У неділю 18 квітня Польща хоронила свого президента Леха Качинського та його дружину, які загинули в авіаційній катастрофі, що сталася 10 квітня на підльоті до військового аеродрому під російським Смоленськом.
Того дня президентський літак ТУ-154 Леха Качинського з 96 особами на борту, заходячи на посадку в густому тумані і не дотягуючи 500 метрів до початку посадочної смуги, при намаганні пілота набрати висоту з одночасним розворотом та форсажем двигуна зачепив колесами за верхівки дерев і повернувся крилом до землі, втратив підйомну силу і, збиваючи верхівки дерев, упав на землю, де розколовся на три частини, які вибухнули від загоряння моторного палива. Усі 96 осіб, які були на борту літака, загинули. Разом з президентом Польщі загинуло багато високих цивільних посадових осіб і членів парламенту, кілька священнослужителів, командувачі усіма родами війська польського, багато журналістів, що летіли разом з ним до Смоленська, аби вшанувати пам’ять польських офіцерів, більше 20 тисяч яких були ув’язнені у концтабір смоленської Катині після окупації Польщі гітлерівською Німеччиною та сталінським Радянським Союзом у 1939 році, і розстріляні катами НКВС у 1940 році.
Тож рівно через 70 років — 10 квітня 2010 року, поляки, фактично, пережили другу серію Катиньської трагедії. Воістину земля і повітря Катині — це «чорна діра» для поляків, в сферу притяжіння якої їм краще не потрапляти.
Перші керівники багатьох держав світу збирались взяти участь у похоронах польського президента та його дружини, але не усім вдалося дістатись до Польші, оскільки вулканічним попелом ісландського вулкана, який вибухнув кілька днів тому, затягнуло майже усе небо над Європою, що призвело до відміни польотів і закриття аеропортів в більшості європейських країн. Але Президент України Віктор Янукович, незважаючи на закриття аеропорту Бориспіль, за повідомленнями ЗМІ усе-таки вилетів літаком, а екс-президент Віктор Ющенко та екс-прем’єр Юлія Тимошенко поїхали на ці похорони автомобілями.
І хоча напередодні катастрофи Лех Качинський втратив ту популярність, яку він мав під час президентських виборів, його смерть згуртувала поляків як націю, і нація запропонувала надати цілий тиждень для прощання з ним усім бажаючим і поховати його у Кракові поряд з маршалом Пілсудським, який відродив Польщу, на території усипальниці знаменитих польських королів, які прославили Річ Посполиту.
Лех Качинський був другом українського народу, послiдовним захисником українських інтересів в ЄС та НАТО. Він був чи не єдиним із європейських лідерів, хто підтримував Україну в її газовому конфлікті з Росією, що стався півтора роки тому. Тож для України його загибель є майже такою ж втратою, як і для Польщі.