду у Марiїнському палаці на честь гостей лише дуже високого рангу, а також виходом на Майдан Незалежності увечері, де зібралось біля трьох тисяч святкуючих, знаменитих польових командирів Помаранчевої революції Юрія Луценка, Тараса Стецьківа та Володимира Філенка. Віктор Ющенко на Майдан не прийшов. Небагаточисленні мітинги пройшли в ряді обласних центрів України, причому в столиці Донбасу він набув ознак середньовікового шабашу кількох сотен людей, що протягом дня глумилися над великим помаранчевим полотнищем з портретом Віктора Ющенка у центрі, кинутим під ноги натовпу. Усе це демонструвалось у всіх випусках новин на усіх каналах українського телебачення.

Віктор Янукович на званий обід до Віктора Ющенка не прийшов, а влаштував у цей же час засідання уряду, стрижнем якого стали звинувачення у потаканні корупційним діям старших офіцерів армії, висунуті керівником ГоловКРУ Петром Андрєєвим на адресу «помаранчевого» міністра оборони Анатолія Гриценка. Міністр оборони, якого до цього часу не ознайомили з актом перевірки, що закінчилась уже два місяці тому, спочатку пробував «відбиватись», а потім демонстративно покинув засідання уряду і, скоріш за усе, подався на святковий прийом до Віктора Ющенка.

Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, який був активним учасником Помаранчевої революції, чомусь вирішив, що його місце на цьому святі не у Маріїнському палаці, а на засіданні уряду.

«Пассіонарія» Помаранчевої революції Юлія Тимошенко надіслала поздоровлення українському народу із Брюсселя, де вона у цей день брала участь у засіданні Європейського парламенту та зустрічалась з Головою Єврокомісії Хав’єром Соланою. Там же у Брюсселі Юлія Тимошенко заявила, що парламентські фракції БЮТ і «Наша Україна» готують спільно звернення до Конституційного Суду України з вимогою, щоб він визнав Конституційну реформу проголосованою з порушенням Конституції України, що тягне за собою скасування цієї реформи і повернення нашої держави в лоно президентської республіки.

Що мені прийшло на думку у цей святковий день?

Вслухаючись в зверненні Віктора Ющенка до народу в його заклик до Віктора Януковича об’єднати зусилля для підняття життєвого рівня українців, оскільки лише заможна людина може бути вільною, я зрозумів, що наш президент не полишає надії на порозуміння обох владних команд і об’єднання їх зусиль для втілення в життя програми, з якою він переміг на президентських виборах. Але іншим закликом до прем’єр-міністра — закликом вилучити із свого близького оточення реваншистів — Віктор Ющенко попереджає Віктора Януковича, що реставрації старих порядків він не допустить. А в нинішніх умовах, на мій погляд, реставрацію старих порядків президент буде спроможний не допустити лише тоді, коли і міністром внутрішніх справ, і міністром оборони працюватимуть люди, які сповідають ті ж самі морально-етичні цінності, що і президент, тобто, коли на своїх посадах залишатимуться і Юрій Луценко, і Анатолій Гриценко. Або, якщо вони і підуть у відставку, то замість них прийдуть люди з аналогічними характеристиками, тобто, будуть такими ж вірними президенту і визначатимуть для себе такі ж, як і він, морально-етичні цінності.

Аналізуючи поведінку Віктора Януковича у цей день, я прийшов до висновку, що за його словами про єднання владних команд на благо українського народу, поки що не проглядається реальне бажання до цього об’єднання — він, на жаль, ще й досі у полоні гірких споминів про поразку на президентських виборах 2004 року. Тобто, він ще не став Януковичем-2006, він усе ще є Януковичем-2004. А це, у свою чергу, означає, що люди, які бажають повного реваншу, сьогодні в оточенні Віктора Януковича становлять ще не малий процент.

Аналізуючи поведінку Олександра Мороза у цей день, хочеш-не-хочеш, а приходиш до висновку, що він сьогодні не є незалежним політиком.

Аналізуючи поведінку Юлії Тимошенко у цей день, я боюсь скасування Конституційної реформи і перемоги Юлії Володимирівни на президентських виборах у майбутньому, оскільки, ставши президентом і отримавши повноваження Леоніда Кучми, вона, на мій погляд, встановить такий режим правління, за якого і політика Леоніда Кучми в тодішній Україні, і політика Володимира Путіна в Росії і політика Олександра Лукашенка в Білорусії будуть нам здаватися проявом абсолютної свободи і демократії

Тож підтримуючи Віктора Ющенка в його намаганні подолати розбіжності між Заходом і Сходом України, в його намаганні об’єднати еліти заради розбудови потужної економіки в Україні, в його намаганні зробити мораль політичною категорією, в його намаганні привести Україну в майбутньому до складу об’єднаної Європи, я залишаюсь прихильником Олександра Мороза в його намаганні не дати відмінити Конституційну реформу і повернути Україну знову в лоно президентської республіки, оскільки я абсолютно впевнений у тому — і уроки історії служать цьому підтвердженням — що рано чи пізно у будь-якій країні з президентською формою правління з’являється президент з замашками диктатора, якому довіряти одноосібне вирішення долі усієї країни чи окремих її громадян небезпечно.

Версія для друку

Розділи книги
Передмова
Звернення до президента України
Перші тривожні думки
Заява П. В. І. як свідчення негараздів у нашій міліції
Народження уряду
Спільне засідання УФІ та АР ВНТЗУ
Інавгурація губернатора
Деякі наслідки Помаранчевої революції
Загадкова смерть екс-міністра МВС Юрія Кравченка
А чи варто Україні зміцнювати радянську систему атестації наукових та науково-педагогічних кадрів?
Відповіді любителю «лохотрону» та молодим соціалістам
Перша підсумкова колегія міністра Ніколаєнка
Два листи міністру
Десятиріччя Асоціації народних депутатів України
Три події у першій декаді квітня 2005 року, що сколихнули Україну
Зустріч з академіком Кунцевичем
Створення партії підтримки Віктора Ющенка на Вінниччині
Україна — чуток країна
Всеукраїнська олімпіада з автоматики і систем керування
Думки, народжені виїзним засіданням Президії АПНУ
Із чужої пісні слова не викинеш
Перша поява губернатора у рідному університеті
Перша рецензія на «Що за горизонтом?»
100 днів президентства Віктора Ющенка
Хто і коли об’єктивно оцінить вклад штрафних батальйонів у перемогу Радянської Армії над вермахтом?
Анонімники не вгамовуються
Університетський плебісцит
Відповідь Лідії Петрівні
Неузгодженість чи новий стиль?
Подорож делегації університету до Франції та Англії
Що виявилось не врахованим?
Ще раз про Тузлу
Нарада ректорів технічних ВНЗ України
Чи можна повернути те, що повернути не можна?
Інформаційне небо червня
Співбесіда з медалістами
Бомбардування комети
Невже ті, хто голосував за комуністів, підтримують їхні дії у Верховній Раді?
Третя світова перекинулась на Британські острови
Чи безсмертні ідеї Романа Безсмертного?
Реакція на лист від Гамрецького
Підсумкова колегія з селекторною присутністю
Звіт ректора про роботу у 2004—2005 навчальному році
Штормова декада вересня
Новий виток демократії в нашому університеті
Вінниці — 650!
Янукович сказав: «Так! Ющенко!»
Чи відбулося оновлення уряду?
Доповнення до закону про вищу освіту та деякі його наслідки
Депутатська недоторканість — форма захисту чи критерій оцінки?
Відвідини Верховної Ради України та дискусія з міністром
Повторна приватизація «Криворіжсталі»
Бюджетні пристрасті
Старт відпустки
Знакові події 1-ї декади листопада
Другий з’їзд партії НСНУ
Мороз в університеті
СТБ, комуністи і мікрофон
Суботні новини
День свободи
Понеділок — не завжди день важкий
Знакові події останнього листопадового вівторка
Не сприйняття і не прийняття на фоні визнання
Майже тиждень у Києві
Пора
Данилова арифметика
Звернення до міністра
Російська газова атака України у день зміни системи влади у ній
Телевізійне новорічне поздоровлення
Професіонали потрібні не лише у політиці, а і у пожежних командах
Три знакові для мене події після різдвяного тижня
Нагородний дощ
Батько і син Матвієнки та Яцків з Даниловим як перші і останні політичні гості нашого університету під час нинішньої парламентської виборчої кампанії
Карна справа
Декілька слів про хід передвиборчої кампанії
Наглядова рада ВНТУ
Друга підсумкова колегія міністра Ніколаєнка
Недолуга спроба здійснення адміністративного тиску
Зустріч з Юрієм Єхануровим
Репліки
Вибори
Президія і загальні збори АПНУ та захист Віталія
Коаліція
З Олександром Зінченком у чистий четвер
Що було важливим для мене у кінці квітня 2006 року?
Перше засідання Наглядової ради та виїзне засідання Президії АПНУ в нашому університеті
Безвладдя
Важливі події останньої декади червня
Коаліція вмерла! Нехай живе коаліція!
Завершення перевірок і приймальної кампанії
Декілька слів про дивізію СС «Галичина»
Універсал національної єдності
Перша спроба моїх недоброзичливців скористатись новим політичним співвідношенням
Післямова до викладеного
15 річниця незалежності України
Чим завершили і що будемо робити?
Що було цікавого у вересні
Як зробити вітроенергетику ефективною
Розбудова системи противаг
Нарада у міністра
Подорож до Німеччини
Загальні збори АПНУ
Полювання на помаранчевих міністрів
Роздуми під час святкування Дня свободи
Кілька слів про добросусідство
Післямова в остаточному варіанті
Головна сторінкаДодати в Вибране
© 2007-2015. Персональний сайт Мокіна Б.І. Усі права захищено. Несанкціоноване використання матеріалів сайту не дозволяється. У випадку використання цих матеріалів на інших сайтах не допускається будь-яке редагування тексту, а посилання на даний сайт є обов`язковим.