5 травня 2005 року вийшов наказ міністра, яким з 1 квітня одночасно з підвищенням зарплати на 10,7 % вводяться нові розміри посадових окладів професорсько-викладацького складу.

Несподіванкою виявилось те, що цим наказом посади директорів навчально-наукових інститутів і деканів факультетів, які раніше займались на умовах суміщення з основною посадою професорсько-викладацького складу з доплатою до окладу по основній посаді за розширення функціональних обов’язків, вводились в штатний розпис нарівні з посадами проректорів, завідувачів кафедрами і професорів. Але одночасно міністерство попередило, що ці посади слід вводити в штатний розпис без збільшення загальної чисельності професорсько-викладацького складу.

Оскільки у нас в університеті нині є 7 директорів навчально-наукових інститутів та 14 деканів факультетів, то для їх введення до штатного розпису необхідно зменшити на 21 одиницю кількість посад професорсько-викладацького складу.

Альтернативою може бути ліквідація навчально-наукових інститутів, повернення знову до 7 громіздких факультетів з багатьма спецiальностями, що вимагатиме введення до штатного розпису лише 7 нових посад і виведення лише 7 посад професорсько-викладацького складу.

Для того, щоб демократично вирішити, який із цих варіантів розв’язання проблеми, що виникла, вибрати, я запропонував ректорату на позачерговому засіданні у п’ятницю 20 травня провести таємне опитування бюлетенями усіх штатних працівників професорсько-викладацького складу університету, результати якого оприлюднити і затвердити на засіданні Ученої ради у четвер 26 травня. Ректорат підтримав цю пропозицію. Тож уже до кінця дня у п’ятницю в корпусах університету з’явилися оголошення такого змісту:

ДО УВАГИ ПРАЦІВНИКІВ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ УНІВЕРСИТЕТУ!

У новому штатному розписі, доведеному університету Міністерством освіти і науки України, посади директорів навчально-наукових інститутів та деканів факультетів стали штатними (раніше вони суміщались з основною викладацькою посадою з доплатою за виконання додаткових обов’язків в розмірі 35 % від основного окладу).

Але фонд зарплати і загальну кількість штатних посад професорсько-викладацького складу міністерство залишило без змін.

Оскільки у нас сьогодні є 7 директорів профільних навчально-наукових інститутів і 14 деканів профільних факультетів, то ввести ці додаткові посади в штатний розпис університету ми можемо, лише скоротивши на 21 посаду викладацький склад.

В свою чергу це можна зробити лише за рахунок встановлення річного нормативу на рівні 900 годин не лише асистентам і старшим викладачам, але і доцентам.

Альтернативою цьому є скорочення посад 7 директорів і 7 деканів шляхом ліквідації профільних навчально-наукових інститутів, повернення знову до 7 факультетів і оголошення нових конкурсів на заміщення посад деканів об’єднаних факультетів. У цьому випадку втратять свої надбавки і 28 із 42 заступників директорів та деканів.

Ректорат університету просить штатних працівників професорсько-викладацького складу визначитись, з яким варiантом розв’язання проблеми ви згодні (шляхом обведення в опитувальному бюлетені вибраного вами варіанту лінією і викреслення варіанту, який ви не підтримуєте).

Форма опитувального БЮЛЕТЕНЯ:

1 ВАРІАНТ — Збільшення нормативу навчального навантаження доцентів до 900 годин і залишення незмінною структури університету

2 ВАРІАНТ — Залишення нормативу навчального навантаження доцентів, меншим 900 годин, і зміна структури університету шляхом ліквідації інститутів і об’єднання основних факультетів знову до 7-и

Отримати опитувальний бюлетень і визначитись можна в період з 23 травня по 25 травня з 15-ї до 17-ї години в залі засідань ректорату.

Опитування проводиться виключно лише серед штатних працівників професорсько-викладацького складу, за рахунок посад яких міністерством введені зміни.

Скринька з результатами опитування буде відкрита на засіданні Ученої ради університету 26 травня.

Після затвердження результатів опитування Ученою радою університету вони будуть введені наказом ректора, в якому кафедрам буде доведена нова чисельність професорсько-викладацького складу.

Для того, щоб ні у кого не виникла думка, що бюлетені можуть бути підміненими, скриньку опечатали двома печатями, які знаходяться в різних інстанціях — в канцелярії університету і у профкомі.

Аби ніхто не вкинув бюлетень у скриньку за когось іншого, бюлетені вирішили видавати по пред’явленні посвідчення про особу з особистим розписом у списках членів кафедри, які доручено видрукувати відділу кадрів.

Для підрахунку голосів на засіданні Ученої ради буде створено лічильну комісію, яка відкриє скриньку і здійснить підрахунок результатів голосування на очах у членів Ученої ради.

Я заявив членам ректорату, що голосуватиму за перший варіант, але підкорюсь рішенню більшості, якщо воно буде іншим.

Директорів я попросив у понеділок 23 травня о 14-й годині зібрати усіх викладачів їхніх інститутів і, роз’яснивши суть проблеми, запропонувати піти до залу засідань ректорату університету і проголосувати за один із двох запропонованих варіантів її розв’язання.

Постскриптум: 26 травня на засіданні Ученої ради університету лічильна комісія, до складу якої було обрано декана ФЕЕ, доцента Мадьярова В. Г., начальника відділу кадрів Ляховченко Н. В. та юрисконсульта Стасюк О. Б., на очах у всіх членів ради зірвала пломби, якими була опломбована скринька з бюлетенями, відкрила скриньку і здійснила підрахунок голосів.

Результати виявились такими: було допущено до голосування — 510 працівників професорсько-викладацького складу; взяли участь у голосуванні — 438, тобто 85,9 %; за 1-й варіант проголосували — 162, або 37 % від числа тих, що взяли участь у голосуванні; за 2-й варіант проголосували — 273, або 62,3 % від числа тих, що взяли участь у голосуванні.

Оскільки за 2-м варіантом необхідно було б змінювати структуру університету, яка закріплена статутом, затвердженим у міністерстві, то цей варіант отримував би право на реалізацію у вигляді звернення до міністерства про внесення змін до статуту лише за умови, що за нього віддали б голоси 66,7 % від списочного числа працівників професорсько-викладацького складу. Але в результаті голосування 2-й варіант не отримав двох третин голосів навіть від числа тих, що взяли участь у голосуванні. А від списочного складу ПВС він отримав взагалі лише 53,5 %. Тож структура університету у нас залишиться такою, якою вона є нині — з поділом на 7 навчально-наукових інститутів, у складі кожного із яких є по 2 факультети.

Але те, що хоч і менше двох третин, але більше половини викладачів висловились за зміну структури, змусило ректорат шукати причини, чому так сталося. І шляхом аналізу різних точок зору ми докопались до істини. Виявилось, що викладачі протестували не проти поділу унiверситету на інститути і факультети, а проти занадто великої кількості начальства, обумовленої наявністю і у кожного директора, і у кожного декана двох заступників. З точки зору тих викладачів, які підтримали 2-й варіант, багато хто з цього інститутсько-факультетського начальства отримують підвищену на 30-40 % зарплату незаслужено, оскільки, фактично, нічого суттєвого додатково не роблять.

З’ясувавши це, ми на засіданні ректорату 30 травня прийняли рішення про скорочення кількості заступників у директорів інститутів і деканів з двох до одного. Цим ми, фактично, урівнюємо директорів інститутів по кількості заступників з ректором, у якого є 4-и проректори по напрямках. Адже два декани факультетів, фактично, теж є заступниками директора інституту з навчальної та методичної роботи. Тож директору інституту необхідно мати прямого заступника лише з наукової роботи, оскільки два заступники з виховної роботи двох деканів і відіграватимуть роль одного — розподіленого по двох факультетах — заступника директора з виховної роботи.

Завдяки такому рішенню ми, зберігаючи структуру інституту, скоротимо з 1-го вересня на 21 одиницю керівний склад інститутсько-факультетського рівня без втрати керованості по жодному з напрямків роботи.

31 травня о 14-й годині 30 хвилин я зібрав в актовій залі професорсько-викладацький склад університету, проаналізував результати опитування, відповів на запитання і озвучив схвалену ректоратом пропозицію про скорочення числа заступників у директорів і деканів, що одразу ж зняло напруження в колективі.