Цими подіями стали — смерть 2 квітня Глави Ватикану, Папи римського Івана-Павла 2-го, виступ Президента України Віктора Ющенка 5 квітня у Конгресі США, арешт 6 квітня Голови Донецької облради Бориса Колесникова.

26 років тому назад Конклав кардиналів католицької церкви обрав кардинала із Польщі Карела Войтилу — наполовину поляка, наполовину українця — Главою католицької церкви і нарік його Папою римським Іваном-Павлом 2-им. У свої 58 років він став наймолодшим кардиналом, який піднявся на римський престол.

Через кілька років після обрання польського кардинала на найвищий пост католицької церкви у 1981 році турецький терорист Агджа, який був агентом КДБ і болгарської розвідки, важко поранив Папу римського, але Папа вижив і простив терориста, внаслідок чого Агджу не розстріляли, а визначили йому міру покарання у вигляді довічного ув’язнення, у якому він перебуває і нині. Папа римський вижив після поранення, але назавжди залишився прив’язаним до інвалідної коляски. І незважаючи на це, Папа римський відвідав сотні країн і вніс величезний вклад в зміцнення миру між народами і релігіями. Попрощатись з ним до Риму прибули мільйони віруючих і понад 200 керівників держав у ранзі президента або прем’єр-міністра у тому числі і Президент США Джордж Буш, і Президент України Віктор Ющенко. Поховали Папу римського Івана-Павла 2-го 8 квітня під Собором Святого Петра у Ватикані.

У дні прощання з Папою римським столицю США Вашингтон відвідав Президент України Віктор Ющенко, який 5 квітня виступив з промовою на спільному засіданні обох палат Конгресу США, викликавши упродовж своєї промови біля десятка разів бурхливі овації американських конгресменів.

Віктор Ющенко, виступаючи у Конгресі США, де до нього виступали лише три лідери країн зі Східної Європи — поляк Лех Валенса, чех Вацлав Гавел і росіянин Борис Єльцин, закликав американських конгресменів підтримати Україну на її шляху до свободи і демократії, скасувати обмеження, що достались їй у спадок від Радянського Союзу, складовою частиною якого вона була, і допомогти Україні зайняти достойне місце в ряду демократичних держав.

Американські конгресмени для підтримки нашої держави постановили виділити допомогу в обсязі 60 мільйонів доларів і пообіцяли посприяти тому, щоб Україна протягом кількох найближчих місяців набула статусу держави з ринковою економiкою.

Для України така позиція Конгресу США є дуже обнадійливою, особливо на фоні того, що у найближчі 10—15 років Об’єднана Європа нас у свої ряди приймати повноправним членом не збирається. Тож будемо зміцнювати дружбу із США.

Арештом Голови Донецької обласної ради Бориса Колесникова нова влада розпочала наступ на донецьких олігархів, котрі контролюють значний пласт української економіки.

По тим куцим поясненням, які дали у Верховній Раді України мiністр внутрішніх справ Луценко і Генеральний прокурор Піскун, Колесников, начебто, шляхом шантажу і погроз змусив кілька років тому назад власника контрольного пакету акцій Донецького торгового центру віддати за безцінь свої акції указаним йому людям. Колесникова затримано для того, щоб він не перешкоджав проведенню слідства.

Суд, який протягом двох днів після арешту Колесникова, розглядав оскарження народними депутатами від Донеччини це затримання, визнав його доцільним і продовжив на двомісячний термін.

У відповідь з’явилося наметове містечко у Донецьку, а до Києва приїхала велика делегація пікетників із Донецька, яка уже заполонила Площу Незалежності.

Фактично справа Колесникова є випробуванням Віктора Януковича в його бажанні стати лідером опозиції. Якщо Янукович доб’ється звільнення Бориса Колесникова, він об’єднає навколо себе опозицію Віктору Ющенку і створить статус недоторканності для себе. Якщо не доб’ється, то опозицію, скоріш за все, очолюватиме уже хтось інший.